- •Передмова
- •1.1 Філософія, її генезис, функції
- •1.2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
- •1.3. Філософський світогляд, його структура, рівні
- •Провідні філософські парадигми Стародавнього світу
- •(Давньокитайський, давньоіндійський, античний періоди)
- •2.1. Філософія Давньої Індії
- •2.2. Філософія Давнього Китаю.
- •2.3. Антична філософія
- •2.3.1. Досократівська філософія
- •2.3.2. Сократ, сократичні школи.
- •2.3.3. Філософія Платона, Аристотеля.
- •2.3.4. Філософія еллінізму, римська філософія
- •Тема 3 Філософські ідеї у Середні віки та епоху Відродження План
- •3.1. Філософія Середніх віків. Загальна характеристика
- •3.2. Проблема універсалій, номіналізм та реалізм
- •3.3. Сутність та спрямованість філософії
- •Тема 4 Філософія Нового часу, Просвітництва План
- •4.1. Філософія Нового часу
- •4.2. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу.
- •4.3. Філософія Просвітництва
- •Тема 5 Німецька класична філософія. Філософія марксизму План
- •5.1. Німецька класична філософія (загальна характеристика)
- •5.2. Філософські ідеї і.Канта, . І.Г. Фіхте, ф.-в.-й. Шеллінга
- •5.3. Філософські ідеї г.Гегеля, л. Фейєрбаха
- •5.4. Філософія марксизму
- •Тема 6 Некласична західноєвропейська філософія хіх-ххі ст. План
- •6.1. Філософія хіх-хх ст. (загальна характеристика)
- •6.2. Філософія життя (ф.Ніцше, а.Бергсон)
- •6.3. Філософія психоаналізу (з.Фрейд, к.Юнг, е.Фромм)
- •6.4. Екзистенціалізм (загальна характеристика)
- •6.5. Філософія прагматизму
- •6.6. Релігійна філософія
- •6.7. Позитивізм та його історичні форми
- •6.8. Філософія постмодернізму
- •Тема 7 Розвиток філософської думки в Україні План
- •7.1. Українська філософія (загальна характеристика)
- •7.2. Філософія дохристиянського періоду та Київської Русі
- •7.3. Філософія України хіv-хvіі ст.
- •7.4. Українська філософія xvііі-XX ст.
- •Розділ 2
- •Тема 1 Філософський зміст проблеми буття План
- •1.1. Форми життєвого існування людини:
- •1.2. Проблема буття в історії філософії
- •1.3. Буття і матерія. Буття людини. Рух і його основні форми
- •1.4. Просторово-часовий континуум.
- •3.1. Основні проблеми феноменології
- •3.2. Виникнення і природа свідомості
- •3.3. Структура свідомості
- •Тема 3 Гносеологія План
- •2.1. Пізнання, його можливості і межі. Моделі пізнання
- •2.2. Структура пізнавальної діяльності. Суб'єкт і об'єкт пізнання
- •2.3. Поняття істини. Теорії істини у філософії
- •2.4. Логіка і методологія наукового пізнання
- •Тема 4 Діалектика та її альтернативи План
- •4.1. Метафізика і діалектика
- •4.2. Суть принципів діалектики
- •4.3. Категорії і закони діалектики
- •1.1. Поняття суспільства, його сутність
- •1.2. Філософія історії
- •1.3. Формаційний та цивілізаційний підходи
- •Тема 2 Людина як суб'єкт соціального процесу План
- •2.1. Діяльність як специфічно людська форма відношення
- •2.2. Економічне життя суспільства. Матеріальне виробництво
- •2.3. Духовне життя суспільства і його прояви в різних формах.
- •Тема 3 Наука: сутність, етапи розвитку План
- •3.1. Основні етапи становлення науки і наукової раціональності
- •3.2. Формування класичної наукової раціональності
- •3.3. Сучасна природничо-наукова раціональність і її критерії
- •3.4. Наука і псевдонаука
- •Тема 4 Філософська антропологія План
- •4.1. Сутність філософської антропології
- •4.2. Засновники філософської антропології:
- •4.3. Специфіка людського буття
- •Тема 5 Культура та цивілізація: філософські виміри План
- •5.1. Основні ідеї філософського вирішення проблем
- •5.2. Філософські проблеми техніки
- •5.3. Культура і цивілізація – сутність, типологія
- •5.4. Глобальні проблеми сучасності
- •1. Предмет релігієзнавства
- •2. Поняття релігії, її функції
- •3. Релігійна картина світу
- •Тема 2 Релігійні вірування та їх типи План
- •1. Типологія релігійних вірувань
- •2. Первісні форми релігії
- •3. Політеїзм Стародавнього світу
- •1. Індуїзм (релігія Індії), конфуціанство та даосизм (релігії Китаю)
- •Розвиток основних релігій у світі за 100 років
- •Розділ 5
- •Тема 1 Логіка як основа філософського світогляду План
- •1. Роль мислення у пізнанні, світогляді
- •2. Мислення і мова. Істинність і правильність мислення.
