Вимірювання обводу живота
Таку процедуру проводять паралельно з визначенням маси тіла при ожирінні й асциті для спостереження динаміки цих показників при лікуванні пацієнтів.
Оснащення. Сантиметрова стрічка, мило, рушник, дезрозчин.
Підготуйте пацієнта психологічно і проведіть вимірювання вранці до сніданку.
Запропонуйте пацієнтові лягти на спину і звільнити від одягу ділянку живота.
Вимийте руки з милом, витріть рушником.
Сантиметрову стрічку обведіть навколо тулуба так, щоб вона ззаду проходила на рівні 3 поперекового хребця, а спереду — на рівні пупка.
Продезінфікуйте сантиметрову стрічку.
Вимийте і висушіть руки.
Отриманий результат занесіть до відповідної медичної документації.
Дотримання дієти №9
Дієта №9. Показання: цукровий діабет за відсутності ацидозу і супутніх захворювань внутрішніх органів.
Мета: створення умов для підтримання позитивного вуглеводного балансу, запобігання порушенню жирового обміну. Дієта із вмістом білків, вищим від фізіологічної норми, помірним обмеженням жирів і вуглеводів. Легкозасвоювані вуглеводи (солодощі, торти, тістечка, деякі фрукти та овочі, що містять цукор) виключають. Уводять речовини, які справляють ліпотропну дію: рослинну олію (соняшникову, кукурудзяну, оливкову). Кулінарне оброблення їжі звичайне.
Дозволяються супи на овочевому відварі з овочами і крупами; каші гречана, вівсяна, перлова; нежирні сорти м’яса, риби; молочнокислі продукти, сир, яйця — не більше одного на день. їжа містить досить багато овочів (капуста, салат, редис, огірки, кабачки), фруктів і ягід (яблука, цитрусові, смородина); хліб краще чорний житній — не більше 300 г на день.
Обмежують мучні та макаронні вироби, манну крупу, картоплю, моркву, буряк, рис, сіль, продукти, що містять холестерин (яєчні жовтки), деякі фрукти (виноград, кавуни, груші, сливи, банани).
Калорійність і склад: білків — 100—120 г, жирів — 70 г, вуглеводів — 300 г, загальна калорійність — 2400 ккал. їдять 6 разів на день, вуглеводи розподіляють на весь день. Після ін’єкції інсуліну хворий має отримати їжу, що містить вуглеводи. Хворим на цукровий діабет із супутнім захворюваннями внутрішніх органів призначають комбіновану дієту. Наприклад, при захворюваннях печінки призначають дієту № 9/5, в якій обмежені жири до 60 г, виключені екстрактивні речовини і солодощі.
Розрахунок дози інсуліну, введення.
Особливості введення інсуліну
Оснащення. Дивись алгоритм “Техніка підшкірних ін’єкцій".
Дозу інсуліну лікар-ендокринолог підбирає індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням клінічної картини, вмісту глюкози в крові і в сечі.
Лікування інсуліном проводиться на тлі дієти № 9.
Запаси інсуліну слід зберігати в холодильнику при температурі від +2 до +8С С. Заморожування препарату не допускається.
Інсулін, яким пацієнт користується на даний момент, необхідно зберігати при кімнатній температурі (але не вищій 22° С) в темному місці і не довше 1 міс.
Перед уведенням візуально оцініть стан інсуліну. Інсулін короткої дії у флаконі повинен бути абсолютно прозорим. На дні флакона з інсуліном подовженої дії є білий осад, а над ним прозора рідина; у даному випадку осад — це не протипоказання для введення інсуліну.
З метою уникнення алергійної реакції на препарат інсуліну перед уведенням першої дози зробіть внутрішньошкірну або скарифікаційну пробу на індивідуальну чутливість організму.
Бажано ін’єкції робити інсуліновим шприцом. За відсутності інсулінового шприца треба вміти розрахувати в мілілітрах призначену лікарем дозу. Активність інсуліну в 1 мл може бути 40 ОД, 80 ОД, 100 ОД. Відповідно в 0,1 мл міститься 4 ОД, 8 ОД, 10 ОД інсуліну.
Запам’ятайте! Доза інсуліну повинна бути набрана точно.
8. Слід урахувати тривалість терапевтичного ефекту препаратів інсуліну. Так, інсулін короткої дії дає терапевтичний ефект на 6— 8 год, інсулін середньої пролонгованої дії — 16—20 год, інсулін пролонгованої дії 24—36 год.
9. Не дозволяється вводити препарат пролонгованої дії в одному шприці з інсуліном короткої дії.
10. Перед набиранням суспензії в шприц флакон потрібно струсити до утворення рівномірної суміші.
11. У зв’язку з можливістю виникнення уражень шкіри при цукровому діабеті слід особливо ретельно дотримуватись правил асептики при виконанні ін’єкцій. Однак спирт знижує активність інсуліну, тому ні в якому разі не допускайте попадання навіть невеликих доз спирту в інсулін, що може бути при протиранні корка флакона або шкіри пацієнта значною кількістю спирту.
12. Ін’єкції інсуліну потрібно здійснювати за 15—20 хв до їди.
13. Для підшкірного введення інсуліну використовуйте латеральні поверхні живота, передньозовнішні поверхні стегон, зовнішню поверхню плечей, сідниці. Найшвидше всмоктується інсулін із ділянок живота, найповільніше — із стегна. Рекомендується вводити інсулін уранці в живіт, увечері — в стегно або сідницю.
Запам’ятайте!Кожного разу при введенні інсуліну змінюйте місце введення, тому що при постійному введенні препарату в одне й те саме місце можуть виникнути ускладнення — жирова дистрофія підшкірної жирової клітковини (ліподистрофія), рідше — гіпертрофія підшкірної жирової клітковини.
14. Уводьте інсулін між підшкірною жировою клітковиною та м’язами, що покращує абсорбцію препарату і запобігає виникненню травм.
15. Уведіть голку в підшкірку під кутом 45 ; у разі довжини голки до 1,5 см — під кутом 90 .
16. Уведіть інсулін повільно, щоб звести до мінімуму пошкодження тканин.
17. Не протирайте і не масажуйте місце ін’єкції, інсулін повинен повільно абсорбуватися.
