Контрольні запитання та питання для обговорення

1. Розкажіть про значення зерна в харчуванні людини. Розкрийте зміст вислову «Хліб всьому голова».

2. Назвіть основні фази розвитку хлібник злаків.

3. Яким чином можна сформувати оптимальну густоту стеблостою хлібних злаків?

4. Норма висіву як фактор формування оптимальної густоти продуктивного стеблостою.

5. Основні фактори, які впливають на норму висіву та глибину посіву насіння зернових культур.

6. Кращі попередники під посів озимих зернових культур.

7. Особливості обробітку гранту під посів озимих.

8. Роль добрив у підвищенні урожайності озимих зернових культур.

9. Підготовка насіння до сівби та посів озимої пшениці.

10. Технологія збирання урожаю озимої пшениці.

11. Особливості технології вирощування озимого жита та тритікале.

12. Несприятливі умови перезимівлі озимих та захист рослин від них.

13. Які види борошна виготовляють із зерна пшениці?

14. Які види борошна виготовляють із зерна жита?

15. Назвіть види помелів пшеничного борошна.

16. Опишіть технологію виготовлення оббивного борошна з пшениці.

17. Назвіть основні схеми сортових помелів пшениці.

Контрольні тести по темі «Технологія вирощування та переробка зерна озимих зернових культур»

1. Кращим попередником для озимих зернових культур в умовах Полісся та Лісостепу України є:

1) удобрені цукрові буряки та картопля; 2) льон та коноплі; 3) чисті пари; 4)культури які рано звільняють поле.

2. Для умов Сумської області кращими строками посіву озимої пшениці є:

1) 15 – 20 серпня; 2) 20 – 25 серпня; 3) 25 – 30 серпня; 4) 1 – 10 вересня; 5) 15 – 20 вересня.

3. На 1 га посів у озимої пшениці висівають таку кількість схожих насінин:

1) 2 – 3 млн; 2 )3 – 4 млн; 3) 4 – 6 млн; 4) 6 – 8 млн.

4. Озимі пшениці та озиме жито сіють:

1) вузькорядним способом; 2)звичайним рядовим способом; 3) широкорядним способом.

5. Рано на весні посіви озимих зернових культур підживлюють:

1) азотними добривами; 2) фосфорними добривами; 3) калійними добривами; 4) мікродобривами; 5) легкорозчинними органічними добривами.

6. Найбільш зимостійкою озимою зерновою культурою є:

1) озима пшениця; 2)озиме жито; 3) озимий ячмінь; 4) тритікале.

7. При пізніх строках посіву озимих зернових культур норму висіву насіння:

1) зменшують; 2) збільшують; 3) збільшують тільки при умові недостатньої кількості внесених добрив.

8. Озимі зернові культури висівають не менше ніж стільки днів до завершення вегетації:

1) 30 днів; 2) 40 днів; 3) 50 днів.

9. Гербіциди на посівах озимих культур вносять з метою:

1) підвищити їх стійкість до вилягання; 2) для боротьби з бур'янами; 3) для боротьби зі шкідниками та хворобами; 4) правильна відповідь 2 і 3; 5) правильна відповідь не вказана.

10. Сильно забур'янені, зріджені та полеглі посіви озимих краще збирати:

1) роздільним способом; 2) прямим комбайнуванням; 2) будь-яким способом.

3. Технологія вирощування та переробка ярих зернових культур

3.1. Народногосподарське значення, біологічні особливості та агротехніка вирощування ярої пшениці

Народногосподарське значення. Яру пшеницю вирощують як цінну продовольчу культуру, борошно її широко використовують у хлібопекарському та кондитерському виробництвах. Зерно ярої пшениці, отримане в напівпосушливих умовах з достатньою кількістю тепла і сонячного світла, має підвищений вміст білка – до 15 – 18%, а в зерні твердої пшениці вміст білка в цих умовах може сягати 21% і більше. Зерно твердої ярої пшениці широко використовується для виготовлення макаронних виробів, манної крупи.

