2. Міри безпеки при виконанні робіт за професією.

Білет № 1(1)

3. Надання першої медичної допомоги потерпілому при переломах.

Переломи - пошкоджуетьоя цілісність кістки Переломи можуть бути закриті без зміщення, закриті зі змішенням та відкриті. Характерні ознаки: різка біль, припухлість,синяки,обмеження рухів в пошкодженому місці,а при переломі зі змішенням - викривлення кінцівки та рухомість кістки поза суглобом.

Переломи ребер: грудну клітку туго перев'язують рушником або простирадлом транспортувати потерпілого в положенні сидячи.

При переломі кісток передпліччя необхідно накласти шину на руку так, щоб знерухомити ліктьовий та променевозап"ястний оуглоби (1) або скористатись пов"язкою з хустки чи поли піджака (2).

При переломі кісток тазу потерпілого слід покласти на тверду рівну поверхню, при необхідності зафіксувати його. Ноги потерпілого повинні бути зігнуті в колінах і трохи розведені в сторони. Під коліна підкласти валик (3).

Способи знерухомлення при переломах стегна (4),гомілки (5),стопи (6).

Необхідно дотримуватись наступних правил:

-пошкоджену кінцівку обкласти ватою або якоюсь тканиною;

-фіксуючі засоби закріпити на пошкодженій кінцівці за допомогою бинта,хустки,шнура,ременя і т.д.;

-шину закріплювати надійно, добре фіксуючи область перелому;

-при знерухомленні кінцівки необхідно зафіксувати суглоби вище і нижче місця перелому;

-при відсутності засобів знерухомлення зломану руку можна фіксувати до тулуба, зломану ногу - до здорової ноги за допомогою хустки, одягу, бинта і т.д.; -при відкритому переломі обробити рану і накласти етерильну пов"язку, а потім іммобілізувати (знерухомити) кінцівку;

- дати потерпілому знеболюючі засоби ( анальгін , амідопірин)

Перелом шийного відділу хребта - характризується сильною біллю,неможливістю рухати головою,а при ушкодженні спинного мозку наступає частковий або повний параліч рук та ніг.Перша допомога : слід зафіксувати шийний відділ хребта так як показано на Мал. 15 (7).Якщо немає порушення дихання можна накласти ватно-мавлевий комір (обкладають шию ватою і обережно забинтувати) .

Білет 5.

• Колективний договір

Колекти́вний до́гові́р — угода, яка укладається між 0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA"власником або уповноваженим органом (0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0"особою) і одним або кількома 0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD&action=edit&redlink=1"профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво 0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2"трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом. Колективний договір є результатом 0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"соціального партнерства та діалогу на локальному рівні.

Зміст колективного договору визначають сторони. У ньому передбачаються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

• зміни в 0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1"організації виробництва і праці;

• забезпечення продуктивної 0%97%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"зайнятості;

• нормування оплати праці;

• встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів 0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&action=edit&redlink=1"трудових виплат (0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F"премій, 0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1"доплат, 0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1"надбавок та інші);

• встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

• участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні 0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%BA"прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом);

• встановлення режиму роботи, тривалості 0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B0%D1%81"робочого часу і 0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA"відпочинку;

• умов і 0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96"охорони праці;

• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

• гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.

Колективний договір поширюється на всіх працівників незалежно від того, чи є вони членами 0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0"профспілки, і обов'язковий як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників. Контроль за виконанням колективного договору здійснюється безпосередньо сторонами, які його уклали, або уповноваженими ними представниками. Щорічно в строки, передбачені колективного договору, сторони, що його підписали, звітують про його виконання.

• Дії працівника при виникненні нещасного випадку на виробництві

У разі нещасного випадку працівник, який його виявив або за змогою і сам потерпілий повинні:

• негайно повідомити безпосереднього керівника потерпілого;

Безпосередній керівник потерпілого (або особа, що його суміщає) повинен:

• терміново організувати надання першої медичної допомоги;

• повідомити про нещасний випадок особисто або по телефону інженера з охорони праці, керівника підрозділу (для виробництва начальника цеху) та уповноважену працівниками особу з охорони праці підприємства визначити необхідність виклику швидкої медичної допомоги;

• по телефону служби 103 викликати бригаду швидкої медичної допомоги;

• до її прибуття підтримувати основні життєві функції потерпілого;

• у разі різкого погіршення стану потерпілого і неприбуття на цей час машини швидкої допомоги вжити заходів для транспортування працівника та особисто супроводжувати його до клінічної лікарні чергової по місту (яка лікарня чергова, можна взнати по тел. служби 103);

• повідомити про адресу лікарні родичів потерпілого;

• зберегти (обгородити) до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків).

