- •Обєкт предмет, мета і завдання документології як науки
- •Сутність загальних законів документології
- •3. Дискусійні питання документології й дисциплін документно- комунікаційного циклу Дикусійні питання документології й дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •Стан розвитку української документологічної термінології насучасному етапі
- •Поняття «документ» як базове в галузі документознавства
- •Проблема вибору назви для узагальнюючої назви про документ
- •Трансформація документології як «документно-інформаційної науки»
- •Погляди м. Слободяниката г. Швецової-Водки на зміст та структурудокументології як науки
- •Звязки документології з дисциплінами документно-комунікаційного циклу
- •Удк як універсальний міжнародний засіб систематизації, індексації і пошуку документів
- •Класифікація документів як теоретична проблема документологіїна сучасному етапі
- •Вихвднв принципи класифікування документів
- •1.2. Поділ документів на роди, види, підвиди, різновиди
- •Сучасні концепції документології як науки
- •Напрями наукових досліджень документа в зарубіжних країнах
- •Особливості документологічної концепції н. Кушнаренко
- •Категорійно-понятійний апарат документології з погляду його системного розвитку
- •Часткові закони документології
- •Спільне і відмінне у поглядах с. Кулешова і н. Кушнаренка та зміст і структуру документології як науки
- •Організація діяльності аналітичнмх служб
- •Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу
- •Структурна побудова інформаційно-аналітичної служби залежно від сфери діяльності
- •Система оплати праці працівників із застосуванням методів мотивації та стимуляції
- •Інформаційно-аналітична діяльність її роль функції в суспільстві
- •Інформаційно-аналітична структура в Україні
- •Функціональні підрозділи інформаційно- аналітичного центру
- •2. Експертний відділ (інформаційно-аналітичний відділ) з базою даних.
- •Загальні професійні вимоги до рішення фахової підгоовки аналітиків
- •Науково-практичні засади підбору і розстановки кадрів іас
- •Необхідність планування діяльності іас
- •Діяльність інформаційно-аналітичних служб за кордоном
- •Універсальна технологія аналітичної діяльності за ю Сурміним
- •Тенденції розвитку інформаційно-аналітичної служби
- •Історичні умови виникнення та формування інформаційно-аналітичних служб
- •Кадррова потреба іас та джрела її забезпечення
- •Основні принципи планування діяльноссті іас
- •Система законодаввчого забезпечення функціонуування інформаційно-аналітичних служб України
- •Загальна характеристика матеріальних ресурсів іас
- •Стратеегічне і поточне планування діяльності іас
- •Вимоги та перелік документів для оформлення наукового гранту з документознавства
- •Вимоги та науково-економічне обгрунтування теми дослідження для оформлення гранту
- •Методологія системного аналізу
- •Структурна схема звіту про ндр
- •Вимоги до порядку викладення матеріалу вступної та основної частини звіту про ндр
- •Визначення ефективності ндр за допомогою методу вимірювання
- •Сутність наукової комунікації. Специфіка документальних комунікацій
- •Інформаційний пошук. Основні джерела інформації
- •Атрибути наукового дослідження
- •Вимоги до вибору теми та складання наукового обгрунтування науково-дослідної роботи
- •Основні етапи наукового дослідження
- •Якості науковця та основні вимоги до організації науковоїроботи
- •Вимоги до підготовки та оформлення наукової статті
- •Структурні елементи наукової статті
- •Використання методів емпіричного та теоретичного рівня пізнання у документологічних дослідженнях
- •Розуміння вислову «наука як система знань, сфера людської діяльності та соціальний інститут»
- •Етапи інформаційного пошуку
- •Роль методу спостереження у дослідженнях з документознавства та архівної справи
- •Обєкт предмет, мета і завдання документології як науки
- •Сутність загальних законів документології
- •3. Дискусійні питання документології й дисциплін документно- комунікаційного циклу Дикусійні питання документології й дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •Стан розвитку української документологічної термінології насучасному етапі
- •Поняття «документ» як базове в галузі документознавства
- •Проблема вибору назви для узагальнюючої назви про документ
- •Трансформація документології як «документно-інформаційної науки»
- •Погляди м. Слободяниката г. Швецової-Водки на зміст та структурудокументології як науки
- •Звязки документології з дисциплінами документно-комунікаційного циклу
- •Удк як універсальний міжнародний засіб систематизації, індексації і пошуку документів
- •Класифікація документів як теоретична проблема документологіїна сучасному етапі
- •Вихвднв принципи класифікування документів
- •1.2. Поділ документів на роди, види, підвиди, різновиди
- •Сучасні концепції документології як науки
- •Напрями наукових досліджень документа в зарубіжних країнах
- •Особливості документологічної концепції н. Кушнаренко
- •Категорійно-понятійний апарат документології з погляду його системного розвитку
- •Часткові закони документології
- •Спільне і відмінне у поглядах с. Кулешова і н. Кушнаренка та зміст і структуру документології як науки
- •Організація діяльності аналітичнмх служб
- •Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу
- •Структурна побудова інформаційно-аналітичної служби залежно від сфери діяльності
- •Система оплати праці працівників із застосуванням методів мотивації та стимуляції
- •Інформаційно-аналітична діяльність її роль функції в суспільстві
- •Інформаційно-аналітична структура в Україні
- •Функціональні підрозділи інформаційно- аналітичного центру
- •2. Експертний відділ (інформаційно-аналітичний відділ) з базою даних.
