IX. Література.

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Биология /под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С. 492-504.

3. Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.363-369.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник/Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.352-359.

5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие/Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.184-194.

6. Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева, И.Н.Волков; под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С. 287-297.

Додаткова:

1. Арбовирусы и арбовирусные инфекции/Д.К.Львов, С.М.Клименко, С.Я.Гайдамович.- М.: Медицина, 1989.- 336 с.

2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.122-124, 127-135.

3. Макогон А.Г., Надворный В.Г. Игры по зоологии.- К.: Рад. Школа, 1988.- С.8-9.

4. Трансмиссивные инфекции и их переносчики/В.М.Фролов, Б.П.Романюк.- Луганск, ЛГМУ, 1995.- С.24-27.

Питання для контролю засвоєння теми.

1. Характеристика типу Членистоногі.

2. Морфо-анатомічна характеристика ряду Кліщі.

3. Особливості будови, розвитку, епідеміологічне значення кліща собачого.

4. Кліщ тайговий, його роль у розповсюдженні збудника тайгового енцефаліту.

5. Трансоваріальна передача інфекції.

6. Особливості будови, розвитку, епідеміологічне значення селищного кліща.

7. Особливості будови і патогенна дія коростяного свербуна.

8. Морфологічні особливості, епідеміологічне значення залозиці вугристої.

Тема 34: Клас Комахи (Insecta): двокрилі (Diptera) – переносники збудників та збудники хвороб людини

ВИД ЗАНЯТТЯ: лабораторно-практичне, час проведення – 2 години.

I.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: вивчення морфо-анатомічних особливостей та біології розвитку представників родини мухи є актуальним в обґрунтуванні методів боротьби і профілактики інфекційних і протозойних захворювань. Одним із основних методів боротьби з малярією є знищення кінцевих господарів – малярійних комарів, а тому вивчення особливостей будови малярійного комара на всіх стадіях розвитку є актуальним.

11. Навчальні цілі:

Знати	Вміти
Загальну характеристику класу Комахи (Insecta) (I). Характеристику ряду двокрилі (Diptera) ( 1)	1.Визначати за морфологічними ознаками малярійних та немалярійних комарів ( |||) 2.Визначати за морфологічними ознаками мух ( |||)

1Y.Інтегративні зв’язки теми: матеріал даної теми використовують при вивченні деяких розділів епідеміології, інфекційних хвороб, гігієни харчування.

Y.ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: мікроскопи, мікропрепарати яєць, личинок, лялечок, имого малярійних і немалярійних комарів.

УI. ЗМІСТ ТЕМИ:

1. Загальна характеристика класу Комах.

2. Морфологія та цикл розвитку різних видів мух.

3. Міази, характеристика.

4. Морфологія, життєвий цикл комарів, їх епідеміологічне значення.

5. Відмінності між звичайним та малярійним комарами на всіх стадіях розвитку.

6. Особливості будови та епідеміологічне значення москітів.

Y.ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: фіксовані мухи, лупа, мікроскопи, мікропрепарати ротових органів, личинок, лялечок звичайного та малярійного комарів, навчальні таблиці, методичний матеріал.

YI. 1.Практична частина.

Використовуючі вологі та мікропрепарати вивчить особливості морфології та циклів розвитку:

А.Муха Вольфартова - Wohlfartia magnifica – викликає облігатний міаз. Довжина тіла 9-13мм, світло-сірого кольору. Груди мають 3 темні продольні полоси, черевце- круглі пятна. Розвиток з повним метаморфозом.

Живородна. Личинки відкладає у відкриті порожнини: очі, ніс, вуха, ранки, особливо у дітей. Личинки живляться здоровими тканинами. При масивному зараженні утворюються виразкові пораження, які доходять до кісток. Можливе пораження очей, проникнення личинок в головний мозок з розвитком енцефаліту. Лялечка розвивається в землі.

Б.Муха кімнатна (хатня) - Musca domestica. Розміри 5,8-7,5 мм, на гові 2 великих фасеточних ока, короткі три членисті вусики. Медіальна жилка крил утворює характериний для виду ізлом. Цикл розвитку:

яйце → члениста личинка білого кольору без ніг, але з чітко віділеною головкою; вологолюбива та термофільна (оптимальна температура 35-45⁰С, вологість 45-84%) → лялечка нерухлива, покрита пупаріем → імаго.

Доросла особина є механічним переносником гострозаразних кишкових хвороб (черевного тифу, холери, дизентерії). Може викликати випадкові міази, які виникають як результат попадання з їжею личинок (кишковий міаз) або попадання личинок через уретру (уринарний міаз).

