- •Документоно-інформаційні ресурси
- •1.2.1. Поняття, ознаки та функції документно-інформаційних ресурсів.
- •1.2.2. Класифікація документно-інформаційних ресурсів.
- •1.2.3. Вплив інформатизації суспільства на формування та розвиток документно-інформаційних ресурсів.
- •1.2.4. Державне управління документно-інформаційними ресурсами.
- •1.2.5. Правове середовище, в якому здійснюється інформаційна діяльність в Україні.
- •1.2.6. Електронні інформаційні ресурси: поняття, типологія.
- •1.2.7. Проблема безпеки та захисту електронних документів як виду інформаційних ресурсів.
- •1.2.8. Світові документно-інформаційні ресурси.
- •1.2.9. Світовий ринок інформаційної продукції та послуг.
- •1.2.10. Участь та роль юнеско у розв’язанні проблем доступу до інформаційних ресурсів.
- •1.2.11. Класифікація інформаційних ресурсів Інтернет.
- •1.2.12. Роль Інтернет у поширенні інформаційних ресурсів.
- •1.2.13. Електронні інформаційні ресурси українського сегменту Інтернет.
- •1.2.14. Явища, пов’язані з дефіцитом фахівців як носіїв і споживачів інформаційних ресурсів.
- •1.2.15. Інформаційні ресурси, продукти і послуги в Україні.
- •1.2.16. Документно-інформаційні ресурси органів державної влади.
- •1.2.17. Документно-інформаційні ресурси системи науково-технічного інформування.
- •1.2.18. Важливі (цінні) інформаційні ресурси та конфіденційні документи.
1.2.3. Вплив інформатизації суспільства на формування та розвиток документно-інформаційних ресурсів.
В сучасній Україні інформатизація стає важливою областю економіки і визначальною сферою суспільного життя і одночасно найважливішою функцією держави, чинником забезпечення його безпеки і суверенітету.
Інформатизація охоплює коло поточних і перспективних проблем – економічних, організаційних, соціальних, розвиток культури та освіти, діяльності всіх ланок соціального управління, кожної ланки господарювання.
В Україні процес інформатизації здійснюється згідно з Національною програмою інформатизації, яка визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення.
Одним з більш розвинених напрямків інформатизації є формування та розвиток ДІР. З кожним роком з'являється усе більша кількість науково-технологічних розробок українських вчених, розробляється нове програмне забезпечення для функціонування новітніх інформаційних систем, інформаційні технології активно використовуються у діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та недержавних структурах, а також в українських освітніх закладах активно ведеться підготовка кваліфікованих фахівців у сфері інформатизації.
Ще одним з пріоритетних напрямів інформатизації є інформатизація стратегічних напрямків розвитку державності, безпеки та оборони. Досягається шляхом створення і розвитку інформаційно-аналітичних, обчислювальних та автоматизованих систем, центрів і мереж, які забезпечують роботу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
1.2.4. Державне управління документно-інформаційними ресурсами.
В процесі формування системи державного управління національними ІР мають бути забезпечені цілісність системи, системність та ієрархічність її будови, стабільність організації та сумісність її зв’язків з навколишнім середовищем, а також враховані об’єктивні характеристики ІР, засобів їх обробки і передачі як об’єктів управління. Головну мету державної інформаційної політики стосовно національних ІР можна сформулювати як створення необхідних економічних і соціокультурних умов та правових і організаційних механізмів формування,розвитку,використання ІР в усіх сферах життєдіяльності держави.
Відповідно до головної мети державної політики щодо ІР функціями державного управління цією сферою діяльності виступають:
–розробка і прийняття політичних рішень,законодавчих,норм-но-правових актів правового забезпечення системи управління національними ІР;
–розробка і реалізація організаційних і нормативно-методичних заходів щодо координації діяльності відомчих і регіональних структур та недержавного сектору в сфері формування й використання ІР;
–розробка і реалізація фінансово-економічних методів регулювання діяльності щодо формування і забезпечення використання ІР;
–забезпечення держ. реєстрації ІР, повноти створен первинних і похідних ІР на основі інформ., що створюється у процесі діяльності державних органів,;
–забезпечення ефект-го вико рис-ня і захисту ІР у діяльності держ. органів;
–забезпечення захисту громадян, суспільства і держави від хибної, спотвореної та недостовірної інформації;
–здійснення єдиної державної політики наукового забезпечення системи державного управління формуванням, розвитком і використанням національних ІР;
–кадрове забезпечення функціонування системи державного управління національними ІР;
–інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень у сфері управління ІР;
–контроль за встановленим порядком і правилами формування, поширення і використання ІР.
В функціональній структурі організаційно-правової системи державного управління ІР можна виділити кілька рівнів.
Перший рівень –рівень прийняття політичних рішень.
Другий рівень –рівень організаційного, нормативного забезпечення виконання законодавчих і нормативно-правових актів, контролю за формуванням, поширенням та захистом ІР.
Третій –виконавчий рівень, на якому забезпечується безпосереднє виконання законодавчих і нормативно-правових актів, здійснюється контроль за встановленим порядком і правилами формування, поширення і використання ІР.
