Тема. Ліна Костенко. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Тематика та проблематика твору; образи Марусі, Івана Іскри, Богдана Хмельницького як утілення найвищих духовних чеснот українців.

Мета  знати історичну та фольклорну основу твору, багатство тем і проблематику твору; досліджувати майстерність письменниці в описі образів роману, розкрити їх неповторну індивідуальність, духовну силу і красу Марусі Чурай, сформувати навички та вміння аналізу роману у віршах.

розвивати вміння працювати з текстом, аргументовано викладати свої думки; розвивати спостережливість, уміння узагальнювати матеріал, виділяти головне; вміння працювати з текстом, визначати кульмінаційний епізод у романі; уміння робити висновки; грамотно висловлювати власні думки;

виховувати високі моральні якості на прикладі героїв роману, виховувати почуття людської гідності, порядності і вірності, доброти, милосердя, справедливості, виховувати почуття патріотизму, бажання знати свою історію, розуміти роль пісні у становленні національно свідомої особистості,а також поваги до минулого та гордості за свій народ.

Обладнання: презентація «Маруся Чурай – перлина українського народу», портрет Марусі Чурай, пісня «Засвіт встали козаченьки…», індивідуальні картки, пісня «Ой не ходи, Грицю…», асоціативне дерево «Маруся Чурай», фрагмент відео-вистави «Маруся Чурай», пісня «Пісня про Марусю Чурай» Р. Кириченко, таблиця «Ідейно-тематичний аналіз твору»

Тип заняття: комбінований

Епіграф :

«Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це ̶ голос наш. Це ̶ пісня. Це ̶ душа.

Що нам потрібно було на війні?

Шаблі, знамена і її пісні.»

Ліна Костенко «Маруся Чурай»

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина

1.Хто така Ліна Костенко?

2.Ким були її батьки?

3.Хто був прикладом для наслідування маленької Ліни?

4. Скількома мовами володів Василь Костенко?

5.Що за студію відвідувала Ліна Костенко в повоєнні роки?

6.Яку освіу має поетеса?

7. На який період припала творчість Ліни Костенко?

8.Яку назву має її перша поезія?

9.За яку збірку Ліні Костенко було присуджено премію ім.. Тараса Шевченка?

10.Назвіть основні мотиви її творчості.

11.Яку називу носит перший прозовий твір?

12. Як називається книгаі хто автор книги, де вміщено таємниці життя письменниці?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

2.1. Слово викладача

Пісня для нашого народу – це його душа, його доля, його історія, це той живий скарб, що передається із покоління в покоління, утверджуючи наш національний корінь. Багато славних майстрів слова і музики народила земля українська. Але ми рідко задумуємося над тим, що ті величезні духовні багатства нашого народу – пісні виношували у своєму серці і чимало безіменних творців. Немає сумніву, що кожна із них мала свого першотворця, першовиконавця. Бо саме спів – основний спосіб творення пісні. Хто вони? Якими були ці заховані із нашої історії творці національної української пісні? Нерідко час не зберігав їхніх імен. Але пісня продовжувала жити…

(Звучить запис пісні «Засвіт встали козаченьки.»)

2.2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

̶ Чи знайома Вам ця пісня?

̶ Чи відомо Вам імя Маруся Чурай? Поглянте на її портрет. (Так, правильно. Це напівлегендарна українська піснярки Маруся Чурай. Невичерпністю і величчю своєї особистості, стражданнями і злетами духу вона завжди привертала до себе увагу не лише українського читача. Доля її відкрила для вічних питань та істин. Як літературний персонаж Маруся Чурай стоїть в одному ряді з Дон Кіхотом і мадам Боварі, датським принцом Гамлетом і Джен Ейр, незрівнянною Мавкою і героїнями романів Жорж Санд… Нашій літературі пощастило, що є в ній постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів.)

2.3 Повідомлення студентів про Марусю Чурай.

2.4 Повідомлення теми і мети заняття

У творах Ліни Костенко ̶ єдність характеру й слова, а увагу привертає історична тема, історична пам’ять. Талановита поетеса не зрушує коріння, розуміючи його значення в розвитку духовності, національної культури. Своєю поезією застерігає нас від втрати історичної пам’яті. Особливо виразно ця думка звучить у її романі у віршах «Маруся Чурай». Образ Марусі зливається з образом України, що сигналізує через століття: пам ятаите нащадки, свою славну історію, і лише тим будете сильні й знані у світі.Хто вона? В яку епоху жила? Чим прислужилась своєму народові? Ці та інші питання ми з’ясуємо сьогодні під час заняття, більше знайомлячись із цією особистістю, вивчаючи роман Ліни Костенко «Маруся Чурай».

2.5. Робота з епіграфом

̶ Зверніть увагу на епіграф. Як ви розумієте ці слова?

Протягом заняття ми спробуємо з’ясувати, яке значення в житті постає пісня для нашого народу.

ІІІ. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації

3.1. Ідейно-тематичний аналіз роману. Складання опорної таблиці

̶ Який за жанром твір «Маруся Чурай» Л.Костенко? (Роман у віршах ̶ великий художній твір, якому поєднується епічний спосіб зображення життя через розгорнутий сюжет і систему подій, через змалювання сформованих характерів з глибоким ліризмом ̶ віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора.)

̶ Яка історя написання твору?( Повідомлення студентів)

̶ Що поклала в основу свого роману Л. Костенко?(Повідомлення студентів)

̶ Про що цей твір?

̶ Що цим твором хоче донести до читача автор?

̶ З яких розділів складається твір?

̶ Яка композиція твору?

̶ Якими лініями розгортається сюжет твору?

̶ Які проблеми порушуються в романі ?

̶ Назвіть персонажів роману.

Назва, рік написання	«Маруся Чурай», 1979 р.
Жанр	історичний роман у віршах
Історія написання	Поштовхом до написання роману стала одна з пісень Марусі Чурай ̶ «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», за основу якої взято традиційну фольклорно-романтичну колізію: любов ̶ зрада ̶ помста.
Історико-фольклорна основа твору	Маруся Чурай ̶ напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через віль­нолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі. Маруся виростала з матір’ю, їх обох шанували в Полтаві ̶ через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні. Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють віт­ри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін. Але Чураївна любила іншого ̶ Григорія Бобренка… А втім, усі колізії долі дівчини, які доносять М.Дерегус. до нас народні перекази, докладно змальовано в романі Маруся Чурай Л. Костенко. Таємнича постать «дівчини з легенди», трагічна історія її кохання приваблю­вали багатьох митців: Л. Боровиковського («Чарівниця»), С. Руданського («Розмай»), В. Самійленка («Чураївна»), М. Старицького («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»), О. Кобилянську («У неділю рано зілля копала»). І все ж най-панорамніше, найбільш історично й психологічно вмотивовано долю Марусі вдалося змалювати саме Л. Костенко.
	Маруся Чурай ̶ напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через віль­нолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі. Маруся виростала з матір’ю, їх обох шанували в Полтаві ̶ через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні. Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють віт­ри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін. Але Чураївна любила іншого ̶ Григорія Бобренка… А втім, усі колізії долі дівчини, які доносять М.Дерегус. до нас народні перекази, докладно змальовано в романі Маруся Чурай Л. Костенко. Таємнича постать «дівчини з легенди», трагічна історія її кохання приваблю­вали багатьох митців: Л. Боровиковського («Чарівниця»), С. Руданського («Розмай»), В. Самійленка («Чураївна»), М. Старицького («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»), О. Кобилянську («У неділю рано зілля копала»). І все ж най-панорамніше, найбільш історично й психологічно вмотивовано долю Марусі вдалося змалювати саме Л. Костенко.
Тема	зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.
Ідея	возвеличення незнищенності українського народу на образі Марусі Чурай, особистості з багатим духовним світом, глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
Композиція	I розділ «Якби знайшлась неопалима книга». II розділ «Полтавський полк виходить на зорі» III розділ «Сповідь» IV розділ «Гінець до гетьмана» V розділ «Страта» VI розділ «Проща» VII розділ «Дідова балка» VIII розділ «Облога Полтави» IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресінням»
Проблематика	- проблема любові і зради вирішується як складова частина філософії любові; - батьки і діти; - фатальне зіткнення духовного й матеріального, піднесеного й приземленого в людському житті; - шляхетність і вірність як шлях порятунку, пристосуванство й зрада як шлях до загибелі; - творець і суспільство, нелегка, але висока місія митця в історії свого народу; - славна й трагічна боротьба народу за свою державність.
Образи	Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань,мати Грицька, мати Марусі