- •Цілеспрямована інноваційна діяльність.
- •7 Джерел вимагають окремого аналізу. Перше джерело: непередбачуване.
- •Джерело: Демографічні фактори
- •Джерело: зміни у сприйнятті.
- •Джерело: нові знання
- •1. Разработка стратегии непрерывных инноваций
- •2. Поиски возможностей и идей, их оценка
- •3. Продуктовое решение
- •4 .Разработка прототипа
- •5. Подготовка к производству
- •6. Внедрение
- •Тема 3. Організація інноваційного процесу.
- •1. Инновационный менеджмент
- •1.1. Подготовка и проведение нововведений - часть работы менеджера
- •1.2. Инструменты инновационного менеджмента
- •Тема 4. Венчурне підприємництво.
- •История
- •Развитие Кремниевой (силиконовой) долины
- •Спады и подъемы 80-х
- •Бум Интернет компаний
- •Объекты инвестиций
- •Оплата труда
- •Мобилизация венчурного капитала
- •Альтернативы венчурному капиталу
Джерело: Демографічні фактори
Наступні три інноваційні можливості є зовнішніми факторами:
Демографічні фактори.
Зміни у сприйнятті, розумінні та настроях.
Нові знання.
Це зміни у соціальному, філософському, політичному, та інтелектуальному середовищі.
З усіх зовнішніх факторів демографічні – тобто зміни у населенні, віковій структурі, зайнятості, рівні освіти та доходах – виявляють себе найбільш чітко. Вони найбільш прогнозовані.
Які зміни відбуваються сьогодні в Україні? Старіння населення (зростає попит на медицину, ліки), збільшення народжуваності (високий попит на додаткову освіту, гуртки та інше).
Демографічні фактори мають значний вплив на те, що будуть купувати і у якій кількості. Наприклад, підлітки купують дешеве, модне взуття низької якості. Молодь, яка працює – зручне взуття високої якості.
Взагалі, демографічні зміни мають велике значення для внутрішньої і зовнішньої політики, особливо старіння населення та стрімке зростання населення в країнах третього світу. Аналіз демографічних змін починається з чисельності населення, але аналіз вікових груп набагато важливіший. До чого прагнуть люди? Чого вони хочуть? Як вони зможуть платити? Що потрібно зробити у звичайному університеті, щоб залучити студентів? І, нарешті, які потреби, цінності у людей похилого віку. Існує одна група «людей похилого віку», чи таких груп декілька, і у них різні очікування, цінності, бажання?
Насправді, більшість відповідей доступна. Їх можна отримати з маркетингових досліджень. Все, що вимагається – це готовність ставити запитання.
Таким чином, тим, хто насправді готовий подивитись навколо, слухати, демографічні зміни надають інноваційні можливості, які з великою вірогідністю дають гарні результати.
Джерело: зміни у сприйнятті.
У математиці різниці між на півповним та напів порожнім не існує. Коли на півповний стакан починає здаватись на півпорожнім, виникають можливості для інновацій.
Ось кілька прикладів. Мова піде про процеси які відбувались у США на початку 60х років, а у нас тільки починають відбуватись.
В цілому, за останні 60 років статистичні показники фізичного здоров’я та функціонування організму людей покращились. Не дивлячись на це, американці, українці охоплені колективною іпохондрією. Ніколи раніше не було такої стурбованості щодо питань здоров’я, не було таких побоювань. Раптом починає здаватись, що все починає сприяти виникненню раку, серцево-судинних захворювань, ожиріння.
Здається, що стакан «на половину пустий». Зараз ми є свідками не покращення здоров’я, (у порівняння з післявоєнними роками), а того, що до безсмертя нам також далеко, як і раніше, й на шляху до нього ми не досягли жодних успіхів. Змінами у сприйняті є надмірне опікування здоров’ям та фізичною формою, старінням, втратою гарних фізичних даних. Щоб не стало причиною таких змін у сприйнятті, це призводить до появи інноваційних можливостей.
Наприклад, було створено ринок для журналів про здоров’я. Виникли нові бізнеси, в основі успіху яких є побоювання, що звичні усім продукти харчування можуть бути причиною проблем зі здоров’я (харчові домішки, біологічно активні речовини). Наприклад, у Європі, США існують надзвичайно прибуткові мережі магазинів екологічного харчування.
Сьогодні більшість українців хочуть, щоб їхні діти належали до «середнього класу». Се спричинило зростання попиту на навчання у ВУЗах на економічних, юридичних спеціальностях. У той же час існує великий попит на робітничі професії з великими зарплатами (сантехніки, плиточники, малярі заробляють біля $1000 на місяць, чого не скажеш про переважну кількість економістів та юристів).
Чи зможуть соціологи, економісти пояснити феномен сприйняття, не має значення. Факт залишається фактом. Дуже часто його не вдається представити у числовому вимірі, а до того моменту, коли вдасться – вже надто пізно намагатись використати його у якості можливостей для інновації. Однак мова не йде про щось незвичайне та невловиме. Все дуже конкретно: піддається визначенню, тестуванню, та найголовніше, цим можна скористатись.
