Основні показники діяльності ринку цінних паперів

За ступенем узагальнення інформації показники ринку цінних паперів (фондові індекси) поділяються на:

• інтегральні (усереднені), які характеризують стан ринку (або його сегменту) в цілому одним узагальненим показником (наприклад, індекс Доу-Джонса за акціями промислових компаній);

• часткові, які доповнюють інтегральний показник характеристикою або зміни курсу акцій окремих компаній, або дивідендної віддачі акцій компаній тощо.

За складом об’єктів, що вивчаються, індекси можна поділити на:

• інтернаціональні, котрі характеризують стан ринку поза національними кордонами. Наприклад, індекси MSCI (Morgan Staney Capital International) охоплюють як весь світовий ринок акцій, так і його окремі географічні сектори — Північну Америку, Європу, Далекий Схід тощо;

• національні;

• секторні, котрі характеризують стан певного внутрішньонаціонального ринку. Наприклад, індекс Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE Composit Index) характеризує рух курсів акцій всіх компаній, що котируються на цій біржі; індекс Американської фондової біржі, що котирується на цій біржі;

• субсекторні інтегральні індекси характеризують динаміку курсів акцій певних груп компаній: промислової, транспортної, фінансової і т. ін.

За методом обчислення індекси поділяються на два основні види:

• серії середньоарифметичних наявних цін, котрі відображають зміни курсів груп цінних паперів;

• серії початкових ринкових вартостей всіх цінних паперів групи.

Фондові індекси являють собою показники, що відображають зміну вартості деякого портфеля цінних паперів. Розрахунок індексу необхідне для того, щоб оцінити зміну ціни фінансових інструментів (акцій) на ринку у цілому і показати ефективність функціонування міжнародного ринку акцій.

Принцип розрахунку цінових середніх базується на сумі цін (середньої ціни) визначеної групи акції [46, с. 287].

, (16.4)

де D – дільник, який забезпечує рівність значення індексу та момент початку розрахунку деякій заданій величині (найчастіше 10 або 100 пунктам). Наприклад, фондовий індекс розрахується по акціям двох компаній. Ціна акції компанії А – 100 дол., ціна акції компанії В – 10 дол. Середньоарифметична дорівнює: . Якщо акції компанії В подорожчають у 3 рази, то індекс збільшиться на 10 пунктів .

До першої групи насамперед відносяться індекси Доу-Джонса – середні показники динаміки поточних курсів акцій провідних компаній США. Серед системи середніх компанії Доу-Джонс найвідомішими є показник DJIA (Dow Jones Industrial Average), який є середньоарифметичним цін акцій 30 найбільших промислових компаній на Нью-Йоркській біржі, котрі лідирують у своїх галузях промисловості.

Індекс Доу-Джонса визначається за формулою:

, (16.5)

де DJIA_t — позначення інтегрально індексу Доу-Джонса на день t;

P_it — курс акцій на кінець дня it;

D_adj — скорегований дільник на день t, що змінюється при дрібненні акцій. Коли акції діляться, то дільник стає меншим¹⁸.

Розглянемо наприклад (табл. 16.12)

Таблиця 16.12

Ціни акцій перед дрібненням	Ціна після дрібнення акцій 3-до-1 Акцій А
А30 В20 С10	10 20 10
60:3 =20	40:Dadj = 20
Dadj = 2 (новий дільник)

Початковий дільник “3” після дрібнення акцій зменшився до 2-х, оскільки зменшилась нова ціна (40). При діленні нової ціни на початкове середнє значення отримаємо новий дільник.

Крім індексу DJIA розрахується індекс DJGT (Dow Jones Transportation Average), який включає ціни акцій 20 транспортних компаній. Найновішим є DJGT (Dow Jones Global Titans Index), який було започатковано в 1999 р. і який розраховується на базі 50 компаній 8 найбільших фондових ринків світу: США, Великої Британії, Франції, Японії, Німеччини, Італії, Швейцарії та Нідерландів.

На величину індексу можуть впливати події, які не пов`язані із зростанням вартості компанії. Наприклад дрібнення акцій. Тому середні величини (індекси, які базується на середній початковій вартості цінних паперів певної групи), потребують коригування та обчислюється так:

, (16.6)

де індекс t — індексна вартість на даний день;

P_t — курси акцій на кінець дня;

Q_t — число наявних в обігу акцій на день;

P_b — курси акцій на кінець базового дня;

Q_b — кількість наявних в обігу акцій на базовий день;

B_iv — початкова індексна вартість.

Розглянемо приклад обчислення початкової і нової ринкової вартості акцій (табл. 16.7).

Таблиця 16.7

Вартість акції

Грудень 31.2009 р.	Курс акцій	Кількість акцій	Ринкова вартість
А	$10	1000000	10000000
В	$15	6000000	90000000
С	$20	5000000	10000000
			20000000

Загальна базова вартість набору акції дорівнює індексу 100

Грудень 31. 2010 р.	Курс акцій	Кількість акцій	Ринкова вартість
А	$12	1000000	12000000
В	$10	12000000*	120000000
С	$20	50000000**	110000000
			242000000
* протягом року відбулось дрібнення акцій „В” 2:1 ** протягом року компанія „С” сплатила за акціями 10% дивідендів

Індекс кінцевої вартості набору акцій відображає і зміни курсів акцій, і їх дрібнення та виплату дивідендів.

За методом середньоарифметичного розраховуються і деякі інші відомі у світі індекси. Наприклад, індекси Nikkei – середні цін акцій, які котируються на Токійській фондовій біржі; міжнародний фондовий індекс EAFF Index, який ураховує ціни акцій більш як 2000 компаній з 21 країни; індекс World Index, який розробляється компанію Morgan Stanley; FTW Index, який розробляється Інститутом актуаріїв Великої Британії разом з великими брокерськими фірмами; Global Index, який розраховується First Boston Corporation разом з журналом “Euromoney”. Крім того, міжнародними інституціями розраховуються регіональні індекси та індекси для зростаючих ринків.

Переваги фондових індексів такі:

• надають інформацію щодо доходності ринків акцій і забезпечують можливість порівняння ефективності інвестицій на різних ринках;

• дозволяють визначити тенденції ринку;

• слугують основою для спеціальних фінансових інструментів: строкових контрактів по індексам, які дозволяють страхувати ринковий ризик (ф`ючерси, опціони по фондовим індексам).