Група підтримки жінок

У центрі існує група підтримки жінок. Зупинимося на роботі груп такої підтримки більш докладно. Ця методика з'явилася в нашій країні порівняно недавно (перше подібне об'єднання було створено Харві Джек-інсоном на початку 60-х у Сіетлі, США). Його основою є соконсульту-вання, яке спеціально займається вираженням почуттів, зміною культур­них стереотипів сексизма, расизму тощо.

Сама методика якнайкраще відповідала нашим власним представлен­ням про нетрадиційну роботу серед жінок.

Група підтримки працювала наступним чином. Початковий курс роз­рахований на 8-10 занять по 3-4 години. З першої ж зустрічі ми прагнули створити комфортну обстановку, атмосферу довіри і взаємної поваги. Багатьом важко говорити про себе, нелегко дозволити собі на очах в усіх виявити свою радість чи сум. Існують правила, в яких необхідно дотриму­ватися, оскільки вони сприяють збереженню довіри і появі почуття безпе­ки в групі підтримки:

1. Дотримуватися конфіденційності.

2. Не засуджувати.

3. Не давати порад.

4. Учитися активному слуханню.

5. У відведений час зосередити всю увагу на те, що говорять, прийма­ючи її з повагою, довірою і любов'ю.

6. Відводити однаковий і регламентований час усім учасницям. Зміст групи підтримки в тім, що саме тут можна навчатися бути

самою собою. Слухати те, що ми самі почуваємо, а не опис наших почут­тів іншими людьми.

Робота групи підтримки проводилися в ізольованому приміщенні, де ^є простір для спілкування і фізичних вправ. У групу входило в різний час від 6 до 10 жінок з різними поглядами, досвідом, віком, які працю-як у колі, так і в парах. Заняття проводилися 1—2 рази на тиждень, з них тривало від 3 годин, інколи цілий день. Наведемо приблизний конспект заняття в групі підтримки жінок, постраждалих від сексуального насильства.

Ми просимо усіх по черзі представитися і повідомити, що нового і гарного відбулося останнім часом (наприклад, за останні два тижні). Майже для всіх жінок це питання виявляється дуже важким. Але ми задаємо його щораз і поступово стає видно, як важливо для нашого загального самопочуття виділяти нехай навіть самі дрібні, незначні, але приємні події і зауважувати виникаюче відчуття задоволення. Як ми уже відзначали, важливо сприяти створенню довірчої атмосфери.

На початковому етапі роботи зняттю напруги допомагає вправа, у якій усі по колу роблять один одному компліменти. При цьому необхідної дивитися в очі і звертатися до кожного особисто по імені. Говорячи отримуючи компліменти, усі, як правило, посміхаються, і атмосфера стає більш теплою і неформальною.

Звичайно ми задаємо кілька питань, що готуємо заздалегідь, утім, і все інше. Потім знову задаємо питання і розділяємо на пари для проведення міні-сесії, де перший раз усі вчаться техніці активного слухання.

Під час міні-сесії усі пробують себе по черзі в ролі особи, яка потребує підтримки, й у ролі консультанта. Практично на кожнім занятті проводимо хоча б одну демонстрацію, коли одна з ведучих виступає консультант, а хто-небудь із групи як клієнт. При цьому група виконує істотну функцію підтримки. Під час демонстрації, як правило, розрядка настає і проходить швидше й інтенсивніше, ніж на міні-сесії.

По закінченню роботи завжди звучить питання: «Що саме сподобалось вам у сьогоднішнім занятті? Виберіть щось одне». Таке питання спонукає бути більш уважними до самих себе і до заняття в цілому, а такої завершити зустріч з гарним настроєм. Задача керівника групи - вловити настрій людей і гнучко керувати заняттям. Необхідним для ведучих: є вміння постійно думати про групу в цілому, а не тільки про окремих її учасниць.

Інші заняття спрямовані на:

- навчання жінок звертати увагу на свої позитивні риси, підвищене їх самооцінки;

- формування позитивного образу жінки в цілому;

- вияв і проробку почуттів і відчуттів, пов'язаних з насильством, зняття внутрішньої напруги для руйнування стереотипу «жінка повинна бути м'якою і завжди спокійною»;

- перенос провини за те, що сталося, з жінки на зовнішній світ;

• формування любові до свого тіла (яке може не відповідати реклам­ним стереотипам і бути причиною як низької самооцінки, так і насильства з боку чоловіка);

• формування жіночої оцінки власної сексуальності, що враховує сексуальне, психологічне та емоційне;

• розуміння себе як цінності;

• усвідомлення чи уточнення своїх бажань і цілей, вироблення влас­них планів;

• навчання новим моделям поведінки мислення.

Кризовим центром для жінок при ХМЖГО «Надія» за 5 років надано такі послуги:

• Консультації та інформаційні послуги за «Телефоном довіри».

• Очні консультації психологів.

• Очні консультації юристів.

• Групова психотерапія через роботу груп взаємодопомоги.

• Індивідуальна психотерапевтична допомога.

• Захист прав жінок у суді та в інших інстанціях.