Ця культура вирощується в усіх агрокліматичних зонах України завдяки досить високій пластичності, здатності пристосовуватися до умов вирощування. Яра пшениця широко використовується як страхова культура для підсіву і пересіву озимої пшениці в тих випадках, коли озима пшениця значно зріджується або гине в осінньо-зимовий період.

Урожайність зерна ярої пшениці значною мірою залежить від умов вирощування. У районах з достатньою кількістю вологи, наприклад, північний Лісостеп та Прикарпаття, яра пшениця в окремі роки, коли вона висіяна після просапних попередників, забезпечує більш високі врожаї порівняно з озимою пшеницею.

Ботанічна характеристика. У нашій країні вирощують два види ярої пшениці: м’яка і тверда, які відрізняються за цілою низкою ознак. Враховуючи ці ознаки, їх можна розрізнити за зовнішнім виглядом рослин у полі, у сноповому матеріалі, а також за зерном. Кожний з цих видів представлений багатьма різновидностями, які відрізняються наявністю або відсутністю остюків і забарвленням колоса, остюків і зерна, а також опушенням колоскових лусок.

Серед безостих різновидів м’якої пшениці найбільш поширені альбідум (колос і зерно білі), лютесценс (колос білий, зерно червоне), мільтурум і піротрікс (колос і зерно червоні). Серед остистих форм найчастіше зустрічаються грекум (колос, остюки і зерно білі), еритроспермум і гостіанум (колос і остюки білі, а зерно червоне) та ін.

Серед твердих пшениць безості різновидності кандіканс і мутіко-валенсія (колос і зерно білі) мають незначне поширення. Серед остистих найбільш поширені різновидності леукурум (колос, остюки і зерно білі), мелянопус (колос і зерно білі, остюки чорні), гордеіформе (колос і остюки червоні, зерно біле) та ін.

Біологічно тверда пшениця відрізняється великою вимогливістю до родючості ґрунту і умов агротехніки, особливо стосовно чистоти від бур’янів, меншою посухостійкістю і пластичністю, меншим розвитком кореневої системи, меншою енергією кущіння, а також меншою продуктивністю рослин.

До позитивних рис твердої пшениці слід віднести те, що вона, крім високої якості зерна, менше ушкоджується деякими шкідниками та хворобами, майже не схильна до осипання, характеризується високою жаростійкістю і стійкістю до суховіїв у період наливання зерна.

У пшениці розрізняють чотири основних забарвлення колоса: біле, червоне, чорне та сіро-димчасте. Більш поширені білоколосі та червоноколосі. Зерно буває біле або червоне.

Яра пшениця менш врожайна порівняно з озимою. У середньому одержують по 35 – 45 ц/га, на сортодільницях – до 60 ц/га.

Біологічні особливості. Проростання насіння розпочинається при температурі +1...+2°С, але поява життєздатних сходів можлива при температурі вище +5°С, хоча при такій температурі процес проростання і появи сходів відбувається повільно. Оптимальна температура для проростання насіння знаходиться в межах +8...+10°С. Сходи ярої пшениці можуть витримувати тривалі приморозки до –1 – 2°С, у більш пізні фази розвитку рослини пшениці чутливі до мінімальних температур нижче 0°С. Слід зауважити, що сорти м’якої пшениці більш холодостійкі порівняно з сортами твердої пшениці, але тверда пшениця також менш чутлива до високих температур.

Для проростання насіння м’якої пшениці необхідно вологи в кількості 50 – 60% від маси насіння, для набубнявіння насіння твердої пшениці вологи необхідно на декілька процентів більше, тому що воно містить більшу кількість білка.

Споживання вологи за фазами розвитку таке: у період сходів 5 – 7%, у фазу кущіння 15 – 20%, вихід рослин у трубку 50 – 60%, у фазу молочного достигання 20 – 30% і у фазу воскової стиглості 3 – 5% загальної кількості вологи, яка витрачається на формування врожаю за весь вегетаційний період. Транспіраційний коефіцієнт м’якої пшениці – 415, твердої – 406.

