Шагренева шкіра

Шагрень — це дублена вичинена шкіра, яку виготовляють зі спинної частини шкур кіз, овець і коней. Вона м’яка, пластична, має характерний малюнок. Із шагрені роблять верх взуття, нею оббивають меблі тощо. Шагреневою шкірою також називають папір, спеціальну тканину для оббивки, книжкових палітурок, що своїм виглядом нагадують її. При тривалому контакті з продуктами переробки кам’яного вугілля, нафти шагрень змінюється: посилюється пігментація, з’являються бородавчасті нарости, вона розтягується або зменшується. Така властивість шкіри і стала основою фразеологізму «шагренева шкіра», яким називають те, що має здатність невпинно скорочуватися, зменшуватися.

Цей вислів став крилатим завдяки роману французького письменника О. де Бальзака (1799—1850) «Шагренева шкіра». У ньому йдеться про Рафаеля Валентена, який став власником шкіри, що здійснювала всі бажання. Однак щоразу шкіра зменшувалась, а життя Валентена скорочувалося.

Шануй батька свого й матір свою

Одна із десяти заповідей гласить: «Шануй батька свого й матір свою, і благословен ти будеш, і довго жити будеш на землі». Перша частина біблійної цитати стала фразеологізмом, зберігши пряме значення.

Шапка-бирка, зверху дірка

Вислів став крилатим завдяки усній народній творчості. У «Думі про козака Голоту» розповідається про бідного козака, на якому порвана свита, постоли в’язові, онучі китайчані та «шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита, куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає».

Бирка — це овеча шкура; смушок, із якого шили шапки. Із шапкою пов’язано чимало народних звичаїв та повір’їв. У давнину люди вважали, що в непокриту голову може вчепитися домовик, а ходити без шапки — непристойно. Тому навіть найбідніші чоловіки носили хоч якийсь головний убір.

У сучасному мовленні вислів «шапка-бирка, зверху дірка» вживають, коли хочуть вказати на скрутне становище, бідність.

Штурм Бастилії

Чимало крилатих висловів породила французька революція 1789 р. Доведений до відчаю жахливим становищем, народ не міг більше терпіти і повстав проти поміщиків-визискувачів. Король хотів придушити повстання силою, але солдати відмовились стріляти в селян. Величезні юрби народу, озброївшись, рушили з піснями на майдан, де стояла королівська тюрма-фортеця Бастилія. Там тримали державних злочинців — ворогів короля і церкви. Комендант фортеці наказав відкрити вогонь, пролилася кров сотні людей, але народ не відступив, на його бік перейшли королівські артилеристи. Почався обстріл Бастилії. Перебивши ланцюги одного із підйомних мостів, повстанці захопили в’язницю і зруйнували її за день, не лишивши каменя на камені. День захоплення Бастилії у Франції відзначають щороку 14 липня як національне свято.

Фразеологізм «штурм Бастилії» означає швидке подолання важких і важливих перешкод на шляху до мети.

Шукайте жінку

Поширення цей вираз здобув завдяки роману А. Дюма-батька (1802—1870) «Могікани Парижа». «Шукайте жінку» — улюблена приказка одного з героїв, поліцейського чиновника. Ранній варіант цього фразеологізму трапляється у творі римського поета Ювенала, який писав, що немає такого позову, в якому причиною суперечки не була б жінка. Цей крилатий вислів уживають, коли хочуть сказати, що виною якихось бід, подій, злочину є жінка.

Яблука гесперид

За давньогрецьким міфом, у день весілля Гери і Зевса богиня землі Гея подарувала їм дерево, на якому росли золоті яблука — символ вічної юності й сили. Охороняли дерево геспериди — доньки божества вечірньої зірки Геспери — за допомогою дракона Ладона. Геракл убив дракона, забравши золоті яблука (це був його одинадцятий подвиг).

У переносному значенні «яблука гесперид» — це коштовний здобуток.

Яблуко розбрату (чвар)

Давньогрецький міф розповідає, що богиня розбрату Ерида вирішила помститися богам за те, що вони не запросили її на бенкет. Ерида непомітно кинула золоте яблуко із написом «найпрекраснішій» між богинями Герою, Афродітою та Афіною. Вони почали сперечатись, кому має належати яблуко, бо кожна вважала себе найкрасивішою. Син троянського царя Парис, якого запросили бути суддею, віддав яблуко Афродіті. За це вона допомогла йому викрасти дружину спартанського царя Єлену Прекрасну, що призвело до десятилітньої Троянської війни.

У переносному значенні «яблуко розбрату (чвар)» — це причина ворожнечі, суперечок, незгоди між ким-небудь.

Яблуко спокуси

Вислів походить з тієї самої біблійної легенди, що й фразеологізми «дерево пізнання добра і зла» та «заборонений плід». За народними уявленнями, деревом пізнання добра і зла була яблуня, і саме яблуко скуштувала Єва, спокушена змієм.

Фразеологізм «яблуко спокуси» вживають стосовно обставини, за якої є спокуса порушити заборону, скоїти гріх.

Як баба Палажка і баба Параска

Баба Палажка і баба Параска — героїні творів українського письменника І. Нечуя-Левицького (1938—1918), зокрема: «Кайдашева сім’я», «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі», «Біда бабі Палажці Солов’їсі», «Біда бабі Парасці Гришисі» та ін. Вони постійно пакостять одна одній, лаються, сваряться і навіть б’ються, витрачаючи багато енергії на нікчемні справи.

Фразеологізм вживають, коли йдеться про язикатих, чванливих, пихатих людей.

Як горох при дорозі

Вислів походить зі звичаю обсівати поля горохом. Тепер це роблять радше за звичкою, а раніше сіяли його при дорозі для того, щоб голодний мандрівник, який іде в далеку путь, міг підживитися цим солодким, корисним овочем.

«Як горох при дорозі» (хто йде, той і скубне) — так кажуть про нещасних, беззахисних людей, до яких нікому немає діла і за яких ніхто не вступається.

Як з гуски вода

Гуска виходить з води сухою, бо її пір’я змащене жиром. Вода просто стікає з птаха, не залишаючи сліду. Ця властивість стала основою вислову «як з гуски вода», який уживають, коли говорять про людей недбалих, байдужих до справедливих зауважень.

Як рукою зняло

У виразі відображений звичай зцілення за допомогою руки. Знахарі часто відводили рукою зубний чи головний біль. Це «відведення» було схоже на звичайний масаж, тому біль буквально «знімався рукою».

Такий спосіб лікування поширений у багатьох народів, відповідно, у їхніх мовах існує фразеологізм «як рукою зняло». Він означає швидке зцілення від хвороб і важких душевних травм, раптове зникнення проблем.

Як та мара

В українській міфології Мара — богиня зла, темної ночі, ворожнечі, смерті. Вона сіє на землі різні чвари, брехню, недуги, смерть, неймовірні страждання. Замість очей, у неї гнилі западинки, її бачать тільки вночі, бо вона творить лише темні справи. У народній творчості є приказки-прокляття, пов’язані зі словом «мара», наприклад: «Щоб тебе мара взяла!».

Вислів «як та мара» вживають для вираження неприязні до когось; ходити як мара — означає вештатися в темряві.

Як у воду дивився

З водою пов’язано багато українських приказок, прислів’їв та фразеологічних зворотів. З давніх-давен чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у нечітке відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. У слов’ян є чимало варіантів ворожінь на воді: звичай ставити посуд з водою на ніч під ліжко, пускання вінків у купальську ніч, заглядання в криницю та ін.

Вислів «як у воду дивився» вживають тоді, коли виникає ситуація, яку можна передбачити.

Фразеологізми міфічного походження і їх значення  «ахіллесова п’ята» слабке, вразливе місце в людини «яблуко розбрату» —  це причина ворожнечі, суперечок, незгоди між ким-небудь. «самозакоханий нарцис» — самозакохана людина; особа, яка милується собою. «пута Гіменея» —  «подружні зв’язки». «ріг достатку»- велике розмаїття, багатство. «перейти рубікон» — зробити незворотний крок, рішучий вчинок, перейти рубіж, межу. «дамоклів меч» уживають, коли йдеться про постійну смертельну небезпеку. «танталові муки» — терпіти страшні страждання через неможливість досягти бажаної мети  «авгієві стайні» — надзвичайна запущеність, бруд, безлад. «прокрустове ложе» характеризує надумане мірило, під яке насильно підганяють факти дійсності. бочка Данаїд — марна, нескінченна праця. «нитка Аріадни» означає дороговказ, провідну нитку, порятунок. «геркулесів подвиг» — справа, що потребує великих зусиль. «циклопічна споруда» вживають тоді, коли говорять про величезну будівлю. «осідлати Пегаса» — стати поетом. «сізіфова праця» називають безплідну, важку, нескінченну роботу. «скриня Пандори» означає джерело нещасть, лиха, біди. «панацея» — засіб не тільки від недуг, а й від усіх проблем. гомеричний сміх — нестримний, голосний сміх. «гордіїв вузол» означає складну чи заплутану справу, яку важко розв’язати; розрубати гордіїв вузол — вирішити складне питання радикальним способом. Гордіїв вузол також вважають символом безкінеченості. «яблука гесперид» — це коштовний здобуток. «прометеїв вогонь» уживають тоді, коли характеризують дух благородства, мужності і таланту, а «прометеєві муки», коли йдеться про страждання в ім’я високої мети. «всевидюще око» — це здатність усе помічати, бачити, про все швидко дізнаватися. «всесвітній потоп» уживають, коли йдеться про повінь або про зливу. «аркадська ідилія» означає гармонійне, щасливе, безхмарне життя. Фразеологізми міфічного походження приклади Фразеологізм «бути на сьомому небі» вживають, коли говорять про безмежне щастя. У міфах і легендах багатьох народів світу відображено уявлення про сім кришталевих сфер (небозводів), до яких прикріплені зірки та планети. Найвища, найголовніша сфера була вершиною блаженства — сьомим небом. Письмово цей вислів уперше зафіксував давньогрецький філософ Арістотель. У переносному значенні вислів «вальпургієва ніч» — гучна весела гулянка.Фразеологізм тісно пов’язаний з європейською міфологією та уявленнями людей про відьом. За повір’ям, у ніч напередодні свята св. Вальпургії (1 травня) всі відьми збираються на найбільший шабаш. Вони з біснуватим насланням танцюють навколо киплячих казанів і чортового жертовника, на якому здійснюють жертвоприношення демонам. Фразеологізм «мов фенікс із попелу» вживають у значенні «відродитися, повернутися до життя, повністю оновитися». Фенікс — міфічний орел із пір’ям вогненно-червоного й золотого кольорів. Міф про нього виник у давній Аравії, пізніше поширився в інших країнах. Одна з легенд свідчить, що фенікс прилітав до Єгипту раз на п’ятсот років, приносячи мертвого батька, щоб спалити його в храмі бога Сонця, після чого відлітав з попелища. За іншою легендою, фенікс спалював себе і відроджувався з попелу оновленим і молодим. Нитка життя — символ людської долі. Давні греки вірили, що долю людини визначають боги. Існує міф про трьох богинь долі — Мойр. Їх зображували в образах трьох старих потворних жінок, що тримають нитку людського життя. Клото (та, що пряде) сукає нитку, Лахесис (та, що визначає долю) проводить її через усі випробування, Атропос (невідворотня), перерізуючи нитку, обриває життя людини.

Антоніми до фразеологізмів Вести перед — пасти задніх. Не варить баняк — добре варить голова. Кури не клюють — як кіт наплакав; вітер у кишенях свистить. Хоч лопатою греби, хоч греблю гати — кіт наплакав, на заячий скік, крапля в морі. Вирватися з лап — потрапити у тенета. Тягнути лямку — скинути ярмо. Зарубати на носі — викинути з голови. Розпустити язика — води в рот набрати, Припустити (за кимось) — тягнути ноги, Виплисти на поверхню — піти на дно, Гаряча голова — холодний розум. співати дифірамби – поливати помиями; ні пари з вуст – розпустити язика; набитий гаманець – вітер у кишенях свистить. виводити з рівноваги — давати спокій Взяти ноги на плечі – Стояти,як укопаному Розправити крила – Скласти зброю Все в руках горить –І за холодну воду не братися Двох слів докупи не зв’язати – Молоти язиком Набрати води в рот – Точити баляси Міцний горішок – Ні риба,ні м’ясо Молоти язиком – Тримати язик за зубами Один, як палець – Ніде курці клюнути Побити горщики – Нерозлий вода

Фразеологізми зі словом ВУХО  Аж за вухами лящить — їсти з апетитом. Ведмідь на вухо наступив — про тих, хто не має музичного слуху. Вуха нагострити (наставляти) — бути насторожі, прислухатися, бути уважним; бути напоготові до чогось. Вуха протуркати (ким, чим) — надокучити розмовами про когось чи щось. Вуха пухнуть— нестерпно. Вухами ллється— комусь дуже набридло що-небудь. Вухами хляпати (ляпати) — бути неуважним. Вухом землі приймати — бути насторожі, напоготові. Голова з вухами — нерозторопна людина. Тугий на вухо (на вуха) — глухуватий, який погано чує. Оббитися об вуха — доходити до кого-небудь, до чийогось слуху (про чутки, розмови і т. ін.); ставати відомим кому-небудь. Об’їсти вуха — спожити, використати всі харчові запаси. Розвішувати вуха — уважно, з цікавістю слухати. Розставляти вуха — слухати з повним довір’ям, дуже уважно, захоплено, забуваючи про все навколишнє. Нагострювати вуха (уха) — напружено, уважно прислухатися до чогось (про людей); зосереджуючись і прислухаючись, піднімати догори вуха (про тварин); звертати увагу, зважати на що-небудь, ураховувати щось. Ляпати (хляпати) вухами — не реагувати, не зважати на що-небудь. І за вухом не свербить — хтось байдужий до всього, не турбується ні про що. Заступає вуха — у кого-небудь втрачається, слабне слух. Язик поза вухами теліпається — хто-небудь любить багато говорити

Фразеологізмів зі словом ОКО серед великої їх кількості можна нарахувати дуже багато. У цій статті ви знайдете приклади фразеологізмів зі словом ОКО. Фразеологізми зі словом ОКО аж в очах міниться — у когось неприємні зорові відчуття від чого-небудь яскравого аж іскри з очей сиплються — дуже сильно аж око в’яне — стає страшно, моторошно аж очі рогом — хтось має насуплений, сердитий вигляд бите око — людина досвілчена, швидко орієнтується Одним оком скинути — глянути на кого-, що-небудь мимохідь, ненароком. Око губиться — хто-небудь не може побачити, розрізнити зором чогось. Оком (очима) накидати — примічати, мати на прикметі, потай слідкувати; уподобати когось, задивлятися. Очі беруться сном — хто-небудь дрімає, засинає. Дерти очі — неприємно вражати, дратувати кого-небудь своїм виглядом; неприємно докоряти кому-небудь чимсь; заздрісно чи з зацікавленням поглядати на кого-, що-небудь. Докинути оком (очима) — досягти своїм зором, поглядом. Кидати недобрим оком — не схвалювати чию-небудь поведінку, засуджу вати чиїсь вчинки, дії і т. ін. Кинути оком (очима, погляд, зір і т. ін.) — час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь; дивитися, роздивлятися навколо, кругом себе; звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось; стерегти що-небудь. Кидати пісок у вічі — обдурювати кого-небудь. Кинеш: скільки оком кинеш (кинь, докинеш, скинеш, захопиш, зглянеш і т. ін.) — на всьому просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Колоти очі — докоряти. Куди не кинь оком (не глянеш, не окинеш і т. ін.) — кругом, скрізь, усюди. на свіже око, з сл. помітити, побачити — не бачивши кого-, чого-небудь ніколи або тривалий час; не видне око — не годиться, не можна; Зі словом око утворено ще більше фразеологізмів: гостре око, веселити око, куди око сягає, на око, недремне око, про людське око, стороннє око, в чотири ока, краєм ока, як ока в лобі, як зіницю ока, дивитися зизим оком, і оком не змигнути, ні за що оком зачепитися, хоч одним оком, мати на оці, сто­яти більмом в оці, як сіль в оці, очі рогом лізуть, очі розбіга­ються, відкрити очі, дивитися правді в очі, куди очі дивляться, очі горять, робити великі очі, знімати полуду з очей, не змика­ти очей, очей не відведеш, своїм очам не вірити, вбирати очима, із зав ‘язаними очима, зміряти очима, стояти перед очима, на очах, світ в очах тьмариться та ін

Фразеологізми зі словом КРИЛА • відчувати крила за плечима — бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили. • ростуть (виростають) крила — хто-небудь відчуває приплив сили, енергії, натхнення; •  як на крилах — у доброму настрої, на піднесенні; дуже швидко; •  під своє крило — для захисту, опікування; • давати крила — викликати в кого-небудь піднесення, натхнення, почуття впевненості у собі, у своїх силах, здібностях; • обламувати крила — позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій; • опустити крила — утратити впевненість у собі, примиритися з чимось, зневіритися у своїх силах; • обпалювати собі крила — зазнавати невдачі в чому-небудь; не досягати чогось бажаного; • складати крильця — відмовлятися від будь-яких дій, від боротьби; скорятися; • підрізати крила — позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле діяльності

Фразеологізми про мову Говорити на різних мовах (різними мовами) — не розуміти один одного. Утрачати мову — на якийсь час позбуватися здатності говорити. Держати слово — 1. Виголошувати промову, говорити. 2. Виконувати обіцянку. Поперхнутися словом — раптово замовкнути, не договорити, не закінчити якусь думку. Держати (тримати) язик за зубами — мовчати, зберігати таємницю. Гострий язик — влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова. Обливати брудом — несправедливо звинувачувати когось у чомусь, ганьбити, обмовляти, неславити. Переводити розмову на щось інше — заговорювати зуби. Сипати словами як горохом — говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Сипатися з язика — вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази). Співати соловейком — з надмірним запалом, довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь. Справляти балачку — вести пусту розмову. Решетом воду міряти — вести пусту розмову, балаканину. Дерти мовчака — сумирно поводитися; мовчати, не протестувати. Переливати з пустого в порожнє — повторювати те саме, ведучи непотрібні, пусті розмови. Під ніс (під носа) говорити (мовити, бурмотіти) — тихо, нерозбірливо (синонім: в бороду). Повернути слово [назад] — відмовлятися від сказаного раніше. Погубити думки (мову, слова) — втратити на якийсь час здатність логічно мислити, говорити; обдумавши що-небудь з усіх боків, не прийти ні до якого висновку. Каркай: не каркай як ворона — уживається в розмові як застереження від чогось небажаного. Теліпати (теленькати) язиком — базікати, вести беззмістовні, пусті розмови. Розводити боби (на бобах) — вести пусту розмову з ким-небудь. Розв’язувати язик — голосно говорити після тривалого мовчання. Розводити демагогію — пустими, непотрібними розмовами навмисне впливати на почуття людей; розкладати, дезорганізовувати кого-небудь. Язик до Києва доведе — про необхідність розпитувати. Язик заплітається — хто-небудь говорить невиразно, через силу (про п’яного, хворого). Язик не повертається (не піднімається, не навертається) — хто-небудь не хоче, не наважується або соромиться говорити щось. Язик підвішений (причеплений, почеплений, прив’язаний) добре (непогано) — хто-небудь уміє вільно, влучно дотепно говорити. Як риба мовча — зовсім нічого не говорити. Цікавий на язик — який уміє гарно, майстерно висловлювати думки; красномовний. Чесати язика — вести безпредметні, несерйозні, пусті, неправдиві розмови. Укоротити язика — примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити; помовчати, не говорити зайвого. Укуситися за язик — утримуватися від висловлювання; раптово замовкнути. Уста не розмикаються — хто-небудь мовчить, не говорить нічого. Точити ляси (баляси, баляндраси, бали) — вести пусті розмови, марнуючи час (синоніми: правити теревені; клепати язиком; чесати язика; плескати язиком; точити брехні); весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне (синонім: травити баланду); розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі) (синонім: точити язики). Сипати вогнем — дуже сердито, гнівно розмовляти.

