1). За охопленням:

• Глобальні квоти - квоти, що встановлюються щодо товару (товарів) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

• Групові - квоти, що встановлюються щодо товару (товарів) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

• Індивідуальні - квоти, що встановлюються щодо товару (товарів) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись. 

2). За рівнем домовленості сторін:

• Автономні індивідуальні квоти – встановлюються самостійно країною-імпортером без погодження з країною-експортером;

• Конвенційні індивідуальні квоти – закріплюються в рамках торгової угоди між державами-імпортером та експортером.

4). За напрямком дії:

• Експортні/імпортні квоти граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати/імпортувати з території країни протягом встановленого строку та який визначається у натуральних та вартісних одиницях.

5). За характером:

• Сезонні – встановлюються на певний період календарного року (як правило в межах 3 місяців) відносно сільськогосподарської продукції;

• Квоти спеціальні - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;

• Антидемпінгові (граничний обсяг певної категорії товарів, що є об'єктом антидемпінгового розслідування);

• Компенсаційні (граничний обсяг певної категорії товарів, що є об’єктом субсидиційного розслідування).

Згідно ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», Крім кількісних обмежень експорту/імпорту, держава встановлює також заборону на певні зовнішньоторговельні операції. Так, в Україні забороняється:

• експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України;

• імпорт або транзит будь-яких товарів, які можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

• імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду тощо, які суперечать відповідним нормам Конституції України;

• експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності;

• експорт природних ресурсів, які вичерпуються, якщо обмеження також застосовуються до внутрішнього споживання або виробництва.

Фінансові методи нетарифного регулювання:

• субсидування;

• експортне кредитування;

• спеціальні імпортні процедури.

Субсидія - фінансова чи інша економічна підтримка у будь-якій формі, яка здійснюється урядом країн - учасниць зовнішньоторговельних операцій, і яка може надаватись індивідуально, окремій галузі, окремому регіону або невизначеній групі осіб (фізичних чи юридичних) автоматично на основі об'єктивних критеріїв.

 Субсидія – це грошова цільова допомога, що надається державою за рахунок коштів бюджету, а також спеціальних фондів юридичним особам, місцевим державним органам, іншим державам.

Цілі субсидіювання:

• вирівнювання виробничих, економічних і соціальних умов окремих регіонів країни;

• підтримка зайнятості, сприяння підготовці та перепідготовці кадрів і прогресивним змінам у структурі ринку праці;

• впровадження комплексних економічних і соціальних програм, спрямованих на прискорення розвитку у країнах, що розвиваються; сприяння реструктуризації певних секторів економіки з метою досягнення цілей соціальної політики;

• підтримка науково-дослідних програм; підтримки становлення нових галузей та експортних виробництв, сприяння залученню інвестицій, розвитку інфраструктури тощо.

Класифікація видів субсудій: