11. Навчальні цілі:

Знати	Вміти
1.Загальну характеристику типу Apicomplexa, 2.Загальну характеристику КЛАСУ Споровики - Sporozoa. 3. Морфологічні особливості збудників 3-х денної малярії – Plasmodium vivax; 4-х денної малярії - Plasmodium malaria; тропічної малярії - Plasmodium falciparum; типу 3-х денної малярії - Plasmodium ovale та токсоплазми - Toxoplasma gondii.	1.Визначати за морфологічними на мікропрепаратах збудників малярії(III) 2.Визначати за морфологічними ознаками на мікропрепаратах токсоплазму (III)

IY.ІНТЕГРАТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ ТЕМИ: матеріал даної теми використовують в процесі вивчення курсу епідеміології та інфекційних захворювань.

Y. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: мікроскопи, імерсійна олія, мікропрепарати, навчальні таблиці, методичний матеріал.

YI. ЗМІСТ ТЕМИ:

1. Життєвий цикл розвитку малярійних плазмодіїв.

2. Особливості будови токсоплазми та життєвий цикл розвитку.

3. Контроль засвоєння матеріалу з розділу “Медична протозоологія”

Практична частина.

1. По мікропрепаратах та навчальних таблицях вивчити цикли розвитку малярійних плазмодіїв. Звернути увагу на особливості будови еритроцитарних форм паразитів різних видів збудників малярії, та на те що людина для малярійного плазмодія – проміжний господар, а комар роду Anopheles – кінцевий.

Шизогонія складається із наступних фаз:

а) прееритроцитарної (тканинної);

б) еритроцитарної.

Прееритроцитарна (тканинна) – в клітинах печінки. При укусі людини зараженими комарами (A. maculipennis, A. superpictus) разом із слиною комарів в кров поступають спорозоїти (довжина 14-15 мкм, веретеноподібні) та заносяться током крові в клітини печінки (гепатоцити). Там вони оформляються в шизонти (спорозоїти збільшуються в розмірі, у них спочатку ділиться ядро, а потім цитоплазма). У подальшому утворюються тканинні мерозоїти (1000-5000 особин, в залежності від виду плазмодіїв). Цей цикл триває 8-12 діб. Мерозоїти руйнують печінкову клітину та виходять в русло крові.

Еритроцитарна шизогонія. Мерозоїти, що проникли в еритроцити, перетворюються в трофозоїти (ростучі форми), а інші – в шизонти. Стадія розвитку, на якій шизонт ділиться, називається морулою. При розпаданні морули, мерозоіти розривають оболонку еритроцита і разом з продуктами інтоксикації виходять в кров. В цей момент у хворого спостерігається приступи малярії. Їх тривалість залежить від виду малярійного плазмодія. Вони повторюються через відповідний період (48-72 години). На стадії еритроцитарної шизогонії малярійні плазмодії проходять ряд стадій (кільця, або перстенця; амебоподібної та круглястої), які мають важливе діагностичне значення.

Гаметогонія. Окрім шизонтів в деяких еритроцитах розвиваються чоловічі та жіночі статеві форми - гамонти (жіночі – макрогаметоцити і чоловічі – мікрогаметоцити).

Спорогонія. При укусі комарами (A.maculipennis, A.superpictus, A.gambica, A.puntestus, A.minimuis, A.culicifacies, A.fluvatolis, A.sundenicus, A.punctulatus, A.darlingi, A.allimanus)малярійного хворого разом з кров’ю проникають гамонти. В шлунку комара макрогаметоцити перетворюються в макрогамети, а мікрогаметоцити діляться з утворенням 5-6 мікрогамет. Після злиття макрогамети з мікро гаметою утворюється рухлива зигота – оокінета, яка перетворюється в ооцисту. В результаті спорогонії в середині ооцисти утворюється до 1000 спорозоїтів, які виходять із ооцисти і проникають в слинні залози комара. У подальшому такий комар може заразити людину.

2. Вивчити на таблицях та мікропрепаратах представника класу Sporozoa токсоплазму - Toxoplasma gondii – збудника токсоплазмозу.

