Ситуаційні задачі

Задача №1.

Працівниця до обов’язків якої входила робота з балонами під тиском, хворіла та знаходилась на лікарняному листі 45 днів.

Який вид інструктажу з охорони праці необхідно провести з нею, коли вона одужає та вийде на роботу? Яких правил необхідно дотримуватись при роботі з балонами? (М.П.Гандзюк «Основи охорони праці»,2003 – 54,304с.)

Відповідь. Працівниці до обов’язків якої входила робота з балонами під тиском, яка хворіла та знаходилась на лікарняному листі 45 днів необхідно провести позаплановий інструктаж. При роботі з балонами необхідно: перевірити відсутність пошкоджень вентелів, зовнішніх пошкоджень, вм’ятин. Балони необхідно зберігати на відстані не менше 1м від джерела тепла та не менше ніж на 5м від джерела відкритого полум’я. Забороняється зберігати разом з балонами вибухо- та вогне-небезпечні речовини. Наповнені балони повинні зберігатись у вертикальному положенні, в спеціальних гніздах для запобігання падіння.

Задача №2.

При експлуатації електроприладу внаслідок короткого замикання електродів працівник отримав електротравму у вигляді різко окреслених плям сірого кольору на поверхні тіла.

Яку травму отримав працівник? Які чинники впливають на важкість ураження електричним струмом? (М.П.Гандзюк «Основи охорони праці», 2003. – 251,254с.)

Відповідь. Працівник отримав електричну травму у вигляді електричних знаків. На важкість ураження електричним струмом впливають чинники електричного характеру (величина струму,що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рік і частота стуму), чинники не електричного характеру (шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму, час, раптовість і непередбачуваність дії струму), а також чинники виробничого середовища (температура, вологість, запиленість повітря, а також наявність в повітрі хімічно-активних домішок).

Задача №3.

При обслуговуванні електроприладу працівник отримав електротравму.

Які причини електротравматизму? (М.П.Гандзюк «Основи охорони праці», 2003 – 261с.)

Відповідь: До основних причин електротравматизму відносять: технічні причини (недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущенні недоліки при виготовленні, монтажі і ремонті електроустановки, несправність захисних засобів), організаційно-технічні причини (не виконання вимог чинних нормативів щодо контролю освідчення технічного стану електроустановок, помилки в зняття напруги з електроустановок, відсутність огороджень або не відповідність конструкції вимогам чинних нормативів, помилки в накладанні і знятті переносних заземлень), організаційні причини (відсутність на підприємстві особи відповідальної за електрогосподарство або невідповідність кваліфікації цієї особи, недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації, відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електротехнічного персоналу та інструкцій для безпечного обслуговування та експлуатації електроустановок, недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, несвоєчасна перевірка знань, недотримання вимог ТБ при виконанні робіт з електроустановками) , організаційно-соціальні причини (змушене виконання не за спеціальністю електро-небезпечних робіт, залучення працівників до понадурочних робіт, порушення виробничої дисципліни, залучення до роботи осіб віком 18 років).

Задача №4.

При порушенні правил техніки безпеки на підприємстві стався нещасний випадок.

Які дії керівництва? Хто входить до складу комісії? (М.П.Гандзюк «Основи охорони праці», 2003. - 87с.)

Відповідь. Роботодавець одержавши повідомлення про нещасний випадок повинен: повідомити про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у разі нещасного випадку, що стався в наслідок пожежі – відповідні органи державної пожежної охорони, а у разі виявлення гострого професійного отруєння – відповідні служби СЕС, а також організувати його розслідування і утворити комісію з розслідування. До складу комісій входять: керівник служби ОП або посадова особа на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань ОП. Спеціаліст структурного підрозділу, представник профспілкової організації членом якої є потерпілий або уповноважений трудового колективу з питань ОП, якщо потерпілий є членом профспілки. Комісія з розслідування забов’язана протягом 3-х діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних осіб , та отримати пояснення потерпілого, визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам, з’ясувати обставини і причини, що призведи до нещасного випадку, визначити осіб які допустили порушення нормативних актів про ОП, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам і скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках.