Державна фіскальна служба України

Національний університет державної податкової служби України

Розглянуто і схвалено на засіданні

кафедри менеджменту

протокол №__від ”___”_____ 2015 р.

Завідувач (начальник) кафедри

/підпис/ /Ініціали, прізвище, вчене звання, науковий ступінь/

Конспект лекцій

з навчальної дисципліни “________________________”

галузь знань _____________________________________

напрям підготовки /спеціальність/ ___________________

Ірпінь 2015

Конспект лекцій з навчального курсу______________ складений на основі робочої програми навчальної дисципліни затвердженої у 2015 році.

Автор Г.І.Євтушенко,к.е.н., доцент

  

Тема 1 управління персоналом у системі менеджменту підприємств

1.1. Роль і значення управління персоналом як науки і навчальної дисципліни.

1.2. Управління персоналом як специфічна функція менеджменту.

1.3. Етапи історичного розвитку управління персона­лом.

Навчальні цілі:

розкрити роль управління персоналом як науки;

продемонструвати взаємозв'язок управління персоналом з іншими науками;

показати значення управління персоналом як навчальної дисципліни;

визначити сутність, мету та завдання управління персона­лом в умовах ринку;

розкрити зміст системи управління персоналом;

висвітлити методи, основні аспекти, принципи, стилі управління персоналом;

охарактеризувати етапи історичного розвитку управління персоналом.

1. Роль і значення управління персоналом як науки і навчальної дисципліни

Управління персоналом як наука існує на двох рівнях: теоретичному (мета — одержання нових знань шляхом опису і класифікації явищ, встановлення причинно-наслідкових, функціональних та інших взаємозв'язків і законо­мірностей між ними, прогнозування типових організацій­них ситуацій) та прикладному (управління персоналом за­ймається питаннями зміни і перетворення реальних вироб­ничих ситуацій, розробкою конкретних моделей, проектів і пропозицій для підвищення ефективності використання працівників).

Наукові дослідження можуть проводитися на трьох рівнях:

- управлінських процесів, у які безпосередньо включена людина;

- підприємств як систем з досягнення певних цілей за допомогою людей і їхніх дій;

- самої людини як особистості і учасника виробничих відносин.

Відповідно до цих рівнів наука управління персоналом включає три групи сфер знань (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Сфери знань управління персоналом

Управління персоналом	Сфери знань
Рівень процесів	Комунікаційні процеси
	Соціальні конфлікти
	Шляхи оптимізації управлінських відносин
	Мотивація і контроль
	Працівники як члени групи
Рівень підприємства	Підприємство як складна відкрита техніко-технологічна, еко­логічна,інформаційна і фінансова система
	Підприємство як соціальна система
	Правові умови роботи.
Рівень людини	Структура якостей і здатностей особистості
	Значення для людини результатів її роботи, особливо у вза­ємозв'язку з роботою інших людей
	Людина і підприємство
	Людина і менеджмент

Управління персоналом вивчає і враховує вплив усіх аспектів людини на організаційну поведінку. У цьому по­лягає головна специфіка даної науки, що визначає її підхід до дослідження свого предмету, а також її структуру і зміст. Управління персоналом базується також на таких теоріях, щ стосуються основних аспектів людини: еконо­мічні теорії (що охоплюють різні напрямки економічної науки), психологічні теорії (загальна психологія, психоло­гічні теорії поведінки, психоаналіз, соціальна психологія, психологія спілкування, психологія праці), соціологічні концепції, трудове і соціальне право, політологічні теорії, конфліктологія, науки про працю (ергономіка, фізіологія праці, психологія праці, соціологія праці, технологія праці, педагогіка праці, медицина праці, антропометрія) та ін.

Практична значущість управління персоналом полягає у такому: ідеальне конструювання практики кадрового управління, розробка теорії, стратегії, техніки, способів і засобів управління персоналом; раціоналізація, глибоке критичне осмислення практичного управління людьми і його орієнтація на вимоги економічної (ділової) і соціаль­ної ефективності; спонукання керівників до зміни моделей, техніки, стилю, способів і засобів керівництва працівника­ми на основі альтернатив, пропонованих наукою.

В Україні склалася ситуація, коли управлінню персо­налом не приділяється достатньо уваги, технологія розро­бки і прийняття кадрових рішень є недосконалою і науко­во необґрунтованою, у більшості випадків відсутня орієн­тація на досягнення соціальної ефективності в управлінні персоналом. Це пов'язано з існуванням ряду проблем в сфері управління персоналом у підприємствах.

Предметом дисципліни «Управління персоналом» ви­ступає сукупність суспільних відносин, що виникають в процесі спільної діяльності працівників.

Метою навчальної дисципліни «Управління персона­лом» є одержання студентами теоретичних знань з ефек­тивного управління трудовим колективом підприємства на основі використання наукових принципів і методів, розроб­лених вітчизняними і закордонними фахівцями, і позитив­ного практичного досвіду прогресивних підприємств.

Управління персоналом являє собою процес плануван­ня, підбору, підготовки, оцінки, навчання та мотивації пер­соналу, спрямований на ефективне його використання та досягнення цілей підприємства і працівників.

Трудові ресурси — це фізично розвинута частина насе­лення, що володіє розумовими здібностями і знаннями, які необхідні для роботи у народному господарстві.

Поняття «трудові ресурси підприємства» характеризує його потенційну робочу силу.

Кадровий потенціал підприємства — це гранична ве­личина можливої участі працівників підприємства у його діяльності з урахуванням їх компетентності, психофізіоло­гічних особливостей, інтересів, мотивацій.

Поняття «трудовий колектив» можна розглядати з двох сторін, зокрема, як: соціальну організацію (представлена адміністративно-правовою структурою); соціальну спіль­ність (представлена спонтанно виникаючими між особистими зв'язками, структурою малих груп, поділом персона­лу підприємства на соціальні групи).

Персонал підприємства — це сукупність його праців­ників (постійних і тимчасових, кваліфікованих і некваліфікованих), що працюють по найму та мають трудові відно­сини с роботодавцем.

Кадри являють собою основний (штатний, постійний), як правило, кваліфікований склад працівників підприємства.

Людські ресурси підприємства — це сукупність соціаль­них, психологічних і культурних якостей його працівників.

Трудовий потенціал працівника — це сукупність фізи­чних і духовних якостей людини, що визначають можли­вість і межі її участі у трудовій діяльності, здатність дося­гати у визначених умовах певних результатів, а також удосконалюватися в процесі праці.