Прояв кишкових міазів характеризується раптовою появою нудоти, болями в шлунку, по ходу кишки. В блевотних масах та фекаліях можуть знаходитися личинки розміром від 1,5 см і більше.

Уринарні міази характеризується порушенням відходження сечі.

Кімнатна муха може викликати і факультативний міаз в результаті попадання на травмуючі поверхні (рани, виразки, опік) личинок. Личинки при цьому живляться некротизуючими тканинами, а тому не викликають болі.

В.Муха домашня - Muscina stabulans. Копрофаг. Цикл розвитку як і у хатньої мухи. Являється механічним переносником кишкових захворювань.

Г. Комар звичайний (немалярійний) – Culex pipiens – представник кровосисних комах.

І. Вивчити мікропрепарати головок самки та самця комара під мікроскопом. У самки темні великі очі, довгі 15-ти членисті вусики, покриті короткими волосками. Нижньощелепні щупики за довжиною у 3-4 рази коротші від хоботка. У самців вусики покриті довгими волосками. Щупики довші від хоботка, всі членики однакової товщини.

2.. Вивчити мікропрепарати комара в процесі метаморфозу.

• розглядаючи мікропрепарат яєць необхідно звернути увагу на те, що гладенькі овальні яйця склеєні по 100-200 штук у вигляді човника.

• на мікропрепараті личинки розрізняють голову, грудь, черевце. На голові паличкоподібні вусики і ротові органи. Від усіх сегментів тіла відходять волоски. На передостанньому членику черевця находиться дихальна трубка – сифон.

• на мікропрепараті лялечки у вигляді коми відмічено потовщення передньої частини тіла, яка відповідає головогруді і членистої задньої частини – черевця. На спинній стороні передньої частини тіла знаходяться парні довгі циліндричні дихальні трубки.

Д.Комар малярійний - Anopheles maculipennis – переносник збудників малярії.

І. Вивчити мікропрепарти головок самки та самця комара під мікроскопом. У самки однакова довжина нижньощелепних щупиків і хоботка. У самців щупики закінчуються булавоподібними потовщеннями і також однакової довжини з хоботком.

2. Вивчити мікропрепарати комара в процесі метаморфозу.

• розглядаючи мікропрепарат яєць необхідно звернути увагу на повітреносні камери по боках і поодиноке розташування;

• на мікропрепараті личинки на голові видно складні очі і паличкоподібні вусики, груди широкі, черевце десяти сегментне. На грудях и черевці є пучки великих щетинок. На передостанньому членику черевця розміщений дихальний отвір, що веде в трахею;

• на мікропрепараті лялечки необхідно звернути увагу на дихальну трубку у вигляді конуса.

Ж. Вивчити представників родини Метеликові – Psychodidae – переносників збудників інфекційних захворювань.

Москіт – Phlebotomus pappatasii – переносник шкірного і вісцерального лейшманіозу. Це дрібні комахи з довгими ніжками, яскраво-жовтого, сірого або брунатного кольору довжиною 1,3-1,5 мм, вкриті щетинками. Головка маленька, витягнута у вигляді дзьоба, несе великі очі, довгі багаточленисті вусики і ротовий апарат колючо-сисного типу. Груди випуклі, з широкими крилами і довгими кінцівками. Черевце має 10 сегментів. На кінці черевця у самця знаходиться копулятивний орган, а у самки між 7-8 сегментами – сперматека. Метаморфоз здійснюється при температурі 20⁰С

Оформлення результатів практичної роботи:

1. Зарисувати в альбом головні ознаки комарів на всіх стадіях розвитку ( яйця, лялечка, куколка, ротові апарати).

2.Заповнити тематичну таблицю “Відмітні ознаки малярійного і немалярійного комарів та москіта”

3. Розв’язати ситуаційні задачі.

YI.План та організаційна структура зщаняття.

№	Основні етапи заняття,їх функції та зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забеспечення	Розподіл часу
1. 2.	Підготовчий етап. Організаційні заходи Контроль вхідного рівня знань ( тести)	II	тестування		1-3хв. 10 хв.
3.	Основний етап 1 По мікропрепаратах вивчити морфологічні особливості кімнатної мухи, малярійного та неиалярійного комарів на всіх стадіях розвитку	III	Тренінг	Таблиці Препарати	70 хв
4.	Заключний етап Підведення підсумків заняття Домашне завдання		Підпис альбомів		7хв.

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

YII.Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.

Питання вихідного програмованого контролю.

1. Якого типу ротовий апарат у кімнатної мухи?

1. Лижуче-сисний;

2. Гризучий;

3. Колюче-сисний;

4. Сисний;

5. Гризуче-сисний.

2. Укажіть, личинки яких з названих нижче видів мух можуть бути збудниками кишкових міазів?

1. Хатня:

2. Сирна;

3. Синя м’ясна;

4. Домова;

5. Муха це-це.

3. Який тип живлення притаманний москітам?

1. Гематофаги;

2. Копрофаги;

3. Некрофаги;

4. Нектарофаги;

5. Поліфаги.

4. В якій воді розвиваються личинки малярійного комара (Anopheles maculipennis).

1. Чистій;

2. Проточній;

3. Слабо проточній;

4. Брудній;

5. Стоячій.

5. Укажіть комах, личинки яких паразитують на тілі людей викликають захворювання?

1. Воль фартової мухи;

2. Вошей;

3. Бліх;

4. Комарів;

5. Москітів.

6. Куди відроджують личинок вольфартові мухи?

1. У ніс, очі і вуха;

2. У свіже або гниюче м’ясо;

3. У грунт;

4. У гній;

5. У сміття.

7. Де відбувається за лялькування личинок вольфартової мухи?

1. У грунті;

2. У ранах на шкірі у людей;

3. У смітті.

4. У трупах тварин;

5. У купах гною.

8. Якій з вказаних способів живлення характерний для хатньої мухи?

1. Поліфаг;

2. Гематофаг облігатний;

3. Гематофаг факультативний;

4. Некрофаг облігатний;

5. Нектарофаг.

9. Які частини ротового апарату у комарів є футляром для колючих елементів?

1. Верхня губа;

2. Нижня губа;

3. Верхні челюсті;

4. Гипофаринкс.

10. Які види комарів переносять жовту пропасницю?

1. Aedes;

2. Anopheles;

3. Culex;

4. Monsonia;

5. Aedes і Culex.

11. Збудників яких захворювань переносять комарі роду Anopheles?

1. Малярію;

2. Японський енцефаліт;

3. Жовту пропасницю;

4. Бругіоз;

5. Онхоцеркоз.

12. Виберіть з перелічених нижче значення гонотрофічного циклу.

1. Від початку живлення кров’ю до відкладання дозрілих яєць;

2. Час кровососання;

3. Час відкладання яєць;

4. Період зимівлі;

5. Весь цикл розвитку.

YIII.Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи

Відмітні ознаки малярійного і немалярійного комарів та москіта

Фаза	Ознаки	Culex pipiens	Anopheles maculipennis	Phlebotomus pappatasii
Імаго	Щупики самки
	Щупики самця
	Щиток
	Посадка
Яйця	Повітряні камери, кладка
Личинки	Дихальний сифон
	Волоски на брюшку
	Положення у воді
Лялечка	Дихальні трубки
Місце розпов-сюдження

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. У спеціаліста, який повернувся з відрядження в Афганістан, запідозрили малярію. Яким чином могло відбутися зараження?

2. У фекаліях людини, що страждає на шлунково-кишкове захворювання, виявлено червоно подібні форми личинок завдовжки 1-3 мм. Головний кінець личинок вузький, ротовий апарат має вигляд добре помітних чорних гачків. Задній кінець розширений, на особливих жовтих горбинках знаходяться дихальця. На черевному боці є три рядки дрібних зубчиків. Личинки яких видів мух виявлені у хворого?

3. У сечі тяжко хворої людини виявлені личинки мух. Яке захворювання можна діагностувати? Личинки яких видів мух можуть бути збудниками цього захворювання? Яке могло відбутися зараження?

4. У лабораторії вивчали комах, виловлених біля фонарів у нічний час. Більша частина із них мала наступні морфологічні ознаки: тіло тонке, розчленоване на голову, груди, черевце, одна пара крил, по боках грудей є дзизчальця. На голові складні очі. У одних особин вусики довгі, опушені, у других – не опушені. Одні особини мають прозорі крила, а у інших на крилах чорні плями. Назвіть види відловлених членистоногих?

5. У бочці з водою виявлено яйця, личинки та лялечки комарів. До якого роду комарів вони належать?

6. У прибережній зоні рачки виявлені личинки комарів, які трималися під кутом до поверхні води. На восьмому членику черевця є дихальна трубка – сифон. Личинки яких комарів виявлені у річці?

7. У Криму зустрічається пропасниця папатачі, при якій у хворих температура підвищується до 39-40⁰С і нерідко супроводжується запаленням травного тракту. Кінець хвороби сприятливий. Які з перелічених нижче членистоногих можуть бути переносниками збудників цього захворювання:

1. москіти;

2. комарі;

3. хатні мухи;

4. мошки;

5. сліпні.

8. Отруйна речовина так званої “шпанської мушки” при попаданні на шкіру людини викликає пекучість, сильне почервоніння, утворення пухирців. У випадку попадання ненароком їх з їжею, виникає гостре отруєння з летальними випадками. Яку першу допомогу необхідно подати потерпілому?

9. У мешканця Узбекистану на шкірі обличчя з’явилася кругла, мокнуча болюча виразка, що довго не гоїлася. Яке паразитарне захворювання можна запідозрити? Які із комах є переносниками збудника цього захворювання?

10. Як Ви розумієте, що таке апітерапія? При яких захворюваннях її використовують?

11. Влітку 1934 року Є.Н.Павловський направив свого асистента П.А.Петрищеву в Таджикистан. Її необхідно було обстежити розповсюдження малярії. Приїхавши в район, де відмічалося захворювання, виявилася, що рисові поля стали розсадником захворювання. Люди вмирали від малярії та інших хвороб Мирні води, що призначалися для зрошення, стали для людей джерелом страждань та смерті. П.А.Петрищева з метою профілактики запропонувала літом на декілька знов спустити воду з рисових полів.

1). Чому чисти води рисових полів стали розсадниками малярійного комара?

2). Що дало міроприємство, запропоноване П.А.Петрищевою в боротьбі з малярійним комаром?

12. Троє вчених одночасно шукали способи передавання збудника малярії – це: Роберт Кох, зоолог Батиста Грассі, майор Рональд Росс. Вони знали, що хвороба передається комарами, але залишаються непоясненим, якщо паразит не виходить з організму людини, то відкілля черпає переносник свій убивчий матеріал для зараження.

І так, Роберт Кох відправився в Гроссето – італійське містечко, в якому люди були уражені малярією, але ні в одному із квартир, куди заходив вчений в цій вечір, він комарів не виявив. Не пішовши на освітлену набережну розгніваний вчений поїхав до дому.

Зоолог Батиста Грассі почав дослідження із географії розповсюдження комарів. Він переконався, що багаточислені немалярійні комарі (роду Culex), які штучно були заражені, до перенесення збудника не мають віднесення, епідемії в ціх місцях не було, але де малярійний комар (роду Anopheles), люди поголовно хворіли маляріею. Провівши досліди на добровольцях, Б. Грассі підтвердив свої припущення.

Рональд Росс запускав малярійних комарів на піддослідних горобців, заражених малярійним плазмодієм і цими комарами заражав інших птиць, але птиці хворіли після укусу комарів, які експериментатор витримував декілька днів. Після укусу комара, який не пройшов видержки, захворювання не відмічали.

1). Яку помилку допустив Р.Кох?

2). Що вдалося вияснити Р.Россу при дослідженнях, якщо врахувати, що за цю роботу йому була присуджена Нобелівська премія?

YIII.ЛІТЕРАТУРА.

Основна:

3. Лекційний матеріал.

4. Биология /под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С. 511-519.

5. Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.374-379.

6. Слюсарів А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник/Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.363-369.

7. Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие/Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.206-211.

8. Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева, И.Н.Волков; под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С. 301, 306-308.

Додаткова:

1. Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.122-124, 127-135.

2. Макогон А.Г., Надворный В.Г. Игры по зоологии.- К.: Рад. Школа, 1988.- С.14-15.

3. Трансмиссивные инфекции и их переносчики/В.М.Фролов, Б.П.Романюк.- Луганск, ЛГМУ, 1995.- С.4-6, 11-17.

Питання для контролю засвоєння теми.

1. Характеристика класу Комахи (Insecta) – морфологічні особливості, життєвий цикл, медичне значення.

2. Морфологія, біологія, розвиток і епідеміологічне значення вольфартової мухи.

3. Мухи, їх біологія, значення в передачі збудників захворювань. Характеристика міазів.

4. Особливості будови, біологія і розвиток москіта.

5. Особливості будови, розвитку комарів (малярійного і не малярійного).

6. Відмінності між звичайним і малярійнім комаром в процесі метаморфозу і на стадії імаго.

7. Епідеміологічне значення комарів і москітів, методи боротьби з ними.

8. Характеристика механічних і специфічних переносників (привести приклади).

9. Характеристика природного осередку. Вчення Є.Н.Павловського про природно-осередкові хвороби.

ЗАНЯТТЯ № 35 :Клас Комахи (Insecta): воші (Anoplura), блохи (Aphaniptera), клопи (Hemiptera), тарганові (Blattoidea) – збудники хвороб та переносники збудників захворювань людини

ВИД ЗАНЯТТЯ: лабораторно-практичне, час проведення – 2 години.

I.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: представники рядів воші і блохи є специфічними переносниками захворювань чуми, висипного та поворотного тифу, а тому важливим є вивчення морфології та особливостей циклів розвитку з метою організації профілактичних заходів, а також застосування методів профілактики.