- •Обєкт предмет, мета і завдання документології як науки
- •Сутність загальних законів документології
- •3. Дискусійні питання документології й дисциплін документно- комунікаційного циклу Дикусійні питання документології й дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •Стан розвитку української документологічної термінології насучасному етапі
- •Поняття «документ» як базове в галузі документознавства
- •Проблема вибору назви для узагальнюючої назви про документ
- •Трансформація документології як «документно-інформаційної науки»
- •Погляди м. Слободяниката г. Швецової-Водки на зміст та структурудокументології як науки
- •Звязки документології з дисциплінами документно-комунікаційного циклу
- •Удк як універсальний міжнародний засіб систематизації, індексації і пошуку документів
- •Класифікація документів як теоретична проблема документологіїна сучасному етапі
- •Вихвднв принципи класифікування документів
- •1.2. Поділ документів на роди, види, підвиди, різновиди
- •Сучасні концепції документології як науки
- •Напрями наукових досліджень документа в зарубіжних країнах
- •Особливості документологічної концепції н. Кушнаренко
- •Категорійно-понятійний апарат документології з погляду його системного розвитку
- •Часткові закони документології
- •Спільне і відмінне у поглядах с. Кулешова і н. Кушнаренка та зміст і структуру документології як науки
- •Організація діяльності аналітичнмх служб
- •Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу
- •Структурна побудова інформаційно-аналітичної служби залежно від сфери діяльності
- •Система оплати праці працівників із застосуванням методів мотивації та стимуляції
- •Інформаційно-аналітична діяльність її роль функції в суспільстві
- •Інформаційно-аналітична структура в Україні
- •Функціональні підрозділи інформаційно- аналітичного центру
- •2. Експертний відділ (інформаційно-аналітичний відділ) з базою даних.
- •Загальні професійні вимоги до рішення фахової підгоовки аналітиків
- •Науково-практичні засади підбору і розстановки кадрів іас
- •Необхідність планування діяльності іас
- •Діяльність інформаційно-аналітичних служб за кордоном
- •Універсальна технологія аналітичної діяльності за ю Сурміним
- •Тенденції розвитку інформаційно-аналітичної служби
- •Історичні умови виникнення та формування інформаційно-аналітичних служб
- •Кадррова потреба іас та джрела її забезпечення
- •Основні принципи планування діяльноссті іас
- •Система законодаввчого забезпечення функціонуування інформаційно-аналітичних служб України
- •Загальна характеристика матеріальних ресурсів іас
- •Стратеегічне і поточне планування діяльності іас
- •Вимоги та перелік документів для оформлення наукового гранту з документознавства
- •Вимоги та науково-економічне обгрунтування теми дослідження для оформлення гранту
- •Методологія системного аналізу
- •Структурна схема звіту про ндр
- •Вимоги до порядку викладення матеріалу вступної та основної частини звіту про ндр
- •Визначення ефективності ндр за допомогою методу вимірювання
- •Сутність наукової комунікації. Специфіка документальних комунікацій
- •Інформаційний пошук. Основні джерела інформації
- •Атрибути наукового дослідження
- •Вимоги до вибору теми та складання наукового обгрунтування науково-дослідної роботи
- •Основні етапи наукового дослідження
- •Якості науковця та основні вимоги до організації науковоїроботи
- •Вимоги до підготовки та оформлення наукової статті
- •Структурні елементи наукової статті
- •Використання методів емпіричного та теоретичного рівня пізнання у документологічних дослідженнях
- •Розуміння вислову «наука як система знань, сфера людської діяльності та соціальний інститут»
- •Етапи інформаційного пошуку
- •Роль методу спостереження у дослідженнях з документознавства та архівної справи
- •Обєкт предмет, мета і завдання документології як науки
- •Сутність загальних законів документології
- •3. Дискусійні питання документології й дисциплін документно- комунікаційного циклу Дикусійні питання документології й дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •Стан розвитку української документологічної термінології насучасному етапі
- •Поняття «документ» як базове в галузі документознавства
- •Проблема вибору назви для узагальнюючої назви про документ
- •Трансформація документології як «документно-інформаційної науки»
- •Погляди м. Слободяниката г. Швецової-Водки на зміст та структурудокументології як науки
- •Звязки документології з дисциплінами документно-комунікаційного циклу
- •Удк як універсальний міжнародний засіб систематизації, індексації і пошуку документів
- •Класифікація документів як теоретична проблема документологіїна сучасному етапі
- •Вихвднв принципи класифікування документів
- •1.2. Поділ документів на роди, види, підвиди, різновиди
- •Сучасні концепції документології як науки
- •Напрями наукових досліджень документа в зарубіжних країнах
- •Особливості документологічної концепції н. Кушнаренко
- •Категорійно-понятійний апарат документології з погляду його системного розвитку
- •Часткові закони документології
- •Спільне і відмінне у поглядах с. Кулешова і н. Кушнаренка та зміст і структуру документології як науки
- •Організація діяльності аналітичнмх служб
- •Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу
- •Структурна побудова інформаційно-аналітичної служби залежно від сфери діяльності
- •Система оплати праці працівників із застосуванням методів мотивації та стимуляції
- •Інформаційно-аналітична діяльність її роль функції в суспільстві
- •Інформаційно-аналітична структура в Україні
- •Функціональні підрозділи інформаційно- аналітичного центру
- •2. Експертний відділ (інформаційно-аналітичний відділ) з базою даних.
- •Загальні професійні вимоги до рішення фахової підгоовки аналітиків
- •Науково-практичні засади підбору і розстановки кадрів іас
- •Необхідність планування діяльності іас
- •Діяльність інформаційно-аналітичних служб за кордоном
- •Універсальна технологія аналітичної діяльності за ю Сурміним
- •Тенденції розвитку інформаційно-аналітичної служби
- •Історичні умови виникнення та формування інформаційно-аналітичних служб
- •Кадррова потреба іас та джрела її забезпечення
- •Основні принципи планування діяльноссті іас
- •Система законодаввчого забезпечення функціонуування інформаційно-аналітичних служб України
- •Загальна характеристика матеріальних ресурсів іас
- •Стратеегічне і поточне планування діяльності іас
- •Вимоги та перелік документів для оформлення наукового гранту з документознавства
- •Вимоги та науково-економічне обгрунтування теми дослідження для оформлення гранту
- •Методологія системного аналізу
- •Структурна схема звіту про ндр
- •Вимоги до порядку викладення матеріалу вступної та основної частини звіту про ндр
- •Визначення ефективності ндр за допомогою методу вимірювання
- •Сутність наукової комунікації. Специфіка документальних комунікацій
- •Інформаційний пошук. Основні джерела інформації
- •Атрибути наукового дослідження
- •Вимоги до вибору теми та складання наукового обгрунтування науково-дослідної роботи
- •Основні етапи наукового дослідження
- •Якості науковця та основні вимоги до організації науковоїроботи
- •Вимоги до підготовки та оформлення наукової статті
- •Структурні елементи наукової статті
- •Використання методів емпіричного та теоретичного рівня пізнання у документологічних дослідженнях
- •Розуміння вислову «наука як система знань, сфера людської діяльності та соціальний інститут»
- •Етапи інформаційного пошуку
- •Роль методу спостереження у дослідженнях з документознавства та архівної справи
Необхідність планування діяльності іас
Діяльність інформаційно-аналітичних служб за кордоном
Інформаційно-аналітичні служби Центральної Європи, США та інших високорозвинених країн, як правило, обов'язково використовують у своїх дослідженнях такий інструмент як моніторинг. Існує таке поняття, як «мозкові центри» - незалежні, недержавні громадські дослідницькі організації, які в західному світі сприймаються як невід'ємний, важливий елемент демократії.
«Мозковими центрами» або "аналітичними центрами" (think tаnks) прийнято називати недержавні (громадські) дослідницькі організації (НДО), які, як правило, зосереджують свої зусилля в галузі гуманітарних наук - політики, економіки, соціології, права тощо. Найбільшого розвитку "мозкові центри" набули в західному світі і, по суті, є однією з ознак західної демократії. Враховуючи їх вплив на суспільно-політичні, економічні та ін. процеси, think tаnks зачисляють до "п'ятої влади" (після законодавчої, виконавчої, судової та ЗМІ).
