16.3. Економічні фактори міграції. Неекономічні фактори міграції
Міжнародна міграція може бути викликана як економічними, так і неекономічними факторами (Рис. 16.1).
До економічних факторів традиційно відносять фактори, направлені на підвищення економічного стану населення шляхом поліпшення його добробуту та рівня життя. Головними з них є [31, С.253]:
різний рівень економічного розвитку окремих країн. Трудові ресурси переміщаються із країн з більше низьким рівнем ВВП на душу населення в країни з більш високим рівнем життя;
різний ступінь забезпеченості країни трудовими ресурсами. Він впливає на обсяг виробництва, на розходження в рівнях зарплати. Якщо в країні надлишок трудових ресурсів, то це створює стимул для еміграції;
закордонна діяльність ТНК. Відбувається переміщення робітників до робочих місць у закордонних філіях ТНК;
наявність безробіття в країні (підсилює трудову міграцію).
До неекономічних факторів відносять значно ширший спектр факторів, що впливають на свідомість людини і її місце в суспільстві, - це і політичний устрій країни, і релігійні настрої, і психологічна вмотивованість, і екологічний стан, і проблеми соціального статусу людини тощо.
Поліпшення
добробуту (рівня життя, матеріального
достатку)
Різний
ступінь забезпеченості країни трудовими
ресурсами
Закордонна
діяльність ТНК
Наявність безробіття
в країні
Політичні
Релігійні
Об'єднання чи
розпад держав
Природні катаклізми
Військові дії
Екологічні проблеми
Психологічні
Проблеми статусу
в суспільстві
Рис. 16.1. Класифікація
причин міжнародної міграції
Звичайно, „суто економічних” мотивів виїзду з країни або в'їзду до неї не існує: всі вони так або інакше ґрунтуються на соціальній, психологічній системі цінностей людей. Разом з тим їх об'єднує те, що економічні підходи принаймні можуть досить повно їх зрозуміти та описати.
Друга половина ХХ ст. характеризується різким зростанням міжнародної міграції з економічних причин. Хоча сучасним міграціям властиві, порівняно з великим переселенням народів у минулому, відносно менші розміри, але, враховуючи їх високу територіальну концентрацію й специфіку використання праці працівників-мігрантів, вони відіграють досить суттєву роль у системі міжнародних економічних відносин, слугуючи засобом міждержавного перерозподілу робочої сили в межах всесвітнього господарства.
Характерною міграцією з економічних причин є “відплив умів”. Її головною рисою є те, що нею охоплюються люди, які мають на батьківщині роботу й певний рівень заможності. Основними мотивами їхнього переїзду в інші країни є, з одного боку, відмінності в умовах для наукових досліджень у різних країнах, відсутність на батьківщині перспектив творчого зростання, а, з іншого – суттєві відмінності в соціальному статусі й винагороді вчених, винахідників, конструкторів, працівників мистецтва, лікарів.
“Відплив умів” із країн, що розвиваються, відбувається двома напрямами. З одного боку, емігрують висококваліфіковані кадри, що здобули вищу освіту у своїх країнах і не знайшли відповідної їм кваліфікації й прагненням до роботи. З іншого боку, з країн, що розвиваються, у США, Англію, Канаду їдуть з метою здобуття освіти молоді люди, які після закінчення навчання не повертаються на батьківщину. Основними постачальниками на світовий ринок кадрів високої кваліфікації виступають Індія, Пакистан, Єгипет та ін. Наприклад, на в'їзд іноземних фахівців до США 40-50% припадає фахівців з Індії, 10% – з Китаю [37, С.491].
Незважаючи на те, що науково-технічна революція набула глобального характеру, і сьогодні зберігаються численні види виробництва, де застосовується некваліфікована праця. Тож основними претендентами на заповнення цих вакансій є іммігранти, що погоджуються виконувати будь-яку роботу та на будь-яких умовах. Абсолютну більшість мігрантів у світі досі становлять напівкваліфіковані або некваліфіковані робітники [49, С.220-222].