Yiii.Література.

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Биология//Под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С.426-433, 445-448.

3. Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.322-325, 333-334.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник//Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.137-139, 309-312, 319-321.

5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие//Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.117-122.

6. Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов//Под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С.221-223, 227-230.

Додаткова:

1. Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.15-26.

2. Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник/А.Д.Тимченко, Ю.І.Бажора, Л.Г.Кириченко та ін.- К.: Вища школа, 1992.- С.182-204.

3. Медицинская биология/Под ред. проф. В.К.Рыбальченко.- Луганск: ООО «Элтон-2», 1996.- С.61-62.

4. Пішак В.П. Паразитарні хвороби.- Чернівці: Прут, 1998.- 339 с.

5. Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій.- Чернівці: Прут, 1996.- 230 с.

6. Пішак В.П., Нечитайло Ю.М. Гельмінтози у дітей.- Чернівці: вид-во БДМА, 2000.- 236 с.

7. Служинська З.О., Семків І.І., Матвієнко Я.В. та ін. Медична паразитологія: Посібник. Л.: Арсенал, 1999.- 208 с.

8. Тропические болезни: Учебник/Под ред. Е.П.Шуваловой. М:Медицина, 1989.- С.288-305.

9. Хаусман К. Протозоология/Пер.с нем.-М.: Мир, 1988.-С.187-190, 271-272.

5. Питання для контролю засвоєння теми.

1. Характеристика Підцарства Найпростіші.

2. Форми існування амеби дизентерійної та їх характеристика.

3. Життєвий цикл розвитку амеби дизентерійної.

4. Патогенна дія, діагностика та профілактика амебіазу.

5. Морфо-анатомічні особливості амеби кишкової.

6. Морфо-анатомічні особливості балантідія кишкового.

7. Ускладнення будови балантідія як найбільш високоорганізованого представника найпростіших та його епідеміологічне значення.

8. Географічне поширення, шляхи зараження, патогенна дія балантідія на організм людини.

9. Лабораторна діагностика та профілактика балантідіазу.

Тема 24: медична протозоологія

ПОДЦАРСТВО Простейшие - Protozoa.

КЛАС Zoomastigophora.

ВИДИ: Трихомонада урогенитальная – Trichomonas vaginalis;

Трихомонада кишечная – Trichomonas hominis;

Лямблия – Lamblia intestinalis;

Лейшмании дерматотропные – Leischmania tropica major;

Leischmania tropica minor;

Leischmania tropica mexicana

Лейшмании висцеротропные – Leischmania donovani;

Leischmania infantum.

.

ВИД ЗАНЯТТЯ: лабораторно-практичне, час проведення – 2 години.

I.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: велике поширення захворювань в Україні паразитичними джгутиковими вимагає знань біологічної характеристики їх розвитку та морфо-анатомічних особливостей.

11. Навчальні цілі:

Знати	Вміти
1.Загальну морфо-біологічну характеристику (III): Трихомонада урогенитальная – Trichomonas vaginalis; Трихомонада кишечная – Trichomonas hominis; Лямблия – Lamblia intestinalis; Лейшмании дерматотропные – Leischmania tropica major; L.t. minor; Leischmania tropica mexicana Лейшмании висцеротропные – Leischmania donovani; Leischmania infantum.	1.Визначати за морфологічними ознаками види трихомонад (III) 2. Визначати за морфологічними ознаками види лейшманій (III)

III.ІНТЕГРАТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ ТЕМИ: матеріал даної теми використовують при вивченні деяких розділів епідеміології, інфекційних хвороб, шкірних та гінекологічних захворювань.

IY. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: мікроскопи, імерсійна олія, мікропрепарати, навчальні таблиці, методичний матеріал.

мета ЗАНЯТТЯ: Вивчити характерні особливості будови класу. Звернути увагу на здатність збудників в процесі розвитку життєвого циклу утворювати декілька морфологічно різних форм в залежності від умов існування. Необхідно підкреслити природну осередковість захворювань, знати їх діагностику та профілактику.

Y.ЗМІСТ ТЕМИ:

1. Характеристика класу Zoomastigophora та його еволюційне значення.

2. Морфологічні особливості лямблії та її цикл розвитку.

3. Морфо-анатомічні відмінності урогенітальної і кишкової трихомонад та їх патогенна дія на організм.