Яра пшениця вимоглива до ґрунту, що пояснюється недостатньо розвиненою кореневою системою та її невисокою поглинальною здатністю. Яра пшениця добре росте і розвивається на ґрунтах із дрібнозернистою структурою, з високим вмістом поживних речовин, достатньо зволожених і чистих від бур’янів. Більш вимоглива до родючості ґрунту тверда пшениця. Яра пшениця погано витримує підвищену кислотність ґрунтів, для неї кращі ґрунти слабо кислі або нейтральні.

Негативною особливістю ярої пшениці є те, що при її сівбі часто отримують зріджені сходи, першою причиною чого є недостатня кількість вологи в ґрунті на півдні і значне враження сходів хворобами і особливо фузаріозом – у районах з достатньою або надлишковою зволоженістю його. Унаслідок зрідженості і слабкого кущіння створюються сприятливі умови для проростання бур’янів і засміченості ними посівів пшениці.

Вторинна коренева система ярої пшениці задовільно розвивається лише за умови достатньої кількості вологи в шарі ґрунту на рівні вузла кущіння. В основних районах вирощування ярої пшениці верхній шар ґрунту пересихає досить швидко, що призводить до незадовільного розвитку не лише вторинної кореневої системи, але також і первинної, а це зменшує здатність кущитися. Причиною зрідження посівів пшениці може бути також ушкодження рослин шкідниками.

Технологія вирощування. Яра пшениця висуває високі вимоги до попередників. Вважається, що добрим попередником для ярої пшениці є чорний пар, який забезпечує достатнє накопичення вологи і очищає поле від бур’янів. Непоганим попередником у Лісостеповій зоні може бути соняшник за умови ретельного проведення збирання і недопущення втрат насіння, що може призвести до утворення падалиці. Яру пшеницю можна висівати по озимих зернових, а також по однорічних травах. Багаторічні трави висушують ґрунт, і тому після них отримують зріджені сходи. У зоні Лісостепу і Полісся можна розміщувати пшеницю після цукрових буряків, просапних та зернобобових культур.

Обробіток ґрунту. Внесення добрив. Яра пшениця висуває високі вимоги до умов мінерального живлення. На початку вегетаційного періоду вона не реагує на підвищені дози мінеральних добрив, але в період кущіння та виходу в трубку різко зростає потреба в азотних добривах. У цей період пшениця потребує також і оптимального фосфорного живлення. Калійні добрива відіграють помітну роль у період колосіння та наливання зернівок. При достатньому мінеральному живленні яра пшениця швидше накопичує кореневу масу, економніше витрачає вологу і тому краще протистоїть несприятливим умовам.

Під яру пшеницю залежно від конкретних умов вирощування вносять такі норми мінеральних добрив: азотних – по 35 – 45 кг, фосфорних – по 40 – 60 кг і калійних – по 30 – 40 кг у перерахунку на діючу речовину. При внесенні добрив на заплановану врожайність слід виходити з того, що з одним центнером зерна ярої пшениці виноситься з ґрунту 4 кг азоту, 1,2 кг фосфору і 2 кг калію.

Азотні добрива вносяться під передпосівну культивацію, у рядки під час сівби та у вигляді підживлення на протязі вегетаційного періоду.

Обробіток ґрунту під яру пшеницю в різних зонах вирощування виконується по-різному. Після зернових та зернобобових культур важливе значення має в південних районах лущення ґрунту і рання зяблева оранка, після оранки ґрунт вирівнюється.

Запирієні і засмічені осотом та іншими кореневопаростковими бур’янами поля лущать на 10 – 12 см, а після проростання бур’янів здійснюють оранку. Для боротьби з бур’янами ефективна оранка з поглибленням орного шару.

Як показали численні виробничі досліди, безвідвальний обробіток ґрунту забезпечує гарні результати на чистих від бур’янів полях. На засмічених полях необхідно поєднувати безвідвальний обробіток ґрунту з відвальним, особливо у вологі роки.

