Накладання зігрівального компресу

Оснащення.

Ниркоподібний лоток, марля, компресний папір, вата, бинт, ножиці, розчини (водно-спиртовий, фурациліново-спиртовий, олійно-спиртовий — 2 частини води, розчину фурациліну 1 : 5000 або олії та 1 частина 96% етилового спирту), мазь Вишневського.

1. Психологічно підготуйте пацієнта.

2. Вимийте і висушіть руки.

3. Запропонуйте пацієнтові звільнити від одягу ділянку для на­кладання компресу.

4. Визначте розмір прокладки, він повинен бути трохи більшим від розміру ділянки шкіри, на яку накладаєте компрес.

5. Змоделюйте величину компресного паперу та вати. Кожний на­ступний шар повинен перекривати на 1 —1,5 см попередній.

6. Змочіть в одному із розчинів згорнуту в 6—8 шарів марлю або в 2—3 шари бавовняну тканину, відіжміть надлишки рідини і на­кладіть на визначену ділянку.

7. Зверху покладіть компресний папір, потім вату.

8. Зверху компрес закріпіть бинтовою пов’язкою так, щоб він щільно прилягав до поверхні шкіри, але не обмежував рухів і не здавлював кровоносні судини.

9. Через 2 год у разі потреби перевірте правильність накладан­ня компресу: просуньте вказівний палець під нижній шар компресу. Якщо прокладка тепла і волога, це означає, що компрес накладено правильно.

10. Зніміть компрес через 8—10 год, шкіру легенько протріть серветкою, змоченою теплою водою, висушіть м’яким рушником і накладіть суху теплу пов’язку; якщо шкіра почервоніла та свербить, змажте її борним вазеліном.

11. Компрес вважається накладеним правильно, якщо проклад­ка, що прилягає до шкіри, після зняття компресу тепла та волога.

12. Другий раз накласти компрес можна не раніше ніж через 1 год після зняття попереднього. Для запобігання мацерації шкіри протріть її 40—45 % етиловим спиртом й насухо витріть.

13. У разі повторного накладання компресу використайте чисту суху прокладку.

14. При тривалому накладанні зігрівальних компресів може ви­никнути подразнення шкіри. У такому випадку зробіть перерву на 1—2 дні.

Примітка. У разі виникнення після ін’єкційного інфільтрату добре допо­магає двошаровий компрес із використанням двох прокладок із розчином фурациліну 1 : 5000 і мазі Вишневського. При тромбофлебіті накладається компрес із маззю Вишневського на 2—3 дні. У разі запалення середнього вуха (отит) у прокладці та компресному папері необхідно зробити отвір і накласти компрес таким чином, щоб його дія була спрямована на ділянку соскоподібного відрост­ка, а вушна раковина залишалась відкритою. Удомашніх умовах для накладан­ня компресів можна використовувати кефір, молочну сироватку, листя капусти (ошпарене окропом).

Проведення проб на чутливість до антибіотиків

Оснащення. Стерильні: шприци 1; 2; 5; 10 мл із голками, ватні тампони, серветки, гумові рукавички, 70 % етиловий спирт, анти­біотик у флаконі, ізотонічний розчин натрію хлориду.

Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату

1. Знезараженими руками візьміть флакон з антибіотиком, уваж­но прочитайте придатність препарату.

2. Пилочкою зніміть середню частину ковпачка.

3. Обробіть корок і ободок ковпачка стерильним ватним тампо­ном, зволоженим 70 % етиловим спиртом.

4. Наберіть у шприц відповідну кількість стерильного ізотонічно­го розчину натрію хлориду з розрахунку 1 мл на 100000 ОД, або 0,1 г препарату. Наприклад, якщо у флаконі містіться 500 000 ОД анти­біотика, або 0,5 г, то введіть 5 мл розчинника.

Потім розведіть розчин антибіотика першого розведення ще в 10 разів. Для цього візьміть шприц 2 мл, наберіть у нього 0,2 мл розчину антибіотика першого розведення, додайте в шприц 1,8 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, і ви отримаєте друге розведення антибіо­тика (тобто 1 мл розчину містить 10 000 ОД, або 0,01 г препарату).

Друге розведення антибіотика можете отримати так: за допомо­гою шприца із флакона антибіотика наберіть 0,5 або 1 мл розчину першого розведення, уведіть його в порожній флакон з-під такого са­мого антибіотика, потім шприцом добавте відповідно 4,5 мл або 9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

5. Якщо у відділенні протягом доби кільком особам заплановано проведення проби на індивідуальну чутливість до антибіотика, тоді цей флакон позначте додатковою етикеткою, де напишіть “Для про­би”, поставте дату, годину, підпис, тримайте флакон у холодильни­ку. Цей готовий розчин для проведення проб на індивідуальну чут­ливість до препарату можете використовувати протягом доби.

Запам’ятайте! При розведенні антибіотиків голку у флакон уводять так, щоб лише проколоти корок, оскільки при глибокому введенні голки у зв'язку із підвищенням тиску у флаконі за рахунок уведеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика, потрапляти на шкіру рук і в повітря, що з часом може спричинювати дерматит та інші алергійні прояви. Крім цьо­го, не забезпечується точність дозування. Ні п якому разі не використовуйте як розчинник антибіотиків для проведення діагностичних проб па індивідуальну чутливість 0,25—0,5 % розчин новокаїну, тому що новокаїн може призвести до розвитку алергійної реакції. Якщо ви використовуєте як розчинник антибіоти­ка 0,25—0,5% розчин новокаїну (для внутрішньом'язового введення), то попе­редньо на іншій руці зробіть діагностичну пробу на індивідуальну чутливість організму до новокаїну. Воду для ін'єкцій як розчинник антибіотика для про­ведення проби на індивідуальну чутливість організму також не використовуйте, тому що утворений гіпотонічний розчин може дати неочікувану реакцію і тоді результат проби буде вірогідним. Результат проб визначає лікар.