Обробка результатів дослідження

Після просіювання на кожному ситі є залишок частинок, розміри яких знаходяться в межах цього і вищележачого сит. Позначимо розміри комірки найбільшого сита через х₁ , а на­ступні відповідно х₁ ,х₂ і т. д. Визначивши масу залишку на кожному ситі (g_1, g_2, g₃ і т. д.) і записавши її у відсотках від початкової маси проби визначаємо фракційні залишки:

Отримані результати можна показати у вигляді гістограми розподілу складу пилу (рис. 1) або у вигляді таблиці.

Рис. 1. Гістограма розподілу фракційного складу пилу

У дисперсному аналізі найпоширенішого використання отримали інтегральні і диференціальні зернові характеристики пилу.

Інтегральна зернова характеристика (крива повних залишків) R=f(x) показує частку частинок, що мають розмір, більший від Х, а характеристика D=f(x) – похідна частка частинок, що мають розмір, більший за Х. Для будь-якого сита справедливе співвідношення R_i + D_i =100. При ситовому аналізі для розрахунку повних залишків використовують співвідношення:

На базі одержаних значень і враховуючи, що через сито з нульовим розміром комірки пил взагалі не проходить (коли Х= 0; R = 100 %), R = f(x). За цим графіком оцінюють значення повного залишку пилу на ситі будь-якого розміру.

Для характеристики гранулометричного складу пилу в деяких випадках використовуються повними залишками на ситах R₉₀, R₂₀₀, R₁₀₀₀ інші, що найчастіше застосовуються.

При теоретичних розрахунках вигоряння палива є необхід­ність у функціональному описі одержаних експериментально зернових характеристик пилу. Такою функціональною залежністю є співвідношення Розіна – Рамлера:

де b – сталий коефіцієнт, який характеризує, наскільки тонко подрібнені частинки; п - рівномірність зернового складу (полідисперсність, тобто структурний склад пилу).

Аналізуючи співвідношення (3.106), бачимо, що чим більше Ь, тим дрібніші (тонші) частинки пилу; коли b → ∞, тоді R → О, а коли b → О, тоді і R → 100 % .

Коефіцієнти «b» і «n» визначають так: використовуючи залеж­ність (3.106), записуємо два рівняння з двома невідомими:

Виконаємо математичну операцію логарифмування два рази, тобто спочатку беремо натуральний, а після цього десятковий логарифм, й одержимо:

Провівши відповідні математичні перетворення, отримаємо:

Якщо взяти найбільш поширені сита 200 і 90 мкм,для яких Х =200 мкм, а Х₂ = 90 мкм (х₁>х₂) і відповідно R₁ = R₂₀₀, R₂ = R₉₀, то одержимо:

Завдання 2. Визначення зольності палива (відходів дере­вини).

Для визначення зольності, подрібнену пробу палива (1,5 – 2 г) насипають тонким шаром у тигель, маса якого відома і зважу­ється на аналітичній вазі з точністю до 1 мг. Паралельно від­бирається ще одна проба палива, засипається у другий тигель і зважується. Тигель з пробою палива поміщають у холодну електричну піч, яка після цього включається, температура в печі піднімається до 550 °С. При цій температурі проба па­лива спалюється, після чого тигель виймають, охолоджують і зважують. Дані записують у табл. 3. Якщо зольність па­лива, визначена за двома пробами, буде однакова або буде від­різнятися на незначну величину, тоді дослід вважається дійс­ним.

Таблиця 3