- •Тема 4. Управління маркетинговою діяльністю страховика. Формування цінової політики
- •1. Концепція маркетингу страховика та її особливості
- •1.1. Визначення страхового маркетингу.
- •1.2. Особливості страхового маркетингу та фактори, що визначають його розвиток
- •1.3.Суб'єктивні сторони страхового маркетингу
- •1.4. Еволюція страхового маркетингу
- •1.5. Структура страхового маркетингу.
- •2. Служба маркетингу страхової компанії та її функції
- •3. Процедури стратегічного планування маркетингу
- •4. Розвиток мережі реалізації страхових послуг.
- •5. Управління рекламною діяльністю страховика
- •6. Формування цінової політики.
4. Розвиток мережі реалізації страхових послуг.
Сучасна ефективна система збуту страхових послуг має бути чітко орієнтована на певні групи споживачів і найбільш ефективні канали доступу до них. У зв'язку з цим у сучасній страхової компанії систему збуту необхідно структурувати за групами страхувальників і характерним видам покриття. Причин цьому декілька. Серед них основними є наступні:
1. Неефективна роботу агентів, які спеціалізуються на одній групі споживачів, в інших групах через ділення за принципом «свій - чужий»;
2. Для збуту страхової продукції на різних споживчих сегментах потрібні інші комбінації типових аргументів, застосовуваних у процесі продажу;
3. Кожен сегмент ринку має свої характерні ризики, для яких треба вміти проводити правильну тарифікацію.
І чим вужча група страхувальників, тим більш високої спеціалізації та професіоналізму агентів можна досягти. На підставі поділу страхового ринку за цими принципами система збуту в сучасній страховій компанії, що орієнтується на широкий спектр страхувальників, повинна як мінімум складатися з таких основних структурних елементів:
1. Мережа для роботи з дрібними, середніми та великими фірмами, що самостійно здійснюють вибір страховика (пасивна система збуту юридичним особам);
2. Агентська служба для продажу страхової продукції дрібним, середнім і великим підприємствам (активна система збуту юридичним особам),
3. Система збуту страхової продукції для активних страхувальників - фізичних осіб (пасивна система збуту фізичним особам);
4. Структура для продажу полісів пасивним фізичним особам (активна система збуту фізичним особам).
Агентські мережі є найбільш ефективним каналом продажів. Справа в тому, що агент може провести відбір потенційних клієнтів, дійти до кінцевого споживача, викласти йому суть пропозиції, переконати в необхідності придбання полісу. Тому вони дуже результативні при роботі з пасивними споживачами, а також зі складними страховими продуктами, сенс яких необхідно роз'яснювати споживачам. У той же час вони дорогі: на конкурентних ринках частка витрат на утримання агентських мереж в зібраній ними премії може досягати 60-65%.
Серйозну увагу останнім часом як в економічно розвинених країнах, так і в Україні, приділяється участі банків у продажі страхової продукції. Це напрям у розвитку продажів стимулюється бажанням банків диверсифікувати власну діяльність і зайняти додаткові ринки фінансових послуг. Він може виражатися як в укладенні договору зі страховиком, так і в створенні банком власної філії - страхової компанії. В обох випадках страхувальниками є клієнти банків. Така збутова система коштує дуже недорого. Банківські службовці, зайняті обслуговуванням клієнтів, проходять курс додаткового навчання і паралельно з банківським обслуговуванням пропонують їм різні страхові послуги. Основний принцип роботи сучасного банку в економічно розвинених країнах - це комплексне управління активами клієнта.
Ефективність тієї чи іншої системи продажів визначається тим, як вона впливає на споживача в процесі прийняття рішення про страхування. Ухвалення рішення про страхування - це складний процес, що складається з декількох етапів. Якщо страховик хоче домогтися успіху, на кожному з них на потенційного споживача необхідно чинити певний вплив. При активних продажах це можуть бути, наприклад, агентські зусилля, при пасивних - різна реклама. Проілюструємо це приблизною схемою прийняття рішення про страхування.
Основні етапи вибору страхової компанії та її продукту |
|
Традиційний спосіб залучення клієнта за допомогою агентських зусиль |
|
|
Спосіб продажу, що орієнтується на рекламні зусилля страховика |
|
|
|
|
|
|
Усвідомлення потреби в страховому захисті від різних небезпек |
|
|
|
|
Іміджева реклама страхування в цілому - пропаганда ідеї страхування |
|
|
|
|
|
|
Збір інформації про страхові компанії |
|
Агентські зусилля в поєднанні з рекламною підтримкою |
|
|
Реклама торгової марки - іміджева реклама страховика |
|
|
|
|
|
|
Попередній вибір страховика. Перевірка надійності обраних страхових компаній |
|
|
|
|
PR (громадські зв'язки), інформація та реклама про надійність страховика, іміджева реклама |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продуктова реклама та інформація про конкретні послуги компанії, включаючи ціни на страхові продукти (комерційна пропозиція) |
|
|
|
|
|
|
Порівняння страховиків за цінами і іншими характеристиками страхової продукції, а також за якістю обслуговування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прийняття остаточного рішення і придбання страхового продукту |
|
|
|
|
|
Рис. 7. Співвідношення різних видів активізації продажів страхової продукції
Як видно зі схеми, агентські зусилля дозволяють впливати на всі етапи, що передують продажу страхового продукту. Вони дають можливість активізувати пасивну клієнтуру і стимулювати активні продажі, тому їх ефективність є найбільшою. Найменш ефективним є стимулювання продажів за допомогою реклами. Справа в тому, що кожен етап прийняття рішення потребує особливої рекламної підтримки. Крім того, реклама недостатньо сприяє прийняттю остаточного рішення про страхування. Тому рекламне стимулювання насамперед розраховане на відносно вузьку групу активних клієнтів - на відміну від агентських продажів. Справа в тому, що активний споживач не має потреби в тому, щоб його виводили з пасивного стану. Для вибору компанії та продукту йому необхідна інформація, носієм якої і є реклама.

Оцінка
пропонованого продукту з точки зору
повноти страхового покриття, асортименту
додаткових послуг, а також якості
обслуговування