§ 3. 1943 Рік: корінний перелом у ході війни

ТЕРМІНИ:

Корінний перелом у ході Другої світової війни - перехід стратегічної ініціативи у війні від країн гітлерівського блоку до країн антигітлерівської коаліції

ДАТИ:

19 листопада 1942 р. - контрнаступ Червоної армії під Сталінградом

липень - серпень 1943 р. - Курська битва

8 вересня 1943 р. - капітуляція Італії

6 листопада 1943 р. - визволення Києва

28 листопада - 1 грудня 1943 р. - Тегеранська конфе­ренція

ПЕРСОНАЛІ!':

СТАЛІН Йосип

РУЗВЕЛЬТ Франклін Делано (1882 - 1945) - президент США від Демократичної партії протягом 1933 - 1945 років. Зробив значний внесок у створення антигітлерівської коаліції і заснування ООН. За освітою - юрист. З 1921 р. і до кінця життя був прикутий до інвалідної коляски внаслідок поліомієліту

ЧЕРЧІЛЛЬ Уінстон Леонард Спенсер (1874 - 1965) ■ прем'єр-міністр Великої Британії у 1940 -1945,1951 -1955 pp. Один з ініціаторів створення антигітлерівської коаліції,

23

автор тритомної праці «Друга світова війна»

МУССОЛІНІ Беніто (1883 - 1945) - фашистський диктатор Італії, керівник італійської фашистської партії та уряду Італії в 1922 - 1943 роках і маріонеткового уряду в 1943 - 1945 pp. Страчений за вироком військового трибуналу Комітету національного визволення Північної Італії

ПЛАН

1. Сталінградська битва. Початок корінного перелому.

2. Розгром німецьких військ на Курській дузі.

3. Капітуляція Італії.

4. Тегеранська конференція.

1. Влітку 1942 р. німецькі війська розпочали широкомасштабну операцію на півдні СРСР. До серпня їм вдалося дійти до Волги, а з вересня бої йшли вже у самому Сталінграді.

Восени 1942 р. напруження в бойових діях на південній ділянці радянсько-німецького фронту досягло апогею. Саме тут вирішувалася доля всієї Другої світової війни і відбулася її найбільша битва - битва за Сталінград. Вона тривала 200 днів і проходила у два етапи. Перший - наступ гітлерівських військ з 17 липня по 18 листопада 1942 року. Безпосередню участь у керівництві героїчною обороною міста брали маршали Г. Жуков і О. Василевський. Другий етап Сталінградської битви розпочався небувалим за силою контрнаступом радянських військ 19 листопада 1942 р. що завершився 2 лютого 1943 року. До операції було залучено сили Південно-Західного (генерал М. Ватутін), Донського (генерал К. Рокосовський) і Сталін-градського (генерал А. Єрьоменко) фронтів. В оточення потрапили 22 німецькі дивізії (330 тис. чоловік) під командуванням фельдмаршала Паулюса. Після відхилення ультиматуму про здачу в полон оточені німецькі частини були розколоті на дві групи і ліквідовані. Всього під час Сталінградської битви

24

фашистська армія втратила 1,5 млн вояків. У Німеччині було оголошено триденний траур. «Перемога під Сталінградом, - пише відомий англійський історик Д.Ериксон, - працюючи як могутній реактор, впливала на усі наступні події і на Східному фронті і в цілому».

2. Одна з головних воєнних подій Другої світової війни у 1943 р. - перемога радянських військ в битві під Курськом. За своїми воєнно-політичними результатами і чисельністю сил, що були в ній задіяні з обох боків, ця битва була однією з найбільших за весь час війни. Після переможної Сталінградської битви Червона армія перейшла у загальний наступ, що тривав до березня 1943 року по всьому фронту. Противника було відкинуто на 600 - 700 км. У січні 1943 р. було знято 900-денну блокаду Ленінграда.

На початок 1943 р. ситуація на радянсько-німецькому фронті відносно стабілізувалася. Німецьке командування стало готувати контрнаступ на Курській дузі (операція «Цитадель») з метою перетворити його на загальний контрнаступ. На фронті довжиною в 500 км було зосереджено 4 млн. чоловік, 13 тис. танків, 69 тис. гармат, 212 тис. літаків. Німцям протистояли три радянські фронти - Воронезький, Центральний і Резервний.