- •3. Основні етапи розвитку науки логіки
- •Тема 2 Основи понятійного мислення План
- •1. Поняття логічного закону
- •2. Закони логіки: а) закон тотожності; б) закон протиріччя;
- •3. Поняття
- •Тема 3 Судження та умовивід План
- •1. Судження як форма мислення. Основні види суджень
- •2. Умовивід як форма мислення. Види умовиводів: а) дедуктивні
- •3. Доведення
- •1. Мораль як форма духовного життя.
- •2. Етика як філософська наука про мораль
- •3. Взаємозв'язок етики з іншими науками, що вивчають мораль
- •Тема 2 Моральні виміри спілкування План
- •1. Загальнолюдське в моралі
- •2. Чи існує прогрес у царині людської моральності?
- •3. Толерантність
- •4. Повага
- •5. Співчуття
- •6. Милосердя
- •7. Товариськість
- •8. Дружба
- •9. Любов
- •10. Моральні основи шлюбно-сімейних стосунків
- •11. Професійна етика
- •Тема 3 Предмет естетики План
- •1. Предмет естетики
- •2 Естетика як самостійна наука
- •3. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •Тема 4 Естетична діяльність та її форми План
- •1. Історичні форми естетичній діяльності
- •2. Поняття технічної естетики. Дизайн як проектна культура
- •3. Природа в структурі естетичної діяльності
- •Тема 5 Естетичні почуття та категорії
- •1. Естетичний смак
- •2. Естетичний ідеал
- •3. Естетичне почуття
- •4. Основні естетичні категорії
- •Тема 6 Естетичний потенціал художньої творчості План
- •1. Проблема художньої творчості
- •2. Специфіка творчого процесу в мистецтві
- •3. Становлення і розвиток художніх здібностей людини
- •Література До розділу філософія
- •До розділу релігієзнавство
- •До розділу логіка
- •До розділу етика і естетика
Тема 5 Естетичні почуття та категорії
Естетичний смак
Естетичний ідеал
Естетичне почуття
Основні естетичні категорії
1. Естетичний смак
Естетичний смак є однією з найважливіших характеристик особистого становлення, що відбиває рівень самовизначення кожної окремої людини. Тобто естетичний смак не зводиться до здатності естетичної оцінки, оскільки не зупиняється на самій оцінці, а завершується присвоєнням або запереченням культурної естетичної цінності. Тому вірніше буде визначити естетичний смак як здатність особистості до індивідуального відбору естетичних цінностей, а тим самим до саморозвитку і самовиховання. Справді, людина, якій властиве почуття естетичного смаку, вирізняється з-поміж інших певною завершеністю, цілісністю, тобто є не тільки людським індивідом, а й особистістю. Різниця полягає в тому, що поза індивідуальними ознаками - стать, вік, зріст, колір волосся й очей, тип психіки - особистість володіє також індивідуальним внутрішнім духовним світом, який визначається певними соціальними цінностями та уподобаннями.
Об'єктивною основою суперечки щодо смаків є не просто анархія, свавілля особистих, групових або інших уподобань. В основі цих суперечок - істинне або неістинне в суспільному житті, істинні або хибні цінності. Вирішується це питання усім життям суспільства, всією його історією. Отже, суперечки щодо смаків є лише моментом у всезагальному процесі розвитку суспільства та його самопізнання, визначення сенсу життя і особистого життєвого шляху, що й повинна вирішити для себе кожна окрема людина. А все це не обходиться без помилок, омани, хибних пошуків і кроків
2. Естетичний ідеал
Естетична практика в своїх різноманітних формах на основі продуктивної творчої уяви формує особливе духовне утворення, в якому ідеально співвідносяться цілісність, творчість, досконалість. Це - естетичний ідеал. У повному змісті естетичний ідеал можна визначити і як духовну мету естетичної практики.
Слово ідеал грецького походження (від "ідея", "поняття", "образ", "уявлення"). Як поняття використовується в ширшому розумінні, має відношення і до деяких інших сфер людської діяльності, наприклад: ідеал моральний, політичний або суспільний. Але в такому випадку частіше йдеться про певний принцип, сформульований в поняттях, таких як рівність, братерство, свобода тощо. Що стосується естетичного ідеалу, то він має духовно-практичну форму, оскільки звернений до емоційної, чуттєвої сфери людини або, як кажуть, постає в конкретно-чуттєвому образі.
Естетична діяльність значно збагачується, коли відділяється від практичної й існує самостійно, сприяючи розвиткові творчих здібностей людини. Звичайно, мистецтво виростає на найширших життєвих потребах. Проте ці потреби нерідко не можуть реалізуватися через соціально-економічну обмеженість умов життя конкретно-історичного суспільства. Саме тоді за допомогою мистецтва (воно стає переважно духовною формою діяльності) людина здобуває можливість впливати на загальний розвиток суспільства, реалізовувати універсальну людську здібність формувати, змінювати, творити "за законами краси" свій духовно-практичний світ. Цим самим людина створює умови для реалізації багатих потенційних можливостей життя кожного індивіда.