Фразеологізм синонім до слова СУМНИЙ Хмара хмарою — дуже багато, надзвичайно велика кількість; хто-небудь дуже сумний, похмурий, невеселий. Мов у воду опущений — дуже сумний Як водою облитий — пригнічений Як у воді намочений — незадоволений, засмучений, зажурений, злий (синоніми: як у воду опущений; як чорна хмара, хмара хмарою). Сам не свій Як чорна хмара Ходить як душа без тіла, як чоловіка згубив

Професійні фразеологізми робота в сільському господарстві (прокласти першу борозну, орати переліг, перти плуга, одягати вуздечку, випуска­ти віжки зі своїх рук, де не посій, там і вродиться, посіяти паніку, знаходити сокиру під лавкою, як п’яте колесо до воза, повертати голоблі); ковальське ремесло (кувати вухналі зу­бами, брати в лещата, попадати в лещата, дати гарту, як ковальський міх, як молотком ударити); рибальство (пійма­тися на гачок, піддаватися на вудку, заманити в свої сіті, битися як риба в сітях, закидати вудку, виводити на чисту воду); ткацько-прядильне ремесло (розмо­тувати клубок, клубком ставати в горлі, нитка увірвалася, лежати в основі); фразеологізми з швацької справи (білими нитками ши­тий, по нитці доходити до клубочка, як нитка за голкою, шукати голку в сіні, розплутувати вузол, з голочки, на один копил, правити на свій копил, міняти шило на швайку;  де тонко, там і рветься; розмотати клубок; сім разів відмір, а один раз відріж; куди голка, туди й нитка) транс­порт (входити в колію, давати зелену вулицю, ставити на рейки, на всіх парах, натискати на всі педалі, давати задній хід, спускати на гальмах, брати на буксир, без керма і вітрил, на повних парусах, пливти за течією, тримати курс, кинути якір, рятівне коло); фінансово-торговельні операції (зводити рахунки, акції ростуть, скидати з рахівниці, брати на свій рахунок, показувати товар лицем, перший сорт, купить і про­дасть); військова справа (брати на приціл, гострити меч, схрестити мечі, ламати списи, тримати порох сухим, переходити в наступ, брати на озброєння, влучати в ціль, брати з бою, викликати вогонь на себе); театрально-музична сфера (грати роль, грати першу скрипку, поміня­тись ролями, сходити зі сцени, опускати завісу, під завісу, номер не пройде, попадати в тон, як по нотах, фальшива нота, співати з чужого голосу, співати стару пісню, інша музика, входити в роль, коронний номер, у своєму репертуарі, попасти в тон) картярство (відкривати карти, сплутати карти, ста­вити на карту, карти в руки, козир у руках, останній козир, робити ставку, іти ва-банк, підкласти свиню) тощо. Перукар — стригти всіх під одну гребінку Мандрівник — відкривати Америку Доктор — як рукою зняло  Моряк — чекати біля моря погоди Механік — закручувати гайки Художник — згущувати фарби Кухар — заварити кашу

Фразеологізми зі словом СЕРЦЕ Полонити серце — дуже сподобатися кому-небудь. Розуміти серцем (душею) — інтуїтивно здогадуватися, відчувати. Тане серце — хто-небудь сповнюється приємними почуттями, піддаючись впливові когось, чогось приємного. Тенькнуло в серці (в грудях) — комусь стало тривожно, неспокійно з приводу чого-небудь. Серце (душа) тремтить — хто-небудь дуже хвилюється з приводу чого-небудь. Скрипіти серцем — робити що-небудь дуже неохоче, всупереч власному бажанню. Велике серце — хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний гаряче й глибоко пройматися чиїмись переживаннями, горем. Відкрите серце — хто-небудь сповнений доброзичливості, прямий, відвертий у стосунках з людьми. Віщує серце — хто-небудь відчуває наближення чого-небудь. Брати (узяти, приймати) до серця — гаряче, боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо, із зацікавленістю. Живе серце — небайдужа, здатна проникатися чужими переживаннями людина. З легким серцем — без роздумів, без тривоги. За покликом серця — відповідно до своїх прагнень, бажань, почуттів. Заворушилося серце — у кого-небудь пробудилося якесь почуття, хто-небудь відчув потяг до когось. Заганяти голки ([гострі] спички) в серце — дошкуляти кому-небудь чимось. Заграло серце — хто-небудь відчув радість, піднесення, задоволення. Загупало серце — хто-небудь почав хвилюватися. Залоскотало коло серця — стало приємно, відрадно (від зворушення, припливу радісного почуття і т. ін.). Запалилося серце — у кого-небудь охопило сильне почуття (кохання, ненависті). Заснуло серце — хто-небудь утратив гостроту почуттів, перестає реагувати на що-небудь. Зачерствіло серце — хто-небудь став нечуйним, байдужим до інших. Змію мати під серцем — тяжко журитися чимось, не мати морального спокою; мати постійну гризоту. Гадюка (гадина) ссе коло серця — хто-небудь сильно переживає, відчуває велику тривогу, хвилювання у зв’язку з чимсь; кому-небудь особливо прикро від чогось. Гаряче серце — той, хто дуже любить кого-небудь. Гарячий серцем — запальний, пристрасний. Гірко на серці (на душі) — кому-небудь дуже прикро, досадно. Гнітити серце (душу) — викликати тяжкий настрій, болісне відчуття. Гріти коло серця — потаємно, потай виношувати. Кам’яне (камінне) серце — жорстока, бездушна людина; хто-небудь жорстокий, лютий. Кидати / кинути жарину в серце (в груди) — робити натяк на що-небудь, викликати в кого-небудь хвилювання; бентежити, тривожити когось. Крається серце (душа) — хто-небудь дуже переживає, страждає. Мати (носити) змію під серцем — відчувати душевний неспокій; переживати. Мати Бога в серці — бути милосердним, совісним, жалісливим, справедливим. Мати м’яке серце — бути добрим, поступливим, лагідним, порядним. Мати серце з перцем — бути запальним, гострим, дотепним, дошкульним. Лицар серця — об’єкт чийого-небудь кохання; коханий. Луснути з серця (зі злості) — дуже розсердитися. По серцю; до серця — кому-небудь хтось або щось подобається, підходить. Покласти в серці (до серця) — запам’ятати що-небудь. Покласти руку на серце — щиро, відверто. Порадувати серце — викликати радість, задоволення; втішитися, задовольнитися чим-небудь. Потурати серцю (серцеві) — діяти за власним бажанням, довірятися тільки особистим почуттям. Прилягти до серця кому — видатися приємним, сподобатися. Прокинулося серце; прокинулася душа — у кого-небудь знову виникає інтерес до життя, з’являються почуття кохання, приязні. На серці кипить — хто-небудь хвилюється, переживає. Навертати серце до когось — сприяти виникненню кохання, почуття дружби до кого-небудь. Надривати серце (душу) — викликати душевні страждання, муки. Наставляти ніж на серце — мати недобрі наміри щодо кого-небудь; затаювати зло на когось. Не навертається серце — хто-небудь не може покохати когось; хто-небудь не подобається комусь. Нести тягар у серці — зазнавати душевних страждань, тяжких переживань разом з ким-небудь. Терзати душу (серце) — спричиняти душевні болі, переживання, завдавати моральних страждань. Терпне серце — хто-небудь відчуває тривогу, душевний біль. Тішити серце — радувати, приносити задоволення. Тліти серцем (душею) — зазнавати моральних страждань, тяжко переживати. Топтати стежку (доріжку) до серця чийогось — завойовувати чию-небудь любов, довіру, симпатію (синонім: топтати слід). Тягар ліг (упав) на серце (на груди) — хто-небудь зазнав душевних страждань, перебуває у стані пригнічення, тривоги, тяжкого неспокою (синонім: тяжкий камінь ліг на груди). Розгодинилося на серці (на душі) — у кого-небудь з’явився гарний настрій; комусь стало радісно. Розм’якло серце — хто-небудь розчулився, став добрим, лагідним. Розм’якшувати серце — викликати у кого-небудь почуття доброти, лагідності; розчулювати когось. Шпигнути (ужалити) в серце — дошкуляючи кому-небудь чимсь, спричиняти душевний біль. Штовхнути в серце (в груди) — дуже хвилювати, тривожити. Уколупати (улупити) б серця — бути готовим на все, нічого не пожаліти заради когось. Утишити серце — послабити, полегшити чийсь душевний біль; заспокоїти. Утішати серце — заспокоювати кого-небудь або самому заспокоюватися. Черв’як точить серце — кого-небудь щось постійно хвилює, турбує, мучить, завдає душевного болю. Холодна жаба сидить під серцем — кого-небудь охоплює почуття страху, передчуття чогось поганого, неприємного. Як (мов, ніби і т. ін.) камінь ліг на душу (на серце) — кому-небудь дуже важко, хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як ніж у серце (у горло) — що-небудь дуже неприємне, дуже вражає, спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у кого-небудь; умерти. Ятрити рану в серці (в душі) — необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову переживати щось неприємне, морально страждати. Холоне серце (душа) — хто-небудь непокоїться, переживає; кому-небудь дуже страшно, боязно. Серце варом обкипіло — хто-небудь морально дуже страждає, тяжко переживає. Серце в’яне — хто-небудь переживає, непокоїться; кого-небудь охоплює якесь почуття, хтось захоплюється кимось, відчуває потяг до кого-небудь. Серце горнеться — хто-небудь відчуває потяг до когось. Серце з воску — у кого-небудь м’які, податливі вдача, характер. Серце з перцем — хто-небудь з непокірним, норовистим, запальним характером. Серце заговорило — у кого-небудь пробудилося почуття кохання. Серце їсти — переживати, журитися, каратися, мучитися. Серце каменем лежить — хто-небудь тяжко переживає, страждає з приводу чогось. Серце мовчить — хто-небудь залишається байдужим до когось, чогось. Серце мохом обростає — хто-небудь стає бездушним, байдужим до всього і всіх. Серце набігає — хто-небудь сердиться, гнівається на кого-небудь. Серце не камінь — хто-небудь зглянеться; у кого-небудь можна домогтися прихильності. Серце не приймає — хто-небудь не відчуває симпатії, любові до когось; кому-небудь не подобається хтось. Серце падає — хто-небудь відчуває хвилювання від захоплення, переляку, тривоги. Серце переболіло, душа переболіла — хто-небудь настраждався, знемігся від почуття тривоги, страху, туги; хто-небудь заспокоївся, забув про колишні образи, переживання. Серце повертається — хто-небудь починає прихильно ставитися, відчуває симпатію, любов до когось. Серце прохололо — у кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів кохання, ненависті. Серце рветься — хто-небудь дуже переживає, страждає. Серце сохне — хто-небудь дуже переживає, мучиться з приводу чогось; хто-небудь томиться, знемагає від кохання. Серце стигне — хто-небудь заспокоюється, забуваючи про образи, перестає сердитися на когось; кому-небудь дуже страшно, боязко. Серце тенькає — хто-небудь починає дуже хвилюватися, тривожитися з приводу чого-небудь. Серце угамувалося — хто-небудь перестав хвилюватися, заспокоївся. Серце завмерло — хто-небудь дуже хвилюється, відчуває раптовий переляк, страх. Серцем приймати — глибоко відчувати, розуміти що-небудь. Сидіти болячкою на серці — невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь. Спопеліти серцем — стати душевно спустошеним, байдужим до всього через важкі страждання, випробування.