Курська битва точилася з 5 липня до 23 серпня 1943 року. 12 липня відбулася найбільша танкова битва в рай­оні с Прохорівка, де з обох боків брало участь понад 1 тис. танків. Однак мужність радянських солдатів, та­лант полководців, широке застосування кращих на той час у світі радянських танків Т-34 вирішили справу на користь СРСР. Німці втратили 400 танків і понад 10 тис. солдатів вбитими. Всього в Курській битві вер­махт втратив близько 500 тис. солдатів, 1,5 тис. танків, понад 3,7 тис. літаків, 3 тис. гармат. Наступальна стра­тегія німецького командування зазнала повного провалу.

У серпні контрнаступ радянських військ переріс у загальний наступ по всій лінії фронту, започаткувавши

25

масове вигнання фашистів з території СРСР. Допомогу діючій армії надавали партизани, а також населення, яке настраждалось під окупацією. Центральними подіями останніх місяців 1943 р. було форсування Дніпра і звільнення Києва 6 листопада військами 38-ї армії генерала К. Москаленка, що стало кульмінацією битви за всю Україну.

3. Починаючи з літа 1942 р. і закінчуючи літом 1943 р. хід війни був ознаменований такими подіями:

• поразкою німецьких, італійських, румунських і угорських військ під Сталінградом і на Курській дузі;

• поразкою італо-німецьких військ під Ель- Аламейном; розгромом японського флоту біля атолу Мідуей;

• важливими змінами на морських комунікаціях в Атлантичному океані, де військово-морські сили США і Великої Британії поступово взяли верх над «вовчими ватагами» фашистських підводних човнів.

Німеччина та її союзники втратили стратегічну ініціативу на всіх фронтах; ініціатива поступово перейшла до країн антигітлерівської коаліції; в результаті цього відбувся корінний перелом у ході Другої світової війни.

Водночас англо-американські війська активізували дії в Північній Африці, де весною 1943 р. провели Туніську операцію, що завершилася капітуляцією італо-німецьких військ на цьому континенті.

10 липня 1943 р. англо-американський десант висадився на о. Сицилія і звільнив його. 25 липня фашистський режим в Італії було повалено. Муссоліні заарештований, фашистську партію розпущено. За згодою короля створено новий уряд на чолі з маршалом П. Бадольо, який почав переговори про перемир'я. 8 вересня 1943 р. Італія капітулювала, а 13 жовтня оголосила війну Німеччині, поразка якої ставала дедалі більш неминучою. Вихід Італії з війни поклав початок розпаду фашистського блоку.

26

4. Спільними зусиллями учасників анти­гітлерівської коаліції наближалося переможне завершення Другої світової війни. Між ними була досягнута домовленість, про те що найважливіші рішення з питань ведення війни і післявоєнного устрою світу будуть ухвалюватися на спільних конференціях керівників провідних союзницьких держав - СРСР, СІНА і Великої Британії. Перша така зустріч голів урядів США (Ф. Рузвельт), Британії (У. Черчілль) і СРСР (Й. Сталін) відбулася з 28 листопада по 1 грудня 1943 р. в Тегерані (Іран). Основним питанням цієї зустрічі було відкриття Другого фронту в Європі. Й. Сталін наполягав на якнайшвидшому вирішенні цього питання. Черчілль пропонував відкрити його на Балканах, однак Рузвельт погодився з пропозицією Сталіна про відкриття фронту на півночі Франції. Було домовлено, що у травні 1944 р. другий фронт буде відкрито; СРСР зобов'язувався водночас розпочати наступ на радянсько-німецькому фронті.

Прийнято рішення відродити Польщу з кордонами на сході по лінії Керзона, створити Організацію Об'єднаних Націй (ООН). Між лідерами держав були і розходження: Черчілль пропонував по завершенні війни відокремити Пруссію від Німеччини, а південну Німеччину включити до складу майбутньої Дунайської федерації; Рузвельт вважав, що необхідно розділити Німеччину на 5 незалежних держав. Не було вирішене питання про законність вступу прибалтійських країн до СРСР, однак в цілому Тегеранська конференція підтвердила бажання союзників продовжити спільну боротьбу з фашизмом і сприяла зміцненню анти­гітлерівської коаліції.

1. Яке воєнно-стратегічне значення мав розгром німецьких військ під Сталінградом і Курськом?

1. За яких умов відбулася капітуляція Італії?

2. Визначте підсумки Тегеранської конференцій

27