- •Тема: антисептичні та хіміотерапевтичні препарати. (антибіотики, сульфаніламідні препарати, похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну)
- •1. Хіміотерапевтичні засоби. Відмінність їх від антисептичних. Основні принципи хіміотерапії.
- •Основні принципи хіміотерапії.:
- •Класифікація антибіотиків за хімічною будовою
- •За спектром протимікробної дії розрізняють:
- •Напівсинтетичні пеніциліни:
- •5. Спектр протимікробної дії і застосування цефалоспоринів.
- •8. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.
- •12. Похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну (фуразолідон, фурадонін, нітроксолін). Особливості дії окремих препаратів. Застосування. Побічні ефекти.
Напівсинтетичні пеніциліни:
Оксациліну натрієва сіль — кислотостійкий препарат; при захво-рюваннях, зумовлених мікроорганізмами, що стійкі до пеніциліну (пнемонія, абсцесс, флегмона). Терапевтична дія триває 4 - 6 год .
Ампіциліну тригідрат — кислотостійкий препарат, широкого спектру дії. Швидко всмоктується в кров, тканини і рідини організму.
Ампіокс – комбінований напівсинтетичний пеніцилін. (Ампіокс-натрій)
Амоксицилін — напівсинтетичний пеніцилін, не потребує дотримання режиму дозування (таблетки можна ковтати, розжовувати, розчиняти), зменшує загрозу дисбактеріозу. Впливає на Неliсоbасtеr руlоrі.
5. Спектр протимікробної дії і застосування цефалоспоринів.
Цефалоспорини: цефазолін, цефалексин, цефуроксим, цефотаксим, цефтріаксон, цефепим, цефіксим, цефтазидим.
Є чотири генерації цефалоспоринів, які різняться особливостями спектра дії:
Цефалоспорини I генерації мають високу антистафілококову активність (цефазолін, цефалексин).
Цефалоспорини II генерації більше впливають на Г(-) бактерії і анаероби (цефуроксим)
Цефалоспорини III генерації мають широкий спектр дії (цефотаксим, цефтриаксон).
Цефалоспорини IV генерації широкого спектру (цефепім)
Для внутрішнього застосування — цефалексин (споридекс), цефуроксим, цефаклор (верцеф).
Застосування: захворювання дихальних шляхів (при пневмоніях, плев-риті, абсцесі легенів), бактеріальному менінгіті, інфекційних захворюваннях кісток, м'яких тканин.
6. Властивості і застосування макролідів та азалідів (еритроміцин, олеандо-міцин, спіраміцин, рокситроміцин, кларитроміцин, азитроміцин).
Спектр протимікробної дії.
Макроліди і азаліди — Мають широкий спектр дії. Фармакологічний ефект — бактеріостатичний. До них швидко виникає резистентність, тому курс лікування — до 7 діб. Малотоксичні.
Існує два покоління макролідів:
І . Природні: еритроміцин, олеандоміцин
II. Напівсинтетичні: спіраміцин, рокситроміцин, кларитро-міцин, азитроміцин які мають широкий спектр протимікробної дії.
Застосування:
— бронхіти, тонзиліти;
— кашлюк і дифтерія;
— пневмонії;
— первинний сифіліс і гонорея;
— холецистит, ентероколіт;
— урогенітальні інфекції.
Еритроміцин призначають внутрішньо, внутрішньовенно та місцево (мазь); малотоксичний, можна вагітним. Не можна у період лактації.
Азитроміцин (сумамед, азівок) — напівсинтетичний антибіотик II покоління з широким спектром дії, високоефективний, тривалої дії (вводять 1 раз на добу).
Олететрин (комб.)
7. Тетрацикліни (тетрациклін, окситетрациклін, доксициклін, метациклін). Механізм і спектр протимікробної дії. Побічні ефекти.
Тетрацикліни поділяють на:
— біосинтетичні короткої дії (тетрациклін, окситетрациклін);
— напівсинтетичні пролонгованої дії: доксициклін (вібраміцин), метациклін. Їх застосовують у менших дозах.
Механізм дії: гальмування білкового синтезу мікробної клітини.
Спектр дії: широкий - грампозитивні і грамнегативні бактерії, спірохети, рикетсії, крупні віруси. Доксициклін впливає на Неliсоbасtеr руlоrі, яка відіграє роль в розвитку виразкової хвороби шлунка.
Токсичні.
Застосування обмежено при:
— особливо небезпечних інфекціях (холера, чума);
хламідіозах, гонококові інфекціі.
Побічні явища:
— гепатотоксичність;
—фотосенсибілізація;
порушення розвитку кісток і зубів у дітей (синдром тетрациклінових зубів);
Несумісні з молочними продуктами і препаратами кальцію.
