- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра менеджменту і маркетингу
- •Конспект лекцій з дисципліни “Комунікативний менеджмент”
- •1. Суть комунікативного менеджменту, сфера його застосування
- •2. Типологічні моделі комунікаційного менеджменту
- •Лекція 1. Комунікативний менеджмент, його роль в управлінні організацією План
- •1. Суть комунікативного менеджменту, сфера його застосування
- •2. Типологічні моделі комунікаційного менеджменту
- •Суть комунікативного менеджменту, сфера його застосування.
- •Типологічні моделі комунікаційного менеджменту.
- •Лекція 2. Комунікаційний менеджмент як процес План
- •1. Методи комунікаційного менеджменту.
- •Методи комунікаційного менеджменту.
- •Фахівці, що забезпечують комунікаційний процес.
- •Лекція 3. Ефективність в комунікаційному менеджменті план
- •1. Принципи організації ефективного комунікаційного процесу на підприємстві.
- •2. Комунікаційна політика по відношенню до неформальної комунікації.
- •3. Принципи стратегічного планування в комунікаційному менеджменті.
- •4.Вимір підсумків комунікаційної кампанії.
- •Лекція 4. Структура і функції відділу по комунікаціях в організації план
- •Функції відділу по комунікаціях.
- •Структура відділу корпоративної комунікації.
- •3. Умови делегування функцій комунікаційного менеджменту pr – агенству.
- •Переваги і недоліки форм організації комунікаційної підтримки
- •Лекція 5,6. Організаційні основи управління комунікаціями План
- •1. Специфіка формування внутрішніх комунікаційних систем.
- •2. Напрямок комунікацій в організації.
- •3. Методи розвитку комунікаційних систем організації.
- •Лекция 7. Документ як категорія інформаційно-комунікативного менеджменту
- •Поняття документа та його визначення.
- •1.Мотивована заява
- •2.Складна заява
- •Організація документообігу, бездокументних зв’язків.
- •Лекція 8. Особливості комунікаційного менеджменту в комерційних і некомерційних організаціях
- •Комунікаційний менеджмент в промисловому і комерційному секторі.
- •Комунікаційний менеджмент у державних і цивільних некомерційних організаціях.
- •Лекція 9. Комунікаційний процес у зовнішній сфері організації План
- •Криза як етап розвитку організації. Типологія криз.
- •Фази економічних криз та їх прояви.
- •3. Інформаційно-комунікативне забезпечення в кризових ситуаціях.
Фахівці, що забезпечують комунікаційний процес.
Менеджер паблік рілейшнз як професія. Паблік рілейшнз – це, в першу чергу, комунікативна дисципліна, направлена на організацію комунікативного простору в режимі, сприятливому для об'єкту ПР. В завдання ПР не входить управління всіма повідомленнями з різних джерел, а створювати в рамках даного комунікативного простору середовище, сприятливе для своїх об'єктів. Це завдання вужче, ніж у менеджера по комунікаціях.
Піармени ведуть боротьбу за попадання у фокус громадської думки, борються за збалансованість позитивних і негативних висловів на об'єкті ПР. Менеджери паблік рілейшнз покликані управляти позитивною популярністю фірми або людини.
Рекламіст. Реклама лише частина комунікаційного процесу і одна із складових загального маркетингового комплексу. Виходячи з цього рекламіст- це важлива і необхідна професія в комунікації із споживачами, широкими шарами громадськістю, але вони виконують обмежений круг завдань в управлінні інформаційними потоками.
Як тільки виникає необхідність комплексної комунікації, менеджер по рекламі, повинен взяти участь в розробці маркетингового комунікаційного плану, в якому різні елементи комунікацій доповнювали б один одного, наприклад, для збільшення продажів. У іншому випадку рекламіст виконуватиме роль субпідрядника в проведенні яких або ПР-акцій або у вирішенні певних комунікаційних завдань політичного або соціально-економічного плану.
Прес-секретар є одним з типів коммуникаторов, які працюють методом прямої комунікативної дії. З одного боку, - він пропонує інформацію, що цікавить журналістів (зазвичай журналісти налаштовані на те, що від них намагаються приховати найбільш важливу інформацію!). А з іншою, зацікавлено проводить інформаційну лінію своєї організації, будучи рупором, обличчям адміністрації. Уміле поєднання двох різноспрямованих інтересів і складає суть професіоналізму у роботі прес-секретаря. Інтелектуально сильний прес-секретар повинен перемагати «противника».
Прес-секретар виступає як цензор, що перекриває вихід негативної інформації, публічний тлумач і майстерний коментатор беззмістовних, невдалих висловів керівництва, помилкових дій організації. Свої обов'язки прес-секретар в змозі виконати, якщо він буде наділений певними правами і владою.
