Тема № 13: Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємства

1. Сутність, особливості та види правового регулювання міжнародних перевезень

2. Організація та особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту

3. Транспортно-експедиторське обслуговування транспортних перевезень

4. Товарно-транспортна документація

5. Міжнародні транспортні коридори

6. Мета застосування правил інтерпретації міжнародних торговельних термінів Incoterms 2010

Транспорт відіграє важливу роль у розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, забезпечуючи комерційний ефект зовнішньоекономічної угоди.

Специфіка транспортних послуг:

1). Транспорт створює споживчу вартість продуктів шляхом забезпечення їх переміщення з місця виробництва до місця споживання.

2). Створення транспортних послуг співпадає у часі з їх споживанням (корисний ефект не виникає і не реалізовується у відриві від транспорту).

3). Транспорт є необхідною умовою здійснення зовнішньоекономічних зв’язків, а транспортна індустрія виступає на світових ринках експортером транспортних послуг.

4). На транспортні послуги мають вплив фактори, що визначають розвиток ринкової економіки (ціна на нафту, валютний курс, ступінь втручання держави в економіку тощо).

Міжнародні перевезення - переміщення вантажів або пасажирів за допомогою будь-якого виду транспорту між двома і більше державами, що регламентується установленими міжнародними угодами (транспортними конвенціями).

Класифікація міжнародних перевезень:

1). За кількістю сторін договору:

• багатосторонні (при регулюванні багатосторонніми міжнародними договорами залежно від виду транспорту, яким виконується перевезення);

• двосторонні (при регулюванні двосторонніми договорами між двома країнами залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення);

• односторонні (національне законодавство) - це національні нормативно-правові акти про міжнародні перевезення.

2). За видами транспорту:

• Міжнародне регулювання морських та річкових перевезень;

• Міжнародне регулювання повітряних перевезень;

• Міжнародне регулювання залізничних перевезень;

• Міжнародне регулювання автомобільних перевезень;

• Міжнародне регулювання переміщення трубопровідним транспортом та лініями електропередач.

5). За кількістю використовуваного транспорту:

• прості перевезення (один вид транспорту),

• змішані перевезення (декілька видів транспорту).

4). За об’єктом перевезення:

• перевезення пасажирів;

• перевезення вантажів;

5). За періодичністю:

• регулярне перевезення (лінійне судноплавство, регулярне повітряне сполучення)

• нерегулярне перевезення ( трампове судноплавство,  чартерні рейси)

Види джерел правового регулювання міжнародних перевезень:

1). Міжнародні договори (конвенції), міжнародні звичаї та судова практика:

1. Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25.08.1924;

2. Конвенція про дорожній рух від 08.11.1968;

3. Конвенція про договір міжнародного перевезення пасажирів та багажу по внутрішніх водних шляхах від 01.05.1976;

4. Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ). від 09.05.1980;

5. Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28.05.1999.

2). Акти національного законодавства:

1. ЗУ «Про транспорт»  від 10.11.1994;

2. ЗУ «Про транзит вантажів» від 20.10.1999;

3. ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004;

4. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995;

5. Повітряний кодекс України від 19.05.2011.

3). Договори суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у сфері транспортних відносин (транспортні договори стосовно перевезень, надання транспортно-експедиційних послуг, фрахтування тощо).

Міністерство інфраструктури України

Міжнародні перевезення в Україні регулюються під керівництвом Міністерства інфраструктури України (утворене 9 грудня 2010 року шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України).

Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів.

Ліцензування транспортних перевезень

Міжнародними договорами та національними законодавствами багатьох держав і України зокрема передбачено, що для здійснення міжнародних перевезень перевізник повинен отримати від уповноваженого органу спеціальний дозвіл (ліцензію).

Ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту запроваджується з метою (згідно ЗУ «Про транспорт» від 10.11.1994): забезпечення безпеки і надійності роботи транспорту; обмеження монополізму та розвитку конкуренції; створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту.

Основні факторів, що впливають на вибір виду транспорту:

• час доставки;

• частота відправлень вантажу;

• надійність дотримання графіка доставки;

• здатність перевозити різні вантажі;

• здатність доставки вантаж у будь-яку точку території;

• вартість перевезення.

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно.

Так, якщо відправника цікавить швидкість, перевезення коштовних вантажів, швидкопсувних вантажів (вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті). Якщо його мета - мінімальні витрати (вибір обмежується водним транспортом).

Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту (постійне зростання частки в обсязі усіх транспортних перевезень). 

Для острівних країн (Велика Британія, Японія та багатьох інших) основними, а то й єдиними, видами міжнародних перевезень є морський або авіаційний транспорт. В окремих випадках можуть застосовуватися інші (наприклад, завдяки тунелю під Ла-Маншем Велика Британія сполучається з континентальною Європою залізницею та автотранспортом; трубопроводами – газ, нафта тощо).

У багатьох країнах, а також і в Україні більша частина міжнародних перевезень здійснюється наземними видами транспорту.