Керівник підрозділу (для виробництва – начальник цеху) повинен:

• повідомити про нещасний випадок особисто чи по телефону генерального директора, менеджера з персоналу та (для керівників виробничого підрозділу) керівника виробництва.

• Перша медична допомога при кровотечі (та її види).

Кровотеча може бути зовнішньою, коли кров з рани витікає назовні і внутрішньою, коли кров витікає в порожнини тіла. 3овнішня кровотеча буває: артеріальною - яскравочервона кров витікає пульсуючим фонтаном; венозна - безперервний потік крові темночервоного кольору; канілярна - виділення крові по всій пошкодженій поверхні шкіри. Зупинка зовнішньої кровотечі:

Припідняттям кінцівок (рук,ніг),якщо вони немають переломів.Місце пошкодження повинно бути вище рівня серця це уповільнює або зупиняє кровотечу.

Притискування судини в рані.Суть методу полягає в притискуванні пошкодженої судини за рахунок більш щільних оточуючих тканин, що відбувається при натисканні безпосередньо на рану. Цю маніпуляцію виконують після накладання стерильної салфетки (чистої носової хустинки) і натисканням, на них долонею.Притиснутий рукою перев"язочний матеріал туго прибинтовують до рани. Це протипоказано при відкритому переломі.

Притиокування артерії пальцем до кістки там де вона близько проходить попри кістку і доступна для притискання.

Максимальне згинання кінцівок в суглобі , що знаходиться вище рани ( в результаті чого стискається магістральна судина) з послідуючею фіксацією кінцівки в цьому положенні бинтом, ременем або іншим матеріалом. В згин суглобу підкладають валик з бинту або іншого матеріалу.

Накладання стискуючої пов"язки на рану стискаеться просвіт пошкодженої судини).

Кругове перетягування кінцівки .Застосовується при неефективності правильно накладеної стискуючої пов"язки,частковому або повному відриву кінцівк сильній артеріальній кровотечі.3атягувати тільки до зупинки кровотечі. Стискати кінцівку джгутом або закруткою не більше 1,5години літом та 1-години взимку із-за небезпеки ускладнень (відмирання тканин,що не живляться кров"ю).Під закрутку,джгут потрібно класти м"яку прокладку.Після накладання джгута чи закрутки треба написати записку, де вказати час іх накладання і вкласти записку під джгут.

При кровотечі з носа,потерпілого треба посадити, нахилити голову вперед, покласти на перенісся холодний компрес,ввести в ніс шматочок вати або марлі змочений 3% розчином перекису водню стиснути крила носа на 4-5хв.

Внутрішня кровотеча.

Гематома (внутрішньотканевий крововилив) - знерухомити а на травмовене місце накласти компрес з холодною водою.

Кровотеча в черевну порожнину. Поява болю в животі і наростання шоку.Потерпілого покласти на спину,накласти холодний компрес.

Кровотеча в грудну порожнину. Ознаки зростання одишки,блідість шкіри, відхаркування пінистої крові. Потерпілого посадити,накласти на груди холодний компрес. Викликати лікаря.

Перша медична допомога забіях.

Фактори, що зумовлюють тяжкість забіїв: важкість предмета, сила удару, вік і стать потерпілого, опірність тканин. При забіях пошкоджується підшкірна основа, м'язи, кровоносні та лімфатичні судини.

Ознаки забою: біль, травматичний набряк тканин, синець, підвищення температури та порушення функцій, крововиливи, гематоми.

Щоб попередити виникнення крововиливу і зменшити біль, треба забезпечити спокій пошкодженої частини тіла, а якщо це кінцівка, то надати їй високе положення. На ушкоджену ділянку необхідно накласти холод: гумовий міхур або поліетиленовий мішечок з льодом чи холодний компрес, який необхідно часто змінювати. Через 2-3 дні для більш швидкого розсмоктування крововиливу до ушкодженого місця прикладають грілку або роблять теплі ванночки. При сильному ударі після вище застосованих заходів потрібно звернутися до лікаря, щоб не пропустити більш серйозного ушкодження, наприклад, перелому

Білет 6.

• Основні правила внутрішнього трудового розпорядку

В’язальник схемних джгутів зобов’язаний:

-вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

-дотримуватися зобов’язань охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі;

-своєчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватися технологічних обідньої перерв;

-не виконувати роботи, які не передбаченні змінним завданням;

-не знаходитись на роботі у поза робочий час без відповідного зволу керівника.