Перша допомога при переломах

Переломи бувають закриті, без ушкодження шкіри, та відкриті, що супроводжуються розривом шкіри, кровотечею, утворенням раньової поверхні. Відкриті переломи становлять більшу небезпеку, оскільки рана може забруднюватись, а це, в свою чергу, може викликати нагноєння м’яких тканин і гнійне запалення кісток (остеомієліт). Переломи кісток кінцівок (трубчастих кісток) характеризуються болем, порушенням форми кінцівки, рухливістю уламків кісток в місці перелому, (тобто там, де її не повинно бути), хрускотом, набряком, порушенням рухів. При відкритих переломах спостерігається кровотеча з рани, нерідко зміщення відламків.

Перша медична допомога при переломах полягає в забезпеченні нерухомості і спокою пошкодженої кінцівки, що вкрай необхідно для транспортування потерпілого. Запідозривши наявність перелому, бажано (якщо є можливість), на ушкоджену частину тіла накласти дротяну шину Крамера, обгорнуту ватою і марлевими бинтами, а при відсутності її - шину з підручних матеріалів і засобів: парасольки, палки, дошки і т. п. Принцип створення нерухомості шинами полягає у фіксації двох суглобів, які знаходяться вище і нижче місця перелому. Але при переломі плеча (а) і стегна (б) треба зафіксувати три суглоби: а)плечовий, ліктьовий, променево-зап’ясний або б) тазо-стегновий, колінний і гомілково-ступневий відповідно. За відсутності шин забезпечити нерухомість ноги можна фіксацією її до здорової ноги чи валика зі скатаної ковдри і т.п. Руку можна фіксувати до тулуба. Нерухомість ключиці, плеча і передпліччя забезпечується за допомогою хусточки або шини. Під час вивиху відбувається розрив суглобової сумки і кістка виходить з порожнини суглобу. При цьому змінюється форма суглобу, вивихнута кінцівка фіксується у незвичному положенні, майже повністю втрачається її рухомість.

Перша медична допомога у цьому випадку полягає у накладенні шини або хустки. Потерпілого направляють до лікувального закладу. Підвертання ступні може призвести до розтягнення або часткового розриву зв’язок гомілково-ступневого суглобу, що супроводжується болем та набряком в місці ушкодження. Перша допомога полягає в тугому бинтуванні суглоба та прикладанні холоду.

Транспортування потерпілих

Найважливішим завданням першої допомоги є організація найшвидшого та правильного транспортування потерпілого в лікарню. Його транспортування повинно бути швидким, безпечним, щадящим. Вибір виду та способу транспортування залежить від умов, у котрих знаходиться потерпілий, стан потерпілого, наявність транспортних засобів.

При відсутності якого-небудь  транспорту потерпілого слід пере­нести в лікарню на носилках, імпровізованих носилках, за допомогою лямок або на руках.

Транспортування потерпілих на великі відстані значно полегшується із застосуванням лямок, котрі зменшують навантаження на кисті рук. Носильна лямка - це «ремінь» довжиною біля 3,5 м. Для перенесення посилок із лямки роблять петлю \ вигляді вісімки і підганяють її під ріст носильника. Довжина петлі повинна бути рівною розмахові витягнутих у боки руки. Петлю одівають па плечі так. щоб перехрест ЇЇ був на спині, а петлі - нарівні кистей рук. У ці петлі продіваються ручки нош. Той, хто йде попереду, захоплює ручки нош спереду лямок, той хто йде позаду - ззаду. 

При відсутності спеціальних нош їх можна виготовити з підручних засобів (жердини, дошки, піджака тощо). Такі імпровізовані но­силки обов'язково повинні бути достатньо надійними, щоб витримати вагу потерпілого. Посилкову петлю можна виконати із 2—3 ремнів, шматка брезенту, рушників, товстої мотузки.

У деяких випадках першу допомогу доводиться надавати в таких умовах, коли нема ніяких підручних засобів для виготовлення імпро­візованих носилок. У такому разі транспортування (перенесення) потерпілого необхідно здійснити на руках. Одна людина може нести потерпілого на руках спереду, на спині, на плечі

  

Транспортування способом «на руках спереду» та «на плечі» застосовується в тих випадках, коли потерпілий дуже слабкий або без свідомості. Якщо потерпілий у змозі трималися, то краще переносити його способом «на спині». Ці способи потребують велико­го фізичного напруження та застосовуються при транспортуванні на невеликі відстані. На руках значно легше переносити двом носильникам. Потерпілого, який знаходитися у непритомному стані, найбільш зручно переносній способом «один за одним». Якщо потерпілий при свідомості та може самостійно триматися, то легше переносити його на «сидінні із двох рук».

 Значно полегшує транспортування yа руках носилкова лямка.

У деяких випадках потерпілий може подолати короткі відстані самостійно, за допомогою супроводжуючого. Допомагаючий закидає собі на шию руку потерпілого та утримує його однією рукою, а дру­гою охоплює потерпілого за талію або груди. При пересуванні потерпілий може вільною рукою опиратися па палицю.

При неможливості самостійного пересування потерпілого та відсутності помічників можливе транспортування волоком на імпровизованій волокуші — на брезенті, плащ-палатці, гілках (мал.).

Таким чином, при різних умовах можна організувати тим чи іншим способом транспортування потерпілого. Але ведучу роль при виборі засобів транспортування та положення, в котрому потерпілий буде транспортуватись, грають вид та локалізація або характер отриманої травми.

Положення потерпілого при транспортуванні

 

Для попередження ускладнень під час транспортування потерпілого слід перевозити у визначеному положенні, відповідно до виду травми. Дуже часто правильно створене положення рятує життя поране­ному і, як правило, сприяє швидшому одужуванню. Відповідно, вірна укладка потерпілого під час транспортування є найбільш важливим моментом першої допомоги.

Транспортування потерпілих з пораненням голови, ушкодженням кісток черепа та головного мозку слід здійснювати на носилках в по­ложенні лежачи на спині.

При травмі голови (рана в потиличній частині або є перелом кісток у цій зоні), потерпілі часто знаходяться без свідомості, тому транспортування таких потерпілих здійснюється на боці, у фіксованому стабілізованому положенні.

 При переломі кісток носа або при ушкодженні щелепів транспортування потерпілих здійснюється в положенні напівсидячі або сидячи.

Потерпілих із ушкодженням хребця слід транспортувати в суворо горизонтальному положенні на спині, при цьому потерпілий має лежати на рівнійжорсткій поверхні (дошці, фанерці тощо) або на животі (мал. 21). При втраті свідомості потерпілого слід транспортувати тільки на животі. Перекладати потерпілого необхідно надзвичайно обережно, разом з дошкою або щитом, на якому він лежить.

Найбільш зручне і менш болюче транспортування потерпілих з переломами ребер та ключиці - в сидячому положенні. При тяжкому стані, коли потерпілий не може сидіти, транспортування здійснюється на носилках у напівсидячому положенні.

При переломах кісток тазу потерпілих транспортують на спині для остереження зміщення відломів і тим самим запобігання ушкодження їх кінцями внутрішніх органів, тобто необхідно добитися максимального розслаблення м'язів. Це досягається деяким згинанням ниж­ніх кінцівок в колінах та тазостегнових суглобах: під коліна підкладають тугий валик з одягу тощо висотою 25-30 см.

Потерпілих з ушкодженими нижніми кінцівками слід транспортувати на носилках у положенні лежачи на спині, а з ушкодженнями верхніх кінцівок — у положенні сидячи.

При пораненні черевної та грудної порожнин найбільш приємлимим є транспортування на спині у положенні напівсидячи із зігнутими колінами.

Усіх потерпілих, у яких травма супроводжується шоком, а також значною кровотечею, необхідно транспортувати тільки в положенні лежачи.

При транспортуванні в холодну пору року необхідно прийняти всі заходи застороги від охолодження, тому що охолодження при всіх видах травм різко погіршує стан потерпілого та сприяє розвиткові ускладнень.

Принципи черговості транспортування при масових травмах

Масові травми виникають при землетруса, автомобільних чи залізничних катастрофах, пожежах, вибухах тощо. Успішне надання допомоги в цих випадках залежить від організованості та порядку. Спочатку треба визначити, кому першочергово потрібна невідкладна медична допомога.

Потерпілі розподіляються на групи щодо послідовності транспортування залежно від тяжкості ушкодження.

 1. Важливість транспортування потерпілих?

2. Положення потерпілого при транспортуванні?

3. Принципи черговості транспортування при масових травмах?