Модифіковані Нью-Йоркські класифікаційні критерії діагнозу ас(1994).

Клінічні критерії:

• Біль у нижній частині спини й скутість, що зменшуються після фізичних вправ, але зберігаються в спокої (протягом більше 3 місяців).

• Обмеження рухів у поперековому відділі хребта, як у сагітальній, так і у фронтальній площині*.

• Обмеження дихальної екскурсії грудної клітки в порівнянні з показниками в здорових осіб (залежно від віку й статі)**.

Рентгенологічний критерій:

• Сакроілеіт: двосторонній (стадія 2) або однобічний (стадія 3-4)

Діагноз певного АС установлюється при наявності рентгенологічного критерію й хоча б одного будь-якого клінічного критерію.

• *Для виявлення обмежень рухів у фронтальній площині використовується тест Шобера (див. вище).

• ** У молодих дорослих осіб норма становить 5-6 див.

ПОКАЗАННЯ ДО КОНСУЛЬТАЦІЙ ІНШИХ ФАХІВЦІВ

• Ревматолог: підтвердження діагнозу й підбор терапії.

• Інструктор по лікувальній фізкультурі: підбор індивідуальної програми лікувальної фізкультури.

• Окуліст: виникнення підозри на увеіт.

• Кардіолог:

  • недостатність аортального клапана;

  • порушення АV-провідності.

• Невролог: підозра на компресію кінського хвоста.

ЛІКУВАННЯ: МЕТА ЛІКУВАННЯ: 1)Зменшення болю. 2)Поліпшення рухливості хребта. 3)Купування запального процесу.

НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ

• Рекомендують зберігати пряму поставу при ходьбі (але не слід використовувати корсети), спати на твердому матраці й тонкій подушці. У професійній діяльності неприпустимі рухи, що збільшують кіфоз хребта. Автомобілістам варто використовувати підголівники для запобігання ушкодження по типу хлиста.

• Спеціальної дієти при АС не потрібно.

• Лікувальна фізкультура сприяє зменшенню болю й поліпшенню рухливості хребта. Рекомендують займатися плаванням, а також вправами з розгинанням хребта й розтяганням його м'язів.

Медикаментозне лікування

• НПЗП швидко (протягом 2 діб) зменшують болю в спині й суглобах, однак після скасування препарату біль знову з'являється через 48 ч. Тривалий прийом НПЗП не запобігає розвитку анкілозів. Із НПЗП при АС найбільш ефективні диклофенак (у дозі 50 мг 3 рази в добу).

• У хворих з периферійним артритом і високою активністю запального процесу можна використовувати сульфасалазин у дозі 2-3 г/добу або метотрексат у дозі 7,5-15 мг/тиж.

• Моноклональні АТ до фактора некрозу пухлин альфа-(ФНО-α) застосовують при анкилозирующем спондиліті з високою активністю, що не знижується при лікуванні іншими препаратами: инфликсимаб у дозі 3 мг/кг в/в (повторні ін'єкції проводять через 2 тиж, 6 тиж, потім кожних 8 тиж). Також застосовують адалимумаб й этанерцепт.

• Глюкокортикоиды застосовують для внутрішньосуглобного введення при периферичних артритах, однак їхня ефективність нижче, ніж при ревматоїдному артриті.

Хірургічне лікування

• Артропластика тазостегнового суглоба при його важких поразках поліпшує функцію суглоба.

• Остеотомія показана при важких кіфозах грудного відділу хребта.

• Протезування аортальних клапанів проводять по показанням, що й при аортальній недостатності ревматичного походження.

• Електрокардіостимулятор встановлюють при повній АV-блокаді.

• При АС в рідких випадках фіброзу верхівок легенів з порушенням вентиляційної функції необхідна резекція легені.