4. Морфологічні особливості лейшманiй, їх цикли розвитку і патогенна дія на організм.

5. Географічне поширення, патогенна дія, діагностика та профілактика лейшманіозів.

Практична частина.

1. Вивчити особливості морфології слідуючи паразитів:

-Трихомонада урогенітальна – Trichomonas vaginalis - збудник урогенітального трихомоніазу. Необхідно розглянути під збільшенням мікроскопу мікропрепарати трихомонади урогенітальної, відмітити грушоподібну форму тіла довжиною 14-30 мкм. Звернути увагу, що на передньому кінці виступає опірний стрижень, який закінчується загостреним шипом. В цитоплазмі містяться вакуолі.

-Трихомонада кишкова – Trichomonas hominis - збудник кишкового трихомоніазу. При розгляді мікропрепарату звернути увагу на грушоподібну форму тіла довжиною 8-20 мкм. Слід відмітити, що на передньому кінці 5 джгутиків. Вздовж тіла розміщена ундулююча мембрана. По середині проходить опірний стрижень, який виступає на кінці тіла. В цитоплазмі розміщені травні вакуолі.

-Лямблія – Lamblia intestinalis - збудник лямбліозу. Мікроскопічно вивчить збудника. Звернути увагу на грушоподібну форму і двобічну симетрію тіла, розмір 9-18 мкм. На ввігнутому розміщений присмоктувальний диск. В середній частині тіла є два опорні стрижні – аксостилі. По краях від них розміщені 2 ядра і парабазальній тіла та чотири пари джгутиків. Цистоутворення проходить в нижньому відділі товстої кишки. Цисти з випорожненням виділяються у зовнішнє середовище. Вони овальні, четірьохядерні з повністю прозорою оболонкою. Зараження проходить при заковтуванні цист, які потрапили на овочі, фрукти й інші продукти, або питну воду.

-Лейшманiя – збудник лейшманіозу. Розглянути під мікроскопом мікропрепарати безджгутикової (лейшманіальна) та джгутикової (лептомонадна) форм лейшманiй.

Безджгутикова форма овально-видовжена (2-6 мкм), ядро округле, присутній блефаропласт, джгутик редукований.

Джгутикова форма має веретеноподібне тіло довжиною 10-20 мкм, велике ядро, блефаропласт, джгутик до 15-20 мкм.

В життєвому циклі паразитів присутнє існування джерела інфекціі (для L. tropica – гризуни; для L. donovani – собаки, лисиці, шакали) та переносники (москіти роду Phlebotomus), які заражають людей при укусах. L. Tropica локалізується в клітинах шкіри та викликає шкірний лейшманіоз, L. donovani – в клітинах внутрішніх органів та викликає вісцеральний лейшманіоз.

Оформлення результатів практичної роботи..

1.Зарисувати в альбом:

- трихомонаду урогенітальну

-лямблію та її цисту,

-лейшманіальну та лептомонадну форми існування лейшманiй, зробивши відповідне позначення.

2.Розв’язати ситуаційні задачі, внести в протокол.

У1. План та організаційна структура заняття.

№	Основні етапи заняття,їх функції та зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забеспечення	Розподіл часу
1. 2.	Підготовчий етап. Організаційні заходи Контроль вихідного рівня знань ( тести)	α II	тестування		1-3хв. 10 хв.
3. 4. 5. 6. 7. 8.	Основний етап По мікропрепаратах та навчальних таблицях ознайомитися із морфологією та життєвим циклом лямблії – По мікропрепаратах та навчальних таблицях ознайомитися із морфологією та життєвим циклом лейшманій По мікропрепаратах та навчальних таблицях ознайомитися із морфологією та життєвим циклом тріхомонад Заповнити запропоновані таблиці №1,2 Розв’язати ситуаційні задачі	III III III III	Практичний тренінг	Мікропрепарати Мікропрепарати Мікропрепарати Ситуаційні задачі	50 хв 10хв 10хв. 10хв 10хв. 10хв.
9. 10.	Заключний етап Кінцевий контроль рівня знань Підведення підсумків заняття Домашне завдання	III	Підпис альбомів	тести	10 хв. 2хв.

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

YII. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.

Питання вихідного програмованого контролю.

1. Зараження якими найпростішими відбувається за допомогою кровосисних переносників?

1. лямбліями;

2. лейшманіями;

3. кокцидіями.

