Тема 38: Філогенез кровоносної, сечостатевої систем. Онтофілогенетично обумовлені вади розвитку людини.

ВИД ЗАНЯТТЯ: лабораторно-практичне, час проведення – 2 години.

I.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: вивчення порівняльної анатомії органів і систем у представників різних класів тварин необхідне для розуміння загальних напрямків еволюційного процесу і розуміння механізмів виникнення ацестральних вад кровоносної та сечо-статевої систем органів у людини.

11. Навчальні цілі:

Знати	Вміти
1. Будови кровоносної та сечо-статевої систем органів основних класів хребетних тварин.	1. Охарактеризувати основні етапи і напрямки еволюції кровоносної і сечо-статевої систем органів хребетних. 2.Обгрунтувати природу аномалій розвитку кровоносної і сечо-статевої систем органів людини.

III. Цілі розвитку особистості.

Формування аналітичного мислення, розвиток логічних здібностей, формування навичок професійної роботи з вологими препаратами та вміння інтерпретувати теоретичні знання на практиці.

1Y.ІНТЕГРАТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ ТЕМИ: матеріал даної теми використовують при вивченні деяких розділів нормальної та патологічної анатомії людини

Y.ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: вологі препарати кровоносної та сечо-статевої системи основних класів хребетних тварин., таблиці.

YI.ЗМІСТ ТЕМИ:

1.Еволюція кровоносної системи безхребетних.

2.Шляхи эволюції кровоносної системи хребетних.

3. Основні особливості будови кровоносної системи у представників різних класів хребетних.

4. Еволюція артеріальних жаберних дуг у хребетних.

5. Онтофілогенетичні обумовлені вади развитку кровоносної системи людини

6. Еволюція видільної системи бесхребетних.

7. Шляхи эволюції видільної системи хребетних.

8. Типи нирок,що закладаються в ембріогенезі хребетних.

9. Основні особливості будови нефронів нирок у представників різних класів хордових.

10.. Похідні парамезонефрального и мезонефрального каналів у самців і самок анамній і амніот.

11. Онтофілогенетично зумовлені вади развитку видільної системи у людини.

12. Щляхи еволюції статевої системи хребетних.

13. Онтофілогенетично зумовлені вади розвитку статевої системи людини.

Практична частина

А. Вивчаючи вологі препарати кровоносних систем риб, амфібій, плазунів, птахів , ссавців звернути увагу на основні напрямки еволюції цієї системи.

Головними напрямками еволюції кровоносної системи черепних є : 1.збільшення числа камер у серці( від 2-х у риб до 4-х- у птахів і ссавців, за рахунок чого відбувається повне розд1лення венозної і артеріальної крові); 2.редукція і перетворення артеріальних зябрових дуг ( від 6 до 3 : сонні артерії наземних гомологічні третій парі зябрових дуг, дуги аорти- четвертій, легеневі- шостій),3.збільшення числа камер серця, 4.повне розділення крові на венозну та артеріальну.

Зверніть увагу на вроджені вади розвитку серця і судин у людини.

1. Персистенція артеріального протоку (відкрита артеріальна протока) частота 1: 200

2. Ектопія серця-(розташування поза грудною кліткою).

3. Правостороння дуга аорти.

4. Подвійна дуга аорти обидві дуги зростаються позаду стравоходу і трахеі.Порушується ковтання (дисфагія).

5. Каортація аорти,(звуження перешийка аорти) частота 1: 6 500.

6. Стеноз вічка аорти та легеневого стовбура.

7. Дефект між передсерцевої перегородки.

8. Трьохкамерне серце

9. Транспозиція судин- відходження аорти від правого шлуночка, легеневої артерії від лівого.

10. Атрезія тристулкового клапана- відсутність сполучення правого передсердя з правим шлуночком.

Б. Вивчить по вологих препаратах еволюцію нирки.

Органом виділення у хребетних є нирки- парні компактні органи, структурна одиниця яких- нефрон. У примітивному вигляді- це лійка, яка відкривається в целом і з’єднана з видільним канальцем, що впадає у загальний видільний канал- сечівник.У філогенезі хребетних нирка пройшла три етапи еволюції:

-переднирка- головна (пронефрос)

-первинна- тулубова (мезонефрос)

-вторинна- тазова ( метанефрос).

В онтогенезі людини спостерігається рекапітуляція: закладається спочатку про-, потім мезо-, а пізніше метанефрос. Останній розвивається у тазовому відділі, а потім за рахунок різкої швидкості росту хребта, тазу і органів черевної порожнини переміщується у поперековий відділ. На початку вони сегментовано, а пізніше метамерія зберігається лише у вигляді ниркових пірамід.

Зверніть увагу на взаємозв’язок видільної та статевої систем у хребетних тварин.

Структури видільної системи, які стають органами статевої.

У самок анамній після появи первинної нирки, переднирка звільняється від функції виділення сечі та редукується. Залишається нефротом і разом із сечоводами переднирки перетворюється в яйце видільну протоку.

У самок амніот з остатку переднирки та його сечоводу утворюється яйце вивідна протока. Первинна нирка та її сечовод у дорослих самок редукується, лише незначна частина рудиментів залишається Існує гіпотеза, що ці рудименти схильні до злоякісних перетворень.

У вищих ссавців проходить зростання дистальних відділів сечоводу на різних ділянках: у деяких видів (гризунів) зростається тільки піхвова частина, а матка стає парно-подвійною. У хижаків, парнокопитних яйце води зливаються у дистальному відділі і утворюють загальну порожнину, в той час як проксимальні відділи зберігають самостійність, утворюючи дворогому матку. Яйцевивідні протоки можуть бути злиті в один на всьому протязі- проста матка, яка притаманна мавпам, людині та деяким літаючим мишам.

У самців анамній в ембріональному періоді проходить повна редукція переднирки. Зв’язок між сім’яниками та первинною ниркою виникає через тяжі, які утворені із епітелію, що вистиляє стінку порожнини тіла. Опісля в цих тяжах утворюються отвори і вони перетворюються у сім’явипорскувальну протоку. Сперматозоони, які дозріли по сім’явиносним протокам попадають в нирку і по сечівнику виділяються назовні.

Оскільки первинна нирка функціонує як орган виділення, в сечівник поступає і сеча і статеві клітини. Він являється сечостатевою протокою.

У самців амніот з появою постійної або остаточної нирки не тільки переднирка, а й первинна нирка редукуються. Канальні передньої частини первинної нирки перетворюються в придаток яєчка. Сечівник первинної нирки (мезонефральний канал) перетворюється в сім’яносну протоку.

Познайомтесь з анцестральними вадами розвитку :

У чоловіків:

• крипторхізм- неопущення сім’яників в мошонку в ембріогенезі;

• тазова ектопія нирок- нирки не перемістилися в ділянку попереку;

• гіпоспадія- незакінчене формування сім’явикидного каналу;

• різні аномалії статевого члена.

У жінок:

• сечостатеві нориці- не роздвоєння сечовипускного каналу піхви;

• дворога матка- перетинка в матці та піхві;

атрезія піхви- поперекова перетинка в піхві.

План та організаційна структура заняття.

У1. План та організаційна структура заняття.

№	Основні етапи заняття,їх функції та зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забеспечення	Розподіл часу
1. 2.	Підготовчий етап. Організаційні заходи Контроль вихідного рівня знань ( тести)	II	тестування		1-3хв. 10 хв.
3. 4. 5. 7. 8.	Основний етап По вологих прерарапах познайомитися з будовою кровоносної системи риб, лягушки, плазунів та ссавців . По таблицях вивчить еволюцію артеріальних зябрових дуг По вологих прерарапах познайомитися з будовою сечо-статевої системи риб, лягушки, плазунів та ссавців Заповніть таблицю„ „Філогенез кровоносної системи хребетних” Заповніть таблицю„ „Філогенез видільної системи хребетних” Запишіть анцестральні вади розвитку кровоносної та видільної системи людини	III I III III III II	Практичний тренінг	Вологі препарати кровоносної системи Вологі препарати видільної системи	20 хв 15хв 15хв. 10хв 10хв 10хв
7. 8.	Заключний етап Підведення підсумків заняття Домашне завдання	III	Підпис альбомів		8 хв. 2хв.

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ.

Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.

Питання вихідного програмованого контролю

1Ф Які напрями еволюції кровоносної системи

хребетних?

1. Диференцыювання судин серця

2. Збільшення числа судин, несучих кров від серця

3. Забезпечення повного розділення венозною і артеріальною

кров і перехід до постачання головного мозку артеріальною кров'ю

2Ф Охарактеризуйте кровоносну систему риб.

1. Кров від внутрішніх органів збирається в кардинальні вени

2. Одне коло кровообігу

3. У серце потрапляє артеріальна кров

3Ф Охарактеризуйте кровоносну систему амфібій.

1. Передні кінцівки і внутрішні органи

2. По судинах тече 2 типи крові: венозна і артеріальна

3. По судинах тече три типи крові: змішана, венозна і ар-

теріальна

4Ф Охарактеризуйте кровоносну систему рептилій.

1. Концентрація кисня в змішаній крові підвищується за

рахунок злиття дуг аорти на спинній стороні тіла

2. Кров від внутрішніх органів збирається в порожнні вени

3. Підвищена концентрація кисня в крові пояснюється частковим

змішуванням венозної і артеріальної крові в шлуночку серця

5Ф Охарактеризуйте кровоносну систему птахів.

1. Всі органи отримують тільки артеріальну кров

2. У серце впадають кардинальні вени, несучі кров від вну-

трішніх органів

3. Голова і передні кінцівки забезпечуються артеріальної кро-

в’ю, внутрішні органи отримують частково змішану кров

6Ф Охарактеризуйте кровоносну систему ссавців.

1. Артеріальні судини малого кола кровообігу містять

кров з високим вмістом кисня

2. Змішування венозної і артеріальної крові ні в серці, ні в

судинах великого кола кровообігу не відбувається

3. Порожнні вени несуть венозну кров в серце

7Ф Що характерно для серця риб?

1. Наявність двох камер:передсердя і шлуночка.

2. Наявність чотирьох камер:венозного синуса, предесердя, шлуночка, артеріального конуса

3. У серці кров за складом венозна

8Ф Що характерно для серця амфібій?

1. Передсердя відкриваються в шлуночок великим отвором

2. У шлуночку розташована часткова перегородка

3. У шлуночку кров по складу змішана

9Ф Що характерно для серця рептилій?

1. Передсердя відкриваються в шлуночок власними отвором

2. Шлуночок має повну або часткову перегородку

3. Диференціювання судин, що виносять кров з серця, ще не

відбувається

10Ф Що характерно для серця птахів?

1. Серце має часткову перегородку, що розділяє шлуночок

на дві камери в момент скорочення

2. Серце розділене на праву і ліву половини суцільною пе-

регородкою

3. Розвивається три артеріальних судини

11Ф Що характерно для серця ссавців?

1. Серце четирьохкамерне

2. Венозна і артеріальна кров в

серці розділяється повністю

3. Розвивається дві що виносять з серця кров, артеріальних

судини

12Ф Які судини відходять від серця у риб?

1. Артеріальний стовбур

2. Артеріальний конус

3. Артеріальні дуги

13Ф Які судини відходять від серця у амфібій?

1. Сонні артерії

2. Дуги аорти

3. Артеріальний стовбур

14Ф Які судини відходять від серця у рептилій?

1. Легеневий стовбур

2. Права дуга аорти

3. Ліва дуга аорти

15Ф Які судини відходять від серця у птахів?

1. Сонні артерії

2. Права дуга аорти

3. Ліва дуга аорти

16Ф Які судини відходять від серця у ссавців?

1. Права дуга аорти

2. Ліва дуга аорти

3. Легеневий стовбур

17Ф Яку кров несе ліва дуга аорти у рептилій?

1. Артеріальну

2. Венозну

3. Змішану

18Ф Яку кров несе права дуга аорти у рептилій?

1. Венозну

2. Змішану

3. Артеріальну

19Ф Де змішуються артеріальна і венозна кров у

амфібій?

1. У передсердях, що відкриваються загальним отвором в шлуночок

2. У шлуночку серця

3. У артеріальному стовбурі, що відходить від серця

20Ф Де змішуються артеріальна і венозна кров у

рептилій?

1. У шлуночку

2. У спинній аорті внаслідок злиття правої і

лівої дуг аорти

3. У лівій дузі в момент викиду крові з шлуночка

21Ф Що таке зябровидні дуги?

1. Судини, що з'єднують брюшну і спинну аорту.

2. Судини, постачаючі артеріальную кров'ю головний мозок.

3. Судини, постачаючі кров'ю органи грудної порожнини.

22Ф З яких ембріональних судин розвиваються сонні

артерії?

1. З другої пари зябровидних дуг.

2. З третьої пари зябровидних дуг.

3. З п'ятої пари зябровидних дуг.

23Ф З яких ембріональних судин розвиваються дуги аорти?

1. З другої пари зябровидних дуг.

2. З третьої і п'ятої пар зябровидних дуг.

3. З четвертої пари зябровидних дуг.

24Ф З яких ембріональних судин розвиваються артерії,

постачаючі артеріальною кров'ю головний мозок?

1. З третьої і п'ятої пар зябровидних дуг.

2. З третьої пари зябровидних дуг.

3. З баталового протока.

25Ф Укажіть філогенетичні передумови функціонування

після народження у людини баталового протоку.

1. Наявність баталового протоку у дорослому стані характерна

для безхвостих амфібій

2. Баталов проток присутній у дорослих амфібій

3. Присутній у людини тільки в ембріогенезі, баталов

протік характерний для нижчих плазунів

26Ф Укажіть філогенетичні передумови розвитку у людини аортального кільця.

1. Аортальне кільце (права і ліва дуги аорти) у людини

в ембріогенезі є рекапітуляцією і властиве дорослим плазунам

2.Аортальне кільце, характерне для птахів, у людини є слідством

порушення редукції правої дуги аорти в ембріогенезі

3. Аортальне кільце формується у амфібій, а у людини є

філогенетично зумовленою аномалією

27Ф Укажіть філогенетичні передумови розвитку у людини

дефекту міжшлункової перегородки серця.

1. У людини - результат незавершеного формування міжшлункової

перегородки і в нормі характерний для плазунів

2. Трьохкамерне серце із зачатками міжшлункової перегоро-

дки характерне для амфібій

3. Неповна міжшлункова перегородка - один з етапів фо-

рмування серця людини - характерна для серця птахів

28Ф Яка нирка функціонує у дорослому стані у

круглоротих?

1. Pronephros

2. Mesonephros

3. Metanephros

29Ф Яка нирка функціонує у дорослому стані у

анамній?

1. Pronephros

2. Mesonephros

3. Metanephros

30Ф Яка нирка функціонує у дорослому стані у

амніот?

1. Pronephros

2. Mesonephros

3. Metanephros

31Ф Які типи бруньок характерні для хребетних?

1. Pronephros

2. Mesonephros

3. Metanephros

32Ф У представників яких класів хребетних у дорослому

стані функціонує переднирка?

1. У рептилій

2. У круглоротих

3. У птахів

33Ф У представників яких класів хребетних у дорослому

стані функціонує первинна нирка?

1. У рептилій

2. У круглоротих

3. У амфібій

34Ф У представників яких класів хребетних у дорослому

стані функціонує вторинна нирка?

1. У рептилій

2. У круглоротих

3. У птахів

35Ф Які напрями еволюції нирок хребетних?

1. Розвиток сполучення між нефроном і порожниною тіла

2. Подовження канальця нефрона

3. Збільшення ступеню контакту між нефроном і кровоносною

системою

36Ф Що характерно для переднирки?

1. Наявність капсули нефрона

2. Наявність сполучення між нефроном і порожниною тіла

3. Наявність вставочного відділу вивідного протоку нефрона

37Ф Що характерно для первинної нирки?

1. Наявність капсули нефрона

2. Наявність сполучення між нефроном і порожниною тіла

3. Наявність вставочного відділу вивідного протоку нефрона

38Ф Що характерно для вторинної нирки?

1. Наявність капсули нефрона

2. Наявність сполучення між нефроном і порожниною тіла

3. Наявність вставочного відділу вивідного протоку нефрона

39Ф У якої нирки спорстерігається сполучення нефрона з порожниною

тіла?

1. У тазової

2. У головної

3. У тулубової

40Ф У якої нирки спостерігається капсула нефрона?

1. У тазової

2. У головної

3. У тулубової

41Ф У якої нирки не спостерігається сполучення нефрона

з порожниною тіла?

1. У тазової

2. У головної

3. У тулубової

42Ф В якій нироці з'являється вставочний відділ канальця

нефрона?

1. У тазової

2. У головної

3. У тулубової

43Ф Що розвивається з мезонефрального протоку у самиць

анамній?

1. Яйцепровід

2. Сечовід

3. Яйцепровід і сечовід

44Ф Що розвивається з парамезонефрального протоку у самиць

анамній?

1. Яйцепровід

2. Сечовід

3. Яйцепровід і сечовід

45Ф Що розвивається з мезонефрального протоку у самців

анамній?

1. Семяпровод

2. Сечовід

3. Протік редукується

46Ф Що розвивається з парамезонефрального протоку у самців

анамній?

1. Семяпровод

2. Сечовід

3. Протік редукується

47Ф Що розвивається з мезонефрального протоку у самиць

амніот?

1. Яйцепровід

2. Сечовід

3. Протік редукується

48Ф Що розвивається з парамезонефрального протоку у самиць

амніот?

1. Яйцепровід

2. Сечовід

3. Яйцепровід і сечовід

49Ф Що розвивається з мезонефрального протоку у самців

амніот?

1. Семяпровод

2. Сечовід

3. Протік редукується

50Ф Що розвивається з парамезонефрального протоку у самців

амніот?

1. Семяпровод

2. Сечовід

3. Протік редукується

51Ф Назвіть рудименти статевої системи у жінок.

1. Uterus masculinus

2. Epoophoron

3. Paraophoron

52Ф Назвіть рудименти статевої системи у чоловіків.

1. Uterus masculinus

2. Epoophoron

3. Paraophoron

53Ф Укажіть філогенетичні передумови розвитку у людини

двурогої матки.

1. Наявність подвійної матки у гризунів і незавершення її

Злиття в ембріогенезі людини

2. Наявність двурогої матки у хижаків і рекапітуляція в

ембріогенезі людини

3. Диференціювання яйцеводів амніот на відділи і його незавер-

шення в ембріогенезі людину

54Ф З чого утворюється uterus masculinus у чоловіків.

1. З мезонефрального протоку

2. З вольфова протоку

3. З мюллерова протоку

55Ф З чого утворюється epoophoron і paraophoron у жінок

1. З канальців первинної нирки

2. З вольфова протоку

3. З мюллерова протоку

Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи.

Філогенез кровоносної системи хребетних

Класи хребетних	Серце(к-кість камер)	Зяброві дуги (к-кість пар)	Кола кровообігу (мале і велике)	Склад крові в малому колі В великому колі кровообігу

Еволюційно зумовлені анцестральні вади розвитку кровоносної системи у людини

Риси будови і розвитку плазунів	Відповідні їм вади розвитку у людини
1. Трикамерне серце, неповна міжшлуночкова перегородка	1. Дефект міжшлуночкової перегородки
2.Наявність 2 дуг аорти	2. Збереження обох дуг аорти. Відсутня редукція правої дуги аорти в ембріогенезі
3.Наявність Баталової протоки у плазунів	3.Збереження боталової протоки
4. Наявність сонної протоки у плазунів	4.Збереження сонної протоки

Філогенез видільної системи хребетних

Класи хребетних	Яка нирка в ембріогенезі	Яка нирка у дорослих тварин	Які видільні канали у дорослої тварини
Риби
Амфібії
Рептилії
Птахи
Ссавці

Анцестральні вади розвитку у людини сечо-статевої системи (у чоловіків)

Риси будови і розвитку плазунів	Відповідні вади розвитку у людини
1.Сімяники розташовані у самців в черевній порожнині	1. Крипторхізм- неопущення семяників в мошонку
2.Вторинна нирка розташована в тазовій області	2.Тазова ектопія нирок- відсутність переміщення нирок в поперекову область
3.Метамерія нирок	3.Сегментована , подвоєна нирка
4.Урогенітальний синус- об»еднання сечовиводної протоки та статевих шляхів.	4.Сечо-статеві свіщі- нерозділення піхви і сечовиводного канала
5.Сім»явидільний жолоб самців примітивних рептилій не замкнений у канал	5.Гіпоспадія- незавершене формування канала
6. Подвійний сукупляючий орган самців плазунів	6.Різні форми подвоєння статевого члнна.

Анцестральні вади розвитку у людини сечо-статевої системи (у чоловіків і жінок)

Деякі риси будови і розвитку ссавців	Відповідні вади розвитку у людини
1. Жіноча статева система ссавців представлена парною маткою	1. Дворога матка. Перетинка в маткі і піхві
2. Сім»яник опускається з поперекової області в мошонку через паховий канал. Якщо він не заростає, через нього сім»яник може підійматися в черевну порожнину	1. Крипторхізм-неопущення сім»яника в мошонку 2.Незаростання пахового канала, що є пердумовою пахових гриж

ЛИТЕРАТУРА

Основная:

1. Лекционный материал.

2. Ярыгин В.Н. Биология. М.:Медицина. - 1984. - С.

298-308, 330-337, 347-353.

3. Слюсарев А.А., Жукова С.В. Биология. К.: Вища школа. -

1987. - С. 254-256, 249-254.

Дополнительная:

1.Талызин Ф.Ф., Улисова Т.Н. Сравнительная анатомия систем

органов позвоночных. - 1975.- С. 45-50, 51-59.

Питання для співбесіди:

1.Еволюція кровоносної системи безхребетних.

2.Шляхи эволюції кровоносної системи хребетних.

3. Основні особливості будови кровоносної системи у представників різних класів хребетних.

4. Еволюція артеріальних жаберних дуг у хребетних.

5. Онтофілогенетичні обумовлені вади развитку кровоносної системи людини

6. Еволюція видільної системи бесхребетних.

7. Шляхи эволюції видільної системи хребетних.

8. Типи нирок,що закладаються в ембріогенезі хребетних.

9. Основні особливості будови нефронів нирок у представників різних класів хордових.

10.. Похідні парамезонефрального и мезонефрального каналів у самців і самок анамній і амніот.

11. Онтофілогенетично зумовлені вади развитку видільної системи у людини.

12. Щляхи еволюції статевої системи хребетних.

13. Онтофілогенетично зумовлені вади розвитку статевої системи людини.

Заняття №39

ТЕМА: Біосфера як система, що забуспечує існування людини. Екологія людини.

Питання для співбесіди:

1.Структура та функції біосфери.

2.Основні положення вчення В.І.Вернадського про організацію біосфери.

3.Сучасні концепції біосфери. Ноосфера.

4.Людство як активна геоло­гічна сила. Захист біосфери у національних і міжнародних наукових програмах.

5.Екологія людини. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ. Фактори середовища.

6.Єдність організму й середовища.

7.Види екосистем.

8.Проникнення людини в біогеоценози, формування антропоценозів.

9.Антропогенна міграція елементів.

10.Лікарські речовини в ланцюгах живлення.

11.Екологічне прогнозування. Здорове (комфортне), нездорове (дискомфортне), екстремальне середовища. Адекватні й неадекватні умови середовища. Адаптація людей до екстремальних умов.

12.Вплив антропогенних чинників забруднення довкілля на здоров’я населення.

13.Характеристика отруйних для людини рослин і тварин.

ТЕМА № 40 Контроль засвоєння модуля 3

“Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя”

ВИД ЗАНЯТТЯ: лабораторно-практичне з підсумковим, час проведення – 2 години.

мета ЗАНЯТТЯ: виявити ступінь засвоєння матеріалу з розділу “Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя”

Х. Орієнтовний перелік практичних навичок і умінь

• визначити місце біологічного об’єкта в системі живої природи;

• обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмі­сивних і природноосередкових;

• діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб;

• визначити видову належність збудників протозоозів;

• ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини;

• обґрунтувати методи лабораторної діагностики паразитарних хвороб;

• визначити видову належність гельмінтів і їх яєць;

• диференціювати діагноз інвазій за допомогою лабораторних методів;

• визначити видову належність переносників збудників інфекцій.

• доводити ефективність методів профілактики паразитарних хвороб, базуючись на способах зараження ними;

• передбачити вплив факторів довкілля на організм людини.