• Тренінги для жінок «Як влаштуватися на роботу», «Безконфліктне спілкування», «Вирішення конфліктів», «Жіноче лідерство», «Права жі­нок та дітей» і «Попередження домашнього насильства та торгівлі жінками».

• Бесіди та лекції психологів, юристів, медиків, соціальних працівників.

• Надання гуманітарної допомоги.

Адвокатом правової служби «Громадської приймальні» було проведе­но 39 справ із захисту прав жінок.

У ході діяльності центру були виявлені головні причини звернень жінок: конфлікти та насильство у сім'ї, безробіття або погроза втратити роботу, порушення прав, внутрішні конфлікти. Більшість жінок, які звер­таються до «Кризового центру», знаходяться у стадії відчаю, розгублено­сті, депресії, невпевненості у собі та у майбутньому, вони відчувають жах за себе та за майбутнє своїх дітей.

За результатами опитування жінок м. Харкова у жовтні—грудні 1999 р. з проблеми домашнього насильства 80 % жінок-респонденток значили, що будь-коли протягом життя потерпали від різних форм насиль­ства, 85 % вважають за необхідне створення у Харкові притулку для , що постраждали від домашнього насильства. На питання «чому терплять домашнє насильство» більшість відповіла, що за звичаєм з причини матеріальної залежності від чоловіка або відсутності житла.

Інформація про Притулок для жінок, що постраждали від домашнього насильства, при ХМЖГО «Надія».

Дата створення - 18 квітня 2000 року.

Притулок є соціально-реабілітаційним центром, призначеним для тим­часового перебування жінок та їхніх неповнолітніх дітей, що постражда­ли від насильства в сім'ї. За період перебування жінок у притулку перед­бачається призупинення «ланцюга насильства», формування у жінки] свідомої власної стратегії з питань соціальної реабілітації, впевненості у і власних силах та можливості життя без насильства.

Організації-засновники Притулку: Харківська міська жіноча громадська організація «Надія», Харківський міський жіночий фонд, Харківська обласна жіноча організація «Дія», Харківська кредитна спілка «Жіноча взаємодопомога», Громадська організація «Господиня», Центр східної медицини.

Притулок є структурним підрозділом Харківської міської жіночої громадської організації «Надія».

Під Притулок орендується приміщення загальною площею 309,6 кв. м, яке повністю відповідає міжнародним нормам: має окремий вхід, знаходиться на околиці міста, має необхідні побутові служби. Завдяки матеріальному внеску організацій-партнерів та приватним пожертвуванням було зроблено ремонт, вмебльовано кімнати, придбано ліжка, білизну, ковдри, матраци, холодильник, телевізор, пральну машину, електроплиту, пилесос, посуд, продукти харчування, миючі засоби.

Притулок розраховано на 26 місць та має кілька кімнат: 2 спальні, 2 кімнати для відпочинку, кімнату для дітей, адміністраторську, кухню, 2 туалети, душ, побутову кімнату. У притулку створено умови для безпечного перебування жінок та їхніх дітей, що постраждали від насильства у сім'ї.

Під час перебування у притулку жінки забезпечуються продуктами харчування першої необхідності, тимчасовим житлом строком на 1-3 міс (кожна справа розглядається індивідуально), проходять реабілітаційні курс, отримують безкоштовні консультації та допомогу психолога, юрис та, інших фахівців у кризовому центрів при ХМЖГО «Надія», соціально-гуманітарну допомогу та допомогу в працевлаштуванні. Усі послуги надаються безкоштовно.

Жінки, що постраждали від домашнього насильства, направляють до Притулку через Кризовий центр на підставі їх заяв та тільки після співбесіди з його директором і психологом. Також вони повинні мат документ, що засвідчує їх особу, та надати медичну довідку про відсутність захворювань, небезпечних для оточуючих.

З кожною жінкою укладається угода про перебування у Притулку. Адміністратор Притулку веде облік перебування жінок у реєстраційному журналі. Жінки, що перебувають у Притулку, мають можливість відвіду­вати навчальний заклад, працювати тощо.

Порядок перебування жінок регламентується правилами внутрішньо­го розпорядку. Жінки не мають права розголошувати інформацію про місцезнаходження Притулку та запрошувати відвідувачів.

Протягом 2-х років для забезпечення діяльності Притулку залучали­ся кошти з різних джерел: матеріальні внески організацій-партнерів, спон­сорські пожертвування (приватне пожертвування, внески Побратимського комітету Цинцинаті-Харків), підтримка державних структур (Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Харківської міської ради через соціальні проекти), гранти від Фундації компанії «Філіп Мор-ріс» та Корпусу Миру США в Україні. За рахунок цих коштів сплачува­лася оренда приміщення, комунальні послуги, відбувається благоустрій приміщення, забезпечується харчування мешканців, видаються інформа­ційні матеріали з рекламою послуг кризового центру та притулку. З січ­ня 2003 року згідно з рішенням VII сесії Харківської міської ради примі­щення під Притулок надано у безоплатне користування. За час існування мешканцями притулку вже стало 158 осіб: жінки та їхні діти. Середня кількість мешканців притулку на місяць - 10-15 осіб.