2. Якими протозойними хворобами можна заразитися при вживанні в їжу недостатньо прожареного м’яса?

1. токсоплазмозом;

2. лямбліозом;

3. балантидіазом.

3. Які з наведених представників найпростіших є кровопаразитами?

1. лейшманія;

2. токсоплазма;

3. амеба.

4. Який матеріал використовується для діагностики лямбліозу?

1. дуодентальний вміст;

2. пунктат з печінки;

3. шлунковий сік.

5.Яким шляхом проникає в організм збудник шкірного лейшманіозу?

1. при укусі москіта;

2. при укусі комара;

3. контактно-побутовим.

6. Які з перелічених заходів потрібні для профілактики вісцерального лейшманіозу?

1. знищення москітів;

2. миття рук;

3. кип’ятіння питної воді.

7. Назвіть шляхи передачі африканського трипаносомозу?

1. при укусі мухою Це-це;

2. трансплацентарним;

3. при укусі москітом.

8. До яких захворювань належить африканський трипаносомоз?

1. природно-осередкових;

2. сезонних;

3. кліматичніих

9. Назвіть приклади природного резервуару південно-африканського трипаносомозу?

1. мурашкоіди;

2. кішки;

3. мавпи.

10. Lamblia intestinalis локалізується в організмі людини в:

а) тонкій кишці;

б) товстій кишці;

в) глотці;

г) печінці;

д) шлунку;

є) підшлунковій залозі.

11. Збудником американського трипаносомозу є:

а) Trypanosoma gambiense;

б) Trypanosoma rhodesiense;

в) Trypanosoma cruzi.

12. У калі хворої людини можна виявити:

а) Leishmania tropica minor;

б) Trichomonas vaginalis;

в) Lamblia intestinalis;

r) Toxoplasma gondii; д) Trichomonas hominis.

13. Зараження людини лямбліозом відбувається через:

а) немиті руки;

б) немиті овочі й фрукти;

в) вживання зараженого м'яса, яке не пройшло'достатньо-го термічного оброблення;

г) вживання зіпсованої риби;

д) вживання неперевареної води.

14. У кишечнику людини може локалізуватися:

а) Trichomonas hominis;

б) Leishmania tropica minor;

в) Trichomonas vaginalis;r) Lamblia intestinalis;

д) Toxoplasma gondii.

15. Природно-осередковими захворюваннями є:

а) трихомоноз;

б) лейшманіоз;

в) токсоплазмоз;

г) трипаносомоз;

д) лямбліоз.

16. У якої з названих нижче тварини точно встановлено утворення цист:

a) Trichomonas hominis;

б) Trichomonas vaginalis;

в) Lamblia intestinalis?

17. Переносниками збудника шкірного лейшманіозу є:

а) комарі роду Anopheles;

б) комарі роду Culex;

в) комарі роду Aedes;

г) москіти роду Phlebotomus;

д) мухи роду Glossina.

18. Leishmania tropica minor локалізується у людини в клітинах:

а) шкіри;

б) внутрішніх органів;

в) крові;

г) нервових.

19. Trichomonas vaginalis в організмі людини зумовлює:

а) збільшення селезінки та печінки;

б) депресію й сонливість;

в) запальні процеси в статевих шляхах;

г) анемію;

д) діарею.

20. Морфологічними особливостями Lamblia intestinalis є:

а) розміри 10 — 18 мкм;

б) розміри 70 — 100 мкм;

в) тіло грушоподібне;

г) тіло овальне;

д) органоїди та ядра парні;є) органоїди та ядра непарні;є) два джгутики;

ж) чотири пари джгутиків.

21. Природним резервуаром Leishmania tropica major є:а) людина;

б) піщанки;

в) хом'яки;

г) ховрахи;

д) птахи.

22. Профілактика вісцерального лейшманіозу полягає в:

а) знищенні комарів;

б) знищенні москітів;

в) боротьбі з мухами, тарганами;

г) боротьбі з хатніми гризунами;

д) дотриманні правил особистої гігієни;є) відлові бродячих собак.

23. Назвіть шляхи передачі африканського трипаносомозу:

а) укус москіта;

б) укус комара;

в) укус мухи цеце;

г) переливання крові;

д) повітряно-краплинний;є) контактно-побутовий.

24. Які з названих організмів можуть бути природним резервуаром:

а) людина;

б) свійські тварини;

в) дикі тварини?

