- •Модуль 3. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя
- •11. Навчальні цілі:
- •Yiii.Література.
- •Тема 24: медична протозоологія
- •11. Навчальні цілі:
- •Yiii.Література.
- •11. Навчальні цілі:
- •Тема 26: Медична гельмінтологія.
- •11. Навчальні цілі:
- •11. Навчальні цілі:
- •11. Навчальні цілі:
- •Ситуаційні задачі
- •II.Навчальні цілі:
- •Ситуаційні задачі
- •II.Навчальні цілі:
- •11. Навчальні цілі
- •11. Навчальні цілі:
- •IX. Література.
- •Тема 34: Клас Комахи (Insecta): двокрилі (Diptera) – переносники збудників та збудники хвороб людини
- •11. Навчальні цілі:
- •1Y.Інтегративні зв’язки теми: матеріал даної теми використовують при вивченні деяких розділів епідеміології, інфекційних хвороб, гігієни харчування.
- •11. Навчальні цілі:
- •Тема 36. Синтетична теорія еволюції.
- •11. Навчальні цілі:
- •III. Цілі розвитку особистості.
- •Вчення про мікроеволюцію
- •Основні стадії антропогенезу (загальна характеристика)
- •11. Навчальні цілі:
- •III. Цілі розвитку особистості.
- •Тема 38: Філогенез кровоносної, сечостатевої систем. Онтофілогенетично обумовлені вади розвитку людини.
- •11. Навчальні цілі:
- •III. Цілі розвитку особистості.
- •Перелік питань: Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія
- •Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
- •Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
- •Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
Модуль 3. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя
Змістовий модуль 5.“Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія”
ЗАНЯТТЯ № 23
ТЕМА: МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ
ПІДЦАРСТВО Найпростіші - Protozoa.
ТИП Sarcomastigophora,
КЛАС Саркодові - Lobozea.
ТИП Ciliophora, КЛАС Citostomatea
Балантідій кишковийо – Balantidium coli.
ВИД ЗАНЯТТЯ: лабораторно-практичне, час проведення – 2 години.
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: представники Підцарства Найпростіші – перші примітивні представники еукаріотичних організмів і є збудниками захворювань людини. Розповсюдження протозойних захворювань серед населення України вимагає знань морфо-анатомічних особливостей цих організмів, а також біології розвитку.
11. Навчальні цілі:
Знати |
Вміти |
(α 1)
|
|
1Y.ІНТЕГРАТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ ТЕМИ: матеріал даної теми використовують при вивченні деяких розділів епідеміології, інфекційних хвороб, гігієни харчування.
Y.ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: мікроскопи, імерсійна олія, мікропрепарати,
УI. ЗМІСТ ТЕМИ:
Вивчити будови хребців представників хребетних (риби, жаби, ящірки, голуба, щура ). По кістках, препаратах та скелетах.
Вивчити будову хребта: риби, жаби, ящірки, голуба, щура, охарактеризувавши відділи.
Вивчити типу нервової системи хребетних.
Ознайомитися з будовою головного мозку представників хребетних (риби, жаби, ящірки, голуба, щура).
Вияснити гомологію в будові головного мозку вище перерахованих представників.
Особливості будови серця риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців.
Схема кровообігу у представників класів хребетних.
Філогенез артеріальних зябрових дуг.
Основні ароморфози в кровоносній системі хребетних тварин.
Вроджені вади розвитку серця і судин людини.
Етапи розвитку нирки у хребетних.
Основні ароморфози сечостатевої системи хребетних тварин.
Взаємопов’язаність розвитку статевої та видільної систем у анамній та амніот (самців та самок).
Аномалії розвитку сечостатевої системи у людини.
У1.1/ Практична частина.
1. На мікропрепаратах та навчальних таблицях ознайомитися із формами існування та життєвим циклом амеби дизентерійної - Entamoeba histolitica.
В життєвому циклі виділити 3 форми:
мала вегетативна (просвітна) – forma minuta;
велика вегетативна (тканинна) - forma magna;
циста (постійна) - forma cistica.
Мала вегетативна форма утворюється із форми цисти розміром 15-20 мкм. Розмежування на екто- і ендоплазму видно лише при утворенні псевдоподій. Вони утворюються повільно, та їх розміри невеликі, при цьому рух повільний. Ядро округле, цитоплазма вакуолізована, розмноження поділом. Зустрічається у паразитоносіїв, а також у людей в стані видужування. При ослабленні організму переходить у велику вегетативну форму. Можливий перехід в нижньому відділі товстої кишки в цисту.
Велика вегетативна форма утворюється із просвітньої форми. Розміри від 20 до 50 мкм. Цитоплазма розмежована на екто- і ендоплазму. В ендоплазмі зустрічаються поглинуті еритроцити. Хроматин ядра утворює радіальну структуру, в центрі якого є велика грудка хроматину (каріосома). Псевдоподії видовжені і швидко викидаються, рухається амеба поступово. Виявляється в період загострення хвороби., а при покрашенні стану хворого перетворюється в просвітну форму. Цист не утворює.
Циста утворюється із просвітньої форми у нижніх відділах кишківника. Її розміри 9-13 мкм, нерухома, безбарвна. В залежності від ступеня зрілості має від одного до чотирьох ядер. Каріосома розміщена в центрі ядра, невеликих розмірів. Інколи в цистах помітні хроматоїдні тіла, що відіграють роль запасу поживних речовин, та глікогенові вакуолі. При ексцистуванні в кишківнику здорової людини виходить чотири (так як є 4 ядра) просвітні форми.
2. Амеба кишкова – Entamoeba coli - непатогенна форма.
Вегетативна форма має розміри від 20 до 60 мкм, чітко розмежовану екто- і ендоплазму. В ендоплазмі зустрічаються вакуолі, бактерії, грибки, але відсутні еритроцити. Псевдоподії широкі та тупі. Ядро добре помітне. Вегетативна форма локалізується у верхньому відділі товстої кишки, в нижньому проходить інцистування.
Циста округлої форми з товстою оболонкою. Ядер – від одного до восьми. Хроматоїдні тіла та глікогенова вакуоля помітні рідко. Ексцентрично розміщена каріосома неправильної форми.
3. Амеба ротова – Entamoeba gingivalis - патогенна дія не підтверджується. Розміри її від 10-30 мкм, в цитоплазмі багато вакуоль та лейкоцитів. Рух повільний. Цист не утворює. Локалізується у білому налипанні на зубах та у карієсних порожнинах.
4. Балантідій – Balantidium coli - збудник балантідіазу. Розглянути мікропрепарат балантідія. Його характерні ознаки: великі розміри – 30-200×20-70 мкм, форма тіла овальна, покрите пелікулою, яка несе війки. На передньому кінці тіла – перистом, цитостом та цитофаринкс. Добре замітні мікро- та макронуклеус. Мікронуклеус розглядають як структуру, здійснюючу передачу спадкової інформації, макронуклеус – регулює обмін речовин, синтез іРНК. В цитоплазмі є травні та скоротливі вакуолі. Розмноження відбувається кон’югацією (статеве) та поперечним поділом (безстатеве). Паразитує в товстій кишці, а в нижніх відділах кишківника балантідій здатний утворювати цисти. Вони одно ядерні, овальної форми, розміром 50-60 мкм. Заражається людина цистами.
Оформлення результатів практичної роботи.
Схематично замалювати в альбом цикл розвитку амеби дизентерійної, вегетативну форму балантідія, зробивши відповідні позначення. Заповнити таблицю “Відмінні особливості дизентерійної та кишкової амеб” та “Диференційні ознаки цист дизентерійної та кишкової амеб” .
Розв’язати ситуаційні задачі, внести в протокол.
У1. План та організаційна структура заняття.
№ |
Основні етапи заняття,їх функції та зміст |
Навчальні цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю і навчання |
Матеріали методичного забеспечення |
Розподіл часу |
1.
2. |
Підготовчий етап. Організаційні заходи Контроль вихідного рівня знань ( тести)
|
α II |
тестування |
|
1-3хв.
10 хв. |
3.
4.
5.
6.
|
Основний етап На мікропрепаратах та навчальних таблицях знайомитися із формами існування та життєвим циклом амеби дизентерійної – Entamoeba histolitica. Схематично замалювати в альбом цикл розвитку амеби дизентерійної. Заповнити таблицю “Відмінні особливості дизентерійної та кишкової амеб” та “Диференційні ознаки цист дизентерійної та кишкової амеб” .
Розв’язати ситуаційні задачі |
α III
α I
α III
α III
α III
|
Практичний тренінг |
Мікропрепарати
Таблиці
|
20 хв
10хв.
15хв
10хв
12хв |
7.
8. |
Заключний етап Підведення підсумків заняття Домашне завдання |
III |
Підпис альбомів |
|
8 хв.
2хв. |
МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ
YII. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.
Питання вхідного програмованого контролю.
1. Що покладено в основу класифікації Підцарства Найпростіші?
зовнішня будова;
спосіб розмноження;
типи органоїдів пересування.
2. Вкажіть, якій спосіб розмноження характерний для амеби.
статевий;
безстатевий;
поділом.
3. Назвіть форми амеби дизентерійної.
