10.6. Народногосподарське значення та технологія вирощування маку

Насіння маку містить 46 – 56% олії, яка швидко сохне (йодне число 131 – 143). Вона високо ціниться у харчовій (довго не гіркне) та кондитерській промисловості. Її добувають холодним, а технічну (для високоякісних оліф фарб) – гарячим пресуванням макової макухи. Остання містить до 30% білка і 10% жиру, є цінним кормом для тварин. З сухих коробочок маку добувають морфін, який застосовують у медицині.

Походить мак з Середземномор’я, де його культура ще до н. е. поширилась у Греції, а далі через країни Малої Азії до Індії та Китаю.

Властивості маку відомі з давніх часів. У 460 р. до н. е. грецький лікар Гіппократ описав спосіб приготування напою з маку під назвою меконіум, що мав болезаспокійливі властивості. Пліній у І ст. до н. е. описав дві форми маку – дикий і культурний, з обох тоді виготовляли ліки.

У країнах Азії мак вирощують для виробництва наркотичної речовини – опію, який використовують як сировину для виготовлення ліків. В Європі мак культивують як олійну культуру.

В нашій країні вирощують тільки олійний мак. Найбільше його сіють у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській та Хмельницькій областях. Урожайність 0,8 – 1 т/га.

Мак – холодостійка світлолюбна рослина. Насіння його проростає при температурі 2 – 3°С, а сходи переносять приморозки до мінус 5°С. Від сходів до цвітіння мак краще розвивається при достатній вологості. Посухи в цей період не переносить. Після цвітіння і до повного достигання краще розвивається в суху теплу погоду. Високі врожаї маку мають на родючих чорноземах, суглинкових ґрунтах та в річкових долинах (якщо вони не заболочені). Сухі піщані та важкі перезволожені ґрунти, солонці і солончаки для вирощування маку непридатні.

Тривалість вегетаційного періоду маку становить 100 – 130 днів.

Найбільш поширені сорти маку олійного Голубий ювілейний, Заволзький, Лубенський 7, Маяк, Новинка 198, Старт, Салют.

Технологія вирощування. Молоді рослини маку розвиваються дуже повільно і пригнічуються бур’янами, тому в сівозміні його розміщують після озимих, зернобобових і просапних культур.

Основний обробіток ґрунту включає лущення та оранку плугами з передплужниками на глибину 25 – 27 см. Під мак необхідно старанно вирівняти поверхню ґрунту. Рано навесні закривають вологу і проводять неглибоку культивацію (5 – 6 см) з боронуванням. Перед сівбою поле коткують з одночасним боронуванням легкими боронами.

Мак вимогливий до родючості ґрунту. Він виносить значно більше поживних речовин, ніж зернові культури. Для формування 1 т насіння і відповідної кількості соломи рослини виносять з ґрунту близько 55 кг азоту, 22 кг фосфору, 53 кг калію і 56 кг кальцію. Засвоювальна здатність маку незначна, тому під зяблеву оранку треба вносити органічні і мінеральні добрива. Під основний обробіток вносять 25 – 30 т/га гною і N_45-60Р_45-60К_45-60. Мак не переносить кислої реакції, тому грунт потрібно вапнувати.

Сіють мак раніше за всі культури широкорядним способом з міжряддями 45 – 60 см на глибину 1 – 2 см овочевими сівалками. Норма висіву 3 – 4 кг/га. Для рівномірного висівання насіння до нього додають сухий пісок, підсмажене просо або тирсу (не менш як ⁴/₅ об’єму рекомендованої норми висіву). Після сівби грунт коткують. За посівами треба старанно доглядати. Як тільки з’являться сходи, проводять шарування міжрядь на глибину 3 – 5 см культиваторами УСМК-5.4Б. Після утворення 2 – 3 листків посіви проривають, залишаючи 7 – 10 рослин на 1 м рядка. Часто загущені посіви букетують, залишаючи гнізда з 2 – 3 рослинами на відстані 20 – 25 см. Можна застосовувати бурякові вздовжряднї проріджувачі УСМП-5,4 К та автоматичні ПСА-2,7. Після формування густота посівів рослини підживлюють повним мінеральним добривом (N_20-25Р_20-25К_20-25). Під час вегетації 2 – 3 рази проводять міжрядний обробіток ґрунту.

Проти однорічних дводольних і злакових бур’янів посіви у фазі 4 – 6 справжніх листків обприскують 80% з. п. дикурану (2,4 кг/га), а проти шкідників у фазі сходів і бутонізації – 40% з. п. базудину (0,7 кг/га), 30% з.п. бензофосфату (0,4 – 0,5 кг/га), 50% з.п. фталофосу (0,6 кг/га) або 80% хлорофосом (0,6 – 0,9 кг/га діючої речовини).

Мак вирощують також у змішаних посівах з іншими культурами (морквою, кормовими буряками). Ефективні його сумішки з кмином. Урожай кмину мають на другий рік після сівби, а мак, звільняючи поле наприкінці літа, сприяє розвитку кмину.

Урожай збирають, коли листки і коробочки побуріють, жатками у суху погоду на високому зрізі, щоб коробочки не падали на землю. Валки обмолочують комбайнами. Після обмолочування насіння очищають, сортують і просушують. Вологість його не повинна перевищувати 10%. Заготовлюють не тільки насіння, а й сухі коробочки.