Тема: антисептичні та хіміотерапевтичні препарати. (антибіотики, сульфаніламідні препарати, похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну)

План

1. Хіміотерапевтичні засоби. Відмінність їх від антисептичних. Основні принципи хіміотерапії.

2. Антибіотики — загальна характеристика, класифікація.

3. Біологічне значення антибіозу. Механізм і спектр протимікробної дії антибіотиків. Поняття про основні та резервні антибіотики.

4. Препарати бензилпеніциліну.

5. Цефалоспорини.

6. Макроліди та азаліди.

7. Тетрацикліни.

8. Аміноглікозиди .

9. Хлорамфеніколи.

10. Фторхінолони.

11. Сульфаніламідні препарати.

12. Похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну.

1. Хіміотерапевтичні засоби. Відмінність їх від антисептичних. Основні принципи хіміотерапії.

Хіміотерапевтичні засоби - це лікарські засоби, які пригнічують життєдіяльність збудників ін­фекційних захворювань в організмі людини. На відміну від антисептиків вони справляють вибіркову протимікробну дію і менш токсичні для лю­дини.

Основні принципи хіміотерапії.:

1. Лікування починати якомога раніше.

2. Встановити точний діагноз, тобто збудника та його чутли­вість до хіміотерапевтичних засобів.

3. Вибрати препарат, який найбільш підходить, тобто врахува­ти його специфічність дії, фармакологічні ефекти, анамнестичні дані.

4. Препарат призначають у такій дозі, щоб забезпечити його середню терапевтичну концентра­цію в тканинах макроорганізму впродовж усього курсу лікування.

5. Враховувати їх взаємодію з препаратами інших груп.

6. Лікування триває до очевидного одужання.

2. Антибіотики — загальна характеристика, класифікація (пеніциліни: бензилпеніциліну натрієва сіль, бензилпеніциліну калієва сіль, біцилін-5, ампіцилін, оксацилін, амоксицилін, ампіокс, ампіокс-натрій; цефалоспорини: цефазолін, цефалексин, цефуроксим, цефіксим, цефотаксим, цефепим; макроліди та азаліди; тетрацикліни; аміноглікозиди хлорамфеніколи; фторхінолони).

Антибіотики — це хіміотерапевтичні засоби мік­робного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинте­тичні й синтетичні аналоги, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, найпростіших, грибів, а також затримують ріст пухлин.

Біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних оди­ницях; випускають антибіотики в різних лікарських формах.

Більшість антибіотиків для парентерального введення — поро­шкоподібні речовини у флаконах, які розчиняють безпосередньо перед ін'єкцією. Розчинниками для антибіотиків можуть бути вода для ін'єкцій, ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду, 0,25 - 0,5% р-н новокаїну, 1% р-н лідокаїну.

Антибіотики, розчинені у новокаїні і лідокаїні вводять тільки внутрішньо-м'язово!

За типом протимікробної дії антибіотики поділяють на бакте­рицидні (пеніциліни, цефалоспорини, поліміксини) та бактеріо­статичні (тетрацикліни, левоміцетини, макроліди). При легкому і середньому перебігу інфекційних захво­рювань призначають антибіотики бактеріостатичної дії, більш тривалими курсами. При тяжких інфекціях антибіоти­ки бактерицидного типу дії.