Фразеологізми про працю Сізіфова праця (робота) — надзвичайні зусилля, спрямовані на досягнення чого-небудь непосильного, які не дають бажаних результатів, є безплідними. Везти на шиї — дуже багато працювати на кого-небудь, утримувати когось своєю працею. Ворон (галок, галки) лічити — нічого не робити, не працювати, ледарювати. Бочка Данаїд— марна, даремна праця. Гнути  спину — важко працювати (синонім: гнути горба). Рвати жили (руки, силу) — дуже важко, над силу працювати. Рук не чути — дуже втомитися, перенапружитися від надмірної праці. Товктися як у ступі — дуже багато, виснажливо, інтенсивно працювати, виконувати якусь метушливу роботу. Точити [свій] піт — тяжко працювати на кого-небудь. Тягти лямку — виконувати важку, неприємну роботу; виконувати певний вид роботи, працювати в певній галузі (синонім: тягти воза). Чужими руками — не самостійно, використовуючи працю, зусилля, енергію інших. У ярмі ходити — тяжко працювати, зазнаючи утисків, гноблення від когось. За гаряче й студене хапати — усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися. Уганяти коло роботи — працювати з завзяттям, з запалом. Фразеологізми про трудовий процес Прокладати першу борозну — рухатися, просуватися вперед, усуваючи якісь перешкоди на своєму шляху, розчищаючи, звільняючи шлях від кого-небудь, чого-небудь; відкривати для інших можливість доступу кудись. Юрій Гагарін проклав першу борозну в неосяжні космічні світи. Розплутувати вузол — розбиратися в чому-небудь складному, заплутаному, робити щось складне, заплутане ясним, зрозумілим. Складною виявилася домашня задачка,але ми з Івасиком розплутали таки цей вузол. Розмотати клубок — розв’язати дуже складне завдання,вирішити проблему,зрозуміти суть справи. Якщо спробувати розмотати весь клубок останніх подій, то пригоди почалися  саме з приїзду до табору Степанка. Як з голочки— новий, щойно і добротно пошитий, зроблений тощо.  На першокласникові сорочка — як сніг, костюмчик — як з голочки. Білими нитками шите – щось невміло, погано замасковане, виконане і т. ін. Та пояснення чергового про зникнення крейди було якесь надумане, білими нитками шите. Куди голка,туди й нитка — означає слідування однієї людини за іншою в поглядах ,діях,справах. Ми з Оленкою такі подружки,як голка з ниткою-куди я,туди й вона. Сім раз відміряй-один раз відріж — перед тим,як щось зробити чи сказати,слід все гарно зважити,осмислити. Гарну шпаківню ми з татком змайстрували. Недарма,виходить,бабуся сказала-сім раз відміряй-один раз відріж. Закласти першу цеглину – розпочати важливу справу. Своїм кумедним віршиком Сергійко заклав першу цеглинку в створення шкільної стіннівки. Ганяти як солоного зайця — без перепочинку, весь час. Важкувато мені було вперше чергувати в їдальні дитячого табору: на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця. Стріляний горобець — досвідчена, бувала людина, яка багато дечого бачила, зазнала, яку важко перехитрити, обдурити.  — Сам біс десь не злякає мене,— стріляний я вже горобець .(М. Стельмах). Як по нотах — легко, без ускладнень, як слід; ніби за наперед продуманою схемою. І все в нас цього разу з Михайликом вийшло як по нотах. Заговорювати зуби — відвертати увагу кого-небудь від чогось, переводити розмову на щось інше. Дядько Іван, щоб заспокоїти родичів, напевно, щось розказує, заговорює зуби. (М. Ю. Тарновський).