Підготовка до сівби, сівба. Для сівби використовується високоякісне насіння, яке відповідає вимогам державного стандарту. Перед сівбою насіння протруюється.

Яру пшеницю необхідно висівати в максимально ранні строки, коли ґрунт зберігає достатню кількість вологи для забезпечення проростання зерна. Запізнення зі строком сівби на кілька днів призводить до зниження врожайності на 20 – 25% або й більше.

У пшениці спочатку утворюється первинна коренева система, а потім у період кущіння при достатній кількості вологи утворюється вторинна коренева система, у середньому по два корінці на кожний додатковий пагін.

Кущіння значною мірою залежить від наявності вологи в ґрунті і температурного режиму. Вузол кущіння в пшениці закладається на глибині 2 – 3 см у шарі ґрунту, який навесні досить швидко пересихає. При ранніх строках сівби рослини пшениці встигають нормально розкущитися і утворити вторинну кореневу систему. У тому випадку, коли вторинна коренева система не утворилася, рослини живляться лише за рахунок первинної, і такі рослини бувають слаборозвинені, або гинуть, або не утворюють колосів.

Кращим способом сівби ярої пшениці слід вважати вузькорядний. Такий спосіб забезпечує збільшення врожаю на 2 – 3 ц/га. Норми висіву насіння тісно пов’язані не лише з умовами вирощування (агрокліматичними), але також зі способом сівби. При вузькорядному способі норма висіву збільшується на 10 – 12%. При звичайному рядковому способі сівби норми висіву ярої пшениці – 4 – 5,5 млн. схожого насіння на гектар. У сортів твердої пшениці маса 1000 штук зерен дещо більша, і ця обставина повинна враховуватися при визначенні норми висіву. Для низькорослих сортів, стійких проти вилягання, на родючих ґрунтах слід збільшувати норму висіву до 6 – 7 млн./га.

У вологих районах Лісостепу та в Поліссі глибина загортання насіння має бути в межах 3 – 4 см на важких за механічним складом ґрунтах, 6 см – легких супіщаних ґрунтах. Глибоке загортання може забезпечити в окремих випадках дружне проростання, але частіше це призводить до значного зрідження через низьку польову схожість насіння.

Заходи з догляду та захисту посівів. Для кращої аерації ґрунту, знищення паростків бур’янів та ґрунтової кірки у фазі кущіння проводять боронування посівів поперек рядків або по діагоналі до них. Для цього використовують ротаційну мотику або голчасті борінки.

Майже на всій території України, а особливо в посушливих районах, після сівби слід поле закотковувати, що поліпшує процес проростання і сприяє більш швидкій появі сходів.

Для боротьби з бур’янами в посівах пшениці використовують гербіциди 2,4-Д, 50% в.р. (0,9 – 1,7), 2М-4Х, 75% в.к. (1,0 – 1,5), діален С, 40% (1,9 – 2,5) та інші дозволені до використання препарат. Після цього кількість рослин бур’яну зменшується в кілька разів.

Збирання і зберігання врожаю. Збирання врожаю ярої пшениці здійснюється двофазним або однофазним способом, але при цьому слід мати на увазі, що м’яка пшениця легко осипається при перестої, і тому тривалість збирання має бути якомога коротшою. Крім того, в умовах вологого літа, дощової погоди зерно м’якої пшениці може проростати в колоссях, що призводить до втрати якості отримуваної продукції.

Тверда пшениця менш схильна до осипання, але при значному перестої в неї відламуються колосся, що викликає значні втрати врожаю. Тверду пшеницю краще скошувати всередині воскової стиглості.

Для збирання ярої пшениці застосовуються зернозбиральні комбайни та жниварки різних конструкцій і модифікацій.

Зібране зерно надходить на тік, де воно очищається, при необхідності підсушується і направляється в зерносховища.

Сорти. В Україні вирощується до 20 сортів м’якої ярої і більше 10 сортів твердої пшениці. Серед них – Скороспілка 95, Харківська 26, Рання 93 струна Миронівська, твердої: Айсберг одеський, та ін.