Розглядаючи мікропрепарат при великому збільшенні мікроскопу відмітити півмісяцеву форму збудника, один кінець заокруглений, другий – загострений при довжині 4-7 мкм та ширині 3-4 мкм. На передньому кінці видно орган прикріплення – коноїд, від якого відходять трубчасті мішковині органоїди – роптрії. Ядро покрите двоконтурною оболонкою з багаточисленними порами. Для паразита характерні всі клітинні органели.

Життєвий цикл розвитку проходить при наявності остаточного господаря із родини котячих (зокрема, у свійської кішки) та проміжного (птахи, ссавці, а також людина).

Проникнувши збудник в епітелій тонкої кишки котячих, спорозоіти перетворюються в шизонти, ділячись утворюють мерозоіти. Через декілька шизогоній безстатеве розмноження змінюється статевим. Мерозоіти, які проникли в епітеліальну клітину, утворюють макро- і мікрогамети. Внаслідок їх злиття утворюється зигота, яка перетворюється в ооцисту (в ній проходить спорогонія, утворюється дві спори з чотирма спорозоітами в кожній).

Виділяючись в оточуюче середовище, вона є інвазійною стадією як для проміжного, так і кінцевого господаря.

Проникаючи в організм людини різними шляхами (перорально, перкутанно, внутришньоутробно) оболонка ооцисти руйнується і спорозоїти мають можливість проникнути в клітини всіх органів і розмножуватися шляхом поділу. В результаті багаточисельного поділу утворюється багато особин, які оточуються однією щільною оболонкою і називаються справжніми цистами. Скупчення токсоплазм, оточених оболонкою ураженої клітини називається псевдо цистою. При руйнуванні оболонки звільняються спорозоїти, поражаючи нові клітини.

YI.План та організаційна структура заняття.

№	Основні етапи заняття,їх функції та зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забеспечення	Розподіл часу
1. 2.	Підготовчий етап. Організаційні заходи Контроль вихідного рівня знань ( тести)	α II	тестування		1-3хв. 10 хв.
3. 4. 5. 6.	Основний етап 1. По навчальних таблицях вивчити цикли розвитку малярійних лазмодіїв. По мікропрепаратах вивчити еритроцитарні стадії розвитку малярійного плазмодію. По навчальних таблицях ознайомитися із морфологією та життєвим циклом токсоплазми Заповнити таблицю „Диференційні особливості збудників малярії”	II III III III		таблиці Мікропрепарати Мікропрепарати	50 хв 10хв 20хв. 20хв
7 8.	Заключний етап Кінцевий контроль рівня знань Підведення підсумків заняття Домашне завдання	III	Підпис альбомів	тести	20 хв. 7хв.

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

YII. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.

Питання вихідного програмованого контролю

1. Toxoplasma gondii має:

а) одне ядро;

б) два ядра;

в) багато ядер;

г) коноїд;

д) псевдоподії;є) джгутики.

2. Проміжним хазяїном Plasmodium ovale є:

а) комар роду Anopheles;

б) людина;

в) москіт;

г) муха цеце.

3. Природно-осередковими захворюваннями є:

а) трихомоноз;

б) лейшманіоз;

в) токсоплазмоз;

г) трипаносомоз;

д) лямбліоз.

4. Головний мозок і очі людини може уражувати:

а) Trichomonas vaginalis;

б) Lamblia intestinalis;

в) Toxoplasma gondii.

5. До заходів особистої профілактики токсоплазмозу включають:

а) миття рук перед їдою;

б) обмеження контакту з кішками;

в) термічне оброблення їжі й питної води;

г) очищення стічних вод;

д) ветеринарна експертиза м'яса на бойнях та ринках.

6. Під час лабораторної діагностики малярії в мазках кровілюдини виявляють:

а) шизонти;

б) гаметоцити;

в) спорозоїти;

г) макро- та мікрогамети;

д) оокінети;

є) псевдоцисти.

7. Особиста профілактика малярії включає такі заходи:

а) виявлення і лікування всіх хворих на малярію;

б) знищення комарів;

в) захист від укусів комарів;

г) приймання лікарських протималярійних препаратів зпрофілактичним ефектом;

д) дотримання особистої гігієни.

8. Plasmodium vivax, Plasmodium malariae, Plasmodium falci-parum_/ Plasmodium ovale відрізняються між собою:

а) морфологічно;

б) наявністю різних переносників;

в) наявністю різних остаточних та проміжних хазяїнів;

г) термінами розвитку в організмі проміжного хазяїна;

д) характером хвороби, яку вони зумовлюють.

9. Цикл еритроцитарної шизогонії у Plasmodium malariaeтриває:

а) 24 год;

б) 48 год;

в) 72 год;

г) 96 год.

10. Мерозоїти малярійного плазмодія в крові людини можутьперетворюватися на:

а) шизонти;

б) гаметоцити;

в) спорозоїти;

г) псевдоцисти;

д) ендозоїди.

11. Кінцевим хазяїном Toxoplasma gondii є:

а) кішка;

б) людина;

в) миша;

г) курка;

д) кролик.

12. Які з названих організмів можуть бути природним резервуаром:

а) людина;

б) свійські тварини;

в) дикі тварини?

13. Резервуарний хазяїн — це організм:

а) у якому паразит розмножується статевим шляхом;

б) який використовується паразитом як місце поселення;

в) у якому паразит зберігає життєздатність;

г) у якому паразит не розвивається.

14. Які з названих нижче хвороб є трансмісивними:

а) малярія;б) урогенітальний трихомоноз;

в) токсоплазмоз;

г) лямбліоз;

д) лейшманіоз;є) трипаносомоз?

YIII. Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЗБУДНИКІВ МАЛЯРІЇ

Стадії розвитку	Plasmodium vivax	Plasmodium malaria	Plasmodium falciparum	Plasmodium ovale
Молоді шизонти (персні)
Амебовидний шизонт
Морула
Гамонти

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБУДНИКА ТОКСОПЛАЗМОЗУ

Види	Toxoplasma gondii
Географічне поширення
Форма паразитування
Захворювання
Життєвий цикл
Господар
Місце паразитування
Форми існування
Переносник
Метод зараження
Лабораторна діагностика
Профілактика

YIII.ЛІТЕРАТУРА.

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Биология /под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С. 439-445.

3. Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.329-333.

4. Слюсарів А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник/Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.315-319.

5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие/Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.127-133.

6. Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева, И.Н.Волков; под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С. 233-235, 240-244.

Додаткова:

1. Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.41-53.

2. Макогон А.Г., Надворный В.Г. Игры по зоологии.- К.: Рад. Школа, 1988.- С.8-9.

3. Пішак В.П. Паразитарні хвороби.- Чернівці: Прут, 1998.- 339 с.

4. Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій.- Чернівці: Прут, 1996.- 230 с.

5. Пішак В.П., Нечитайло Ю.М. Гельмінтози у дітей.- Чернівці: вид-во БДМА, 2000.- 236 с.

6. Служинська З.О., Семків І.І., Матвієнко Я.В. та ін. Медична паразитологія: Посібник. Л.: Арсенал, 1999.- 208 с.

7. Тропические болезни: Учебник/Под ред. Е.П.Шуваловой.- М.: Медицина, 1989.- С.216-228, 245-254.

8. Хаусман К. Протозоология/Пер.с нем.-М.: Мир, 1988.-С.91-95, 271-272.

Питання для контролю засвоєння теми.

1. Характеристика класу Споровики.

2. Безстатеве розмноження малярійного плазмодія.

3. Статеве розмноження малярійного плазмодія.

4. Поширення, патогенна дія, діагностика і профілактика малярії.

5. Морфо-анатомічні особливості токсоплазми.

6. Життєвий цикл розвитку токсоплазми.

7. Поширення, патогенна дія, діагностика і профілактика токсоплазмозу.

Змістовий модуль 6“Медична гельмінтологія”