Фразеологізми зі словом СЛОВО Хазяїн свого слова — той, хто завжди здійснює те, що обіцяє. З першого слова — зразу, без довгих пояснень. Золоті слова — уживається для підкреслення слушності, вчасності, доречності висловленого. Зимувати на кожному (кожнім) слові — дуже повільно говорити, промовляти, розповідати. Бистрий на слово — дотепний, кмітливий. Держати слово. 1. Виголошувати промову, говорити. 2. Виконувати обіцянку. Живе слово — те, що вимовлене усно; усне мовлення; висловлення, яке виражає правдиві, цікаві, нові думки. Для красного слова — щоб справити враження, викликати певний ефект. Кидати слова на вітер — даремно, марно говорити що-небудь. Кидатися словами (словом, фразами) — безвідповідально, необдумано говорити, обіцяти що-небудь. Кругле слово; круглий зворот — влучний вислів. Повернути слово [назад] — відмовлятися від сказаного раніше. Подати слово — обіцяти одружитися, давати згоду на одруження з ким-небудь. Поперхнутися словом — раптово замовкнути, не договорити, не закінчити якусь думку. Рвати слова — говорити уривчасто. Розгублювати слова — втрачати здатність говорити те, що хотіти, забувати те, про що хотілося сказати. Розковувати слово (мову) — створювати умови для вільного розвитку. Мастити словами — говорити приємні речі, улещувати, спокушати. Ламати слово — відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого. Легкий на слово — який любить багато говорити; говіркий, дотепний. На чесне слово — на основі тільки чийогось запевнення, обіцяння; повіривши. На чесному слові триматися — ледве. Не лазити за словом у кишеню — бути дотепним і метким у розмові. Нове слово — передове, прогресивне в чому-небудь; не пропускаючи нічого, від початку до кінця. Цідити слова (слово за словом, слово по слову) — говорити повільно, неквапливо, ледве розтуляючи рот. Твердий (міцний) на слово — який не порушує, дотримується своїх слів, обіцянок. Тягти (витягати) слова з рота — говорити повільно, спроквола. Сипати словами як (мов, ніби, наче.) горохом — говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Сказати нове слово — зробити яке-небудь відкриття або домогтися значних досягнень у певній галузі науки, техніки, культури. Слово за словом; слово по слову — поступово, мало-помалу говорячи, розговорившись або розпитуючи. Слово не розходиться з ділом у когось — хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. Словом не обзиватися (не озиватися) — не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати.

Фразеологізми зі словом голова Голова з вухами — нерозторопна людина. Голова половою набита (соломою, клоччям і т. ін.) у когось — хто-небудь нерозумний, нерозторопний. Антонім: голова не половою набита. Головою важити — ризикувати життям. Голову туманити — інтригувати, обманювати, морозити кого-небудь; говорити про малозрозумілі, недоступні речі; запаморочувати. Гаряча голова — запальна людина. Горобці цвірінькають у голові (у макітрі / т ін.) — хто-небудь легковажний, несерйозний. Гризти / прогризти голову — докучати кому-небудь кимсь, чимсь, вимагати що-небудь у когось і т. ін. Один одному на голову лізе — велика кількість кого-небудь. Дерти голову — пихато, гоноровито поводитися по відношенню до кого-небудь; чванитися. Джмелі гудуть у голові — хто-небудь перебуває в стані сп’яніння або запаморочення. Кивати головою — засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків. Кидатися / кинутися сторч головою — діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо. Кинутися в голову — несподівано, раптово пригадатися кому-небудь, викликавши в когось переживання. Класти голову — гинути, вмирати в боротьбі, війні. Класти голову на плаху (під сокиру) — з повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; запевняючи когось, стверджувати щось; нести відповідальність за кого-, що-небудь.

Фразеологізми зі словом ДУША Без мила в душу лізти — лестощами, хитрощами, підлабузництвом. Без шеляга за душею — зовсім без грошей. Бити в саму душу (рос. сыпать соль на рану) — боляче дошкуляти кому-небудь чимсь. В душі тішитися — відчувати задоволення з чого-небудь, не виявляючи його зовні. Відвести душу — довіритися. Вкласти душу — здійснити що-небудь з великою любов’ю. Гірко на серці (на душі) — кому-небудь дуже прикро, досадно. Гнітити серце (душу) — викликати тяжкий настрій, болісне відчуття. Духу пускатись — помирати, вибиватися із сил. Душа так і покотилася — хто-небудь раптом відчув страх, переляк, відчай. Душі не стало — хтось дуже злякався. Душі не чути — дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Іти з глибини душі (серця) — відзначатися щирістю, відвертістю. Охолоджувати душу (серце, голову) — збавляти силу вияву чиїх-небудь почуттів, поривань, вгамувати запал. З каменем на душі (в грудях) — у гнітючому, поганому настрої. З легкою душею — без будь-якої тривоги, без жалю, вагань, переживань. З тілом і душею — цілком, повністю; абсолютно. За пухлу душу — ні за що, даром. Заганяти / загнати душу в п’яти — дуже лякати кого-небудь, викликати почуття страху. Закропити душу — вгамувати жагу, спрагу вживанням незначної кількості їжі або рідини; вдатися до спиртного, напитися. Камінь давить душу (серце) кому — кому-небудь дуже важко, хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає. Канцелярська душа — застаріле, зневажливе: сухий, бездушний працівник; бюрократ. Карбуватися на душі (на серці) — назавжди залишатися в пам’яті, в свідомості. Палити душу — дуже хвилювати, непокоїти. Плювати в душу — виявляти зневагу, що зачіпає найдорожче, заповітне. Покопирсатися в душі (у серці) — проявивши надмірний інтерес до кого-, чого-небудь, дізнатися про щось інтимне, потаємне. Лежати на душі (на серці) — бути предметом тяжких роздумів, переживань ; турбувати, гнітити когось. Лізти в душу — виявляти удавану люб’язність, добиватися довіри задля вигоди. Лізти з чобітьми в душу — грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя.  Сидіти в душі — невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь. Скаламутити всю душу — надзвичайно сильно, глибоко схвилювати когось, внести неспокій. Скніти душею — страждати, мучитися; турбуватися про кого-, що-небудь,- тривожитися за когось. Сколихнути в душі (в серці) когось — викликати у кого-небудь якесь почуття. Сміятися в душі над ким — глузувати над ким-небудь, не виявляючи цього зовнішньо. Спасти на душу комусь — сподобатися кому-небудь. Точити душу (серце) — викликати постійну тривогу, неспокій, страждання в кого-небудь; викликати переживання за когось, щось. Прокинулася душа — у кого-небудь знову виникає інтерес до життя, з’являються почуття кохання, приязні. Терзати душу (серце) — спричиняти душевні болі, переживання, завдавати моральних страждань. Розв’язати душу — позбавити кого-небудь душевних мук, переживань, полегшити його душевний стан. Розквітати душею (серцем) — пройматися, сповнюватися радістю, щастям Накипіти у душі (на серці, у серці) — збираючись, нагромаджуючись, хвилювати, непокоїти, тривожити (про неприємні почуття, переживання). Мати душу — бути чуйним, доброзичливим, сердечним. Мати страх на душі — відчувати тривогу, неспокій; хвилюватися, переживати. Мотузяна душа — хто-небудь позбавлений рис людської індивідуальності — боязкий, непринциповий і т. ін. Щемить на душі — хто-небудь відчуває неспокій, тривогу, хвилювання. Шкребе на душі (на серці, за душу, за серце)— кого-небудь охоплює почуття незадоволення, гіркоти, суму, неспокою, тривоги. Читати в душі (в серці) — розуміти, розгадувати чийсь душевний стан. Уболівати душею (серцем) за кого/що — дуже непокоїтися, турбуватися, тривожитися. Усіма фібрами душі (серця) — дуже сильно, у найвищій мірі. Як камінь з душі (з грудей) спав (звалився) — кому-небудь стало легко, спокійно, хтось заспокоївся. Як камінь ліг на душу (на серце) — кому-небудь дуже важко, хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як камінь на душу навернув — кому-небудь стало важко, неспокійно. Як маслом по душі — дуже приємне що-небудь комусь

