- •Передмова
- •1.1 Філософія, її генезис, функції
- •1.2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
- •1.3. Філософський світогляд, його структура, рівні
- •Провідні філософські парадигми Стародавнього світу
- •(Давньокитайський, давньоіндійський, античний періоди)
- •2.1. Філософія Давньої Індії
- •2.2. Філософія Давнього Китаю.
- •2.3. Антична філософія
- •2.3.1. Досократівська філософія
- •2.3.2. Сократ, сократичні школи.
- •2.3.3. Філософія Платона, Аристотеля.
- •2.3.4. Філософія еллінізму, римська філософія
- •Тема 3 Філософські ідеї у Середні віки та епоху Відродження План
- •3.1. Філософія Середніх віків. Загальна характеристика
- •3.2. Проблема універсалій, номіналізм та реалізм
- •3.3. Сутність та спрямованість філософії
- •Тема 4 Філософія Нового часу, Просвітництва План
- •4.1. Філософія Нового часу
- •4.2. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу.
- •4.3. Філософія Просвітництва
- •Тема 5 Німецька класична філософія. Філософія марксизму План
- •5.1. Німецька класична філософія (загальна характеристика)
- •5.2. Філософські ідеї і.Канта, . І.Г. Фіхте, ф.-в.-й. Шеллінга
- •5.3. Філософські ідеї г.Гегеля, л. Фейєрбаха
- •5.4. Філософія марксизму
- •Тема 6 Некласична західноєвропейська філософія хіх-ххі ст. План
- •6.1. Філософія хіх-хх ст. (загальна характеристика)
- •6.2. Філософія життя (ф.Ніцше, а.Бергсон)
- •6.3. Філософія психоаналізу (з.Фрейд, к.Юнг, е.Фромм)
- •6.4. Екзистенціалізм (загальна характеристика)
- •6.5. Філософія прагматизму
- •6.6. Релігійна філософія
- •6.7. Позитивізм та його історичні форми
- •6.8. Філософія постмодернізму
- •Тема 7 Розвиток філософської думки в Україні План
- •7.1. Українська філософія (загальна характеристика)
- •7.2. Філософія дохристиянського періоду та Київської Русі
- •7.3. Філософія України хіv-хvіі ст.
- •7.4. Українська філософія xvііі-XX ст.
- •Розділ 2
- •Тема 1 Філософський зміст проблеми буття План
- •1.1. Форми життєвого існування людини:
- •1.2. Проблема буття в історії філософії
- •1.3. Буття і матерія. Буття людини. Рух і його основні форми
- •1.4. Просторово-часовий континуум.
- •3.1. Основні проблеми феноменології
- •3.2. Виникнення і природа свідомості
- •3.3. Структура свідомості
- •Тема 3 Гносеологія План
- •2.1. Пізнання, його можливості і межі. Моделі пізнання
- •2.2. Структура пізнавальної діяльності. Суб'єкт і об'єкт пізнання
- •2.3. Поняття істини. Теорії істини у філософії
- •2.4. Логіка і методологія наукового пізнання
- •Тема 4 Діалектика та її альтернативи План
- •4.1. Метафізика і діалектика
- •4.2. Суть принципів діалектики
- •4.3. Категорії і закони діалектики
- •1.1. Поняття суспільства, його сутність
- •1.2. Філософія історії
- •1.3. Формаційний та цивілізаційний підходи
- •Тема 2 Людина як суб'єкт соціального процесу План
- •2.1. Діяльність як специфічно людська форма відношення
- •2.2. Економічне життя суспільства. Матеріальне виробництво
- •2.3. Духовне життя суспільства і його прояви в різних формах.
- •Тема 3 Наука: сутність, етапи розвитку План
- •3.1. Основні етапи становлення науки і наукової раціональності
- •3.2. Формування класичної наукової раціональності
- •3.3. Сучасна природничо-наукова раціональність і її критерії
- •3.4. Наука і псевдонаука
- •Тема 4 Філософська антропологія План
- •4.1. Сутність філософської антропології
- •4.2. Засновники філософської антропології:
- •4.3. Специфіка людського буття
- •Тема 5 Культура та цивілізація: філософські виміри План
- •5.1. Основні ідеї філософського вирішення проблем
- •5.2. Філософські проблеми техніки
- •5.3. Культура і цивілізація – сутність, типологія
- •5.4. Глобальні проблеми сучасності
- •1. Предмет релігієзнавства
- •2. Поняття релігії, її функції
- •3. Релігійна картина світу
- •Тема 2 Релігійні вірування та їх типи План
- •1. Типологія релігійних вірувань
- •2. Первісні форми релігії
- •3. Політеїзм Стародавнього світу
- •1. Індуїзм (релігія Індії), конфуціанство та даосизм (релігії Китаю)
- •Розвиток основних релігій у світі за 100 років
- •Розділ 5
- •Тема 1 Логіка як основа філософського світогляду План
- •1. Роль мислення у пізнанні, світогляді
- •2. Мислення і мова. Істинність і правильність мислення.