- •Загальні професійні вимоги до рішення фахової підгоовки аналітиків
- •Науково-практичні засади підбору і розстановки кадрів іас
- •Необхідність планування діяльності іас
- •Діяльність інформаційно-аналітичних служб за кордоном
- •Універсальна технологія аналітичної діяльності за ю Сурміним
- •Тенденції розвитку інформаційно-аналітичної служби
- •Історичні умови виникнення та формування інформаційно-аналітичних служб
- •Кадррова потреба іас та джрела її забезпечення
- •Основні принципи планування діяльноссті іас
- •Система законодаввчого забезпечення функціонуування інформаційно-аналітичних служб України
- •Загальна характеристика матеріальних ресурсів іас
- •Стратеегічне і поточне планування діяльності іас
- •Вимоги та перелік документів для оформлення наукового гранту з документознавства
- •Вимоги та науково-економічне обгрунтування теми дослідження для оформлення гранту
- •Методологія системного аналізу
- •Структурна схема звіту про ндр
- •Вимоги до порядку викладення матеріалу вступної та основної частини звіту про ндр
- •Визначення ефективності ндр за допомогою методу вимірювання
- •Сутність наукової комунікації. Специфіка документальних комунікацій
- •Інформаційний пошук. Основні джерела інформації
- •Атрибути наукового дослідження
- •Вимоги до вибору теми та складання наукового обгрунтування науково-дослідної роботи
- •Основні етапи наукового дослідження
- •Якості науковця та основні вимоги до організації науковоїроботи
- •Вимоги до підготовки та оформлення наукової статті
- •Структурні елементи наукової статті
- •Використання методів емпіричного та теоретичного рівня пізнання у документологічних дослідженнях
- •Розуміння вислову «наука як система знань, сфера людської діяльності та соціальний інститут»
- •Етапи інформаційного пошуку
- •Роль методу спостереження у дослідженнях з документознавства та архівної справи
Історичні умови виникнення та формування інформаційно-аналітичних служб
Історія формування інформаційно-аналітичних служб (ІАС) починається з середини XX ст. Вперше цей термін think tаnks з'явився в США під час Другої Світової війни. Так тоді називали захищене від прослуховування місце (tаnk), де цивільні та військові експерти розробляли стратегії бойових дій. Вони також використовувались для розробок безпечного середовища для військових стратегічних органів.
Перші аналітичні структури виникли у США, Великій Британії та Німеччині на початку XX століття як реакція наукових та політичних кіл на зміни у сфері світової економіки та міжнародної безпеки.
В США 1916 року за підтримки Д. Рокфеллера створюється Інститут вивчення державного управління (Іnstitute for Govemment Research).
Після Першої світової війни виникає ціла низка „фабрик думок". Найстарішими інститутами, які сприяли оформленню організаційної структури think tаnks вважаються Товариство Фабіана (Fabian Society), яке виникло ще 1884 року, та Королівський інститут міжнародних досліджень (Royal Institute for International Affairs), заснований 1925 року.
У 1925 році, майже одночасно з появою Брукінгського інституту, організовується Німецький інститут економічних досліджень у Галле, який концентрує свою діяльність навколо питань вдосконалення економічного розвитку. Того ж року створюється Фундація Ф. Еберта, яка стає помітною лише після відновлення її діяльності у розширених іноземних проектах з 1947 року.
В той період європейські „фабрики думок" не могли конкурувати з більш активними і структурованими організаціями у США, де потужний економічний розвиток і сприятливі об'єктивні умови спонукали політичні кола країни до активізації своєї діяльності.
Характерно, що після Великої депресії уряд США почав проводити політику ширшого залучення фахівців у галузі суспільних наук до участі в дослідженні та аналізі політичних рішень і стратегій розвитку країни. Президент Ф. Рузвельт створив власні „фабрики думок", до яких було залучено переважно представників академічної науки.
Друга світова війна, яка призупинила формування „фабрик думок" як впливових некомерційних закладів у Європі, активізувала їх розвиток в США. Там з'явилися десятки таких нових організацій. Вони зосереджували свої зусилля переважно на вирішенні питань економічного характеру, а саме - соціальної зайнятості населення, податкової політики держави, ефективності економічного розвитку. Найвідомішим серед них став Комітет сприяння економічному розвитку (Committee for Economic Development), створений групою бізнесменів 1942 року. Він розробляв стратегії післявоєнної зайнятості населення. Завдяки його ініціативам 1946 року було розроблено і прийнято закон про зайнятість.
На 1940-і роки припадає і створення Корпорації РЕНД (RAND Corporation). Вона виникла на базі відділу концерну Дуглас Ейркрафт (Douglas Aircraft), який під час Другої світової війни, працюючи переважно на уряд, проводив дослідження для військово-повітряних сил. Після війни корпорація РЕНД почала працювати самостійно як незалежна організація, підтримуючи водночас постійні контакти з міністерством оборони США та виконуючи для нього стратегічні аналітичні дослідження.
1950 - 1960-і роки у США характеризуються розширенням діяльності „фабрик думок", орієнтованих переважно на економічні дослідження..
Характерно, що тільки з 1960 - 1970-х років поняття «think tаnks» почало застосовуватися для означення дослідницьких закладів, орієнтованих на практичні результати.
Початок „холодної війни", розвиток соціальної держави в країнах Заходу, екологічна та енергетична криза 1970-х років стали поштовхом для виникнення „фабрик думок" нового покоління.
Отже, 1960 - 1970-і роки як в США, так і на європейському континенті, зокрема, у Німеччині, характеризувались появою „фабрик думок" з ідеологічною орієнтацією.
1980 - 1990-і роки характеризувалися збільшенням кількості „фабрик думок". Вдосконалювались їх структури, система фінансування, уточнювалася сфера діяльності.
