3. Правила пожежної безпеки

Вогнегасники є: вуглекислотні, порошкові, пінні.

При застосуванні всіх типів вогнегасників необхідно дотримуватися таких загальних правил безпеки:

• у випадку виявлення пожежі подати сигнал тривоги й сповістити пожежну охорону;

• не проходити повз пожежу у пошуках вогнегасника, тому що тупикове приміщення може стати пасткою;

• під час гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою, необхідно, щоб відстань від електроустаткування до насадка (розтруба) вогнегасника була не менше, ніж 1 метр;

• гасіння здійснювати з навітряного боку;

• залишати вільним шлях евакуації (забезпечити собі можливість евакуації);

• у разі невдалого гасіння залишити приміщення і очікувати на допомогу;

• під час використання для гасіння кількох вогнегасників не здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованої назустріч один одному;

• після закінчення гасіння відходити необхідно, залишаючись лицем до вогнища;

• у разі наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою попередження повторного займання.

Білет 2.

• Обов”язки працівника згідно ст.14 Закону України “Про охорону праці”).

Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Працівник зобов'язаний:

• дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

• проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

• Вимоги правил безпеки при виконанні робіт в процесі роботи за професією

Білет № 1 (1).

• Первинний інструктаж з охорони праці

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

• новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

• який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

• який буде виконувати нову для нього роботу;

• відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер) і вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці (додаток 9). При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.

Білет 3.

• Закон України «Про охорону праці». Обовязки роботодавця

Визначення поняття охорони праці дається в ст. 1 Закону України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці». Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю.

Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, що гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.

Основними законодавчими актами цієї системи є наступні Закони України:

• «Про охорону праці».

• «Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».

• «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення».

• Кодекс законів «Про працю України».

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- Створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- Розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

-Забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- Забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків

-Організовує проведення аудиту охорони праці

- Здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів