Розробка плану роботи виховної підсистеми на новий навчальний рік.

Також в додатках представлено протокол експертизи управління організацією виховної позакласної роботи з учнями.

4.Методика аналізу форми виховної роботи (системний та цілісний аналіз).

Цілісний аналіз передбачає аналіз виховного заходу на етапі проведення за всіма критеріями: доцільність, реалізація мети, організація діяльності під час проведення заходу, характер відносин “вчитель – учні” та “учні – учні”, здійснення комплексного підходу до виховання, урахування індивідуальних особливостей учнів, результативність виховного заходу, діяльність педагога під час проведення заходу. Системний аналіз передбачає аналіз всіх етапів виховного заходу за всіма критеріями цілісного аналізу. Його метою може бути виявлення найкращих, найгірших етапів виховного заходу та окремих критеріїв. Системний аналіз дає розгорнуту картину не тільки проведення, але підготовки та підведення підсумків виховного заходу.

Цілісний аналіз виховного заходу

Основні критерії та їх показники, за якими здійснюється цілісний аналіз виховного заходу:

1.Педагогічна доцільність проведення даного заходу: що виявилося причиною вибору – традиція, пропозиція дітей, учителя, ініціатива батьків, результати вивчення учителем вихованості учнів, підготовка до загально шкільної справи або щось інше;

2.Визначеність і обумовленість цілі та завдань виховної справи, їх реалізація;

3.Предметна діяльність школярів: ступінь їх активності і самостійності, почуття колективізму, дружби, товаришування, діловитість, відповідальність;

4.Наскільки відповідали основній цілі та задачам заходу його зміст, форма, методи та прийоми виховання;

5.Здійснення комплексного підходу до виховання учнів: реалізація основних напрямків виховання і вплив на всі сторони особистості школяра;

6.Облік вікової психології школярів: організованість, уважність, зібраність, вольова активність учнів, їх захопленість справою, участь в роботі “важких”, “пасивних”, слабо встигаючих дітей;

7.Рівень взаємодії і співробітництва учнів та вчителів: стиль спілкування, між особистісні відносини, групові контакти, колективна творчість, демократизм, гласність у роботі;

8.Результативність виховного заходу: що зроблено корисного для покращення оточуючого життя, для свого колективу, для людей, суспільства;

9.Професійна діяльність вихователя: організаторські навички, комунікабельність, стиль спілкування, здатність орієнтуватися в складних педагогічних ситуаціях, вплив на учнів, особисті якості вчителя.

Орієнтовна програма спостереження і аналізу виховного заходу

Дата “ ____ “ _________________ 200 __ року.

Прізвище та ініціали класного керівника (вихователя) _________________________________.

Мета відвідування _______________________________________________________________

_______________________________________________________________________________.

Тема заняття ____________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________.

Форма проведення _______________________________________________________________

Лист системного аналізу виховного заходу (1 варіант)

Системний аналіз і самоаналіз результативності виховного заходу

(2 варіант)

Шкала оцінки:

3 бали – характеристика виявляється на високому рівні;

2 бали – виявляється на достатньому рівні;

1 бал – виявляється частково;

0 балів – не виявляється.

Максимальна кількість балів – 123.

Кількість балів, виставлених самим педагогом, - _____.

Кількість балів, виставлених експертом, - _____.

У відповідності до набраних балів встановлюється рівень результативності виховного заходу:

110 – 123 бали – високий рівень;

86 – 109 балів – достатній рівень;

61 – 85 балів – пересічний рівень;

0 – 60 балів – низький рівень.

5.Аналіз роботи класного керівника (куратора).

Для аналізу діяльності класного керівника пропонуємо використовувати кваліметричний підхід, який дозволяє за допомогою кількісних показників відобразити якісні. Адаптація методики О. І. Мармази [8;68] дозволила розробити діагностичну карту визначення якості діяльності класного керівника (таблиця 4). Спочатку на основі загальної структури діяльності класного керівника було визначено основні критерії цієї діяльності та їхні показники, розроблено технологію оцінювання, встановлено коефіцієнти критеріїв. Так, критеріям професійної науково-теоретичної підготовки та планування виховної роботи був присвоєний коефіцієнт 1, критерії професійних та особистісних якостей, виконання посадових обов’язків, ставлення до педагога з боку учасників виховного процесу мають коефіцієнт 2, критерії організаційно-виховної роботи з учнями, педагогічної роботи з батьками, підвищення рівня педагогічної майстерності мають коефіцієнт 3.

Таблиця 4

Діагностична карта визначення якості діяльності класного керівника

Технологія оцінювання. Максимальна оцінка з кожного критерію обчислюється за формулою:

Kзаг=Ki  åNсер,

Де åNсер – сума середніх оцінок всіх показників,

Ki – коефіцієнт критерію, i – номер критерію, i=1,2,3...8.

Максимальна оцінка з критеріїв становить:

критерії 1-6: (41)6=24; критерії 7-15: (42)9=72; критерії 16-27: (43)12=144, тобто максимально можлива кількість балів за всіма критеріями – 240.

Загальна оцінка діяльності класного керівника визначається за формулою:

Озаг = Kзаг1 + Kзаг2 + Kзаг3 + Kзаг4 + Kзаг5 + Kзаг6 + Kзаг7 + Kзаг8.

Рівень якості діяльності класного керівника встановлюється у відповідності до наступної шкали:

I рівень – 0 – 60 балів – неприпустимий;

II рівень – 61 – 119 балів – критичний;

III рівень – 120 – 180 балів – пересічний;

IV рівень – 181 – 228 балів – високий;

V рівень – 229 – 240 балів – найвищий.

Висвітлення змісту діяльності класного керівника й технології визначення якості його діяльності є актуальним в умовах зміни пріоритетів сучасної освіти. Воно дозволяє більш ефективно вирішувати завдання виховання на основі використання кваліметричного підходу.

Також можна запропонувати схеми аналізу діяльності класного керівника (куратора групи).

Схема аналізу виховної діяльності класного керівника (1 варіант)

1.Обізнаність з основними документами про організацію та проведення виховної роботи у школі.

2.Обізнаність з основними відомостями про учнів класу:

• соціальний стан учнів,

• індивідуальні психолого-педагогічні особливості учнів,

• рівень навчальних досягнень,

• рівень вихованості,

• основні цінності життя,

• стан здоров'я та фізичний розвиток учнів.

3.Доцільність, логічність, послідовність, відповідність типу учнівського колективу проблемам, над якими працюють клас та школа, плану виховної роботи класного керівника. Результативність його виконання.

4.Методи і прийоми, властиві роботі цього класного керівника і забезпечують (або не забезпечують) високу ефективність виховання учнів.

5.Система виявлення дітей девіантної поведінки та система роботи з ними.

6.Система роботи з органом учнівського самоврядування у класі.

7.Організація соціально-педагогічної допомоги учням та сім'ям, які потребують особливої уваги.

8.Система роботи з обдарованими дітьми.

9.Змістовність та результативність індивідуальної роботи з учнями класу. Педагогічні завдання і педагогічні заходи щодо розвитку позитивних і усунення негативних якостей.

10.Участь учнів класу в органах учнівського самоврядування школи.

11.Система проведення виховних заходів. Результативність, змістовність, відповідність віку, характерам та інтересам учнів проведених виховних годин, заходів, КТС.

12.Організація роботи з попередження дитячого травматизму, профілактики шкідливих звичок, прищеплення навичок здорового способу життя.

13.Організація роботи з батьками учнів:

• змістовність та результативність батьківських зборів,

• робота батьківського комітету,

• педагогічна освіта батьків,

• участь у позакласних та позашкільних виховних заходах.

14.Результативність самоосвітньої роботи класного керівника, використання інноваційних технологій та прийомів виховання.

15.Участь у роботі методичного об'єднання класних керівників школи, у роботі педагогічної ради школи.

16.Зауваження, пропозиції класному керівнику з питань удосконалення роботи з учнівським колективом.

Схема аналізу виховної діяльності класного керівника (2 варіант)

1. Стисла характеристика колективу та окремих учнів:

• загальні відомості про учнів та їхні сім’ї;

• суспільна та пізнавальна активність;

• відповідальність за загальну справу;

• самодисципліна;

• уміння переборювати труднощі;

• культура поведінки в школі та поза нею;

• працьовитість;

• повага до законів, символів держави.

1. Визначення виховних завдань, які поставлені в минулому році (аналіз причин невиконання тих чи інших з них).

