23.2. Розвиток торговельно-економічних зв'язків з країнами Європи

Присутність України на ринках ЄС регулюється як загальними для всіх країн елементами торговельного режиму, так і численними вибірковими регуляторами, застосовуваними до країн з неринковою економікою й країнам - не членам СОТ, до яких ставиться й Україна.

Ринок ЄС характеризується невисоким рівнем середнього імпортного тарифу (4,4% в 2002 р. й 4,1% в 2004 р.) і чималою часткою (близько 1/4) імпорту без стягнення мита, що підсилюється дією Генеральної системи преференцій (ГСП), що може, хоч й обмежено, користуватися Україна.

До українських експортерів у важливих галузях економіки, таких як сільське господарство, рибальство, металургійна промисловість, від європейців застосовуються досить тверді протекціоністські заходи. У секторі сільського господарства пікові (тобто вище 15%) тарифи іноді досягають 75%. На пшеницю середньої й низької якості і ячмінь – до 93-95 євро за тонну. За період з 1 січня 1995 р. до 30 червня 2003 р. на ЄС доводилося 8 з 48 (17%) ініційованих проти України антидемпінгових розслідувань й 9 з 43 (21%) прийнятих проти її антидемпінгових заходів, що при нашій частки в торгівлі ЄС в 0,5% є надзвичайно високим показником. Загальний обсяг української продукції, що підпадала під антидемпінгові заходи з боку ЄС-15 й ЄС-10, оцінювався в 2002 р. в 54,7 млн. дол. Імпортні квоти окремих видів сталеливарної продукції з України в десять країн-кандидатів у ЄС не зможуть із 1 травня 2004 р. перевищувати 180 тис. тонн у рік, тоді як у 2002 р. поставки металопродукції в ЄС-10 досягли 800 тис. тонн. Одна тільки Польща споживає в рік більше українського металу, чим весь Європейський Союз.

Для України ринок Європейського Союзу був другим за значенням після СНД. Внаслідок розширення Євросоюзу в травні 2004 р. ЄС стане головним експортним товарним ринком України. В 2003 р. зовнішньоторговельний обіг із країнами ЄС-15 становив 11,4 млрд. дол., при експорті товарів і послуг з України в 5,3 млрд. дол. й імпорті - 6,1 млрд. дол. США [99].

Для торгівлі України з ЄС-15 характерно негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу, тому що імпорт товарів з ЄС-15 за період з 1996 р. до 2003 р. увесь час перевищував його експорт (табл. 23.1). Варто зазначити, що український експорт товарів зростав більше високими темпами, чим імпорт із країн ЄС, що дозволило скоротити негативне сальдо від 1,2 млрд. дол. США в 1996 р. до 507,6 млн. дол. в 2002 р. Однак у 2003 р. негативне значення сальдо знову зросло до 1,2 млрд. дол. США. Швидше за все, після розширення ЄС сальдо одержить позитивний знак, тому що із країнами ЄС-10 протягом останніх років Україна має постійне позитивне сальдо, що з 2002 р. перевищило 1 млрд. дол.

Основними торговельними партнерами для України є Німеччина (16,1%), Італія (8,3%) і Великобританія (3,7%), на які доводиться 3/5 зовнішньої торгівлі товарами країни із країнами ЄС-15. При цьому експорт товарів у Великобританію протягом 2003 р. скоротився у 2,7 рази, а імпорт зріс у 2,1 рази. Товарний експорт у Німеччину й Італію зріс у 1,9 й у 1,5 рази відповідно.

Аналогічна ситуація й із зовнішньою торгівлею послугами. На Великобританію та Німеччину доводиться 22,4%. При цьому імпорт послуг із цих країн (14,6%) майже в 2 рази перевершує експорт (7,6%).

Товарна номенклатура торгівлі України із країнами ЄС досить невелика. Так, у загальному обсязі українського експорту в ЄС 26,7% становили неблагородні метали та вироби з них (у т.ч. 18% - чорні метали), 16,3% - мінеральні продукти, 15,1% - легка промисловість, 12,3% - продукція сільського господарства та харчової промисловості. У цілому на ці галузі первинної переробки й незначним рівнем технологічності доводиться більше 70% від загального обсягу експорту України в ЄС. У той же час частка машин та устаткування становить усього 10,3% [99].

У товарному імпорті, навпаки, переважають машини, устаткування, прилади, механізми й транспортні засоби (38,8% від загального обсягу імпорту із країн ЄС), продукція хімічної промисловості та пов'язаних з нею галузей, включаючи каучук і полімерні матеріали (21,5%), а також продукція легкої промисловості (10,2%).

Як усякий глобальний процес, розширення Євросоюзу буде мати цілий ряд наслідків для України - як позитивних, так і негативних.

Як позитивні наслідки в середньостроковій і довгостроковій перспективах можна назвати:

• у першу чергу те, що об'єднаний ринок 25 європейських країн з населенням 450 млн. чоловік може стати найбільшим у світі споживачем українських товарів. Після вступу країн-кандидатів у ЄС частка об'єднаної Європи в структурі українського експорту досягне 35%;

• посилення ролі України для ЄС у сфері загальної зовнішньоекономічної й оборонної промисловості;

Таблиця 23.1