25. Резервуарний хазяїн — це організм:

а) у якому паразит розмножується статевим шляхом;

б) який використовується паразитом як місце поселення;

в) у якому паразит зберігає життєздатність;

г) у якому паразит не розвивається.

26. Які з названих нижче хвороб є трансмісивними:

а) малярія;б) урогенітальний трихомоноз;

в) токсоплазмоз;

г) лямбліоз;

д) лейшманіоз;є) трипаносомоз?

27. Які з названих профілактичних заходів запобігають лямбліозу:

а) щеплення;

б) дотримання особистої і громадської гігієни;

в) знищення комарів;

г) знищення мух, тарганів;

д) контроль за водопостачанням?

27. Який матеріал використовують для виявлення Trichomonas vaginalis у людини:

а) дуоденальний вміст;

б) мокротиння;

в) виділення з піхви й уретри;

г) слину;

д) кров;

є) фекалії?

28. Який матеріал використовують для виявлення Trichomonas hominis у людини:

а) дуоденальний вміст;

б) мокротиння;

в) виділення з піхви й уретри;

г) слину;

д) кров;

є) фекалії?

29. Назвіть шлях зараження людини шкірним лейшманіозом:

а) контактно-побутовий;

б) повітряно-краплинний;

в) через укус москіта;

г) через укус комара;

д) через укус кліща.

YIII. Матеріали методичного забеспечення основного етапу роботи

Таблиця №1

ПІДЦАРСТВО Найпростіші - Protozoa.

ТИП Sarcomastigophora. КЛАС Zoomastigophora.

Види	Lamblia intestinalis	Trichomonas vaginalis	Trichomonas hominis
Місце паразитування у людини
Шляхи інвазії
Форми існування
Захворювання
Лабораторна діагностика
Профілактика

Таблиця №2

ПІДЦАРСТВО Найпростіші - Protozoa.

ТИП Sarcomastigophora. КЛАС Zoomastigophora.

Види	Дерматотропні лейшманії	Вісцеротропні лейшманії
Географічне поширення
Форми паразитування
Захворювання
Життєвий цикл
Господар
Місце паразитування у людини
Переносник
Метод зараження
Форми існування
Лабораторна діагностика
Профілактика

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. У хворого спостерігається пропасниця, збільшення розмірів селезінки і печінки, встановлено зменшення кількості еритроцитів в крові. Мікроскопування мазків пунктату грудини показало, що в клітинах кісткового мозку знаходиться велика кількість мілких одноклітинних безджутикових паразитів, в цитоплазмі розташовано одно ядро. Помітний паличкоподібний блефаропласт. При культивуванні паразита в штучному середовищі він перетворюється в джгутикову форму.

Яке захворювання можна прогнозувати в даному випадку?

2. Хвора звернулася до лікаря з симптомами запального процесу сечостатевих шляхів. У мазку, взятому з слизової оболонки піхви, виявлено великі найпростіші овально-грушоподібної форми з вістрям в кінці тіла у вигляді шила, великім ядром, ундулюючою мембраною.

Який це вид паразитуючого найпростішого? Назвіть захворювання, яке воно викликає.

3. У пацієнтки виявили піхвові трихомонади. Чи слід також дослідити чоловіка, у якого нема ніяких скарг?

4. Дитячий гінеколог дослідив дівчину 5 років із запаленням сечостатевих шляхів. У виділеннях виявлено піхвові трихомонади. Від кого і як заразилася дитина?

5. У студента, що повернувся до Києва з Туркменії, де він знаходився на практиці, на обличчі з’явилася багрова папула. Через 10 днів папула почала перетворюватися на виразку. Яке протозойне захворювання можна запідозрити у студента? Як він міг заразитися?

6. До студентської поліклініки Одеси звернувся студент із Індії. У нього було запідозрено вісцеральний лейшманіоз. Чи є він епідеміологічно небезпечним для оточуючих?

7. У зоопарк Одеси привезли антилопу. У мазках крові, взятої у неї, виявлено трипаносоми. Чи є ця антилопа епідеміологічно небезпечною?

8. У кардіологічне відділення поступив хворий з симптомами гострої недостатності серця. Виявлено, що хворий протягом року працював у одній із південноамериканських країн. Яке протозойне захворювання слід припустити в даному випадку? Чи є цей хворий небезпечним для оточуючих?