- •3. Основні етапи розвитку науки логіки
- •Тема 2 Основи понятійного мислення План
- •1. Поняття логічного закону
- •2. Закони логіки: а) закон тотожності; б) закон протиріччя;
- •3. Поняття
- •Тема 3 Судження та умовивід План
- •1. Судження як форма мислення. Основні види суджень
- •2. Умовивід як форма мислення. Види умовиводів: а) дедуктивні
- •3. Доведення
- •1. Мораль як форма духовного життя.
- •2. Етика як філософська наука про мораль
- •3. Взаємозв'язок етики з іншими науками, що вивчають мораль
- •Тема 2 Моральні виміри спілкування План
- •1. Загальнолюдське в моралі
- •2. Чи існує прогрес у царині людської моральності?
- •3. Толерантність
- •4. Повага
- •5. Співчуття
- •6. Милосердя
- •7. Товариськість
- •8. Дружба
- •9. Любов
- •10. Моральні основи шлюбно-сімейних стосунків
- •11. Професійна етика
- •Тема 3 Предмет естетики План
- •1. Предмет естетики
- •2 Естетика як самостійна наука
- •3. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •Тема 4 Естетична діяльність та її форми План
- •1. Історичні форми естетичній діяльності
- •2. Поняття технічної естетики. Дизайн як проектна культура
- •3. Природа в структурі естетичної діяльності
- •Тема 5 Естетичні почуття та категорії
- •1. Естетичний смак
- •2. Естетичний ідеал
- •3. Естетичне почуття
- •4. Основні естетичні категорії
- •Тема 6 Естетичний потенціал художньої творчості План
- •1. Проблема художньої творчості
- •2. Специфіка творчого процесу в мистецтві
- •3. Становлення і розвиток художніх здібностей людини
- •Література До розділу філософія
- •До розділу релігієзнавство
- •До розділу логіка
- •До розділу етика і естетика
Тема 2 Релігійні вірування та їх типи План
Типологія релігійних вірувань
Первісні форми релігії
Політеїзм Стародавнього світу
1. Типологія релігійних вірувань
Розробка класифікації релігій, систематизації різноманітних знань про релігійні вірування, культи та інститути є однією з основних цілей релігієзнавства.
Хоча й існує багато схем типології релігій, складність їх класифікації полягає у виключній багатоманітності представлених в історії релігійних форм. Емпірично те, що називають релігією, містить у собі явища від міфології народів, що не мають писемності, до абстрактних спекуляцій витонченої релігійної філософії.
Окреслимо деякі підходи:
1) Нормативна класифікація, найбільш поширена і найменш прийнятна, оскільки апологети різних релігій поділяють їх на істинні (свої) та не вірні (інші). Так християнські теологи (Аквінат та інш.) стверджують істинність християнства; ісламські теологи виділяють повністю істинні релігії (іслам), частково істинні – народи Книги (євреї, християни, зороастрійці), повністю не вірні (політеїзм). Стверджується також зверхність релігій більш складних й пізніших.
2) Географічний підхід класифікує релігійні спільноти за географічним регіоном: релігії Близького Сходу, Далекого Сходу, релігії Індії, релігії Африки, релігії Америки, океанічні релігії, класичні релігії Давньої Греції й Риму... Географічний підхід є неприйнятним, оскільки мало що дає для розуміння сутності й духу релігії.
3) Філософські типології, грунтуються на спекулятивних й абстрактних концепціях, виходячи з логіки розвитку власної філософської думки. Так, Гегель виділяє три групи релігій.
а) Найнижчий рівень розвитку – природні релігії, засновані на безпосередній свідомості, що виростає з власного досвіду (магія, релігії Китаю й Індії, включаючи буддизм, давні релігії Персії та Єгипту).
b) На проміжному рівні знаходяться духовно-індивідуальні релігії – іудаїзм (релігія піднесеного), давньогрецька (релігія краси) і давньоримська (релігія доцільності).
с) На найвищому рівні знаходиться абсолютна релігія або релігія абсолютної духовності (християнство). Недивлячись на одверті недоліки (у ній немає місця ісламу), гегелевська концепція справила вплив на подальші схеми класифікації.
4) Морфологічний підхід передбачає, що релігії у своїй історії долають низку послідовних стадій розвитку, до того ж кожна з цих стадій має чіткі характеристики (Е. Тейлор, К. Тіле, М. Еліаде та інш.). Так М. Еліаде виділяє традиційні (“космічна релігія”), яким притаманний загальний погляд на світ – відкидання історії, заперечення профанного світового часу; й постархаїчні (історичні релігії: іудаїзм, християнство, іслам), яким притаманні уявлення про відірваність Бога від світу та локалізацію священного не у комосі, а над ним; а також лінійна концепція історії й наявність певної мети.
Виділяють також соціологічні, феноменологічні, етнографічні, комплексні підходи й типології релігій. Одним з популярних підходів до вивчення релігії є поділ на первісні (племенні), етнічні, світові, модернізовані (нетрадиційні).