2.2. Інвестиційні позиції сша

Найважливішими пріоритетами американської інвестиційної політики в 2013-2014 роках були залучення інвестицій у США, а також стимулювання зовнішніх інвестицій з метою створення для американських громадян додаткових робочих місць і відновлення економіки. Зокрема, дана мета була озвучена Президентом США в програмному документі - Щорічній доповіді «Повістка торговельної політики на 2014 рік і річний звіт за 2013 рік».

У цьому зв'язку основним пріоритетом федерального уряду, а також органів влади на рівні штатів і муніципальному рівні було надання максимальної підтримки потенційним інвесторам і створення ефективних стимулів для інвестування, таких як надання податкових пільг, у тому числі у вигляді податкових кредитів, пільгового банківського кредитування, інноваційних грантів й ін. [6].

У США в силу федеративного устрою держави регулювання питань іноземних інвестицій здійснюється на двох рівнях: на федеральному рівні й на рівні штатів. При цьому на федеральному рівні, як правило, встановлюються загальні вимоги, а конкретні приписи відносно участі іноземних інвесторів у проектах на території відповідних штатів встановлюються органами місцевого управління таких штатів.

Таким чином, робота із залучення іноземних інвестицій будується кожним штатом самостійно на підставі довгострокових і короткострокових програм, розроблених з урахуванням місцевих особливостей і потреб і відповідно до місцевого законодавства. Всі американські штати мають свої власні програми по залученню інвестицій, як внутрішніх, так й іноземних, оскільки по сформованій практиці федеральний уряд не відіграє активної ролі при визначенні цілей економічного розвитку того або іншого регіону країни. Керівництво місцевих адміністрацій самостійно визначає перспективні напрямки промислового розвитку за рахунок як державних, так і притягнутих засобів [6].

Правове регулювання іноземних інвестицій у США на федеральному рівні здійснюється на підставі значного числа правових актів, зокрема, Публічного закону № 110-49 «Про іноземні інвестиції й національну безпеку» від 2007 року відповідних галузевих законів. Проведена в США політика в принципі забезпечує, за окремими виключеннями, надання рівних умов господарювання іноземним і національним інвесторам. Іноземні інвестори можуть вільно вкладати свої засоби в більшість галузей економіки США, а також виводити основний капітал і прибутки. Однак є певні обмеження на здійснення іноземних інвестицій у капітал компаній деяких галузей американської економіки, які встановлюються з міркувань національної безпеки або для захисту «чутливих галузей» й «критичної інфраструктури».

На сьогоднішній день державне регулювання інвестиційної діяльності в США спрямовано на залучення інвестицій, як з боку американських компаній, так і закордонних [6].

Показники вивозу капіталу і його припливу до США за 2007-2014 роки наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Показники вивозу капіталу і його припливу до США за 2007-2014 роки, млрд. дол. США [15], [32]

Види інвестицій	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Вивіз капіталу із США
Прямі інвестиції	99,1	107,2	82,4	102,4	124,9	113,6	141,1	109,2
Портфельні інвестиції	60,9	83,8	34,4	64,5	82,0	55,8	75,9	70,8
Банківські та інші активи	169	185	177,2	144,1	175,1	237,6	176	151
Вивіз, усього	329	376	294	311	382	407	393	331
Приплив іноземного капіталу в США
Прямі інвестиції	83,8	98,6	321,3	80,7	92,1	59,8	63	55,2
Портфельні інвестиції	65,8	39,4	436,6	58,1	61,7	67,1	54	48,8
Банківські та інші активи	76,4	94,0	59,2	187,5	69,2	104,1	101	74
Приток, всього	226	232	198	206	223	231	218	178
Баланс руху капіталу	-103	-144	-100	-105	-159	-176	-175	-153

Так, за станом на початок 2015 р. приплив прямих інвестицій у США з іноземних держав склав 178 млрд. дол. США, що на 18,3% менше, ніж в попередньому році. Приплив прямих інвестицій зі США в інші країни в 2014 році склав 331 млрд. дол. США, що на 18,6% менше показника 2013 року.

Причинами істотного зниження припливу прямих інвестицій у США з іноземних держав та інвестиційної активності могли послужити загальне зниження темпів росту світової економіки, а також економічні проблеми європейських країн, які традиційно були провідними іноземними інвесторами для США.

Аналіз по країнах дозволяє зробити висновок про те, що провідним інвестором у США з припливу прямих інвестицій в 2013 році стали Нідерланди (23,2 млрд. дол. США). Значний ріст обсягу інвестицій спостерігався із Франції (19,7 млрд. дол. США) і Гонконгу (1,118 млрд. дол. США). Основний приплив інвестицій припадав на сектор виробництва (50% від загального припливу інвестицій) і оптової торгівлі (10%). У свою чергу, у виробничому секторі приплив інвестицій припадав переважно на виробництво електричного устаткування, приладів і компонентів та на виробництво машин і устаткування [10, с. 24].

Загальний обсяг активів, що належать іноземним особам, на початок 2014 року склав 26273 млрд. дол. США, що більше на 13,3 млрд. дол. США за показники попереднього періоду. При цьому загальне зростання вартості активів, що належать іноземним особам, у 2013 році склало 1041,3 млрд. дол. США. Однак на кінцеві результати, наведені вище, вплинуло знецінювання американських фінансових інструментів (акцій, облігацій) на суму 1019 млрд. дол. США [10, с. 24].

Щодо зниження припливу прямих інвестицій зі США в інші країни, то,Ю крім загального вповільнення темпів росту світової й американської економіки, однією із причин падіння росту американських інвестицій в іноземні активи називається ріст інтересу до внутрішніх інвестицій у самих США. Основними країнами, на які припадає потік американських інвестицій, стали країни Європи (151 млрд. дол. США), країни Латинської Америки (62 млрд. дол. США) і Канада (28 млрд. дол. США) [6] .

До початку 2014 року загальна вартість активів, що належить американським особам за кордоном, склала 21872 млрд. дол. США, що на 381 млрд. дол. США менше, ніж в попередньому році. Основною причиною падіння вартості американських активів за кордоном також стало зниження вартості іноземних фінансових інструментів (акцій, облігацій й ін.) [10, с. 25].

Головною рушійною силою міжнародних потоків прямих інвестицій у США традиційно є операції по злиттю й поглинанню. У 2014 році це склало 76% всіх інвестиційних витрат. Необхідність швидко реагувати на дію ринкових сил, що вимагають підвищення конкурентоспроможності, стає домінуючим мотивом цих операцій у сучасному глобальному економічному середовищі.

Як правило, інвестиції однієї-двох країн домінують у галузі, що можна охарактеризувати як свого роду форму міжнародної спеціалізації іноземних ТНК. Так, Нідерланди й Великобританія, переважно представлені Royal Dutch Shell та Brіtіsh Petroleum, є основними інвесторами в нафтовий сектор США. Компанії Японії домінують в оптовій торгівлі, а європейські - у роздрібній. В інформаційному бізнесі явна перевага на стороні інвесторів Німеччини. Франція, Британія потіснили представників інших країн у банківському секторі.

Розміщення прямих вкладень супроводжується створенням нових робочих місць в американській економіці. На іноземних підприємствах зайнято близько 5,5 млн. чоловік. За чисельністю зайнятих лідерство міцно утримує обробна промисловість (33%). Зокрема, кількість працюючих на підприємствах Sіemens становила до середини першого десятиліття ХХІ ст. 66 тис. чоловік, більше, ніж у компаніях Mіcrosoft and Coca-Cola разом узятих. Подібна спрямованість прямих інвестицій, безумовно, на користь зміцнення промислового потенціалу США. У середньому американські філії платять зарплату більше на 25%, ніж у приватному промисловому секторі, що, відповідно, впливає й на ріст її рівня в економіці в цілому. На іноземних підприємствах нерідко вища й продуктивність праці [10, с. 25].

Найважливіша особливість цієї ситуації полягає у тому, що в ролі одержувача прямих інвестицій виступає економіка світового лідера. Фінансові аналітики вважають, що саме можливість запозичення знань і новітніх технологій, часто недоступних у країні базування, багато в чому визначає рішення іноземних інвесторів про розміщення прямих інвестицій в США. Частково це підтверджує й галузева структура вкладень, що формується явно з розрахунку на американський досвід у технологічно складних галузях.

Отже, можна підсумувати, що США здійснює активну інвестиційну політику для залучення інвестицій у власну економіку. В той же час, у останній рік відбулося істотне зниження інвестування як в США, та і з США, що пов’язано із загальним вповільнення темпів росту світової й американської економіки.