1.2. Економічні перетворення у сша у хх столітті

На початку американської історії більшість політичних лідерів було проти зайвого втручання федерального уряду в приватний сектор за винятком транспорту. Подібне ставлення перетерпіло зміну наприкінці XІХ століття, коли представники малого бізнесу, фермерів і робочого руху почали звертатися до уряду із проханням заступитися за них.

У 1887 р. Конгрес прийняв закон по регулюванню залізниць («Закон про торгівлю між штатами»), у в 1890 р. - «Антитрестовський закон Шермана» проти встановлення контролю над цілою галуззю великими компаніями. Однак саме за президентства Т. Рузвельта та В. Вільсона були створені багато сучасних регулятивних відомств такі, як Комісія з торгівлі між штатами, Адміністрація з контролю за продуктами харчування й ліками, Федеральна комісія з торгівлі [13, с. 151].

Найбільше державне втручання в економіку відбулося у 30-ті роки XX століття. Падіння біржового ринку в 1929 р. викликало Велику депресію (1929-1940 р.) – найсерйозніше економічне потрясіння в історії країни. З метою полегшення критичної ситуації президент Ф. Рузвельт обрав політику Нового курсу. Відповідно до законів Нового курсу державна влада поширилася на сферу банківської справи, сільського господарства й соціального забезпечення. Ці закони встановлювали мінімальну заробітну плату й тривалість робочого дня й стали каталізатором розвитку профспілок у різних галузях промисловості. З'явилися програми й відомства, що стали нині невід'ємною частиною функціонування сучасної національної економіки, а саме: Комісія з цінних паперів і біржових операцій; Федеральна корпорація страхування депозитів; система соціального страхування.

Підсилення втручання в економіку держави відбулося під час Другої Світової війни. З метою задоволення військових потреб продуктивний потенціал країни координувався Управлінням військового виробництва. Військові замовлення виконувалися перепрофільованими виробниками товарів широкого вжитку.

Із закінченням Другої світової війни у США відбувається бурхливий економічний ріст. Автомобільна промисловість успішно повернулася до виробництва автомашин; стрімко розвивалися нові галузі такі, як авіаційна й електронна промисловості. Підйому сприяло і будівництво житла [13, с. 154].

Необхідність виробляти військову продукцію породила величезний військово-промисловий комплекс. За планом Маршалла у постраждалі від війни країни Європи потекла економічна допомога, що також сприяло збереженню ринків для численних американських товарів. Крім того, у післявоєнний період США усвідомили необхідність перебудови міжнародних валютних відносин і очолили створення Міжнародного валютного фонду й Всесвітнього банку з метою сприяння розвитку відкритої міжнародної економіки.

Економічний розвиток у 50-х роках ХХ ст. призвів до зміцнення країн, які вже знаходили достатній економічний вплив, щоб суперничати зі США. Уряд США все ясніше усвідомлює, що військова міць не є єдиним способом росту й експансії, світ почав підпадати під владу економічних відносин.

Президент Дж. Кеннеді інтенсифікував освоєння космосу американцями. Після його смерті американська космічна програма перевершила радянські досягнення й домоглася тріумфу з висадженням американських астронавтів на Місяці в липні 1969 р. [13, с. 156]

Убивство Дж. Кеннеді в 1963 р. підштовхнуло Конгрес до прийняття багатьох законодавчих ініціатив. Його спадкоємець Л. Джонсон провів значні соціальні реформи.

Війна у В'єтнамі, а також дешевий та високоякісний імпорт, починаючи з автомашин і закінчуючи сталлю й напівпровідниками, збільшили дефіцит торговельного балансу США. Зростаюча потреба уряду в коштах призвела до роздування дефіциту бюджету та все більших державних запозичень, що у свою чергу викликало подальший ріст процентної ставки й витрат для підприємців і споживачів. Президент Дж. спробував боротися з економічною слабістю й безробіттям за допомогою збільшення державних витрат і встановлення добровільних обмежень на ріст заробітної плати й цін з метою приборкання інфляції. Однак ні те, ні інше не мало великого успіху. Покращення прийшло із послабленням державного регулювання різних галузей, включаючи авіаційні, автовантажні й залізничні перевезення.

США переживала глибокий спад аж до кінця 1982 р. До 1983 р. інфляція спала, економіка оговталася, і США вступили в тривалий період економічного росту. У 90-ті роки ХХ ст. економіка США демонструвала усе більше зростання. З розвалом СРСР та виходом на ринки Східної Європи істотно розширилися торговельні можливості. Успіхи в області технології дали життя великому числу нових передових електронних продуктів. Досягнутий в області телекомунікацій і комп'ютерних мереж прогрес породив величезне виробництво комп'ютерної техніки й програмного забезпечення й революціонізував спосіб функціонування багатьох галузей [11].

І врешті-решт, саме у ці роки американська економіка була тісно пов'язана зі світовою економікою. У результаті Північноамериканської угоди про свободу торгівлі (НАФТА) розширилися економічні зв'язки США з найбільшими торговельними партнерами - Канадою й Мексикою. Країн Азії, що бурхливо розвивалися, стали, як і Європа, основними постачальниками готової продукції й ринком для американського експорту. Передові міжнародні телекомунікаційні системи зв'язали світові фінансові ринки.

Таким чином, у ХХ столітті США досягли такого воєнного та економічного розвитку, що стали лідером на світовій арені.