- •Передмова
- •1.1 Філософія, її генезис, функції
- •1.2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
- •1.3. Філософський світогляд, його структура, рівні
- •Провідні філософські парадигми Стародавнього світу
- •(Давньокитайський, давньоіндійський, античний періоди)
- •2.1. Філософія Давньої Індії
- •2.2. Філософія Давнього Китаю.
- •2.3. Антична філософія
- •2.3.1. Досократівська філософія
- •2.3.2. Сократ, сократичні школи.
- •2.3.3. Філософія Платона, Аристотеля.
- •2.3.4. Філософія еллінізму, римська філософія
- •Тема 3 Філософські ідеї у Середні віки та епоху Відродження План
- •3.1. Філософія Середніх віків. Загальна характеристика
- •3.2. Проблема універсалій, номіналізм та реалізм
- •3.3. Сутність та спрямованість філософії
- •Тема 4 Філософія Нового часу, Просвітництва План
- •4.1. Філософія Нового часу
- •4.2. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу.
- •4.3. Філософія Просвітництва
- •Тема 5 Німецька класична філософія. Філософія марксизму План
- •5.1. Німецька класична філософія (загальна характеристика)
- •5.2. Філософські ідеї і.Канта, . І.Г. Фіхте, ф.-в.-й. Шеллінга
- •5.3. Філософські ідеї г.Гегеля, л. Фейєрбаха
- •5.4. Філософія марксизму
- •Тема 6 Некласична західноєвропейська філософія хіх-ххі ст. План
- •6.1. Філософія хіх-хх ст. (загальна характеристика)
- •6.2. Філософія життя (ф.Ніцше, а.Бергсон)
- •6.3. Філософія психоаналізу (з.Фрейд, к.Юнг, е.Фромм)
- •6.4. Екзистенціалізм (загальна характеристика)
- •6.5. Філософія прагматизму
- •6.6. Релігійна філософія
- •6.7. Позитивізм та його історичні форми
- •6.8. Філософія постмодернізму
- •Тема 7 Розвиток філософської думки в Україні План
- •7.1. Українська філософія (загальна характеристика)
- •7.2. Філософія дохристиянського періоду та Київської Русі
- •7.3. Філософія України хіv-хvіі ст.
- •7.4. Українська філософія xvііі-XX ст.
- •Розділ 2
- •Тема 1 Філософський зміст проблеми буття План
- •1.1. Форми життєвого існування людини:
- •1.2. Проблема буття в історії філософії
- •1.3. Буття і матерія. Буття людини. Рух і його основні форми
- •1.4. Просторово-часовий континуум.
- •3.1. Основні проблеми феноменології
- •3.2. Виникнення і природа свідомості
- •3.3. Структура свідомості
- •Тема 3 Гносеологія План
- •2.1. Пізнання, його можливості і межі. Моделі пізнання
- •2.2. Структура пізнавальної діяльності. Суб'єкт і об'єкт пізнання
- •2.3. Поняття істини. Теорії істини у філософії
- •2.4. Логіка і методологія наукового пізнання
- •Тема 4 Діалектика та її альтернативи План
- •4.1. Метафізика і діалектика
- •4.2. Суть принципів діалектики
- •4.3. Категорії і закони діалектики
- •1.1. Поняття суспільства, його сутність
- •1.2. Філософія історії
- •1.3. Формаційний та цивілізаційний підходи
- •Тема 2 Людина як суб'єкт соціального процесу План
- •2.1. Діяльність як специфічно людська форма відношення
- •2.2. Економічне життя суспільства. Матеріальне виробництво
- •2.3. Духовне життя суспільства і його прояви в різних формах.
- •Тема 3 Наука: сутність, етапи розвитку План
- •3.1. Основні етапи становлення науки і наукової раціональності
- •3.2. Формування класичної наукової раціональності
- •3.3. Сучасна природничо-наукова раціональність і її критерії
- •3.4. Наука і псевдонаука
- •Тема 4 Філософська антропологія План
- •4.1. Сутність філософської антропології
- •4.2. Засновники філософської антропології:
- •4.3. Специфіка людського буття
- •Тема 5 Культура та цивілізація: філософські виміри План
- •5.1. Основні ідеї філософського вирішення проблем
- •5.2. Філософські проблеми техніки
- •5.3. Культура і цивілізація – сутність, типологія
- •5.4. Глобальні проблеми сучасності
- •1. Предмет релігієзнавства
- •2. Поняття релігії, її функції
- •3. Релігійна картина світу
- •Тема 2 Релігійні вірування та їх типи План
- •1. Типологія релігійних вірувань
- •2. Первісні форми релігії
- •3. Політеїзм Стародавнього світу
- •1. Індуїзм (релігія Індії), конфуціанство та даосизм (релігії Китаю)
- •Розвиток основних релігій у світі за 100 років
- •Розділ 5
- •Тема 1 Логіка як основа філософського світогляду План
- •1. Роль мислення у пізнанні, світогляді
- •2. Мислення і мова. Істинність і правильність мислення.
