2. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

3. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду. ( Частина третя статті 122 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010 )

4. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ( Частина четверта статті 122 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010 )

 1. Суд розглядає справи протягом розумного строку. Це поняття є оціночним. В кожному разі розумним слід вважати строк, необхідний суду для правильного вирішення справи у передбаченій законом процесуальній формі.

Розумний строк не може бути чітко обмежений, проте для оцінки того, чи був даний термін, в даних обставинах перевищений чи ні, необхідно опиратися на відповідні критерії. Такими критеріями є складність справи як фактична, так і правова; поведінка позивача, поведінка органів державної влади, як судових, так і адміністративних. До цих критеріїв можна ще добавити важливість справи для зацікавленої особи. Це має місце в окремих видах судових спорів (як наприклад, спори щодо публічної служби чи спори, де існує можливість великих втрат зацікавленої особи). 

Відповідно до правових позицій ВС України розумний строк визначається у кожній конкретній справі з урахуванням справедливого і своєчасного її розгляду, складністю справи; поведінкою заявника; процесуальними діями суду, але не більше строку, визначеного законом. При цьому, якщо в одному провадженні об'єднані вимоги, для одних з яких законом установлений строк розгляду в один місяць, а для інших - у два місяці, справа підлягає розгляду і вирішенню в розумний строк, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі (п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” від 12.06.2009 р. № 2).

2. Коментована норма встановлює граничний строк розгляду справи - не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Цей строк є загальним. Він застосовується, якщо КАС (і лише ним) не передбачено спеціальний строк. 

Встановлюючи спеціальні, скорочені строки, законодавець підкреслює особливу значимість цих справ та необхідність захисту порушених прав у найкоротший термін. 

Безпосередньо в ч. 1 коментованої статті передбачений спеціальний строк – двадцять днів - для справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. 

Ще менші спеціальні строки розгляду справ встановлені також для деяких справ: 

- десять днів після відкриття провадження у справі – для справ з приводу рішень, дій або   бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом.  (ч. 5 ст. 181);

- сім днів після відкриття провадження у справі – для справ про дострокове припинення повноважень народного депутата України вирішується протягом (ч. 2 ст. 180);

- п‘ять днів з дня відкриття провадження - для справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів (ст. 171-2);

- три дні після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів – невідкладно (ч. 4 ст. 182) -  для справ про обмеження права на мирні  зібрання і про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (ч. 3 ст. 183);

- три дні, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду - для справ скороченого провадження за звернення органів державної податкової служби (ч. 7 ст. 183-3);

- два дні після надходження позовної заяви – для справ щодо оскарження  рішення, дії чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви (ч. 11 ст. 172).

Такий самий строк встановлено для вирішення справ щодо уточнення списку виборців. Суд вирішує зазначені адміністративні справи у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно (ч. 4 ст. 173);

Дводенний строк передбачено для вирішення справ щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу (ч. 5 ст. 175);

- два дні після дня голосування – для розгляду та вирішення справ, пов'язаних із виборами Президента України (ч. 10 ст. 176).

Спеціальні строки встановлені для розгляду справ скороченого провадження. Відповідно до ч. 5 ст. 183-2 КАС справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків:

1) не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову;

2) не пізніше трьох днів з дня закінчення десятиденного строку з дня одержання ухвали, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

3) не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення десятиденного строку з дня одержання ухвали, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

4) не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Водночас, для справ про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності встановлено двохмісячний строк з дня надходження позовної заяви (ч. 4 ст. 183-1). Цей строк є найдовшим.

3. Протягом строку розгляду справи суд повинен провести підготовку справи до розгляду, судовий розгляд (з урахуванням перерв та відкладень) та ухвалити постанову.

Суди повинні готувати справи до судового розгляду та розглядати їх у встановлені для цього строки. ВС України звертав увагу суддів на необхідність підвищення особистої відповідальності за своєчасний і якісний розгляд судових справ, маючи на увазі, що повний, всебічний та об’єктивний розгляд справ з додержанням встановлених законом строків є їх обов’язком. (п.1 Постанови Пленуму ВС України “Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ” від 01.04.1994 р. № 3).

4. Строки розгляду справ, передбачені у ч.1 коментованої статті, є граничними. 

Проте, як показує практика, забезпечити розгляд і вирішення справи в місячний строк досить часто виявляється нереально. Це можливо лише у разі повного та своєчасного виконання усіма учасниками процесу своїх процесуальних обов‘язків, зокрема щодо явки до суду та подання доказів, та відсутності перешкод у здійсненні судочинства. Тому більшість адміністративних справ вирішуються за межами встановлених законом строків. Відтак, постає питання про можливість продовження цих строків судом. 

КАС не передбачає загального правила для продовження строку розгляду справи. На нашу думку, до цього строку не можуть застосовуватися правила, передбачені ст. 102 КАС, оскільки строк розгляду справи встановлений, насамперед, для суду, а не учасників процесу. Нелогічно було б, що б питання про поновлення цього строку вирішував той, хто його пропустив.

В окремих випадках спеціальний строк розгляду справи може продовжуватися судом. Зокрема, відповідно до ч. 7 ст. 171 КАС адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць. Аналогічне право суду передбачено у ч. 4 ст. 171-1 КАС для справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

На нашу думку, ці норми слід застосовувати за аналогією закону і у випадках, коли суд не може розглянути справу вчасно, слід постановляти ухвалу про продовження строку розгляду справи.

