- •Тема 1.1. Психологія вищої школи як галузь психологічної науки 11
- •Тема 1.2. Суспільні вимоги до формування особистості фахівця з вищою освітою 25
- •Тема 4.1. Міжособистісні взаємини студентів 258
- •Тема 4.2. Педагогічне спілкування у системі викладач-студент 279
- •Тема 4.3. Взаємини у викладацькому колективі 293
- •Передмова
- •Навчальна програма курсу «психологія вищої школи»
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи як галузь психологічної науки
- •Тема 1.2. Суспільні вимоги до формування особистості фахівця з вищою освітою
- •Модуль 4. Психологія міжособистісних взаємин у вищих навчальних закладах
- •Модуль 1. Загальні питання психології вищої школи Тема 1.1. Психологія вищої школи як галузь психологічної науки
- •Виникнення психології вищої школи
- •Предмет і основні поняття психології вищої школи
- •Завдання та структура психології вищої школи
- •Методи психології вищої школи
- •Місце психології вищої школи у системі наукових знань
- •Тема 1.2. Суспільні вимоги до формування особистості фахівця з вищою освітою
- •Психологічні проблеми реформування вищої освіти у XXI столітті
- •Вимоги до фахівця, зумовлені реформуванням вищої освіти України
- •Психологічні особливості виховання і навчання у системі вищої освіти
- •Модель особистості фахівця з вищою освітою
- •Психологічні показники ефективності фахової підготовки студента
- •Професійні цінності фахівця
- •Питання для самоперевірки знань з першого модуля
- •Список літератури до тем першого модуля
- •Модуль 2. Психологія особистості та діяльності викладача тема 2.1. Психологічні особливості професії викладача вищої школи
- •Поняття про професію викладача
- •Сучасні вимоги до професіограми викладача вищої школи
- •Особистість викладача вищої школи
- •Професійна підготовка викладачів
- •Стадії та етапи входження у професію викладача
- •Тема 2.2. Навчання і виховання як основні види діяльності викладача
- •Форми організації навчання у вищій школі
- •Форми науково-дослідної роботи студентів
- •Особливості проведення консультацій
- •Завдання і напрями виховної діяльності викладача
- •Психолого-педагогічні умови виховання студентів
- •Тема 2.3. Психологічні особливості проведення лекційних і практичних занять
- •Поняття про лекцію, її функції, види, структура
- •Вимоги до лекції та психологічні умови її ефективності
- •Психологічні умови активізації діяльності студентів під час практичних форм навчальних занять
- •Психологічні особливості лабораторних навчальних занять і тренінгів
- •Тема 2.4. Психологічні основи використання інтерактивних методів навчання у внз
- •Недоліки традиційних форм організації навчання у внз
- •Значення соціальної взаємодії для розвитку психіки та особистості студента
- •Психологічна сутність та класифікація інтерактивних методів навчання
- •Психологічні умови використання інтерактивних методів навчання
- •Тема 2.5. Психологічні особливості діяльності викладача як науковця
- •Особистість науковця та її типи
- •Психологічні фактори наукової діяльності
- •Динаміка продуктивності наукової діяльності
- •Тема 2.6. Професіоналізм викладача вищої школи
- •Педагогічний професіоналізм викладача: майстерність, культура, компетентність
- •Проективні вміння
- •Особливості самопрезентації викладача
- •Майстерність лекційного викладання
- •В.О.Сухомлинський про майстерність мовлення викладача
- •Індивідуально-типологічні властивості особистості й діяльності викладача
- •Тема 2.7. Психологія педагогічної творчості
- •Поняття про педагогічну творчість, її рівні та зміст
- •Педагогічна імпровізація
- •Педагогічне передбачення та його складові
- •Педагогічне проектування
- •Управління розвитком педагогічної творчості викладача
- •Питання для самоперевірки знань з другого модуля
- •Список літератури до тем другого модуля
- •Модуль 3. Психологічні основи становлення майбутнього фахівця у системі вищої освіти тема 3.1. Психологічні особливості студентів
- •Особливості пізнавальних процесів студентів
- •Психолого-педагогічні умови розвитку пізнавальних процесів студентів
- •Емоційно-вольова сфера студента
- •Психічні та психофізіологічні стани студентів
- •Тема 3.2. Психологічна характеристика навчально-професійної діяльності студентів
- •Поняття навчально-професійної діяльності студентів
- •Структура навчально-професійної діяльності студентів
- •Мотивація навчально-професійної діяльності
- •Психологічні особливості самостійної навчальної роботи студента
- •Етапи самостійної роботи студентів
- •Тема 3.3. Психологічні умови ефективності навчально-професійної діяльності студента
- •Психологічні умови навчальної успішності студентів
- •Психологічні умови різних форм навчальної діяльності студентів
- •Психогігієнічні особливості організації діяльності студентів
- •Психологічна організація навчальної діяльності першокурсників
- •Тема 3.4. Психологічні основи науково-дослідної діяльності студентів
- •Особливості науково-дослідної діяльності студентів
- •Функції науково-дослідної діяльності студента
- •Вимоги науково-дослідної діяльності до особистості студента
- •Інтелектуальні умови науково-дослідної діяльності студента
- •Особливості дослідницької компетентності студентів
- •Тема 3.5. Психологічні основи формування особистості майбутнього фахівця
