Тема 3. Системи трудового і професійного навчання. Особливості процесу трудової, профільної і професійної підготовки.

1. Поняття системи трудової підготовки.

2. Історія виникнення основних систем трудового навчання.

3. Сучасні системи трудового навчання.

4. Принципи відбору системи трудового навчання.

5. Загальні основи процесу навчання.

6. Особливості процесу трудового навчання.

7. Стимулювання і мотивація навчально-трудової діяльності учнів.

8. Індивідуально-диференційований підхід у трудовій підготовці школярів.

1. Системи трудової підготовки.

Тема 4. Зміст та дидактичні принципи трудового навчання.

1. Аналіз сучасного змісту трудового навчання.

2. Логічна структура і наступність змісту.

3. Поняття про загальні принципи трудової підготовки.

4. Характеристика принципів трудового навчання.

1. Заняття у шкільних майстернях (5-9 класи) здійснюється на Україні за програмами, розробленими та затвердженими Міністерством освіти і науки України. Вказані програми представлено у двох варіантах для повнокомплектних класів, які поділяються на дві групи: дівчаток та хлопців. Перший варіант призначений для навчання хлопчиків. Другий варіант розрахований на навчання дівчаток. Хлопці і дівчата вивчають в однаковому обсязі технологію вирощування рослин, догляду тварин, основи економіки господарської діяльності, а при ознайомленні з проектуванням та технологією виготовлення виробів, веденням домашнього господарства дівчата більш глибоко вивчають обробку тканин, технологію приготування страв, а хлопці – деревини та металів, електротехнічні роботи.

У малокомплектних школах, де наповнюваність класів менша за 27 учнів, класи на заняттях у майстернях не поділяються на групи. Отже, у таких класах дівчата та хлопці навчаються за єдиним змістом, який вчитель самостійно комбінує з двох варіантів програми (навчання хлопчиків та дівчаток) для даного класу.

Зміст програми передбачає проектно-технологічну підготовку учнів при вивченні всіх розділів програми. Робота над проектуванням виробу вимагає опанування та застосування знань з техніки, технології, основ графічної грамоти, правил конструювання, матеріалознавства. Уроки мають політехнічну, профорієнтаційну спрямованість, тобто учні ознайомлюються в теорії та на практиці з основами сучасного виробництва.

4. Педагогічний аналіз - це теоретичне осмислення вчителем своєї діяльності. Аналіз практичної діяльності підказує педагогу над чим слід працювати в справі самовдосконалення, дозволяє самокритично ставитися до своєї праці, бачити в ній успіхи, бачити недоліки, виявляти їх причину, встановлювати зв’язки між явищами, помічати в роботі інших все цінне, провідне і застосовувати його в своїй діяльності. Успіх в оволодінні педагогічною майстерністю багато в чому залежить від правильного аналізу вчителя результатів роботи з учнями.

Технологія педагогічного аналізу учбово-виховного процесу на уроках передбачає:

1. Підготовку до процесу аналізу заняття.

2. Спостереження ходу заняття.

3. Обробка даних спостереження.

1. Висновки. пропозиції. які допомагають підвищенню ефективності професійної діяльності вчителя.

Важливою складовою діяльності вчителя є самоаналіз ходу результатів проведених ним занять. Значення самоаналізу полягає в тому, що він привчає вчителя давати оцінку власним діям, розвивати вміння контролювати себе, займатися самовдосконаленням. Тому вчителю слід прямувати до самоаналізу таких аспектів його діяльності як: взаємозв'язок основних навчальних, виховних і розвиваючих задач заняття, структура заняття, шляхи реалізації принципів навчання, взаємозв'язок змісту і методів навчання і взаємодія діяльності вчителя і діяльності учня.

Тому важливою умовою спостереження учбово-виховного процесу є наступне:

- попередня теоретична підготовка до сприйняття педагогічних явищ;

- постановка цілей і розробка цілей спостереження;

- організація обговорення, теоретичного аналіз} і узагальнення результатів спостереження.

Важливе місце при аналізі діяльності вчителя трудового навчання належить принципу взаємозв'язку принципів якісних і кількісних характеристик заняття. Якщо якісні характеристики заняття переконливі і достатньо об'єктивні, то слід застосовувати кількісні формальні

характеристики в поєднанні з першим. Схематизація і формалізація учбового процесу дозволяє встановити об'єктивне і досить чітке вимірювання учбового процесу шляхом кількісних характеристик його якісних показників, які легко порівнюються і узагальнюється. Якісний аналіз без його кількісних характеристик затруднює виконання порівняльного аналізу роботи вчителя., прояв тенденції в його роботі, виявлення передового його досвіді. Тому і виникає необхідність провести кількісний аналіз діяльності вчителя.

Таблиця 1.

Регестрація обліку вчителем вимог до заняття.

Найменування принципу навчання, який є предметом аналізу	Основні вимоги до заняття, які витікають з відповідного принципу навчання і можуть бути враховані при підготов ці і проведенні заняття	Відмітка харак-теру врахова-ності вимог (+, –, 0)	Етап заняття, на якому вимоги було реалізовано
Принцип	1 2……………. ……………….. 14

Таблицею 1 передбачено: в першій графі - принцип, реалізація якого повинна аналізуватися; в другій – основні вимоги до заняття, які витікають з відповідного принципу навчання; в третій – передбачено відмітити відповідним знаком (+, –, 0) характер обліку вчителя відповідної вимоги до заняття: знаком "+" – враховано вимогу, "0" – не враховано, але мало б бути враховано. "–" – не враховано і не було потреби і можливості його реалізувати; в четвертій навпроти відповідної умови слід записати етап заняття, на якому було вимогу реалізовано.

Спосіб аналізу зводиться до письмового заповнення в ході заняття схеми-таблиці 1 вказаним способом.

Після заповнення таблиці 1 необхідно обробить її результати в формі таблиці 2.

Таблиця 2. Додатні показники характеру врахованості вчителем вимог до заняття

Характер врахованості вимог	Кількісні показники			Індекс формули
Враховано вимог (+)				А
Загалом вимог, передбачених таблицею і	і			В
Не враховано і не було можливості, необхідності реалізувати (–)			С

Використовуючи данні табл. 2 необхідно обчислити коефіцієнт реалізації вимог принципу навчання, який став предметом аналізу, шляхом визначення відношеня кількості врахованих вимог (кількість знаків "+") до загальної кількості вимог, без тих, які не можна і не було необхідності враховувати на даному занятті. Показник відношення, збільшений у 100 разів, і буде тим коефіцієнтом, який є показником ступеня реалізації принципу навчання. Він обраховується по формулі:

А

К= * 100,

в-с

де А– показник врахованості вимог (+). В – показник всіх вимог, передбачених табл. 1, С– показник вимог, які не могли бути враховані на даному уроці (–).

Аналізуючи діяльність вчителя на заняттях на предмет реалізації інших принципів навчання, можна за величиною коефіцієнтів обліку кожного з них виявити принципи, вимоги яких найбільш слабо враховані при підготовці і проведенні занять вчителем (групою вчителів) трудового навчання.

Якісна сторона аналізу здійснюється на основі даних заповнення табл. І. Значки "+" використовуються для позитивного оцінювання суджень, Значки ''0" – для характеристики недопрацьованого вчителем і заклик до самовдосконалення знань.

Таким чином аналіз заняття представляє собою складний синтетичний процес, для якого властиві діяльність вчителя і його результат, які знаходяться у взаємозв'язку і є взаємообумовленими.