Продовження строків розгляду справи відбувається з ініціативи осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи суду за наявності одночасно наступних умов:

1) у виняткових випадках. Такими можуть бути будь-які обставини, що утруднюють розгляд справи або роблять його неможливим у встановлений строк: хвороба сторони або судді; велика кількість доказів, які слід дослідити; велика кількість осіб, які беруть участь у справі тощо. Винятковість випадку оцінюють особи, які ініціюють продовження строку розгляду справи;

2) з урахуванням особливостей розгляду справи. Ці особливості є індивідуальними. Кожна справа має свої особливості, які суд враховує, плануючи строки її розгляду. Суд повинен враховувати правомірні інтереси осіб, які беруть участь у справі, які не можуть з‘явитися до суду в межах встановленого строку розгляду справи з поважних причин (наприклад, у зв‘язку із перебування за кордоном). На тривалість розгляду справи може вплинути стан здоров‘я учасників процесу тощо.

За наявності усіх цих умов одночасно, суд ухвалою може, але не зобов‘язаний, подовжити розгляд справи. Однак і в цьому випадку розгляд справи повинен бути завершений не більш як протягом одного місяця. Повторне продовження строку розгляду справи неприпустиме за жодних обставин. Порушення строку розгляду справи вважається формальним порушенням, яке не може бути підставою для скасування судового рішення.. 

5. Непоодинокі випадки, коли справи вирішуються роками. Це обумовлене об‘єктивними та суб‘єктивними причинами: велике навантаження на суддів; недоукомплектованість окремих судів суддями; недостатнє матеріально-технічне забезпечення судів (наприклад, коли в суді лише один зал обладнано засобами технічної фіксації); навмисні дії зацікавленої сторони, спрямовані на затягування розгляду справи; зрив засідань; неявка учасників процесу; неготовність суддів та інших осіб, які беруть участь у справі до розгляду справи по суті, неналежність підготовки справи до розгляду тощо.

Не сприяє дотриманню строків відсутність юридичної відповідальності за порушення строків розгляду справ. Сторони зацікавлені у результаті вирішення справи, залежать від суддів, тому не бажають сваритися із ними щодо порушення строків їх розгляду. Їхньої думки з приводу продовження строків розгляду справи ніхто не запитує.

Відповідно до ст. 82 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом. Водночас, систематичне порушення строку розгляду справ може кваліфікуватися як неналежне виконання обов‘язків судді (порушення присяги). Оцінюючи сумлінність судді, слід враховувати об‘єктивність причин, які перешкоджали розглянути справу вчасно. Очевидно, що призначаючи справу до розгляду за межами встановленого строку, суддя апріорі порушує цей строк.

6. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні. Судове засідання – це процесуальна форма організації роботи суду з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Суд зобов’язаний забезпечити можливість здійснення зацікавленими особами їх прав та обов’язків. Для того, щоб реалізувати дане положення необхідно обов’язково повідомити осіб, які беруть участь у справі, про час та місце розгляду справи.

Про порядок повідомлення докладніше див. коментар до гл. 3 КАС.

7. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Це звернення оформляється письмовою заявою. Не зважаючи на те, що у коментованій нормі йдеться про клопотання, правова природа такого звернення дозволяє вважати його заявою. Різниця між ними в тому, що заява - це повідомлення, в якому відображається одностороннє волевиявлення особи, яке не потребує зустрічних дій суду (зокрема ухвали); натомість, клопотання – це прохання до суду, яке слід вирішувати ухвалою. Оскільки участь у в судових засідання – це право, а не обов‘язок, то особа може самостійно розпорядитися цими правами і заявити про розгляд справи без неї. 

Якщо про це заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За наявності такого звернення суд не вправі відкладати розгляд справи у зв‘язку із неявкою цієї особи до суду, крім випадків, коли суд визнав особисту участь цієї особи обов‘язковою (див. коментар до ст. 120 КАС).

Розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі, не звільняє суд від надсилання цій особі судових повісток та копії судового рішення.

Слід розрізняти заяву про розгляд справи у відсутності особи і заяву про проведення судового засідання. Остання дає можливість провести без особи лише конкретне засідання, щодо якого йдеться в заяві.

8. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань. Як правило зал засідань – це окреме приміщення, в якому знаходиться стіл для суддів, секретаря, столи для сторін (навпроти одне одного), трибуна для свідків, крісла (лавки) для глядачів та учасників процесу. 

На жаль, не всі суди мають належним чином обладнані зали судових засідань в достатній кількості. Тому часто судовий розгляд відбувається в кабінеті судді. Це порушення вважається формальним і не впливає на законність та обгрунтованість судового рішення.

Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду. Зокрема, огляд речових та письмових доказів за їх місцезнаходженням (ст. 147 КАС).

9. Тривалі строки розгляду справ про затримання та примусове видворення вищезазначених осіб призводять до порушення строків утримання їх у пунктах тимчасового перебування, переповнення цих пунктів та до інших негативних наслідків. Наведене компрометує державу Україна в очах міжнародної спільноти, порушує права та інтереси затриманих.

КАС не передбачає особливостей розгляду справ названої категорії у частині скорочення строків їх розгляду. Водночас відповідно до ч. 3 ст. 110 КАС за відповідним клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу. Аналіз цієї норми свідчить, що адміністративні спори можуть розглядатися невідкладно.

Ураховуючи те, що законодавством установлені скорочені строки утримання осіб у пунктах тимчасового перебування, та за наявності клопотання позивача рекомендуємо справи про затримання та примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, нелегальних мігрантів, прийнятих Україною в порядку виконання угод про реадмісію, або затриманих за незаконне перебування в Україні, призначати до розгляду в судовому засіданні у найкоротші терміни.

(Лист ВАС України від 25.03.2010 р. № 394/11/13-10).