1. А) фізіології,

2. б) соціології,

3. в) біології,

4. г) психології

23. Система спеціальних дій, необхідних для проходження основних етапів процесу засвоєння – це:

1. а) навчання,

2. б) учіння,

3. в) викладання,

4. г) научіння

24. Сенсорне научіння є різновидом:

1. а) асоціативно-рефлекторного научіння,

2. б) когнітивно-асоціативного научіння,

3. в) інтелектуально-рефлекторного научіння,

4. г) інтелектуально-когнітивного научінння

25. Научіння, де знання, уміння й навички здобуваються по так званому методі проб і помилок, – це:

1. а) імпринтинг,

2. б) умовно-рефлекторне научіння

3. в) оперантне научіння,

4. г) вікарне научіння

26. Вид научіння, характерний для людини й рідко або майже не зустрічається в інших живих істот, – це:

1. А) імпринтинг,

2. б) вікарне научіння,

3. в) оперантне научіння,

4. г) умовно-рефлекторне научіння

27. Роботи Е. Торндайка можна класифікувати в рамках:

1. а) бихевіористських теорій навчання,

2. б) діяльнісних теорій навчання,

3. в) когнітивних теорій навчання,

4. г) асоціативних теорій навчання

28. Навчання у вітчизняній науці Д.Б. Ельконін і В.В. Давидов трактували як:

1. а) надбання знань, умінь і навичок,

2. б) засвоєння знань на основі дій, які виконує суб’єкт,

3. в) специфічний вид навчальної діяльності,

4. г) вид діяльності

29. Один з концептуальних принципів сучасного навчання –

«Навчання не плететься у хвості розвитку, а веде його за собою»

сформулював:

1. а) Л. С. Виготський,

2. б) Б. Г. Ананьєв,

3. в) С. Л. Рубінштейн,

4. г) Дж. Брунер

30. Активність орієнтування в нових умовах характеризує:

1. а) вид навченості,

2. б) етап навченості,

3. в) рівень навченості,

4. г) форму прояву навченості

31. Навчальна діяльність є провідною діяльністю в:

1. а) молодшому шкільному віці,

2. б) підлітковому віці,

3. в) дошкільному віці,

4. г) юнацькому віці,

32. Психолого-педагогічні фактори готовності дітей до шкільного навчання виявлені:

1. а) Л. А. Венгером, Д. Б.Ельконіним ,

2. б) Л. І. Божович,

3. в) Д. Н. Богоявленським,

4. г) В. В. Давидовим

33. Навчальна діяльність стосовно засвоєння виступає як:

1. а) одна з форм прояву засвоєння,

2. б) різновид засвоєння,

3. в) рівень засвоєння,

4. г) етап засвоєння

34. Дії, спрямовані на аналіз умов ситуації, на співвіднесення її зі своїми можливостями й, що приводять до постановки на- вчального завдання, називаються:

1. а) орієнтовними,

2. б) виконавчими,

3. в) контрольними,

4. г) оцінними

35. Навчальні дії співвідносяться з навчальною діяльністю як:

1. а) частина – ціле,

2. б) вид – рід,

3. в) форма прояву навчальної діяльності,

4. г) функціональні відносини

36. Властивість дії, що полягає в умінні обґрунтувати, аргументувати правильність виконання дії, визначається як:

1. а) розуміння,

2. б) усвідомленість,

3. в) міцність,

4. г) засвоєння

37. Самостійна постановка учнями навчального завдання є етапом засвоєння:

1. а) орієнтовних дій,

2. б) виконавчих дій,

3. в) контрольних дій,

4. г) оцінних дій

38. Поняття «мотив» і «мотивація» співвідносяться в такий спосіб:

1. а) поняття «мотив» вужче за поняття «мотивація»,

2. б) поняття «мотивація» вужче за поняття «мотив»,

3. в) ці поняття – синоніми,

4. г) поняття «мотив» є родовим стосовно «мотивації»

39. Вид мотивів навчання, що характеризується орієнтацією учня на оволодіння новими знаннями – фактами, явищами, закономірностями, називається:

1. а) широкими пізнавальними мотивами,

2. б) широкими соціальними мотивами,

3. в) учбово-пізнавальними мотивами,

4. г) вузькими соціальними мотивами.

