1.2.15. Інформаційні ресурси, продукти і послуги в Україні.

Іформаційний ресурс – увесь обсяг знань, відчужених від їхніх творців, зафіксованих на матеріальних носіях і призначених для суспільного використання. Інформаційним ресурсам притаманні специфічні властивості:

- Споживання інформаційних ресурсів не веде до їх зменшення;

- Взаємний обмін інформацією збільшує інформаційний потенціал усіх учасників обміну;

-Тиражування й поширення інформації стають відносно простішими та дешевшими;

- Споживання інформаційних ресурсів не призводить до зростання невизначеності господарської ситуації і сприяє її впорядкованості та прогнозованості.

Інформаційна продукція – це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій

Інформаційна послуга – це здійснення інформаційної діяльності у визначений час і визначеній законом формі з доведення інформаційної продукції до споживачів із метою задоволення їхніх інформаційних потреб. Інформаційна послуга – це отримання і надання в розпорядження користувача інформаційних продуктів.

Інформаційний продукт – це сукупність даних, сформована виробником для поширення в матеріальній або нематеріальній формах. Якщо він пропонується ринку з метою його придбання, використання чи споживання, його варто розглядати як товар, що має певні особливості:

- Інформацію можна продати, залишивши її у попереднього власника;

- Ціна інформації прямо не залежить від місця, часу та способу її використання;-

- Володіння інформацією не є гарантією абсолютного права на її використання;

- Цінність однієї інформації може бути різною для різних користувачів;

- Інформація не втрачається в процесі використанні, але морально застаріває.

Інформаційний продукт набуває вартості тільки в готовому вигляді – це інформація, після впорядкування, структуризації, оцінювання.

Переваги інформаційного продукту в порівнянні з іншими продуктами :

- Цінність інформаційних продуктів заснована на часовій сутності, інформація є найціннішою в момент її створення,;

- Використання сучасних інформаційних продуктів у матеріальному виробництві сприяє здешевленню готової продукції, багато в чому зумовлює цінність товару для споживача.

Інформаційний продукт можна поширювати в такі само способи, що й будь-який інший матеріальний продукт – за допомогою послуг.

1.2.16. Документно-інформаційні ресурси органів державної влади.

Враховуючи зростаючу роль ІР у сучасному світі, держава зобов’язана створити умови і механізми для формування, розвитку і ефективного використання ІР у всіх сферах діяльності і, насамперед систему управління національними ІР України.

В процесі формування системи державного управління національними ІР мають бути забезпечені цілісність системи, системність та ієрархічність її будови, стабільність організації та сумісність її зв’язків з навколишнім середовищем, а також враховані об’єктивні характеристики ІР, засобів їх обробки і передачі як об’єктів управління.

В функціональнійструктурі організаційно-правової системи державного управління ІР можна виділити кілька рівнів.

Перший рівень –рівень прийняття політичних рішень, законодавчого та нормативно-правового забезпечення державної інформаційної політики щодо управління національними ІР України.

Другий рівень –рівень організаційного, нормативно-методичного забезпечення виконання законодавчих і нормативно-правових актів, координації і контролю за формуванням, поширенням та захистом ІР.

Третій –виконавчий рівень, на якому забезпечується безпосереднє виконання законодавчих і нормативно-правових актів, здійснюється відомчий та територіальний контроль за встановленим порядком і правилами формування, поширення і використання ІР.

Верховна Рада України –здійснює законодавче регулювання суспільних відносин, у тому числі в інформаційній сфері; затверджує Державний бюджет України, в якому передбачає кошти на розвиток інформаційної сфери; вирішує питання обов’язковості міжнародних договорівУкраїни, у тому числі стосовно міжнародного інформаційного співробітництва.

Профільні Комітети Верховної Ради здійснюють законопроектну роботу і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради, згідно компетенції кожного профільного Комітету.

Консультаційна рада з питань інформатизації при Верховній Раді розглядає проекти правових актів з питань інформатизації.

Інститут законодавства Верховної Ради України здійснює наукове забезпечення законодавчої діяльності парламенту.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради здійснює інформаційне забезпечення поточної роботи керівників парламенту, профільних Комітетів та народних депутатів.

Президент України, відповідно до Конституції є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини й громадянина [12,с.91]. Президент забезпечує національну безпеку і здійснює керівництво в цій сфері діяльності, в тому числі у сфері забезпечення інформаційного суверенітету. Тощо.