- •М.М.Бараболя вища математика курс лекцій
- •Властивості:
- •4. Матриця, обернена до верхньої трикутної матриці, також є верхньою трикутною матрицею.
- •Якщо м1(x1, y1, z1), м2(x2, y2, z2) — дві точки у просторі, то відстань d між ними визначається так:
- •Нехай вектор а має початок у точці м1(х1, y1, z1), а кінець — у точці м2(х2, y2, z2). Тоді величини
- •Лекція 15-17. Криві другого порядку. Еліпс. Коло
- •Гіпербола
- •Парабола
- •Перша визначна границя
- •Друга визначна границя
- •Наслідки з формул для визначних границь
- •Правила розкриття невизначенності
- •Неперервність функції
- •Графічна ілюстрація
- •Властивості неперервних функцій
- •Розриви функції
- •Можливі варіанти розриву функцій в точці
- •Поняття похідної
- •Похідна складної функції
- •Візьмемо: . Тоді за правилом 4
- •Нехай і . Тоді за правилом 5 дістаємо:
- •Функції визначені та неперервні на деякому проміжку і;
- •Диференційовні в точці t0 і;
- •Логарифмічне диференціювання
- •Правила обчислення диференціала
- •Диференціали вищих порядків
- •Розв'язання
- •Отже, наочне уявлення дозволяє сформулювати властивості зростаючих та спадних функцій.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Первісна та її властивості. Інтеграл та його властивості
- •Методи інтегрування. Розв’язування прикладів.
- •Доведення
- •Теореми 1 і 2 виражають основну властивість первісної.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Дійсно, за правилом похідної складеної функції маємо:
- •Це правило можна записати в інтегральній формі:
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Із властивостей первісної і формули Ньютона-Лейбніца випливають основні властивості інтеграла.
- •Доведемо ці рівності:
- •Розв'язання
- •Розв’язання.
- •Лекція 40. Диференціальні рівняння першого порядку. Задача Коші.
- •2.Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними.
- •1. Загальні поняття та означення. Задача Коші.
- •Рівняння вигляду
- •Властивості і теореми
- •Застосування перетворення Лапласа
- •Теорема (ознака Лейбніца). Знакопочерговий ряд (1) збігається, якщо:
- •Послідовність абсолютних величин членів ряду монотонно спадає, тобто
- •Загальний член ряду прямує до нуля: При цьому сума ряду (1) задовольняє нерівностям
- •Розбіжний (гармонійний ряд). ●
- •Нехай — довільна періодична функція з періодом 2 . Припустимо, що функція розкладається в тригонометричний ряд, тобто є сумою ряду
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Виявляється, що для кожного натурального ге правильна і загальна формула:
- •Доведення За означенням степеня з натуральним показником маємо:
- •Розглянемо основні наслідки із формули Ньютона.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання Для загального члена розкладу маємо:
- •Розв'язання
- •Графічно добуток двох подій, як і двох множин, зображається так, як на рисунку:
- •Література: Основна
- •Додаткова
Перша визначна границя
Доведення. З рис. дістаємо:
Доведемо, що коли
х 0,
то сos x 1,
причому з рисунка бачимо:
.
За теоремою 7 про «охоплену» послідовність:
,
тобто
.
Тоді
.
Отже,
.
Наслідки:
1.
2.
3.
.
Друга визначна границя
Доведення.
1. Припустимо, що
.
Для будь-якого х
знайдеться натуральне число n,
таке що
.
Тоді
,
або
.
Якщо велике число піднесемо до великого степеня, нерівність лише підсилиться. Дістаємо:
Обчислимо границі:
За теоремою 7 про «охоплену» послідовність маємо:
2. Нехай
.
Знайдемо
Наслідки:
1.
2.
.
3.
.
4.
.
5.
Наслідки з формул для визначних границь
1.
2.
3.
.
4.
.
5.
Правила розкриття невизначенності
1. Щоб розкрити невизначеність , необхідно чисельник і знаменник дробу розкласти на множники і потім скоротити на множник, що приводить до невизначеності.
2. Якщо є ірраціональність, необхідно перевести ірраціональність з чисельника в знаменник чи навпаки і скоротити на множник, який приводить до невизначеності
( помножити на спряжений вираз)
3. Іноді для розкриття невизначеності застосовують першу важливу (чудову) границю:
Невизначеність
виду
у дробово – раціональних виразах.
Щоб розкрити невизначеність виду у дробово – раціональних виразах, потрібно чисельник і знаменник дробу почленно поділити на x у найвищому степені і застосувати теорему про границю нескінченно малої величини:
Неперервність функції
Означення (Коші) |
Функція у
= f(x)
називається неперервною
в точці
х0
функцією,
якщо ця функція f
визначена в точці х0
і для кожного (достатньо малого) числа
|
або
f(x)
— неперервна
в точці х0,
якщо
|
Відношення можна переписати у вигляді
Графічна ілюстрація
Пояснення.
Функція y
= f(x)
— неперервна в точці х0,
якщо при будь-якому х
з інтервалу
значення f(x)
лежать у смузі
.
Дамо означення неперервності функції, еквівалентні означенню Коші
Означення. Функція y = f(x) називається неперервною в точці х0, якщо
f(x) визначена в точці х0;
границя зліва в точці х0 дорівнює границі справа в цій точці і дорівнює значенню в ній функції:
.
Означення.
Функція у
= f(x)
називається неперервною
в точці х0,
якщо нескінченно малому приросту
аргументу
відповідає нескінченно малий приріст
функції
.
Приклад. Довести за означенням, що функції y = x2 і y = sin x неперервні в будь-якій точці х0 R.
1. Надамо
аргументу х0
R
приросту х,
тоді
.
Якщо х — нескінченно мала величина, то у — також нескінченно мала величина, оскільки коли х 0, то і у 0. Отже, y = x2— неперервна функція при будь-якому х0 R.
2. Надамо аргументу х0 R приросту х:
Якщо х 0, то у 0. Отже, функція y = sin x неперервна функція при будь-якому х0 R.
Означення. Функція у = f(x) неперервна на проміжку (а, b), якщо вона неперервна в кожній точці цього проміжку.
Означення. Функція у = f(x) неперервна на відрізку [а, b], якщо вона неперервна на проміжку (а, b) і неперервна в точці х = а справа і в точці х = b зліва.
Означення. Функція у = f(x) називається неперервною в точці х0 справа (зліва), якщо
Приклад. Функція
неперервна в точці х0 зліва
Теорема 1. Усі елементарні функції неперервні на інтервалах визначеності.