40. Прагнення до контактів з однолітками й до одержання їхніх оцінок характеризує :

1. а) широкі соціальні мотиви,

2. б) вузькі соціальні мотиви,

3. в) мотиви соціального співробітництва,

4. г) учбово-пізнавальні мотиви

41. Звертання до вчителя за додатковими відомостями є формою прояву:

1. а) широких пізнавальних мотивів,

2. б) учбово-пізнавальних мотивів,

3. в) мотивів самоосвіти,

4. г) мотивів соціального співробітництва

42. Чотири поняття з наступних п’яти слів – дізнавання, розуміння, поняття, оцінювання, відтворення – можна об’єднати в одну групу. Зайвим є:

1. а) дізнавання,

2. б) розуміння,

3. в) поняття,

4. г) оцінювання.

43. Здатність виділити всі ознаки поняття у їхньому зв’язку один з одним характеризується як:

1. а) гнучкість знань,

2. б) усвідомленість знань,

3. в) конкретність і узагальненість знань,

4. г) повнота знань

44. Уміння перегрупувати й перетворити матеріал, творчо застосувати опис явищ, законів, проявляється як:

1. а) глибина знань,

2. б) системність знань,

3. в) гнучкість знань,

4. г) усвідомленість

45. Якщо відома мета виконання дії, але шляхи досягнення мети є недостатньо чіткими, то цей етап формування навички характеризується як:

1. а) осмислення,

2. б) автоматизація,

3. в) усвідомлення,

4. г) висока автоматизація

46. Читання, робота із книгою, конспектування відносяться до такої групи загально навчальних умінь і навичок, як:

1. а) планування навчальної діяльності,

2. б) організація своєї навчальної діяльності,

3. в) сприйняття інформації,

4. г) оцінка й осмислення своїх дій

47. Нагромадження досвіду людиною відбувається через пряме спостереження за поводженням інших людей при:

1. а) умовно-рефлекторному научінні,

2. б) оперантному научінні,

3. в) вербальному научінні,

4. г) вікарному научінні

48. Етап формування навички, при якому поступово знижуються концентрація уваги і волі, а рухи стають раціо- нальнішими, називається:

1. а) осмисленням навички,

2. б) високою автоматизацією навички

3. в) усвідомленням навички,

4. г) автоматизацією навички

49. Процес зміни особистості учня в ході взаємодії її з реальною дійсністю, поява фізичних і соціально-психологічних новотворів у структурі особистості розуміються як:

1. а) становлення,

2. б) формування,

3. в) соціалізація,

4. г) виховання

50. Цілеспрямована діяльність, покликана сформувати в учня систему якостей особистості, поглядів і переконань, трактується в педагогічній психології як виховання:

1. а) у широкому розумінні слова,

2. б) у вузькому розумінні слова,

3. в) у локальному розумінні слова,

4. г) у переносному значенні слова

51. Людина як типовий представник суспільства, що сформувало його, розуміється як:

1. а) суб’єкт діяльності,

2. б) індивід,

3. в) особистість,

4. г) індивідуальність

52. Поняття «задатки» характеризує:

1. а) властивості індивіда,

2. б) суб’єктні властивості,

3. в) особистісні властивості,

4. г) властивості індивідуальності

53. Згідно …підходу, особливості особистості обумовлені структурою суспільства, способами соціалізації, взаєминами з оточуючими людьми:

1. а) біогенетичному,

2. б) соціогенетичному,

3. в) психогенетичному,

4. г) двофакторному

54. Вивчення можливостей, що виховують, змісту утворення відбиває наступний підхід до цілісності педагогічного процесу:

1. а) єдність процесів навчання й виховання,

2. б) єдність не тільки процесів навчання й виховання, але й, у свою чергу, виховання як єдності «часток» виховних справ,

3. в) характер взаємодії педагогів і учнів,

4. г) діяльність педагога

55. Одним з перших принцип «культуровідповідності» запропонував:

1. а) Я. А. Коменський,

2. б) А. Дістервег,

3. в) К. Д. Ушинський,

4. г) П. Ф. Каптерев

56. Одним з перших принцип «природовідповідності» запропонував: