- •М.М.Бараболя вища математика курс лекцій
- •Властивості:
- •4. Матриця, обернена до верхньої трикутної матриці, також є верхньою трикутною матрицею.
- •Якщо м1(x1, y1, z1), м2(x2, y2, z2) — дві точки у просторі, то відстань d між ними визначається так:
- •Нехай вектор а має початок у точці м1(х1, y1, z1), а кінець — у точці м2(х2, y2, z2). Тоді величини
- •Лекція 15-17. Криві другого порядку. Еліпс. Коло
- •Гіпербола
- •Парабола
- •Перша визначна границя
- •Друга визначна границя
- •Наслідки з формул для визначних границь
- •Правила розкриття невизначенності
- •Неперервність функції
- •Графічна ілюстрація
- •Властивості неперервних функцій
- •Розриви функції
- •Можливі варіанти розриву функцій в точці
- •Поняття похідної
- •Похідна складної функції
- •Візьмемо: . Тоді за правилом 4
- •Нехай і . Тоді за правилом 5 дістаємо:
- •Функції визначені та неперервні на деякому проміжку і;
- •Диференційовні в точці t0 і;
- •Логарифмічне диференціювання
- •Правила обчислення диференціала
- •Диференціали вищих порядків
- •Розв'язання
- •Отже, наочне уявлення дозволяє сформулювати властивості зростаючих та спадних функцій.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Первісна та її властивості. Інтеграл та його властивості
- •Методи інтегрування. Розв’язування прикладів.
- •Доведення
- •Теореми 1 і 2 виражають основну властивість первісної.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Дійсно, за правилом похідної складеної функції маємо:
- •Це правило можна записати в інтегральній формі:
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Із властивостей первісної і формули Ньютона-Лейбніца випливають основні властивості інтеграла.
- •Доведемо ці рівності:
- •Розв'язання
- •Розв’язання.
- •Лекція 40. Диференціальні рівняння першого порядку. Задача Коші.
- •2.Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними.
- •1. Загальні поняття та означення. Задача Коші.
- •Рівняння вигляду
- •Властивості і теореми
- •Застосування перетворення Лапласа
- •Теорема (ознака Лейбніца). Знакопочерговий ряд (1) збігається, якщо:
- •Послідовність абсолютних величин членів ряду монотонно спадає, тобто
- •Загальний член ряду прямує до нуля: При цьому сума ряду (1) задовольняє нерівностям
- •Розбіжний (гармонійний ряд). ●
- •Нехай — довільна періодична функція з періодом 2 . Припустимо, що функція розкладається в тригонометричний ряд, тобто є сумою ряду
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Виявляється, що для кожного натурального ге правильна і загальна формула:
- •Доведення За означенням степеня з натуральним показником маємо:
- •Розглянемо основні наслідки із формули Ньютона.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання Для загального члена розкладу маємо:
- •Розв'язання
- •Графічно добуток двох подій, як і двох множин, зображається так, як на рисунку:
- •Література: Основна
- •Додаткова
Застосування перетворення Лапласа
Перетворення Лапласа знаходить широке застосування в багатьох областях математики ( операційне числення), фізики і техніки :
Рішення систем диференціальних і інтегральних рівнянь - за допомогою перетворення Лапласа легко переходити від складних понять математичного аналізу до простих алгебраїчних співвідношень. [2]
Розрахунок передавальних функцій динамічних систем, таких, наприклад, як аналогові фільтри.
Розрахунок вихідних сигналів динамічних систем в теорії управління і обробці сигналів - так як вихідний сигнал лінійної стаціонарної системидорівнює згортку її імпульсної характеристики з вхідним сигналом, перетворення Лапласа дозволяє замінити цю операцію на просте множення.
Розрахунок електричних схем. Проводиться шляхом вирішення диференціальних рівнянь, що описують схему операторних методом.
Рішення нестаціонарних задач математичної фізики.
Література:
ОЛ2, ст..123-125
Лекція 47. Числові ряди.
Поняття числових рядів.
Властивості числових рядів
Збіжність числових рядів.
Необхідна та достатня умови збіжності ряду
Основні поняття
Нескінченні ряди широко використовуються в теоретичних дослідженнях математичного аналізу, мають різноманітні практичні застосування.
Числовим рядом (або просто рядом) називається вираз вигляду
(1.1)
де
дійсні або комплексні числа, які
називають членами
ряду,
-
загальним членом ряду.
Ряд (1.1) вважається
заданим, якщо відомий загальний член
ряду
виражений як функція його номера
.
Сума перших
членів ряду (1.1) називається
-ою
частинною
сумою ряду
і позначається через
,
тобто
.
Розглянемо часткові суми
Якщо існує кінцева
границя
послідовності часткових сум ряду (1.1),
то цю границю називають сумою
ряду (1.1)
і говорять, що ряд збігається.
Записують:
.
Якщо
не існує або
,
то ряд (1.1) називають тим,
що розбіжний.
Такий ряд суми не має.
Розглянемо приклади:
1. Ряд 2 + 17 -
+ 196 + ... не можна вважати заданим, а ряд
2 + 5+8 + ... — можна: його загальний член
задається формулою
2. Ряд 0 + 0 + 0 + ... + 0 + ... збігається, його сума дорівнює 0.
3. Ряд 1 + 1 + 1 + ... +
1 + ... розбіжний
при
4. Ряд 1 – 1 + 1 –1 +
1 – 1 + ... розбіжний, оскільки послідовність,
частинних сум 1,0,1,0,1,0...
не має границі.
5. Ряд
збігається. Дійсно,
……………………,
Отже,
тобто ряд збігається, його сума дорівнює
1.
Властивість 1.
Якщо ряд (1.1) збігається і його сума
дорівнює
,
то ряд
(1.2)
де с – довільне
число, також збігається і його сума
дорівнює
.
Якщо ж ряд (1.1) розбіжний і
,
то і ряд (1.2) розбіжний.
Властивість 2. Якщо збігається ряд (1.1) і збігається ряд
(1.3)
а їх суми дорівнюють
і
відповідно, то збігаються і ряди
(1.4)
причому сума
кожного дорівнює відповідно
.
Властивість 3. Якщо до ряду (1.1) додати (або відкинути) кінцеве число членів, то отриманий ряд і ряд (1.1) збігаються або розбіжні одночасно.
Ряд
(1.5) називається
-ою
остачею
ряду (1.1).
Він отримується
з ряду (1.1) відкиданням п
перших його
членів. Ряд (1.1) виходить із остачі
додаванням кінцевого числа членів.
Тому, згідно властивості 3, ряд (1.1) і
його остача (1.5) одночасно збігаються
або розбіжні.
З властивості 3
також випливає, що якщо ряд (1.1) збігається,
то його остача
прямує до нуля при
,
тобто
Необхідна ознака збіжності числового ряду. Гармонійний ряд
Знаходження -ої частинної суми і її границі для довільного ряду у багатьох випадках є непростою задачею. Тому для з'ясування збіжності ряду встановлюють спеціальні ознаки збіжності. Першою з них, як правило, є необхідна ознака збіжності.
Теорема
Якщо ряд (1.1) збігається, то його загальний
член и
прямує до нуля, тобто
=
0.
□ Нехай ряд (1.1)
збігається і
.
Тоді і
(при
і
Враховуючи, що
при
>1,
отримуємо:
■
Наслідок
(достатня умова розбіжності ряду).
Якщо
0
або ця границя не існує, то ряд розбіжний.
Приклад 2.
Дослідити
збіжність ряду
○ Ряд
розбіжний, оскільки
тобто виконується достатня умова
розбіжності ряду. ●
Достатні ознаки збіжності знакосталих рядів
Необхідна ознака збіжності не дає, взагалі кажучи, можливості говорити про те, чи збігається даний ряд чи ні. Збіжність і розбіжність ряду у багатьох випадках можна встановити за допомогою так званих достатніх ознак.
Розглянемо деякі з них для знакосталих рядів, тобто рядів з від’ємними членами (знаконегативний ряд переходить знакосталий шляхом множення його на (-1), що, як відомо, не впливає на збіжність ряду).
Ознаки порівняння рядів
Збіжність або розбіжність знакосталих ряду часто встановлюється шляхом порівняння його з іншим («еталонним») рядом, про який відомо, збігається він чи ні. В основі такого порівняння лежать наступні теореми.
Теорема Нехай дано два знакосталі ряди
(2.1)
(2.2)
Якщо для всіх виконується нерівність
(2.3)
то із збіжності ряду (2.2) виходить збіжність ряду (2.1), з розбіжності ряду (2.1) виходить розбіжність ряду (2.2).
Зауваження.
Теорема
справедлива і у тому випадку, коли
нерівність (2.3) виконується не для всіх
членів рядів (2.1) і (2.2), а починаючи з
деякого номера
.
Це випливає з властивості 3 числових
рядів.
Теорема
(гранична ознака порівняння).
Нехай дано
два знакосталі ряди (2.1) і (2.2). Якщо існує
кінцева, відмінний від 0, границя
то ряди (2.1) і (2.2) збігаються або розбіжні
одночасно.
Приклад 3.
Дослідити на збіжність ряд
.
○ Порівняємо
даний ряд з рядом геометричної прогресії
який збігається
Маємо
.
Отже, даний ряд збігається. ●
Приклад 4
Дослідити збіжність ряду
○ Тут
Візьмемо ряд із спільним членом
який розбіжний (гармонійний ряд). Маємо
Отже, даний ряд розбіжний. ●
Приклад 4.
Дослідити збіжність ряду
○ Застосуємо
граничну ознаку порівняння. Оскільки
,
то за теоремою початковий ряд розбіжний,
як порівнянний з гармонійним рядом. ●
Ознака Даламбера
На відміну від ознак порівняння, де все залежить від здогадки і запасу відомих рядів, що збігаються і розбіжні, ознака Даламбера (1717-1783, французький математик) дозволяє часто вирішити питання про збіжність ряду, виконавши лише деякі операції над самим рядом.
Теорема Нехай
дано ряд (1.1) з додатніми членами і існує
кінцева
або нескінченна границя
Тоді ряд збігається при
<1
і розбіжний при
>
1.
Зауваження.
1. Якщо
,
то ряд (1.1) може бути як, тим що збігається,
так і тим, що розбіжний.
2. Ознаку Даламбера
доцільно застосовувати, коли загальний
член ряду містить вираз
або
Приклад 5.
Дослідити
на збіжність ряд
○ Знаходимо
Оскільки
,
то даний ряд за ознакою Даламбера
збігається. ●
Радикальна ознака Коші
Іноді зручно користуватися радикальною ознакою Коші для дослідження збіжності знакосталого ряду. Ця ознака багато в чому схожа з ознакою Даламбера, про що говорять його формулювання і доведення.
Теорема
Нехай даний ряд (1.1) з додатними членами
і існує кінцева
або нескінченна границя
Тоді ряд збігається при
<1
і розбіжний при
.
Приклад
6. Дослідити
на збіжність ряд
.
○ Оскільки
то застосуємо
радикальну ознаку Коші до ряду
.
Обчислюємо
.
Ряд збігається, а значить, збігається і початковий ряд, згідно властивості 1 числових рядів. ●
Література:
ОЛ1 стр.494-498
Лекція 48. Види числових рядів
Знакозмінний числовий ряд.
Числовий ряд з додатніми членами та його властивості.
Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца
Розглянемо важливий клас рядів, які називаються знакопочергові. Знакопочерговим рядом називається ряд вигляду
(1)
де
для
(тобто ряд, додатні і від’ємні члени,
якого стоять один за одним по черзі).
Для знакопочергових рядів має місце достатня ознака збіжності (встановлений в 1714 р. Лейбніцем в листі до І. Бернуллі).