циста;
мала вегетативна форма;
велика вегетативна форма.
4. В яких органелах може паразитувати амеба дизентерійна?
в товстій кішці;
у печінці;
у кістках.
5. Від хворого хронічною амебіазною дизентерією в лабораторію доставлено оформлені фекалії без домішок слизу і крові. Які форми амеби дизентерійної можна виявити в них?
велику вегетативну форму;
цисту;
малу вегетативну форму.
6. Які функції виконують псевдоподії у амеб?
пересування;
захисту;
захоплення поживи.
7. В який формі амеба дизентерійна переживає несприятливі умови?
у вигляді малої вегетативної форми;
у формі цисти;
у великій вегетативній формі.
8. Який матеріал використовується для лабораторної діагностики амебіазу?
кров;
дуодентальний вміст;
фекалії.
9. Як заражається людина амебіазом?
трансмісивно;
фекально-орально;
контактно-побутово.
10. Які форми амеби дизентерійної можна виявити у випорожненнях хворого в гострий період хвороби?
дрібні просвітні форми;
великі тканинні форми;
одноядерні цисти.
11. У випорожненнях хворого виявлені дрібні просвітні форми і цисти. Для якого періоду хвороби це характерно?
гострого;
хронічного;
періоду одужання.
12. Entamoeba histolytica є:
а) справжнім паразитом;
б) факультативним паразитом;
в) ендопаразитом;
г) ектопаразитом;
д) постійним паразитом;є) тимчасовим паразитом.
13. Балантидіаз є:
а) поширеним повсюдно захворюванням;
б) природно-осередковим захворюванням;
в) антропонозом;
г) антропозоонозом.
14. Поширення амебіазу пов'язано з:
а) механічними переносниками;
б) облігатними переносниками;
в) факультативними переносниками;
г) специфічними переносниками.
15. Entamoeba gingivalis живиться:
а) еритроцитами людини;
б) лейкоцитами людини;
в) бактеріями;
г) епітеліальними клітинами людини.
16. Амебна дизентерія — це:
а) антропоноз;
б) зооноз;
в) антропозооноз;
г) протозооноз.
17. При балантидіазі під час мікроскопічного дослідження фекалій хворого виявляють:
а) слиз;
б) кров;
в) гній;
г) цисти паразита;
д) вегетативні форми паразита;є) мокротиння.
18. До особистої профілактики амебіазу відносять:
а) миття рук перед вживанням їжі;
б) термічне оброблення їжі й питної води;
в) оберігання продуктів і води від потрапляння на них пилу і мух;
г) захист від укусів кровосисних комах.
19. Які амеби є для людини патогенними:a) Entamoeba histolytica;
б) Entamoeba coli;
в) Entamoeba gingivalis?
20. Псевдоподії в амеб виконують функції:
а) пересування;
б) захисту;
в) розмноження;
г) виділення ферментів;
д) захоплення їжі.
21. Balantidium coli має:
а) дві пульсуючі вакуолі;
б) два ядра;
в) одне ядро;
г) не має ядер;
д) війки;
є) джгутики; є) хроматофори.
22. Balantidium coli локалізується в організмі людини в:
а) товстій кишці;
б) тонкій кишці;
в) печінці;
г) серці.
23. Джерелом поширення балантидіазу можуть бути:а) свині;
б)собаки;
в) кішки;
г) велика рогата худоба.
24. На балантидіаз можуть хворіти:а) щури;
б)собаки;
в) свині;
г) кішки.
25. Зараження людини на амебіаз може відбуватися через:
а) шкіру;
б) немиті овочі;
в) воду;
г) м'ясо.
26. Цисти може утворювати:
а) Entamoeba coli;
б) Entamoeba gingivalis;
в) Entamoeba histolytica; r) Balantidium coli.
27. Entamoeba gingivalis в організмі людини локалізується в:
а) товстій кишці;
б) тонкій кишці;
в) каріозних зубах;
г) м'якому нальоті на зубах;
д) легенях.
28. Громадська профілактика амебіазу — це:
а) очищення стічних вод;
б) контроль за водопостачанням;
в) захист від укусів кровосисних комах;
г) термічне оброблення їжі та питної води.
29. Яку функцію виконує мікронуклеус у Balantidium coli:
а) несе спадкову інформацію;
б) бере участь у процесах росту;
в) бере участь у статевому процесі?
30. Entamoeba coli:
а) має світлочутливе вічко;
б) має сталу форму тіла;
в) утворює псевдоподії;
г) має хроматофори;
д) утворює травні вакуолі.
31. Entamoeba histolytica в організмі людини утворює такі форми:
а) велику вегетативну;
б) малу вегетативну;
в) цисту;
г) псевдоцисту.
32. Неперетравлені рештки у Balantidium coli виводяться з організму через:
а) цитостом;
б) цитофаринкс;
в) цитопрокт;
г) будь-яке місце в клітині.
33. Тверді речовини в Entamoeba coli виводяться через:
а) цитостом;
б) цитофаринкс;
в) цитопрокт;
г) будь-яке місце в цитоплазматичній мембрані.
YIII. Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи.
Таблиця №1.
ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ
ДИЗЕНТЕРІЙНОЇ ТА КИШКОВОЇ АМЕБ
|
Дизентерійна |
Кишкова |
|
forma magna -велика вегетативна (тканинна) |
forma minuta -мала вегетативна (просвітна) |
||
Назва амеби (латинська) |
|
|
|
Розміри, мкм |
|
|
|
Цитоплазма |
|
|
|
Псевдоподії |
|
|
|
Рух |
|
|
|
Наявність заглочених еритроцитів |
|
|
|
Цисти (розмір, кількість ядер, оболонки) |
|
|
|
Місце знаходження в хазяїні, патогенність |
|
|
|
Методи діагностики |
|
|
|
Захворювання, що викликається |
|
|
|
Таблиця №2.
ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ ЦИСТ
ДИЗЕНТЕРІЙНОЇ ТА КИШКОВОЇ АМЕБ (в нативному препараті)
Ознаки |
Дизентерійна амеба |
Кишкова амеба |
Розміри, мкм |
|
|
Форма, оболонки |
|
|
Хроматоїдні тіла |
|
|
Ядро |
|
|
ДОДАТОК 3
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
1. У лабораторії досліджували фекалії двох хворих з хронічним запаленням товстої кишки. У першого виявили цисти амеби розміром до 18 мкм з 8 ядрами, а у другого цисти розміром близько 10 мкм з 4 ядрами.
Які види амеб паразитують у першего і другого хворого?
2. До інфекційної лікарні поступив хворий із скаргами на часте рідке випорожнення, біль у шлунку, блювання. При протозоологичному дослідженні фекалій виявлені вегетативні форми амеб розміром у середньому 15 мкм, без еритроцитів у середині. На забарвлених препаратах видно ядро у вигляді зубчастого колеса з каріосомою в центрі. Фекалії помістили у холодильник. Через добу в них виявили цисти амеб діаметром 10 мкм, у кожній з яких було по 4 ядра.
Який вид амеб паразитує у хворого?
3. До хірургічного відділення прибув хворий з підозрою на абсцес печінки. Виявлено, що хворий тривалий час знаходився у відрядженні в одній з африканських країн, неодноразово хворів гострими шлунково-кишковими захворюваннями.
Яке протозойне захворювання можна припустити у хворого? Які методи дослідження слід використати для діагностики?
4. У фекаліях хворого з хронічним шлунково-кишковим захворюванням виявлені вегетативні форми двох видів найпростіших. Одні розміром 20-40 мкм, у них видно ядро, яке має вигляд кільцеподібного отвору, що складаються з блискучих зерен хроматину. Невеликі широкі псевдоподії утворюються повільно в кількох місцях. Пересування її нагадує топтання на місці. Другі – розміром 60 мкм. Цитоплазма їх чітко розділена на ектоплазму і ендоплазму. У цитоплазмі просліджуються еритроцити.
Які види амеб паразитують у хворого? Які з них можуть викликати захворювання?
5. До поліклініки звернувся студент-іноземець (з Ефіопії) із скаргами на біль у шлунку, часте рідке випорожнення з домішками слизу і крові. При протозоологічному дослідженні фекалій виявлені вегетативні форми амеб розміром 30-40 мкм, які при пересуванні утворювали великі псевдоподії. Рух активний, найпростіші “відпливають з поля зору”. Внутрішній вміст цитоплазми дрібнозернистий з великою кількістю фагоцитованих еритроцитів.
Якій від и яка форма амеб виявлено у хворого? Чи можливо на підставі проведених досліджень діагностувати амебіаз?
6. У хворого з хронічним запаленням товстої кишки підозрюють балантідіаз. При одноразовому дослідженні фекалій балантідії не виявлені. Чи можна на підставі цього спростувати діагноз балантідіазу?
7. У людини в фекаліях, які містять сліз, кров, виявлені найпростіші розміром 30-200 мкм. Тіло вкрито війками, правильної яйцеподібної форми з дещо звуженим переднім и ширшім округлим заднім кінцем. У цитоплазмі видно два ядра (велике бобоподібної форми, мале у вигляді зернятка). Для якого виду війчастих найпростіших характерні описані особливості?
