Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства і природокористування

Кафедра будівельних,

дорожніх, меліоративних машин і обладнання

Самостійна робота

з дисципліни:

«Дорожні машини» на тему:

«Машини для приготування асфальтобетонних сумішей»

Підготував:

Студент гр. МБп-42, ННМІ

Ющак Віктор

Перевірив:

Медвідь С. Х.

Рівне 2017

1. Загальні відомості про приготування асфальтобетонних сумішей

1. Технологічні процеси приготування асфальтобетонних сумішей

Асфальтобетонні покриття є найбільш розповсюдженим видом удосконалених дорожніх покриттів капітального типу. Асфальтобетонні суміші різного складу та чорний щебінь використовуються для покриття автомобільних доріг, вулиць, тротуарів, а також аеродромів та гідротехнічних споруд. Асфальтобетонна суміш складається з мінерального матеріалу (щебеню, піску, порошку) та в’яжучого матеріалу (бітуму, бітумної емульсії).

Технологічний процес приготування асфальтобетонних сумішей складається з таких основних операцій: зневоднення та нагрівання бітуму, висушування та нагрівання мінеральних матеріалів, розділення мінерального матеріалу на фракції та дозування компонентів суміші, перемішування мінеральних матеріалів з бітумом та вивантаження готової суміші в автосамосвали і накопичувальний бункер.

На рис. 1.1 показано технологічну схему одержання бітумомінеральних сумішей з нагріванням мінеральних матеріалів.

Нагрівання,

подавання

та дозування

бітуму

Подавання

та дозування

мінерального

порошку

Уловлювання

пилу

Змішування

вихідних

компонентів

та видавання

суміші

споживачу

Просушування

піску та щебеню

і нагрівання їх

до заданої

температури

Зберігання

та видавання

готової суміші

споживачу

Дозування

вологих

піску та

щебеню

Рис. 1.1. Схема технологічного процесу

одержання бітумомінеральних сумішей

Для одержання якісних сумішей потрібно точне дозування вихідних матеріалів, суворе дотримання температурного режиму, технології робіт та ретельне перемішування мінеральних матеріалів з в’яжучими.

1.2. Асфальтозмішувальні установки

Асфальтобетонні заводи оснащено комплектами обладнання, що підбирається за продуктивністю основного обладнання – асфальто-змішувальної установки, яка становить 6, 12, 25, 50, 100, 200 та 400 т/год.

Сучасні асфальтозмішувальні установки являють собою складний технологічний комплекс обладнання та агрегатів для приготування асфальтобетонних сумішей з готових мінеральних матеріалів, який працює в єдиному технологічному ланцюзі. На асфальтобетонному заводі може бути від одного до декількох змішувальних установок, нерідко різних за конструкцією.

На рис. 1.2 наведено принципову технологічну схему сучасної асфальтозмішувальної установки. Зі складу мінеральні матеріали подаються до агрегату живлення 1, кожний витратний бункер якого має дозатор для попереднього вагового або об’ємного дозування фракційного щебеню та піску.

Рис. 1.2. Технологічна схема приготування асфальтобетонної суміші:

1 - агрегат живлення, 2 - стрічковий транспортер, 3 - димова коробка, 4 - завантажуючий пристрій, 5 - сушильний агрегат, 6 - форсунка, 7 - гарячий елеватор, 8 - перший ступінь пилоочищення, 9 - димосмок, 10 - дозатор пилу та шламу, 11 - другий ступінь пилоочищення, 12 - димар, 13 - агрегат зберігання та видавання мінерального порошку, 14 - бітумосховище, 15 -нагрівач, 16 - насосно-дозуючий пристрій, 17 - сортувальний агрегат, 18 - перекидний лоток, 19 - відсіки гарячого бункера суміші, 20 - бункер негабариту, 21 - дозатор мінерального порошку, 22 - змішувач, 23 - скіповий підйомник, 24 - накопичувальний бункер готової суміші, 25 - ваговий бункер дозатора піску та щебеню

Матеріали, що безперервно дозуються, поступають за допомогою стрічкового транспортера 2 в завантажуючий пристрій 4 сушильного агрегату 5, де матеріал висушується та нагрівається до робочої температури. Барабан має топку з форсункою 6. Температуру нагрівання встановлюють з урахуванням подальших втрат та безперервно контролюють. Гарячим елеватором 7 компоненти суміші подаються до сортувального агрегату 17 для більш ретельного фракціонування по відсіках 19 гарячих бункерів та наступного вагового дозування в дозаторі, а негабарит скидається в бункер 20.

При установці перекидного лотка 18 в положення ІІ гарячі матеріали надходять до бункера піску і далі на дозування до дозатора, оминаючи грохот.

В установках періодичної дії дозування ведеться порційно на кожний наступний заміс. Віддозований матеріал одного замісу з вагового бункера дозатора 25 для піску та щебеню подається в замішувач 22. Порція мінерального порошку з агрегату зберігання та видавання 13 подається в бункер, а потім дозатором 21 в змішувач. Бітум з бітумосховища 14 підігрівається нагрівачем 15 та вводиться в змішувач насосно-дозуючим пристроєм 16. Можливо застосування аналогічного пристрою для дозування та подавання поверхнево-активних добавок.

Готова порція суміші вивантажується з змішувача або в ківш скіпового підйомника 23 накопичувального бункера 24, або в кузов автосамоскида. Наявність накопичувального бункера дозволяє уникати простоїв змішувального агрегату при затримці транспорту, а після прибуття останнього до мінімуму скоротити тривалість простою транспорту під завантаженням.

Дозатор мінерального порошку пневмотранспортом завантажується з витратної ємності. Остання в міру спорожнювання заповнюється з цистерни цементовозу. Установка може мати додатковий агрегат для безполуменевого сушіння та нагрівання мінерального порошку.

Бітумна система живиться від цистерни, що обігрівається та має насосний пристрій. Замість цистерни можна застосовувати бітумонагрівальні котли, які обладнано бітумними насосами.

Димові гази з сушильного барабана через димову коробку 3 надходять до першого ступеня очищення 8. Вловлений пил повинен бути направлений до гарячого елеватора. Подавання вловленого пилу в бункер мінерального порошку, або в дозатор мінерального порошку 21, або спеціальний дозатор пилу небажане з двох причин: по-перше, пил, що виноситься з сушильного барабана, є невіддільним компонентом піску і при частковому подаванні його в процесі дозування може порушитись проектна поруватість та густина асфальтобетону; по-друге, силікатний пил виносу є кислою породою і не може служити заміною мінерального порошку, що готується з основних матеріалів – вапняку або доломиту.

Очищені на першому ступені димові гази димосмоком 9 можуть подаватись до другого ступеня пилоочищення 11, на якому застосовують мокре очищення, рукавні фільтри та електрофільтри. Після цього димові гази викидаються в димар 12, а вловлений пил або шлам видаляються через дозатор 10.

На рис. 1.3 зображено типову стаціонарну асфальтозмішувальну установку, до складу якої входять агрегат живлення 1, сушильний агрегат 3, пиловловлюючий пристрій 14 з ємністю для зберігання пилу, змішувальний агрегат 5, бункер 7 готової асфальтобетонної суміші, нагрівач 11 бітуму, цистерни, що обігріваються, 12, агрегат 8 мінерального порошку, паливний бак 13, кабіна керування 10.

Транспортні операції на асфальтозмішувальній установці виконують за допомогою стрічкового конвейєра 2, багатоковшових елеваторів 4 та 9, гвинтових конвейєрів 15 та скіпового підйомника 6.

Рис. 1.3. Типова стаціонарна асфальтозмішувальна установка:

1 - агрегат живлення; 2 - стрічковий конвейєр; 3 - сушильний агрегат; 4,9 -багатоковшові елеватори; 5 - змішувальний агрегат; 6 - скіповий підйомник; 7 - бункер готової суміші; 8 - агрегат мінерального порошку; 10 - кабіна керування; 11 - нагрівач бітуму; 12 - бітумні цистерни; 13 - паливний бак; 14 - пиловловлюючий пристрій; 15 - гвинтові конвейєри