80. Деятельность Лондонского клуба

Лондонский клуб - это форум по пересмотру сроков погашения кредитов, которые предоставлены коммерческими банками без гарантий со стороны правительств стран-кредиторов. Поскольку такие переговоры между должниками и коммерческими кредиторы зачастую проходят именно в Лондоне, этот клуб получил название "Лондонский клуб". Это неофициальная организация, в состав которой входят коммерческие банки, перед которыми имеют задолженность страны так называемого "третьего мира". Первое заседание лондонского клуба состоялось в 1976 г. Деятельность Лондонского клуба постепенно набирала масштабы, только в 80-х годах прошлого столетия было подписано около 50 соглашений о пересмотре условий погашения задолженности по развивающимся странам. В 1985 г. был разработан План Бейкера, который определил основные задачи в проведении анализа программы финансовой равенства стран-должников. Такую стратегию начали применять для стран со средним уровнем дохода.

Основная цель Лондонского клуба - облегчить для развивающихся стран условий обслуживания долга.

В организационной структуре Лондонского клуба интересы банков-кредиторов представляет консультационный комитет, в состав которого входят те банки, на долю которых приходится максимальная доля долга страны. Однако при этом организация не имеет постоянного председателя или секретариата, поэтому ее процедуры имеют достаточно свободный характер, что позволяет применить гибкий подход при рассмотрении вопроса реструктуризации долга для каждой конкретной страны. Лондонский клуб не имеет формальных процедур пересмотра сроков погашения долга, коммерческие банки, которые являются главными кредиторами страны, желающей реструктуризации своей задолженности, составляют Банковский консультативный комитет (БКК) для защиты интересов коммерческих банков-кредиторов. В состав БКК обычно входит не более 15 банков. Реструктуризация долга в Лондонском клубе проводится в семь этапов: сначала должник заявляет о моратории на платежи, создает группу по урегулированию долга и составляет Информационный меморандум. Параллельно с этим формируется БКК, после чего стороны созывают совет по изучению ситуации и согласовывают основные условия. Если между страной-должником и комитетом достигнуто соглашение о реструктуризации, она должна получить поддержку всех банков, имеющих 90-95% неоплаченных обязательств должника. После этого сделка может быть официально подписана и оформлена.

Как правило, Лондонский клуб не пересматривает размер процентных ставок по кредитам, обычно коммерческие банки просто предоставляют странам-должникам новый заем в качестве мер по реструктуризации. Однако в последнее время все большее количество коммерческих банков выражает свое недовольство такой практикой предоставления дополнительных финансовых средств. Современные соглашения о пересмотре долга создают набор альтернативных финансовых возможностей инструментов уменьшения суммы долга.

1 Цей чинник, що визначає рух валютного курсу, розвивається в теорії “паритету купівельної сили” Г. Касселя та інших західних економістів.

2 Цит. по: 28, с. 351. Основний напрям руху курсу являє собою тенденцію, що визначається змінами в головних домінуючих чинниках (грошова маса, величина національного продукту, відсоткові ставки і т. ін.).

3

4

5 В перекладі з німецької мови — “передавач ощадної книжки”.

6 На практиці часто під ринком євровалют (у вузькому значенні) розуміють механізм здійснення лише короткострокових операцій на євроринку.

7 Гроші, по суті, є борговими зобов’язаннями держави і депозитних закладів (комерційних банків та ін.), мають вартість завдяки товарам та послугам, які можна придбати на них на ринку.

8 Нематеріальні активи: патенти, ліцензії, “ноу-хау”, товарні знаки тощо.

9 Спекуляція — це операція купівлі і продажу фінансових інструментів, вартість і доходність яких у майбутньому є невизначеними величинами.

10 Обсяг світового фондового ринку розрахований за методом, який передбачає підсумовування заборгованості по борговим цінним паперам, за винятком векселів, та ринкової вартості акцій (у розрахунках беруть участь цінні папери, які знаходяться в обігу на організованих ринках цінних паперів).

11 Сек`ютеризація – це процес перетворення малоліквідних фінансових активів на інструменти ринку капіталів (довгострокові боргові зобов’язання, акції), що придатні для продажу.

12 Крос-лістинг – це котирування акцій компанії на одній чи більше фондових бірж, крім біржі своєї країни.

13 Базовий актив – товари, цінні папери, кошти та їх характеристики, що є предметом виконання зобов’язань за деривативом.

14 Визначення деривативів наводиться згідно з Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів. Затверджено постанову КМУ від 19 квітня 1999 р. № 632.

15 Такий розклад називається дюпонівською системою контролю, оскільки цей показник був вперше застосований менеджерами компанії “Дюпон”.

16 Нагадаємо, що показник чистих ліквідних активів корпорації визначається з вільного фінансового балансу як різниця між величиною ліквідних активів і пасивів. Подальше розмежування доцільне лише тоді, коли для даної корпорації цей показник позитивний, оскільки він може бути і від’ємною величиною.

17 Як відомо, цей коефіцієнт є одним з основних фінансових показників корпорації і приводиться в усіх біржових інформаційних таблицях, що публікуються західними фінансовими газетами країн, де функціонує ринок цінних паперів.

18 При дрібненні старі акції вилучаються з обігу, а замість них випускються нові з іншою номінальною вартістю. Наприклад, акція з номінальною вартістю 10 розбивається на 2:1; власник 100 акцій отримує 200 нових акцій з номінальною вартістю $5. Укрупнення акцій — це збільшення номі­налу акцій і зменшення числа акцій.