Прямі інвестиції в Україну по країнах світу (на 1.01.)
млн. дол. США
Країни |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
Усього |
896,9 |
1438,2 |
2063,6 |
2810,7 |
3281,8 |
3875,5 |
4555,3 |
5471,8 |
6657,6 |
США |
183,3 |
263,0 |
385,0 |
511,3 |
589,5 |
639,5 |
77705 |
890,6 |
1074,8 |
Кіпр |
51,5 |
86,1 |
126,3 |
149,6 |
211,2 |
377,7 |
493,0 |
672,1 |
779,2 |
Великобританія |
53,9 |
100,3 |
151,4 |
201,3 |
246,1 |
312,0 |
414,2 |
534,0 |
686,1 |
Нідерланди |
46,5 |
119,6 |
213,1 |
270,2 |
302,9 |
362,2 |
374,1 |
396,3 |
463,9 |
Німеччина |
156,9 |
166,5 |
179,2 |
229,6 |
228,5 |
240,9 |
250,5 |
317,7 |
441,4 |
Віргінські о-ва (Брит.) |
5,0 |
21,3 |
37,6 |
86,7 |
156,6 |
240,9 |
250,5 |
317,7 |
441,4 |
Російська Федерація |
50,0 |
106,2 |
152,6 |
187,2 |
287,9 |
286,6 |
315,5 |
323,2 |
377,6 |
Швейцарія |
38,4 |
49,7 |
80,5 |
90,7 |
133,0 |
163,3 |
224,0 |
272,2 |
319,5 |
Австрія |
16,4 |
21,5 |
44,8 |
77,9 |
87,9 |
124,5 |
144,4 |
214,3 |
252,1 |
Південна Корея |
0,1 |
7,8 |
16,8 |
186,2 |
171,2 |
170,4 |
170,4 |
172,1 |
172,9 |
Польща |
20,5 |
25,4 |
37,1 |
45,7 |
54,5 |
62,8 |
69,3 |
98,1 |
153,3 |
Угорщина |
20,0 |
26,4 |
35,7 |
41,8 |
45,0 |
62,8 |
69,3 |
98,1 |
153,3 |
Швеція |
19,1 |
22,1 |
40,8 |
59,1 |
64,8 |
77,1 |
89,2 |
90,4 |
116,7 |
Італія |
19,2 |
31,4 |
51,5 |
60,4 |
69,9 |
72,2 |
81,1 |
86,5 |
95,1 |
Ліхтенштейн |
19,3 |
96,6 |
111,4 |
104,1 |
84,1 |
75,3 |
45,7 |
72,3 |
87,1 |
продовження табл. 14.1 |
|||||||||
Канада |
19,4 |
23,5 |
35,6 |
52,0 |
57,8 |
57,5 |
52,5 |
62,5 |
80,1 |
Ірландія |
25,2 |
31,5 |
42,5 |
61,5 |
56,2 |
90,5 |
74,2 |
77,9 |
79,1 |
Латвія |
1,3 |
1,5 |
3,4 |
3,5 |
5,1 |
4,3 |
52,9 |
60,7 |
71,7 |
Норвегія |
2,1 |
16,0 |
0,8 |
13,2 |
16,8 |
24,1 |
40,8 |
48,2 |
68,4 |
Франція |
11,3 |
13,6 |
18,1 |
18,6 |
33,7 |
39,9 |
24,2 |
40,1 |
60,6 |
Туреччина |
4,7 |
7,4 |
13,6 |
20,1 |
24,1 |
31,6 |
36,8 |
37,8 |
47,9 |
Словаччина |
12,3 |
15,7 |
35,8 |
39,9 |
40,4 |
43,5 |
51,1 |
48,6 |
46,0 |
Чехія |
7,6 |
10,8 |
14,5 |
22,0 |
22,1 |
36,0 |
41,3 |
39,5 |
42,7 |
Інші країни |
112,9 |
174,3 |
235,5 |
278,1 |
292,5 |
338,4 |
399,1 |
490,8 |
632,8 |
оптова торгівля й посередництво в торгівлі − 996,3 млн. дол. (15,0% від загального обсягу інвестицій);
харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів − 988,3 млн. дол. (14,8%);
машинобудування (виробництво машин, електричного, транспортного й електронного встаткування) − 597,3 млн. дол. (9,0%);
транспорт і зв'язок − 524,8 млн. дол. (7,9%);
фінансова діяльність − 490,9 млн. дол. (7,4%);
операції з нерухомістю, здавання внайми й послуги юридичним особам − 347,9 млн. дол. (5,2%);
металургія й обробка металу − 338,0 млн. дол. (5,1%);
хімічна й нафтохімічна промисловість (хімічне виробництво, виробництво гумових і пластмасових виробів) − 319,3 млн. дол. (4,8%).
Рис. 14.1. Структура іноземних інвестицій за видами економічної діяльності
Крім того, перспективними для іноземних інвесторів галузями є: товари народного споживання, агропромисловий сектор, інформаційні технології й програмне забезпечення, охорона здоров'я, охорона навколишнього середовища й туризм. Наприклад: американські компанії, які інвестували в Україну з 1991 р., зосереджуються на таких галузях, як Інтернет, розробка програмного забезпечення, організація мереж і розгалужена індустрія послуг. Серед цих компаній - Боінг, Люсент Технолоджиз, Вестингхауз, Проктор Енд Гембл, Кока-Кола, Каргилл, Макдональдс, Американська енергетична група Ей-І-Ес та інші.
Сектор енергетики потенційно також може залучити об'ємні інвестиції, але після того, як відбудеться її реструктуризація й приватизація. Прийняття в липні 1999 року Угоди про частковий розподіл продукції поліпшило перспективу значних іноземних інвестицій у видобуток нафти, газу та вугілля. Міні-будівельний бум дач і ремонту квартир, характерний для економіки, що розвивається, створює попит на якісні будматеріали, ручне будівельне устаткування та оздоблювальні матеріали.
Українську ж сторону цікавлять інвестиції в енергозберігаючі технології, ТЕК, агропромисловий комплекс, металургію, авіабудування, галузі транспорту й зв'язку. У першу чергу варто підтримувати ті напрямки виробничої діяльності, які швидко дають кінцеву продукцію, насичують внутрішній ринок, мають значний експортний потенціал, сприяють зайнятості населення. Такими галузями є легка й харчова промисловість, машинобудування й приладобудування, металургія, хімічна промисловість. В агропромисловому секторі – це технології переробки й збереження сільськогосподарської продукції. Останній напрямок може бути найбільш перспективним, тому що в Україні сконцентроване до 40% світових чорноземів. Однак цей ріст багато в чому залежить від внеску уряду в реальну політику приватизації сільського господарства й швидкого втілення цієї політики. За останні роки сільськогосподарська реформа застопорилася, а багато виробників залишаються боржниками держави за попередні поставки сільськогосподарської сировини.
ПІІ в Україну не тільки мінімальні, але й сконцентровані в декількох регіонах. Київ та Київська область одержали понад 38,2% всіх ПІІ; Дніпропетровська, Донецька, Запорізька й Одеська області разом одержали 28,6%, залишивши 1/3 (33,2%) іншим областям країни (табл. 14.2).
Для об'єктивної оцінки ролі іноземних інвестицій в українській економіці необхідно враховувати, поряд з позитивними моментами, і ряд можливих негативних наслідків. Пріоритетну увагу західні фірми приділяють видобутку й експорту сировинних ресурсів України. Це може призвести до швидкого вичерпання національних запасів ресурсів, які не відтворюються, а також до подальшого посилення позицій видобувних галузей, які й без того гіпертрофіровані. Слабість державного регулювання питань щодо залучення іноземного капіталу й відсутність жорсткого контролю над дотриманням екологічних норм створює умови для перенесення на територію України виробництв, що згортають у промислово-розвинутих країнах, які забруднюють навколишнє середовище.
На сьогоднішній день обсяги й динаміка залучення іноземних інвестицій, насамперед прямих, далеко не адекватні вимогам вітчизняної економіки. Їхній відсоток щорічно коливається в межах 4% ВВП, тоді як у Казахстані - близько 30%, Естонії - понад 90%.
Цьому існують об'єктивні пояснення.
Недосконалість правового середовища. Цей фактор звичайно називають у першу чергу, оскільки перешкоди адміністративно-правового характеру - найперші, з якими зіштовхується інвестор. Мова йде про нестабільність, суперечливість, заплутаність регуляторного середовища, кількість підзаконних актів, бюрократизм та корупцію, криміналізацію економіки, неврегульованість системи захисту прав власності, слабкість судової системи.
Політична нестабільність. Часта зміна урядів, обіцянки зміни політичного курсу й умов ведення бізнесу - аж до націоналізації майна інвесторів, які лунають із боку різних політичних сил, політичні скандали, і, особливо, передвиборний період підсилюють сторожкість іноземних інвесторів і сприймаються ними як додаткові ризики, які мають потребу в підвищенні прибутковості інвестицій.
Таблиця 14.2