2. Аналіз змісту виховання (які знання, вміння, навички, звички формувалися в учнів).

3. Аналіз використовуваних методів (методи формування свідомості, досвіду поведінки, стимулювання й корекції поведінки, стимулювання до самовиховання і т.д.).

4. Аналіз використовуваних форм виховної роботи (колективні, групові, індивідуальні; заходи, справи, ігри тощо).

5. Аналіз умов виховання:

• санітарно-гігієнічних;

• естетичних;

• природних;

• соціально-культурних.

1. Аналіз засобів виховання:

• дитячого колективу (рівень згуртованості, сформованості громадської думки, традиції, наявність лідерів, неформальних груп спілкування);

• системи суспільних відносин у школі;

• особистості вчителя;

• системи учнівського самоврядування (визначення його ефективності).

1. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботи:

• з учнями пільгового контингенту (сироти, напівсироти, малозабезпечені, чорнобильці й т.д.);

• з учнями, схильними до правопорушень;

• з обдарованими учнями;

• з учнями, схильними до вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюну;

• з учнями із неповних сімей;

• з учнями, які прибули з інших навчальних закладів.

1. Аналіз роботи з батьками:

• проведення батьківських зборів та їхня результативність;

• індивідуальна робота з батьками;

• робота батьківського комітету;

• залучення батьків до організації виховної роботи в класі.

1. Аналіз результатів виховної роботи:

• визначення ступеня відповідності реальних результатів поставленим цілям;

• визначення реального рівня розвитку дитячого колективу;

• визначення реального рівня вихованості учнів, динаміки змін рівня вихованості за роками.

11. Додатки: карта здоров’я учнів класу, карта вихованості, соціальний паспорт класу.

Для ефективної роботи з класними керівниками щодо підвищення рівня їхньої педагогічної майстерності треба проводити діагностичні вимірювання ускладнень і проблем, що виникають. Наприклад, можна використовувати таку діагностичну картку:

Діагностична картка класного керівника

П.І.Б. _______________________________________________________________

Стаж роботи на посаді класного керівника _____________________________

Проблема, над якою працює, - _________________________________________

____________________________________________________________________

6.Аналіз роботи методичного об’єднання класних керівників.

Орієнтовна схема аналізу роботи методичного об’єднання класних керівників:

1. Постановка і досягнення мети і завдань роботи методичного об’єднання (як в цілому вирішена поставлена мета).

2. Діяльність щодо вирішення поставленої мети:

   0. Методична тема, над якою працювало МО.

   1. Проблеми, над якими працювали члени МО (подаються у вигляді таблиці:

0. Виконання плану засідань МО.

1. Форми роботи МО:

• участь у роботі педагогічної ради з питань виховної діяльності;

• участь у роботі батьківського лекторію;

• відкриті виховні заходи;

• ділові ігри, психологічні тренінги тощо.

0. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду з проблем виховної діяльності (чий досвід вивчався, форми узагальнення).

1. Робота над підвищенням професійно-педагогічної майстерності класних керівників:

• атестація педагогічних кадрів;

• курсова перепідготовка;

• самоосвітня діяльність;

• організація роботи з молодими та знов призначеними класними керівниками.

0. Участь у методичних заходах району, міста, області, країни:

• виставки педагогічної майстерності;

• методичні тижні;

• участь у роботі районного МО класних керівників;

• участь у конкурсі “Класний керівник” і т.д.

3. Висновки щодо якості роботи методичного об’єднання:

   0. Результативність роботи (кількісні та якісні показники, напр., призові місця, переможці конкурсів, розробка нових методичних матеріалів тощо).

   1. Найбільш ефективні форми роботи і засоби, які сприяли досягненню високих результатів.

   2. Невикористані можливості і резерви (напр., потенціал досвідчених класоводів в організації роботи з молодими класними керівниками, або недостатня організація індивідуальної роботи з педкадрами, або відсутність морального та матеріального стимулювання праці класних керівників тощо).

   3. Причини зниження результативності роботи (відсутність чітко визначеної мети діяльності МО, нераціональний розподіл відкритих виховних заходів, перевантаження певних класних керівників тощо).

   4. Завдання на наступний період (з урахуванням вище зазначених висновків).