Фразеологізм до слова ПЛАКАТИ Ударитися в сльози — заплакати. Умиватися слізьми — гірко, невтішно плакати (синоніми: давати волю сльозам; обливатися слізьми; лити сльози). Наковтатися сліз — багато поплакати. Лити крокодилячі сльози — нещиро, лицемірно уболівати за кого-, що-небудь. Кидає / кинуло в сльози (в сльозу) кого — у кого-небудь виступають сльози на очах. Фразеологізми синоніми до слова «плакати» 1. (з горя, від болю, зворушення, співчуття і т. ін.) пускати сльози (сльозу) ; втирати сльози (сльозу); ронити (роняти) сльози (сльозу ), нар.-поет.; сміятися (реготати) на кутні, зневажл., фам.; пускати патьоки, зневажл. 2. (гірко, подовгу – від непоправного горя, душевних страждань, нар.-поет.) лити (виливати, проливати) сльози; умиватися (обливатися, заливатися і т. ін.) сльозами (слізоньками, слізьми); дрібними умивати що; митися сльозою (слізьми), нар.-поет. 3. (невтішно плакати) плакати (ридати) слізьми (сльозами); розливатися слізьми. 4. (сильно плакати над ким-, чим-небудь) обливати (поливати) сльозами (слізьми, сльозою) кого, що; заливати сльозами (слізьми) що: (плакати не стримуючись) дати волю сльозам. 5. (захлинатися від плачу; ридати, стримуючи плач) давитися слізьми (сльозами); (нестримно, на весь голос ридати) ревма ревіти, розм., ридма ридати (плакати), розм.; ревти як корова, зневожл.

Фразеологізми зі словом ПТАХ Велика птиця — впливова, поважна особа (часто іронічне). Пасти очима пташок — бездумно вдивлятися у кого-, що-небудь. Ранній птах / рання птиця — людина, яка встає і починає працювати вдосвіта. Жовтороте пташеня (пташа) — молода недосвідчена людина. Тільки пташиного молока нема — абсолютно все є (про повний достаток, заможне життя. Стріляний птах — битий вовк. На пташиних правах жити — не маючи законних підстав, надійного становища, захисту. Спіймати жар-птицю (золоту рибку) — стати везучим, досягти чогось значного.

Фразеологізми з казок Найпоширеніші та найвідоміші казкові фразеологізми: за щучим велінням, за тридев’ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться Випустити духа (джина) з пляшки В одній з історій, які впродовж тисячі й однієї ночі Шахерезада розповідала перському цареві, — «Казці про рибалку» — йшлося про те, як одного разу чоловік витягнув з моря пляшку. Коли зірвав ножем корок, із пляшки несподівано вийшов дим, який зробився духом з головою в хмарах, а ногами на землі. Це була загрозлива несподіванка, спричинена необережністю. Саме в такому значенні й уживають фразеологізм «випустити духа з пляшки». Голий король Вислів «голий король» уживають, коли хочуть викрити чийсь незаслужений, несправжній, роздутий авторитет. Походить цей вислів із казки Г.-Х. Андерсена «Нове вбрання короля». У ній розповідається, як королю-чепуруну, який багато грошей витрачав на одяг, шахраї запропонували пошити дороге вбрання з тканини, яку не зможуть побачити дурні й ті, хто займає не своє місце. Усі гроші дурисвіти поклали собі в кишеню, а король «одягнув» нове вбрання, і сам його не побачив, та боявся в цьому зізнатися. Коли він урочисто крокував вулицею міста, ніхто не наважувався сказати правду, усі мешканці захоплено вітали і хвалили вишуканий одяг. І лише малий хлопчик щиро сказав, що король голий. Жива вода вислів «жива вода» використовують у казках на позначення чарівної, цілющої води, що воскрешає і дає богатирську силу. Каліф на годину Вираз прийшов із арабської казки «Сон наяву, чи Каліф на годину» зі збірника «Тисяча й одна ніч». У ній молодий чоловік із Багдада покликав у гості незнайомця, і гадки не маючи, що це каліф (у мусульманській країні монарх, що поєднує світську владу з духовною), який оглядає місто у вбранні купця. Молодик зізнався гостю, що має заповітну мрію: дивом стати хоч на день каліфом. І тоді незнайомець підсипав у вино снодійне і наказав слугам перенести чоловіка в палац, а коли прокинеться, віддавати йому всілякі почесті, як каліфу. Жарт удався: увесь день чоловік насолоджувався придворним життям, входив у роль каліфа і навіть віддавав різні накази. Увечері йому знову підсипали у вино снодійне і віднесли додому. Так він побув «каліфом на годину». Тепер так називають людей, наділених владою на короткий час. Принцеса на горошині Походженням цей фразеологізм завдячує однойменній казці Г.-Х. Андерсена. Один королевич захотів одружитися із справжньою принцесою. Для цього серед усіх дівчат він шукав найтендітнішу і найделікатнішу, влаштовуючи їм випробування: претендентка мала переночувати в палаці на ліжку, застеленому 12 матрацами і 12 перинами, під які принц потай поклав горошину. Більшість принцес її не відчуло, і лише одна вранці поскаржилася, що й на хвилинку не змогла заснути, бо щось їй страшно муляло, і вона натерла синці на всьому тілі. Саме її королевич обрав за наречену. Фразеологізм «принцеса на горошині» вживають тоді, коли йдеться про людину розніжену, яка болісно сприймає навіть найменші труднощі. Сезам, відчинись! Це один із численних казкових фразеологізмів. Головний герой казки «Алі Баба і сорок розбійників» пішов у ліс по дрова, і випадково побачив, як 40 розбійників попрямували до печери, двері якої відчинилися на слова отамана: «Сезам, відчинись!». Алі Баба, скориставшись чарівним заклинанням, зайшов у печеру і знайшов скарби, награбовані розбійниками. У переносному значенні вислів «Сезам, відчинись!» уживають, коли йдеться про ключ до розв’язання проблеми, подолання перешкод, здійснення заповітних мрій; приємну несподіванку. Синя Борода Життя фразеологізму дала казка Ш. Перро «Рауль, лицар Синя Борода». Кровожерний лицар, котрий мав синю бороду, убив шістьох дружин за те, що вони, порушуючи заборону, відмикали двері в кімнату, яка слугувала місцем убивств. Нині вислів «синя борода» використовують у значенні ревнивий чоловік, який жорстоко ставиться до дружини. Танцювати під чужу дудку Це один із численних фразеологізмів, життя якому дав давньогрецький байкар Езоп. У творі «Рибалка і риби» він розповідає, як одного разу риболов вирішив заманити до себе риб грою на сопілці. Та в нього нічого не вийшло, тоді він спіймав їх неводом. Дивлячись, як риби підстрибують у сітці, рибалка сказав: «Дурненькі, коли я грав, то ви не хотіли танцювати під музику моєї сопілки, а тепер, коли я покинув грати, ви танцюєте». З того часу в мову увійшов фразеологізм «танцювати під чужу дудку», що означає: діяти не за власним бажанням, не зі своєї волі, постійно перебувати під чиїмось впливом. Чарівна паличка У переносному значенні фразеологізм «як чарівна паличка» означає зробити щось дуже легко, просто, швидко. Тридев’яте (тридесяте) царство  Фразою про тридев’яте царство починається багато казок, проте в жодній не сказано точно, де воно було і хто ним правив. Отже, тридев’яте царство — якась далека країна. У переносному значенні цей вислів означає дуже віддалені країни, місця.

• А все-таки вона крутиться (вертиться) – Вислів цей приписується визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання “єретичного” вчення Коперника про рух землі навколо сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від “єресі”. Легенда твердить, ніби після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: “Все ж вона крутиться!”. Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.

• ангельске терпіння – Безмірне і доброзичливе терпіння

• аж з медом та з маком – Сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо.

• аж жижки сіпає – Хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

• аж волосся дибки стало – Хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

Б

• бабця надвоє сказала; бабця надвоє ворожила (або вмре, або буде жила діал.) – Невідомо, що трапиться.

• байдики бити – Нічого не робити; лінуватися.

• битися як горлиця Тужити – побиватися; переживати.

• битися як птах у клітці – Жити в скрутних (матеріальних) умовах.

• блудити словами – Говорити без потреби; говорити нісенітниці

• брати на кпини – Глузувати; кепкувати; насміхатись з когось.

В

• ведмежа послуга – Дуже сумнівна послуга

• впадати в око (упадати…)  – Зацікавлювати; подобатись.

• вискочити як голий (козак, Кузьма) з маку зневажл.  –  Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь.

• втерти маку (часнику) – Побити, суворо покарати кого-небудь.

• вставляти палиці в колеса – Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось.

• вибити з колії  – Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. 2. Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось.

• вибивати з голови – 1. Позбутись якоїсь нав’язливої думки, перестати думати про кого-, що-небудь. 2. Примусити кого-небудь відмовитись від чогось.

• ввести в оману – обдурити

• викинути з голови – Забути

Д

• дати лад – Впорядкувати. Розібратись.

• ділити шкуру невбитого ведмедя – Розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим. до гробу – До самої смерті До кінця.

• до певної міри – (…певної(якоїсь, деякої)) Частково; трохи; все-таки.

• до живця проймає – Дуже хвилює, турбує, дошкуляє.

• дуля з маком – Уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні.

• дай Боже ноги, а чорт колеса – Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись.

• десята спиця в колесі – Той, хто відіграє незначну роль у чомусь.

• дрож сіпає – Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін.

• думки колесом заходили – Хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення.

• дірка без бублика – Нічого

• де Макар телят не пас – Далеко

З

• задати перцю з маком – Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту. з дорогою душею – Із задоволенням

• за мить – (За якусь (одну, коротку) мить) 1. Дуже швидко. 2. Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно. 3. Безпосередньо перед чим-небудь.

• з ма́ком і з та́ком – І краще, і гірше; всіляко, по-різному.

• закрутилося колесо – Розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.).

• зупинити колесо історії – Зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого.

• за милу душу – Охоче зробити.

• заварити кашу – Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

• згущувати фарби – Надзвичайно перебільшувати що-небудь

• зробити великі очі – Здивуватися

• за холодну воду не братися  – нічого не зробити

Л

• лиха доля – Невдача

• лебедя рубати – Верзти дурниці, робити щось дурне

• ловити ґав – Бути неуважним

М

• мастити салом п’яти – Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися.

• мастити словами – Говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати.

• мазолити очі – Набридати

Н

• на всі заставки – Зі всіх боків

• на руку ковінька – Пощастило

• на свою голову – Мати проблеми

• не з маком – Тяжко, погано, сутужно і т. ін.

• накивати п’ятами – Втекти

• нитка Аріадни  – спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок ні за цапову душу  – Деремно, марно

• нiде гольцi впасти – людно

О

• облизати макогона – Зазнати невдачі; мовчки зносити образу

• обіймати поглядом – Дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі

П

• пасти задніх – відставти

• перегнути палицю – переборщити

• передати куті меду – переборщити

• про що мова, про що йдеться – Не варто подяки, дрібниця.

• порости травою (терном, биллям і т. ін.) – Давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися

• пошитися (записатися, убратися) в дурні – Зазнати невдачі

• просто неба опинитися – Надворі

• прикусити язика – замовкнути

• пекти раків – червоніти

• п’яте через десяте – як-небудь

C

• світ за очі – Далеко. Щоб не бачити.

• сісти на шию – Робити щось за рахунок іншого, докучати

• сісти в калюжу – Зазнати невдачі

• скоріш за все – Найімовірніше

• сі́сти ма́ком – Потрапити в скрутне становище, зазнати невдачі в чому-небудь.

• сонне царство – Напрочуд тихе місце, де нічого не відбувається.

• сміятися на кутні – Плакати.

• сушити голову – важко думати над складною проблемою

• сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко міняє свої рішення, не має ні про що сталої думки

Х

• хоч вовк траву їж – Абсолютно байдуже, що буде.

• хоч трава не рости – Абсолютно байдуже.

• хоч мак сій  – 1. Зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. 2. зі сл. ти́хо. Дуже.

• хоч до рани прикладай – про добру людину

• хоч греблю гати – дуже багато.

Ц

• цвісти як мак – Бути у розквіті фізичних і сил.

Щ

• ще мак росте у голові – Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло)

Я

• як стій Раптово – Негайно.

• як макогін на ночви – Зовсім не схожий

• як виросте трава на помості – Категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи.

• як за гріш ма́ку – Дуже багато.

• як мак начетверо – Уживається для підсилення зазначеного слова.

• як мак процвітає – Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей).

• як ма́ку – Дуже багато.

• як після маку – Міцно, непробудно, дуже добре.

• як медом мастити – Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін.

• яблуку ніде впасти – людно

• як по писаному – Не збиваючись