Розглянемо think tаnks США, де вони розвинулися у найбільшвпливову суспільно-політичну силу.
Одним з найвпливовіших аналітичних центрів США є Тhе Неrіtаgе Foundation ("Спадщина"). Це стратегічний дослідницький інститут, що займається широким спектром питань громадської політики.
Центр міжнародних приватних підприємств (Сеnter for International Рrivate Епterprisе) провадить та розповсюджує дослідження з реформування ринку та розвитку демократії. Бере участь у фінансуванні більш ніж 90 новостворених проектів розвитку ринку. Пріоритетними галузями досліджень в країнах пострадянського простору можуть бути "молодь і бізнес", "корупція і шляхи її подолання" тощо.
Інститут Брукінгс: Національний інститут передових досліджень. Поєднує академічні та громадські стратегії. Веде дослідження в галузі економіки, політики, законодавчої сфери та "третього сектора". Видає журнал накладом 12000 примірників. Відстежує ситуацію і розвиток think tаnks у світі.
Інститут міжнародної економіки (Іпstitutе for Іпternational Есопотісs) - приватний некомерційний незалежний дослідний інститут, створений для вивчення міжнародної економічної політики. Займається економічним аналізом, проблемою глобалізації, перспективним прогнозуванням. Річний бюджет інституту - 6 млн дол.
САТО-Іnstitutе - одна з провідних дослідних неполітичних організацій у Вашингтоні. Досліджує проблеми економіки, видає книги, журнали, проводить конференції..
Інститут міста (Тhe Urban Institute) — засновано у 1968 р. Некомерційна організація, яка зосереджує увагу на проблемах суспільства, зокрема проблемі житловлаштування, демографії, експертному обслуговуванні.
Центр міжнародного приватного підприємництва (Сenter for Іпternational Рrivatе Епterрrіsе (СІРЕ). Створено при торговій палаті США у 1983 році з метою надання підтримки місцевим організаціям у цілому світі, які будують демократію шляхом розвитку приватного підприємництва.
Центр фундацій (Тhе Fоиdаtіоп Сепtеr) має місію збору, організації, аналізу та розповсюдження інформації про фундації, корпоративне надання грантів.
Рада фундацій (Соuncil of Fоudаtіопs») - об'єднує близько 2000 організацій-грантодавців у всьому світі. Головна діяльність пов'язана з різноманітною інформацією для давачів грантів.
Аналогом Ради фундацій в Європі є Європейський центр фундацій.
Щодо європейських країн, то на сьогодні визначилось кілька міст, де „фабрик думок" найбільше. У Великій Британії - це Лондон. 90 % британських think tаnks розмістилося в урядовому кварталі. В Німеччині, в Бонні, зосереджені переважно інститути з проблем внутрішньої політики, а в Берліні - інститути, що досліджують проблеми зовнішньої політики і політики безпеки. З другої половини 1990-х років новими центрами think tаnks стають Гамбург, Мюнхен, Кілль, регіон Північної Райн-Вестфалії.
Колективи „фабрик думок", які працюють за контрактами, готують офіційні звіти й повідомлення для вищих посадових осіб. Результати своїх досліджень фахівці презентують на різних форумах, поширюють через засоби масової інформації.
Основними цільовими групами „фабрик думок" і в США, і в Європі є дослідницькі інститути та університети, депутати парламентів, політичні партії, міністерські апарати. Менше замовників серед підприємців, профспілок, інших неурядових організацій.
Можна стверджувати, що поява таких неурядових організацій, як „фабрики думок" в країнах розвинутої демократії сприяла збільшенню і зміцненню взаємозв'язків між науковими, політичними і громадськими колами суспільства. Недержавне фінансування та академічні стандарти діяльності у першій половині XXI століття обумовили високий професійний рівень їх досліджень та появу постійних замовників.