Спічрайтер. Складне слово, що складається з двох англійських: спіч - коротка вітальна застільна мова і райтер - писати. Іншими словами це професіонали, що беруть участь в створенні документів для керівників, текст яких виголошує сам лідер. Жива мова в комунікаційному процесі допомагає раціонально вирішувати багато проблем в людському спілкуванні:
• це безпосередній контакт з живою аудиторією;
• створюється можливість діалогічного, двостороннього спілкування;
• допомагає демонструвати відвертість організації, тим самим її «персоналізувати»;
• збільшує престиж промовця і його організації;
• безпосередньо доносить думку організації до аудиторії;
• надає авторитетний матеріал для подальших етапів комунікації.
Невидима, але важлива роль спічрайтерів в комунікації, деколи нанівець, зводить їх зусилля, через те, що керівники просто не уміють говорити. Відомо, що найбільш процвітаючі оратори і диктори вивчали мистецтво мови роками, проте, продовжували вправлятися. Успіх комунікації багато в чому визначається умінням лідера організації (тим більше держави!) говорити і виступати.
Спіндоктор як професія. Це нове для нас слово, в смисловому значенні означає «виправлення освітлення події в мас-медіа», після того, як інформаційний розвиток прийняв несприятливий відтінок. Слово «спин» означає «кручення, вертить». Тобто це подача подій в сприятливішому вигляді. На сучасній мові ми можемо визначити цю область як менеджмент новин.
Такий менеджмент особливо значимий в кризисних ситуаціях. Технологія діяльності спіндокторов «проста» - вони намагаються зробити за журналіста його роботу:
• якщо метою повідомлення журналіста є факт, то спіндоктор дає його інтерпретацію (при цьому навіть витік факту робиться ради тієї або іншої інтерпретації);
• цільовою аудиторією для журналіста є масова аудиторія, а для спіндоктор – самі журналісти (для досягнення через їх посередництво масової аудиторії);
• зазвичай журналіст в комунікативний процес входить на початку нього, а спіндоктор – в будь-якій його крапці.
У своєму управлінському впливі (а вірніше маніпулюванні) спіндоктор може по разному впливати на «життя» події в новинній його плоскості:
•підготувати відповідним чином громадськість до очікуваної події;
•проведенням самої події;
• освітлення події засобами ТБ і радіо;
•освітлення події засобами газет;
• коментарями до події;
• згадки події в списку однорідних подій;
• засланню на подію в якості і підтвердження якоїсь тенденції.
У руках спіндоктора або продовження життя події за допомогою спеціальний сконструйованого циклу проходження новин, або можливо і зворотне – гальмування ситуації. Іншими словами – він управляє подіями.
Іміджмейкер як професія. У вітчизняній літературі «імідж» зазвичай розуміється як штучно сформований образ чего- або: товару, фірми, політика. Іміджмейкери – це фахівці, які за допомогою відповідних каналів «упаковують» товар, організацію, людину в таку упаковку, наділяють його таким межами, які б сподобалися покупцеві або надихнули виборців. Аналізуючи практику роботи іміджмейкерів по цілеспрямованому формуванню іміджу, можна відмітити певний алгоритм в їх діяльності:
• виявлення уявлення, що склалося в аудиторії, про об'єкт, чий імідж належить сформувати,
• виявлення переваг і чекань аудиторії від об'єкту, що претендує на позитивний імідж, з врахуванням чекань і переваг, конструювання іміджу об'єкту,
• розробка плану формування іміджу, вибір каналів інформації, безпосереднє формування іміджу,
• контроль за реалізацією плану, вимір проміжних результатів, необхідне коректування плану і подальших дій, моніторинг сформованого іміджу, комунікативні заходи по його підтримці, або модернізації.
Формуванням іміджу зазвичай займаються ПР-фахівці, рекламні агентства, або спеціально створювані групи. До процесу формування іміджу корисно залучати «фокусні» і «експертні» групи.
Лобіст. Зазвичай під лобізмом розуміють «торгівлю впливом». Існує особлива категорія людей, чиї послуги базуються не на знанні предмету, а на політичних зв'язках. Вони «проштовхують» через чиновників різні заявки, законопроекти і так далі У громадськості поняття лобізму має негативний відтінок, проте «торгівля впливом» була, є і буде. Формування груп впливу – це одна з функцій служб зв'язків з громадськістю і одночасно – специфічна технологія з арсеналу комунікаційного менеджменту. Практика взаємин організаційних структур в умовах ринку породила лобістів.
Запитання до теми 2:
1. Як розмежувати управління і маніпулювання громадською свідомістю?
2. Охарактеризуйте комунікативний акт в рамках діалогічного і монологічного інформаційного потоку.