- •Психологічні особливості та головні напрями формування особистості фахівця
- •Формування професійної спрямованості особистості студента
- •Формування «я-концепції» майбутнього фахівця
- •Формування у студентів системи професійного досвіду
- •Професійне самовиховання студентів
- •Психологічні основи формування професійної готовності студентів
- •Питання для самоперевірки знань з третього модуля
- •Список літератури до тем третього модуля
- •Модуль 4. Психологія міжособистісних взаємин у вищих навчальних закладах тема 4.1. Міжособистісні взаємини студентів
- •Соціально-психологічні особливості студентського колективу
- •Взаємини між студентами та їх формування
- •Вплив студентської групи на особистість студента
- •Соціально-психологічний клімат у студентській групі
- •Ознаки позитивного спк у колективі студентів
- •Психологічні особливості діяльності куратора академічної групи
- •Тема 4.2. Педагогічне спілкування у системі викладач-студент
- •Особливості педагогічного спілкування у системі викладач-студент
- •Психологічні умови педагогічного спілкування
- •Структура і стиль педагогічного спілкування
- •Впливи викладача на особистість студента
- •Морально-етичні аспекти педагогічного спілкування
- •Заповіді педагогічного спілкування:
- •Авторитет викладача
- •Тема 4.3. Взаємини у викладацькому колективі
- •Психологічні особливості колективу викладачів
- •Взаємини і взаємодія між викладачами
- •Соціально-психологічний клімат у колективі викладачів
- •Соціально-психологічні особливості управління викладацьким колективом кафедри внз
- •Питання для самоперевірки знань з четвертого модуля
- •Список літератури до тем четвертого модуля
- •Список рекомендованої літератури до всього курсу
Стадії та етапи входження у професію викладача
Розглядаючи професійний розвиток як безперервний процес самопроектування особистості, можна виділити у ньому три основних стадії психологічного входження у професію: самовизначення, самовираження і самореалізацію. Модель входження у професію викладача включає: етапи професіоналізації поведінки викладача; процеси, що проходять на кожному етапі; комплекс відповідних методів діяльності.
Можна виділити чотири етапи професіоналізації поведінки викладача: підготовка, осмислення, переоцінка, дія.
І етап - підготовка. До початку активного включення викладача у процес професіоналізації особистої поведінки необхідно виявити ступінь його готовності до цього. Викладачі з низькою готовністю до оволодіння професією не мають серйозного наміру змінити свою поведінку, навіть прагнуть уникати контактів, які могли б провокувати зміни в їх способі життя; не проявляють інтерес до пропонованих нових технологій, інновацій, схильні перебільшувати позитивні сторони свого стилю діяльності і згладжувати негативні прояви своєї поведінки.
Викладачі з середнім рівнем готовності починають серйозно розглядати можливість змінити свою поведінку лише тоді, коли відчувають, що вона не приносить їм ані професійного, ані особистісного задоволення; „за" і „проти" свого способу життя оцінюють зазвичай порівну. Тому хоч самоаналіз поведінки присутній, проте рішення ще не прийнято.
Викладачі з високим рівнем готовності прагнуть змінити свою поведінку, розглядаючи це як важливий крок у напрямку оптимізації своєї професійної поведінки і способу життя. Очевидно, що засоби впливу, які використовуються на наступній стадії, повинні розрізнятися залежно від ступеня готовності викладача до професіоналізації поведінки.
II етап – осмислення. Рівень осмислення суттєво підвищується завдяки спостереженню, зіставленню, інтерпретації поглядів, позицій, способів і прийомів. Завдяки збільшенню обсягу інформації, майбутні викладачі починають осмислювати і оцінювати альтернативи належної поведінки, ріст професійних і особистих можливостей у зв’язку з відмовою від звичних форм поведінки.
III етап – переоцінка. Цей етап супроводжується збільшенням використання не тільки когнітивних, але й афективних процесів професіоналізації. У майбутніх викладачів проявляється тенденція до переоцінки небажаного впливу своєї поведінки на безпосереднє оточення (студентів, сім’ю, друзів) і власну особистість. На цій стадії в процесі тренінгів, ділових ігор майбутній викладач все більше відчуває свою незалежність і здатність змінити життя у його якійсь важливій, принциповій галузі. Вибір і прийняття рішення, як діяти но-новому – основний результат цієї стадії.
На IV етап – дії – переходять ті, хто успішно здійснюють етап переоцінки. Найбільш ефективний перехід на цей етап тоді, коли у майбутнього викладача з'являється можливість апробувати і закріпити нові способи поведінки (під час виробничих практик).
На останній стадії входження особистості у професію викладача – стадії самореалізації – співвідношення знань про себе проходить у рамках „Я і вище (творче) Я". Формується життєва філософія людини в цілому, осмислюється сенс життя, власна суспільна цінність, цим суб’єкт не тільки досягає професійної майстерності, але і гармонійно розвиває свою особистість, творчо себе реалізує.
Основні поняття: викладач; цілі діяльності, функціональні ролі викладача; професіограма викладача, спрямованість і якості особистості викладача, професійна підготовка і атестація викладача, входження у професію викладача.