- •3. Основні етапи розвитку науки логіки
- •Тема 2 Основи понятійного мислення План
- •1. Поняття логічного закону
- •2. Закони логіки: а) закон тотожності; б) закон протиріччя;
- •3. Поняття
- •Тема 3 Судження та умовивід План
- •1. Судження як форма мислення. Основні види суджень
- •2. Умовивід як форма мислення. Види умовиводів: а) дедуктивні
- •3. Доведення
- •1. Мораль як форма духовного життя.
- •2. Етика як філософська наука про мораль
- •3. Взаємозв'язок етики з іншими науками, що вивчають мораль
- •Тема 2 Моральні виміри спілкування План
- •1. Загальнолюдське в моралі
- •2. Чи існує прогрес у царині людської моральності?
- •3. Толерантність
- •4. Повага
- •5. Співчуття
- •6. Милосердя
- •7. Товариськість
- •8. Дружба
- •9. Любов
- •10. Моральні основи шлюбно-сімейних стосунків
- •11. Професійна етика
- •Тема 3 Предмет естетики План
- •1. Предмет естетики
- •2 Естетика як самостійна наука
- •3. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •Тема 4 Естетична діяльність та її форми План
- •1. Історичні форми естетичній діяльності
- •2. Поняття технічної естетики. Дизайн як проектна культура
- •3. Природа в структурі естетичної діяльності
- •Тема 5 Естетичні почуття та категорії
- •1. Естетичний смак
- •2. Естетичний ідеал
- •3. Естетичне почуття
- •4. Основні естетичні категорії
- •Тема 6 Естетичний потенціал художньої творчості План
- •1. Проблема художньої творчості
- •2. Специфіка творчого процесу в мистецтві
- •3. Становлення і розвиток художніх здібностей людини
- •Література До розділу філософія
- •До розділу релігієзнавство
- •До розділу логіка
- •До розділу етика і естетика
2.3.4. Філософія еллінізму, римська філософія
Еллінізм характеризується докорінною зміною світогляду, пов’язаною з переходом від рабовласницької республіки до монархії, перетворенні людини вільної (у межах полісу) на підданого (у межах держави - імперії). “Полісний світогляд” з демократичною системою цінностей замінюється космополітичним. Людина зосереджується на собі та своїх проблемах, стає індивідуалістом, фаталістом, покладається тільки на себе. Це відображується і у філософії, де можна виділити низку течій: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, школа перипатетиків, академічна школа, еклектизм.
1. Епікур (341-270 рр. до н. е.) в онтології сприймає атомістичне вчення Демокріта, доповнюючи його ідеєю мимовільного відхилення атомів, тим самим визнаючи наявність випадковостей. Центральна проблема – етична, де метою є гедонізм (насолода), але не грубий, чуттєвий, а узгоджений з розумом. Мета життя – евдемонізм (щастя), для його досягнення не треба боятися богів та смерті, а треба займатися філософією.
2. Стоїцизм (засновники – Зенон, Клеанф, Хрисіпп) розділяє філософію на фізику, етику, логіку. У фізиці виділяють три рівня:
конкретно-фізичний (вода, повітря, пнєвма, земля, вогонь);
абстрактно-фізичний (категорії субстанції, якість та ін.);
теолого-фізичний, де пнєвма не тільки фізичне (суміш повітря та вогню), але і духовне (світовий дух)
Етика стоїків – етика боргу, “вміння жити” безпристрасно (атараксія); щастя у спокої духу, рівновазі. Це близько до аскетизму кініків, але без їх безсоромності.
3. Скептицизм (Піррон, Тімон) підрозділяють на: а) повне заперечення можливості досягнення достеменного знання; б) пробабілізм (помірний) – ймовірне, правдоподібне знання. Скептицизм можна віднести до різновидності агностицизму. У етиці метою є досягнення щастя (атараксії), незворушності, безтурботності, а також треба утримуватися від будь-яких суджень! Якщо раніше атараксія досягалась через знання, то у скептиків через відмову від знання. “Вони не знають навіть того, що нічого не знають”.
Римську філософію вважають вторинною по відношенню до грецької, називають елліністичною та розділяють на філософські течії: еклектизм, пізній стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм.
1. Марк Ціцерон (106-43 рр. до н. е.) – творець латинської літературної мови, латинської філософської термінології, що увійшла у середньовіччя, а потім у нові національні мови; представник стоїчного еклектизму. Мету філософії він вбачає в “обробленні душі”, позбавленні від пристрастей. Мудрість – знання добра і зла, треба прагнути до доброчесності.
2. Пізній стоїцизм представлений: Сенека (4-65 н. е.), Епіктет (50-138), Марк Аврелій (121-180). Висуваючи етику у центр філософії, пізні стоїки щастя вбачали у підкоренні людини долі, життю у згоді з природою (етика “пасивного героїзму”).
3. Епікуреїзм представлений Лукрецієм Каром (99-55 рр. до н. е.), в онтології, що сприйняв атомізм Демокріта, Епікура; а в етиці - досягнення щастя як вивільнення від страху смерті та богів.