9. Платіжний баланс та його структура.

Все операции, связанные с международными расчетами отражаются в платежном балансе страны, который представляет собой систематическую запись всех соглашений с внешним миром.

Платежный баланс (ПБ) – объем и соотношение суммы платежей, совершенных данной страной за границей, и суммы поступлений из-за границы за определенный период времени (год, квартал). Превышение поступлений над платежами составляет активное сальдо, а превышение платежей над поступлениями – пассивное сальдо.

Состояние ПБ существенно влияет на валютное положение страны. Как правило, пассивность ПБ ухудшает состояние рынка той или иной валюты, поскольку обуславливает падение курса национальной валюты. Активный баланс улучшает состояние национальной валюты, поскольку предложение иностранной валюты превышает спрос на нее, вследствие чего вырастает курс национальной валюты.

Платежный баланс имеет две стороны: статьи кредита и статьи дебета. Статьи кредита – плюсовые статьи – отображают операции «экспортного типа», по которым страна получает иностранную валюту. Статьи дебета – минусовые статьи – отображают операции импортного типа, по которым иностранная валюта тратится. То есть кредит показывает приток иностранной валюты – ее предложение, а дебет – затраты иностранной валюты – спрос на нее.

ПБ состоит из трех частей:

• Счет текущих операций;

• Счет операций с капиталом;

• Счет официальных резервов.

Первая часть – счет текущих операций – включает такие статьи – со стороны кредита – экспорт товаров, услуг, частные доходы от инвестиций; со стороны дебета – импорт товаров и услуг, частные денежные переводы.

Вторая часть – счет операций с капиталом – отображает со стороны кредита – приток капитала в страну, а со стороны дебета – отток капитала.

Третья часть – счет официальных резервов служит для регулирования несбалансированности ПБ по текущим операциям и операциям с капиталом, а также для поддержки необходимого курса иностранной валюты.

Исходя из всего вышесказанного, в ПБ отображается состояние национальной экономики и ее место в системе мирохозяйственных связей. Такая информация необходима для выбора и формирования денежной, налоговой и валютной политики, адекватной социально-экономическим и политическим условиям определенной страны.

9. Поточні та капітальні трансферти.

. У структурі поточного рахунка виділяються чотири основні компоненти: товари, послуги, доходи та поточні трансферти.

Поточні трансферти. Ця стаття відображає операції міждержавного передання матеріальних ресурсів, коли в обмін країна не отримує ніякого вартісного еквівалента. Залежно від напряму трансферти відображаються лише за кредитом або дебетом.

До поточних трансфертів відносяться: грошові трансферти урядам на фінансування витрат, гуманітарна допомога, регулярні внески міжнародним організаціям, оплата урядом або міжнародними організаціями витрат на надання технічної допомоги.

Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами фіксує рух капіталу, за допомогою якого фінансується експорт та імпорт товарів і послуг. Він поділяється на рахунок операцій з капіталом і фінансовий рахунок.

Рахунок операцій з капіталом відображає капітальні трансферти і придбання / продаж невироблених нефінансових активів.

Капітальні трансферти – це трансферти, які передбачають передавання права власності на основний капітал або анулювання боргу кредитором. До них відносяться інвестиційні трансферти (кошти, що передаються однією країною іншій з метою оплати купівлі основного капіталу: будинків, споруд, аеродромів, аеропортів, мережі зв’язку, лікарень тощо); трансферти, що пов’язані з міграцією (перекази мігрантів, вартісна оцінка майна мігрантів, яке перевозиться з країни в країну), анулювання боргу кредитором (списання всієї або частини суми боргу банком а також іншою державою або приватною структурою); приватні пожертвування на інвестиційні цілі (наприклад, переказ спадку, заповіданого на фінансування будівництва лікарень).